Майдан Іподрому
| Майдан Іподрому Харків | |
|---|---|
 Будівля іподрому на площі | |
| Місцевість | Центр, Нагірний район |
| Район | Київський |
| Колишні назви | |
| Бігова площа, Іподромівська площа, майдан Першого Травня | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 460 м |
| Координати початку | 50°00′55.2″ пн. ш. 36°14′55.5″ сх. д. / 50.015333° пн. ш. 36.248750° сх. д. |
| Координати | 50°00′50.7″ пн. ш. 36°15′03.3″ сх. д. / 50.014083° пн. ш. 36.250917° сх. д. |
| Координати кінця | 50°00′44.6″ пн. ш. 36°15′06.2″ сх. д. / 50.012389° пн. ш. 36.251722° сх. д. |
| Транспорт | |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Харківський іподром |
| Державні установи | Харківський державний сільськогосподарський іподром |
| Забудова | Багатоповерхові жилі та адміністративні будівлі |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Майдан Іподрому — майдан у Київському районі міста Харкова. Являє собою викривлену вулицю.
Харківський іподром був відкритий у 1848 році на території Кінного ринку на Кінній площі. На початку 1860-х він переїхав на майданчик в Сокольниках в кінець Сумської вулиці й став центром племінного конерозведення, та скасування кріпосного права призвела до занепаду подібних закладів — без дешевої робочої сили багато поміщицьких господарств збанкрутіло, в тому числі — кінні заводи[1].
Відроджуватись іподром почав у кінці 1890-х — у тому числі завдяки проведенню кінних перегонів. За 1907–1914 роки на іподромі побудували нові трибуни для рисистих перегонів (випробовування рисаків, запряжених у спеціальні двоколісні екіпажі, рос. — рысистые бега) — за проєктом архітектора Здислава Харманського у стилі романтичного модерну[2].
Довгий час ця територія знаходилася поза містом, під час продовження вулиць, що вели з центру міста, тут утворився майдан. Він починається від Мироносицької вулиці, перетинається з Чернишевською, закінчується на перетині з вулицею Весніна. Забудований переважно багатоповерховими будинками. Первісно мав назву Бігова площа, у роки радянської та німецької окупації був Іподромівською площею[3][4], а після Другої світової названий майданом Першого Травня на честь Першотравня.
У 1920х рр. територію скакового іподрому поглинув Харківський авіазавод, проте зберігся іподром на майдані Іподрому[5]. На початку 2000-х іподром збанкрутів[6]. У 2005 році його орендувало ТОВ «Харківський кінний завод»[6]. На території іподрому товариство відкрило тренувальне відділення, де проходять підготовку молоді коні з усієї України[6]. На іподромі можна брати уроки верхової їзди — при ньому працює кінний клуб[7]. Також у його стайнях розміщені коні, які служать в харківському кавалерійському взводі поліції[7].
24 січня 2024 року харківський міський голова Ігор Терехов заявив про намір повернути майдану історичну назву майдан Іподрому[8]. 26 січня відповідне рішення прийняте на сесії міської ради[9].
- Довжина — 460 метрів;
- Ширина — від 15 до 50 метрів;
- Трибуни Харківського іподрому. Побудовані у 1907—1914 роках за проєктом архітектора Здислава Харманського. Стиль — романтичний модерн. Пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення № 7280-Ха[10].
-
Трибуни Харківського іподрому -
Ворота іподрому -
Сквер на майдані
- Площадь Первого мая// На сайті «Улицы и площади Харькова»: streets-kharkiv.info (рос.)
- Харкiв, Площадь 1-го Мая, 2 // На сайті «PhotoBuildings»: photobuildings.com
- ↑ Пономаренко Н. Н. К 150-летию истории Харьковского ипподрома [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Харьков, 1998.
- ↑ Пономаренко Н. Н. К 150-летию истории Харьковского ипподрома [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Харьков, 1998.
- ↑ План міста Харкова. Центральная часть Орджоникидзевского района. Редактор: С. И. Прокопенко. Размер 54x66 см, 1938
- ↑ Stadtplan Charkow, 1942
- ↑ Шукач | Харьковский ипподром. www.shukach.com. Процитовано 30 квітня 2024.
- ↑ а б в Харьковский ипподром [Архівовано 2014-08-26 у Wayback Machine.]// На сайті «Ипподром. Портал конного спорта»: ippodrom.pp.ua
- ↑ а б Тарасова Ю. Харьков. Город спорта и достижений. Часть третья: Путеводитель по Харькову [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]// SQ. — 2012. — 27 серпня.
- ↑ Перейменування 65 топонімів у Харкові: коментар історикині про запропоновані назви. Суспільне Новини.
- ↑ У Харкові перейменували Пушкінську та ще 64 топоніми: нові назви вулиць. Суспільне Новини. 26 січня 2024.
- ↑ Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 4 червня 2020 року № 1883 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
