Вулиця Євгена Котляра
| Вулиця Євгена Котляра Харків | |
|---|---|
 Початок вулиці Євгена Котляра. Управління Південної залізниці | |
| Місцевість | Вокзал, Панасівка |
| Район | Холодногірський район |
| Назва на честь | Євгена Котляра |
| Колишні назви | |
| Олександрівська, Червоноармійця, Червоноармійська, Конарєва | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1120 м |
| Координати початку | 49°59′14″ пн. ш. 36°12′29″ сх. д. / 49.98722° пн. ш. 36.20806° сх. д. |
| Координати кінця | 49°59′50″ пн. ш. 36°12′24″ сх. д. / 49.99722° пн. ш. 36.20667° сх. д. |
| поштові індекси | 61052 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Вокзальна» (~150 м) |
| Автобуси | 238е, 250е, 254е, 277е, 278е, 282е, 302е, 303е |
| Трамваї | 1, 6, 7, 12, 20 |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | від № 3 до № 20 |
| Архітектурні пам'ятки | № 4, 7, 8/10 |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2450325 |
| Мапа | |
 | |
Вулиця Євге́на Котляра́ — вулиця у Холодногірському районі міста Харкова. Починається від Полтавського Шляху, йде на північ до Великої Панасівської вулиці. Перетинається з вулицями: Благовіщенська, Слов'янська, Коцарська, Чоботарська. На початку вулиці, ліворуч, розташований Привокзальний майдан.
Заснування вулиці пов'язане з будівництвом харківського залізничного вокзалу і датується 1868—1869 роками. Первинна назва вулиці — Олександрівська, на честь Олександрівської каплиці, яка стояла посередині сучасного Привокзального майдану. У 1922 році Олександрівську перейменували на вулицю Червоноармійця, а у 1936 році отримала назву — Червоноармійською. 7 вересня 1942 року Міська управа повернула вулиці історичну назву Олександрівська, а після повернення Харкова у 1943 році до складу СРСР вулиця знову перейменована на Червоноармійську.
20 листопада 2015 року, на виконання Закону України про декомунізацію, Харківська міська рада перейменувала на вулицю Миколи Конарєва (в минулому міністра шляхів сполучення СРСР). Згодом, 17 травня 2016 року вулицю перейменували знову, нвдавши їй ім'я Героя Небесної сотні, харків'янина Євгена Котляра[1].
- Буд. № 4 — Пам'ятка архітектури Харкова, житловий будинок (1911), архітектор Олександр Ржепішевський (колишній прибутковий будинок Б. Контрольського)[2]. Нині в цьому будинку розміщуються установи: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Архівний відділ Харківської районної державної адміністрації та ін.
- Буд. № 7 — будівля управління Південної залізниці (1914) — пам'ятка архітектури, архітектор О. І. Дмитрієв, Д. С. Ракітін.
- Буд. № 8/10 — Пам. арх. Комплекс житлових будинків за проєктом арх. Олексій Бекетова (1925—1936).
- Буд. № 15 — Інформаційно-обчислювальний центр Південної залізниці.
- ↑ Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Улица Евгения Котляра. Привокзальная площадь. Золоті сторінки. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Иван Пономаренко (09 жовтня 2016). Доходный дом Б. Контрольского. moniacs.kh.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 12 жовтня 2021.
- Єдиний адресний реєстр міста Харкова. [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник. [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Харьков транспортный. Улица Евгения Котляра. [Архівовано 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Прогулки по Харькову: Площадь, на которой воюют геймеры всего мира.
- Домофото. Список зданий Харьков. Улица Евгения Котляра. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття про вулицю в Україні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |