Університетська площа (Харків)
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2018) |
| Університетська площа Харків | |
|---|---|
 Успенський собор на площі | |
| Колишні назви | |
| Соборна, Радянська, сквер Полеглих борців | |
| Загальні відомості | |
| Координати початку | 49.9903°36.2292′ пн. ш. 49°59′25″ сх. д. / 50.5941200° пн. ш. 49.99028° сх. д.Функції {{#coordinates:}} було передано некоректні аргументи |
| Координати кінця | 49.9903°36.2292′ пн. ш. 36°13′45″ сх. д. / 50.5941200° пн. ш. 36.22917° сх. д.Функції {{#coordinates:}} було передано некоректні аргументи |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Майдан Конституції» та «Історичний музей» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Університетська площа — площа в центрі Харкова, яка виникла однією з перших на території Харківської фортеці. Розташована на Університетській гірці, адміністративно належить Шевченківському району міста Харкова. Єдиний об'єкт у м. Харків, який має назву площа, а не майдан.
Університетська площа перетинається Університетською вулицею, обмежена з півночі Соборним узвозом, зі сходу — Успенським собором, а з півдня — колишніми будівлями Харківського Імператорського університету та з заходу — урвищем до Клочківської вулиці та річки Лопань.
Площа сформувалася на території Харківської фортеці ще під час будівництва Успенського собору, здійсненого в 1657 році. У 1919 році площа була ненадовго перейменована на Радянську, а пізніше на Університетську.
Собор Успіння Пресвятої Богородиці — найдавніший храм міста Харкова, після будівництва в середині XVII століття ще кілька разів перебудовувався. Останній кам'яний храм XVIII століття виконаний у стилі бароко. Олександрівська дзвіниця храму заввишки 89,5 метра побудована в XIX столітті в стилі класицизму і до 2006 року була найвищою кам'яною будівлею в місті. У соборі з 1986 року діє Будинок органної та камерної музики.
.jpg) |
|
 |
| Сквер перед Успенським собором на Університетській площі. Вигляд від перехрестя вул. Клочківській і Соборного спуску. | Успенський собор. | Олександрівська дзвіниця Успенського собору. |
Губернаторський палац і, в подальшому, колишній головний корпус Харківського Імператорського університету побудований у другій половині XVIII століття в стилі бароко. В оформленні фасаду використовувалися тонко каннелюровані пілястри іонічного ордеру, двоповерхові флігелі частково рустовані, в нішах розташовані вази. У дворі, в побудованому в 1787 році урочистому залі, в 1791 році відкрився перший харківський театр.
Будівництво першого кам'яного будинку присутствених місць проводилося наприкінці XVIII — початку XIX століття, а в середині XIX століття будівлю перебудували за новим проектом. У 1930-х роках будівля була реконструйована в стилі конструктивізму і у ній розмістився Всеукраїнський Будинок Червоної Армії імені К. Е. Ворошилова. Під час німецько-радянської війни будинок було зруйновано, а на його місці розбито сквер.
 |
 | |
| Будинок присутствених місць 1785—1805 років споруди. Вид присутствених місць на початку XVIII століття від Університетської вулиці північній частині Соборної площі. Зліва видно стара дзвіниця Успенського собору. | Будинок присутствених місць 1854 року побудови. Вигляд з південного боку Соборної площі. На передньому плані ліворуч видно газовий ліхтар вуличного освітлення. Зліва видно початок двоповерхового хімічного корпусу Харківського Імператорського університету. | Всеукраїнський Будинок Червоної Армії імені К. Е. Ворошилова після проведеної в 1932—1933 роках реконструкції та добудови. |
Розбили сквер на місці зруйнованої будівлі Будинку Червоної Армії і решти площі. У ньому розташований пам'ятник борцям Жовтневої революції. Його збудували за проектом архітектора Л. В. Гурової 6 листопада 1957 року до 40-річчя Жовтневої революції. Пам'ятник виконаний з полірованого червоного граніту у вигляді куба, на якому знаходиться приспущений бронзове прапор і напис:
|
В день 40-летия Великого Октября тем, кто отдал свою жизнь за власть Советов | 
|
12 липня 1958 року до 40-річчя Комуністичної партії України перед пам'ятником запалили вічний вогонь.[1]}}
У 2008 році реконструювали сквер, замінили паркове освітлення, доріжки замостили плиткою.
За декілька сотень метрів північніше, в районі майдану Конституції розташований пересадочний вузол між Холодногірсько-Заводської та Салтівської лініями метро, що складається із станцій «Майдан Конституції» та «Історичний музей». Безпосередньо біля площі розташована кінцева автобусного маршруту № 239, який слідує на Холодну гору і Залютине.[2]
Університетська площа згадується в романі Володимира Бєляєва «Стара фортеця» (1959; екранізація — 1973—1976), а також у романі Ігоря Болгарина та Георгія Сіверського «Ад'ютант його превосходительства» (1968), за яким авторами був написаний сценарій і вже в 1969 році знятий однойменний історико-пригодницький п'ятисерійний телефільм «Ад'ютант його високоповажності».[3]
- Дяченко И. Улицы и площади Харькова. Очерк. — 4-е изд. — Харьков: Прапор, 1977. — 272 с. (рос.)
- Лейбфрейд А., Полякова Ю. Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе. — Харьков: Фолио, 2004. — 335 с. — ISBN 966-03-0276-2. (рос.)
- ↑ Дьяченко Н. Т. и др. Историко-революционные памятники Харьковщины. — Харьков: Прапор, 1983. — С. 164.(рос.)
- ↑ Маршрути громадського транспорту, які починаються від кінцевої "Вул.
- ↑ Беляев К. А., Краснящих А. П. Харьков в зеркале мировой литературы. — Харьков: Фолио, 2007. — 399 с. — ISBN 978-966-03-3779-4.(рос.)
