Перейти до вмісту

Знищення А-50 над Азовським морем (січень 2024)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Знищення А-50 над Азовським морем
Південний театр воєнних дій російсько-української війни
Дата: 14 січня 2024, близько 21:00
Місце: північ Азовського моря 46°26′21″ пн. ш. 36°15′48″ сх. д. / 46.43916° пн. ш. 36.26325° сх. д. / 46.43916; 36.26325[1]
Результат:
    • знищено російський А-50У з екіпажем
    • важко ушкоджено Іл-22М

14 січня 2024 року було знищено російський літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50У, екіпаж якого при цьому загинув[2]. Також було підбито повітряний командний пункт Іл-22М, який попри важкі ушкодження зумів приземлитися в Анапі.

До цього востаннє літак ДРЛВ було знищено 1969 року, коли північнокорейський МіГ-21 збив американський EC-121[en][3]. Ціна А-50У складала 330—500 млн доларів, що робить його другою найдорожчою ціллю росіян, знищеною в ході війни, після крейсера «Москва»[4][5].

Літаки

[ред. | ред. код]
А-50 ВКС РФ, 2013 рік.

Літак А-50 — це модифікація Іл-76, яка виконує функції «літаючого радара». Вартість одного А-50 оцінюється в 330 млн доларів[6][7].

За даними бюлетеня The Military Balance за 2022 рік, на початок російського вторгнення в Україну на озброєнні РФ перебували три А-50 і шість модифікованих А-50У[8]. Крім того, у ЗМІ повідомлялося, що у 2023 році Ростех передав російським збройним силам ще один літак[9].

А-50 активно застосовувались під час вторгнення в Україну[10]. Він здатний одночасно відстежувати до 60 повітряних, надводних і наземних цілей, наводячи на них бойову авіацію[11]. А-50 здатний виявити ціль класу «винищувач», яка летить на малій висоті на дальності до 200—400 км, а на великій висоті — до 300—600 км; морські цілі ним виявляються на відстані до 400 км[8]. На літаку встановлені системи активної та пасивної радіоелектронної боротьби, а також засоби встановлення інфрачервоних перешкод. А-50У має вищі характеристики.

Раніше Росія не втрачала жодного літака А-50. У лютому 2023 року один А-50 вдалося пошкодити за допомогою дрона[ru] на території Білорусі, після чого той відправили на ремонт до Таганрога[12][13].

Знищено було літак модифікації А-50У із бортовим номером RF-93966 «Сергій Атаянц» — іменний борт, названий на честь Сергія Атаянца[a][14].

Іл-22М

[ред. | ред. код]
Іл-22М, 2016 рік.

Журналісти зазначали, що Іл-22М міг грати як роль літака-ретранслятора, так і повітряного пункту управління[4].

За даними Military Balance 2022, на початок російського вторгнення в Україну на озброєнні РФ перебувало 12 літаків Іл-22М і 10 Іл-22 більш ранньої модифікації[9]. У червні 2023 року під час заколоту ПВК «Вагнер» був збитий один Іл-22М у Воронезькій області[8]. Також російська газета «Московський комсомолець» писала, що в жовтні 2022 року один Іл-22 був обстріляний українськими силами й отримав пошкодження, але зумів повернутися на базу.

Перебіг подій

[ред. | ред. код]

Українські джерела

[ред. | ред. код]

14 січня 2024 року о 22:20 за київським часом український моніторинговий телеграм-канал «Николаевский Ванек» написав: «шо там уеб...ны как в Азовском Море полетали?». Через 20 хвилин народний депутат України, заступник голови комітету ВРУ з питань оборони та розвідки Юрій Мисягін написав, що близько 21:00 був збитий А-50, а «Іл-22 підбито, останній перебував у повітрі й намагався дістатися найближчого аеродрому, проте зник з радарів після початку пониження в районі Керчі»[15][16]. Аналогічну інформацію опублікував і народний депутат Олександр Федієнко[16]. Близько 23:20 видання «РБК-Україна» з посиланням на джерела серед українських військових підтвердило цю інформацію та опублікувало перехоплення розмови пілота Іл-22М з диспетчером аеродрому в Анапі, у якому той запросив термінову посадку та допомогу служб швидкої допомоги та пожежників[16]. Незабаром видання «Громадське» із посиланням на джерела в ГУР теж підтвердило цю інформацію[16]. За інформацією «РБК-Україна», після зникнення з радарів літака А-50 пілот російського Су-30 виявив «займання та падіння невстановленого повітряного судна»[10].

За інформацією видання «Суспільне», Іл-22М був підбитий 14 січня близько 21:00 в районі села Стрілкове Херсонської області, а А-50 був уражений близько 21:10—21:15 того ж дня в районі Кирилівки Запорізької області[11].

Наступного дня о 8:03 командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук у своєму телеграм-каналі написав: «Це вам за Дніпро»[17], оскільки за рік до цього, 14 січня 2023 року, російська ракета знищила багатоповерховий житловий будинок у Дніпрі, вбивши 46 мирних жителів[18]. Пресслужба ВПС України невдовзі також написала: «Спецоперація у Приазов'ї пройшла вдало. Далі буде»[19].

15 січня Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своєму телеграм-каналі повідомив про знищення російського А-50 та повітряного командного пункту Іл-22М повітряними силами України. Він подякував українським військовим «за чудово сплановану та проведену операцію в Приазов'ї» та опублікував анімовану карту з польотами цих літаків, на якій видно маршрути їхнього чергування в північно-західній частині Азовського моря в районі Приморська[20][21].

Пізніше того дня з'явились підтвердження того, що Іл-22М зумів долетіти до аеродрома Анапи з важкими ушкодженнями. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що пріоритетною метою був саме А-50, і «до цього дня знищення цього борту видавалося непосильним завданням» для ЗСУ, тоді як Іл-22М «потрапив під роздачу». Також він заявив, що Іл-22 відновленню не підлягає[22].

15 січня 2024 року моніторинговий телеграм-канал «Крымский ветер» зазначав, що з вечора 14 січня в центральній частині Азовського моря не було жодного цивільного судна з увімкненим транспондером, у зв'язку з чим канал припустив, що, можливо, військові кораблі та судна проводять пошукові роботи[10].

Російські джерела

[ред. | ред. код]

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що не має інформації про те, щоб якісь російські літаки були збиті ЗСУ, і переадресував питання до Міноборони РФ[23]. Міноборони РФ цю інформацію не коментувало, однак інформацію про удари по літаках підтверджували російські «воєнкори» та Z-блогери. Блогер Fighterbomber звинуватив в неузгодженості дій російське командування та повідомив, що на борту А-50 загинули 11 або 12 осіб[24][25].

Західні джерела

[ред. | ред. код]

У зведенні за 17 січня 2024 року Міністерства оборони Великобританії зазначалося, британська розвідка «майже переконана», що А-50 зазнав аварії над Азовським морем[26].

У зведенні за 19 січня 2024 року розвідки Міністерства оборони Великобританії повідомлялося, що Росія почала використовувати інший А-50 в районі Азовського моря; він літає на більшому віддаленні від лінії фронту, ніж це було раніше, і тим самим «Росія мовчазно визнала ліквідацію Україною літака А-50»[27].

Версії

[ред. | ред. код]
Американський ЗРК Patriot веде вогонь ракетою PAC-2, 2002 рік.

Серед імовірних версій розглядають збиття українською протиповітряною обороною та дружній вогонь російської[28]. На момент ураження літак міг бути на відстані 100—150 км від лінії фронту й потенційно міг бути вражений комплексами С-300ПМУ, відновленим С-200В або отриманим від союзників Patriot, однак С-300 та Patriot для цього мали би знаходитись дуже близько до фронту[29]. Втім, версія з дружнім вогнем, яку поширювали росіяни, є менш імовірною та свідчила би про кричущу некомпетентність російських розрахунків ППО, оскільки А-50 координує роботу протиповітряної оборони[30].

Українська зброя

[ред. | ред. код]

Одразу після публікації інформації про ураження двох російських літаків почали виникати припущення про те, яка зброя була застосована. Зазначалось, що така дальність під силу MIM-104 Patriot з ракетами PAC-2, що мають дальність до 160 км. У ситуації з А-50 навіть вони мали б відпрацювати на межі своєї дальності, тож пускові установки мали б перебувати поблизу лінії фронту, через що дорогі системи Patriot наражались би на велику небезпеку. Але всі інші системи ППО, які перебувають на озброєнні України, як радянського, так і західного типів, мали ще меншу дальність і не змогли б вразити російські літаки на такій великій відстані[31].

Українські С-200 у Києві, 2008 рік.

Британський військовий експерт Брайден Спорлінг зазначав, що до Азовського моря міг би дістати український комплекс С-300 або інша зброя українського виробництва[32]. Журналісти також припускали, що теоретично ЗСУ могли б використати старий радянський ЗРК С-200, знятий з озброєння понад десять років тому. Під час російського вторгнення Сили оборони України почали використовувати їх для ударів по наземних цілях, але якщо українська оборонна промисловість могла відновити боєздатність С-200, то теоретично їхня дальність до 600 км дала би змогу збити великий і маломаневрений А-50[31].

Крім того, на думку низки коментаторів, українці теоретично могли б використовувати винищувачі з авіаційними ракетами великої дальності. Однак для винищувачів МіГ-29 і Су-27, які перебувають на озброєнні ВПС України, подібних ракет не було, а літаки F-16 країни Заходу Україні ще не надали (див. Коаліція винищувачів). Журналісти також зазначали, що подібні винищувачі мав би виявити сам А-50, адже він обладнаний радарами, а F-16 був би розпізнаний за його характерною сигнатурою[31].

На думку американського аналітика Тома Купера, Сили оборони України могли навмисно заманити літак у пастку: знищенню могла передувати чергова атака українських бомбардувальників Су-24 на російські радари ППО в Криму, після чого росіянам довелось підвести радіолокаційний літак А-50 і супутній командний пункт Іл-22 ближче до лінії фронту. Перед ударом радар українського С-300 (випромінення від нього приблизно в той час зафіксував російський Су-34) виявив літаки, але дальність ракет цього ЗРК дозволяла не розцінювати це опромінення як загрозу. Далі С-300 передав дані замаскованому комплексу Patriot (імовірно, з ракетами PAC-2), який увімкнув власний радар на кілька секунд і завдав удару по літаках[33][34][35].

Після публікації фотографії літака Іл-22М з пошкодженою хвостовою частиною журналісти вказали на великі пробоїни у хвостовому оперенні, характерні саме для ударів від уламків ракет великих наземних ЗРК.

Журналісти зазначали, що А-50 та Іл-22 — великі літаки, добре помітні на екранах радарів, а А-50 до того ж сам є джерелом активного радіовипромінювання. І якщо ці літаки літали шаблонними маршрутами, це могло б спростити для ЗСУ підготовку засідки на них за допомогою ЗРК або винищувачів[31].

Водночас американський військовий аналітик Рафі Коен казав: «Ми не знаємо, чим саме були збиті ці літаки. Це могло бути українське ППО, це міг бути інший літак, чи це могла бути диверсія»[32].

Експерти зазначали, що Україна вже проводила подібні операції[36]. Так, у травні 2023 року Україна збила кілька російських літаків та гелікоптерів[ru] у Брянській області, а в грудні 2023 року ЗСУ заявили про знищення відразу трьох винищувачів Су-34[37].

Дружній вогонь російської ППО

[ред. | ред. код]
Російські С-400 на бойовому чергуванні, 2018 рік.

Телеграм-канали «Рыбарь» і «ВЧК-ОГПУ» припускали, що знищення А-50 могло бути наслідком дружнього вогню сил російських ППО, які охороняли Кримський міст[16]. Таку версію просували й інші «Z-воєнкори», як-от Романов, Борис Рожин (Colonelcassad) та Юрій Котьонок[38]. Так, Котьонок писав: «Замість коментаря лише три літери — П. П.О». 16 січня Fighterbomber заявив: «В СВО, на жаль, найстрашнішим і найнебезпечнішим ворогом для ВКС стало наше ППО. Воно завжди б'є у спину. Від нього неможливо захиститися чи якось його передбачити чи врахувати»[25][36].

Військовий експерт Кирило Михайлов зазначав, що вважає версію з «дружнім вогнем» вірогідною. На його думку, цю атаку дійсно можна пояснити неуважністю й помилками в організації діяльності російських ППО. Він припустив, що після недавніх ударів по Криму росіяни на півострові могли збільшити сили ППО, проте новоприбулим «військовим забули повідомити, що тут і свої літають»[36]. Він порівняв цю ситуацію зі збиттям українського Boeing 737 під Тегераном у 2020 році, коли в очікуванні американської ракетної атаки іранці посилили свої сили ППО в районі Тегерана, проте новоприбулі військові помилково збили український пасажирський Боїнг, який виконував плановий рейс Тегеран — Київ[джерело?].

Журналісти Російської служби Бі-бі-сі зазначали, що С-400, розташовані в районі Керченського мосту, теоретично могли б підбити ці літаки в Азовському морі, проте, на їхню думку, операторам ППО було б складно переплутати Іл-22М й особливо А-50 з якимись іншими цілями[31].

Український військовий експерт Олександр Коваленко вважає версію дружнього вогню сумнівною, зазначаючи, що російські літаки практично два роки літали тими самими маршрутами. Однак він заявив: «Якщо це і був friendly fire, то він увійде у світову історію воєн і конфліктів як найгучніший facepalm»[39].

Ще один російський військовий експерт зазначав, що якби йшлося лише про один збитий літак, то версія з дружнім вогнем могла б виглядати правдоподібно, проте якщо йдеться про два літаки, то вірогіднішою є версія із ЗРК Patriot[24].

Американське звернення

[ред. | ред. код]

Американська полковниця Розанна Клементе вперше розсекретила, за допомогою чого знищили російський літак А-50. За даними військової, вороже повітряне судно уразили за допомогою ЗРК Patriot.[40][41]

«Зараз на озброєнні України, ймовірно, до батальйону Patriot. Деякі з них використовуються для захисту стаціонарних об'єктів, інші пересуваються і роблять дійсно історичні речі. Я не бачила такого за 22 роки роботи в ППО», — розповіла Клементе.[42]

Людські втрати

[ред. | ред. код]

18 січня 2024 року телеграм-канал «Досье шпиона» опублікував список льотчиків, які, згідно із заявою телеграм-каналу, перебували у знищеному А-50[43]. Там зазначено прізвища командира літака (підполковник В'ячеслав Левченко) і ще п'ятьох членів екіпажу, при цьому в публікації зазначалося, що список не є повним. Журналісти зазначали, що список льотчиків передрукував телеканал «Барс» російського міста Іваново, де базувалися А-50У[44]. Також ЗМІ зазначали, що в попередні роки російські державні канали розповідали про літак А-50У під командуванням В'ячеслава Левченка[44]. Іванівські ЗМІ повідомляли про участь літака А-50 під командуванням В'ячеслава Левченка в московському параді Перемоги в 2020 році[45].

19 січня 2024 року телеграм-канал ВЧК-ОГПУ навів слова дружини В'ячеслава Левченка Вікторії, яка повідомила, що востаннє з нею чоловік виходив на зв'язок 13 січня, а відтоді він вважається зниклим безвісти[46].

Також повідомлялось, що на борту Іл-22М загинув полковник на прізвище Бурмістров[46].

Оцінки

[ред. | ред. код]

Втрата такого літака вважається важким ударом для російських військ, оскільки кількість А-50 невелика (у строю може залишатись від 2[47] до 10[3]), а російська оборонна промисловість не здатна компенсувати таку втрату[48]. Його знищення може вагомо вплинути як на поле бою[49], так і на ракетні обстріли території України[50]. На думку Тома Купера, послаблення радарного покриття також дасть українським повітряним силам більше можливостей для завдання ракетних і дронових ударів по Криму[47].

Американський військовий аналітик Рафі Коен також назвав знищення А-50 важливою символічною перемогою українців, яка має значення і поза суто воєнним ефектом, і порівняв його з потопленням крейсера «Москва»[32]. Він також зазначав, що знищення А-50 показує здатність українців ефективно використовувати західну військову допомогу[32]. Водночас він зазначав, що знищення одного А-50 не зможе змінити загальний перебіг війни[32]. Проте британський експерт Брайден Спорлінг зазначив: «Росія не тільки втратила цінний і рідкісний актив: це також створить додаткове навантаження на літаки, що залишилися, якщо Росія захоче зберігати той же темп їх експлуатації. І це, ймовірно, змусить Росію тримати ці літаки подалі, що впливатиме на їхню ефективність»[32].

Австрійський військовий експерт Маркус Райснер[en] назвав знищення А-50 вражаючим успіхом не лише на полі бою, але і в інформаційному просторі на тлі криз в інших регіонах світу (наприклад, війна між Хамасом та Ізраїлем, конфлікт у Судані, конфлікт у Червоному морі), і порівняв цю атаку з ударом ЗСУ по підводному човні в Криму[51].

У червні 2024 року Слідчий комітет РФ заочно відкрив кримінальне провадження на українського офіцера, який віддав наказ на ураження літака. Росіяни назвали літак «не призначеним для ведення бойових дій» і «неозброєним», а наказ — «незаконним», що не є правдою, оскільки літак виконував бойові задачі. Однак, це провадження свідчить офіційним підтвердженням версії з українською атакою, а не з дружнім вогнем російської ППО.[52]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. попередньо вважалось, що це був RF-50601 «Червоний»
  1. https://aviation-safety.net/asndb/type/A50
  2. Как минимум 11 военных летчиков погибли при крушении российского самолёта А-50 (рос.). Важные истории. 16 січня 2024.
  3. а б А-50 та А-50У: втрачені "очі" російських Повітряно-космічних сил. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  4. а б Найбільша втрата авіації Росії у війні? Як і чим збили російські А-50 та Іл-22. BBC News Україна (укр.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  5. Залужний підтвердив збиття російського літака радіолокаційного виявлення А-50. Forbes його оцінює у $330-$500 млн — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 15 січня 2024. Архів оригіналу за 18 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  6. Украина подтвердила, что сбила российский самолет AWACS – DW – 15.01.2024. dw.com (рос.). Процитовано 22 січня 2024.
  7. https://vikna.tv/dlia-tebe/vijna-v-ukrayini/a-50-litak-harakterystyky-czina-i-skilky-vsogo-yih-u-rosiyi/
  8. а б в «Жирные» цели. Что известно о вероятно сбитых самолетах РФ. Крым.Реалии (рос.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  9. а б А-50 та Іл-22. Що сталося з російськими літаками і чому вони такі важливі. BBC News Україна (укр.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  10. а б в «Жирные» цели. Что известно о вероятно сбитых самолетах РФ. Крым.Реалии (рос.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  11. а б ВСУ заявили, что впервые сбили российский самолёт-разведчик А-50, а также повредили воздушный командный пункт Ил-22М. Минобороны РФ никак это не комментировало, но прокремлевские «военкоры» подтверждают потери (рос.). Meduza. 15 січня 2024.
  12. https://forbes.ua/war-in-ukraine/bilorusi-stverdzhuyut-shcho-vrazili-novitniy-rosiyskiy-litak-a-50u-forbes-otsiniv-yogo-vartist-u-500-mln-27022023-12016
  13. Богданьок, Олена; Собенко, Надія (15 січня 2024). ЗСУ на півдні збили російський військовий літак та уразили ще один. Суспільне. Архів оригіналу за 19 січня 2024. Процитовано 27 лютого 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка); Пропущено |author1= (довідка)
  14. А-50 та А-50У: втрачені "очі" російських Повітряно-космічних сил. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  15. ЗСУ збили рідкісний літак А-50 та підбили Іл-22 над Азовським морем. www.unian.ua (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  16. а б в г д Украина подтвердила, что сбила российский самолёт AWACS (рос.). Deutsche Welle. 15 січня 2024.
  17. 🇺🇦 МИСЯГІН 🇺🇦. Telegram. Процитовано 22 січня 2024.
  18. Крутов, Марк (15 січня 2024). "Самая лакомая цель". Россия потеряла уникальный самолет. Радио Свобода (рос.). Процитовано 22 січня 2024.
  19. Залужный подтвердил, что ВСУ уничтожили российские самолёты А-50 и Ил-22М (рос.). Радио «Свобода». 15 січня 2024.
  20. Валерій Залужний підтвердив знищення російських літаків А-50 та Іл-22. Слово і Діло. 15 січня 2024.
  21. Залужний підтвердив знищення ворожих літаків А-50 та Іл-22. www.ukrinform.ua (укр.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  22. Російський літак А-50 «був і є пріоритетною ціллю» для українських військових – Ігнат (укр.). Радио «Свобода». 15 січня 2024.
  23. В Кремле прокомментировали уничтожение Ил-22 и А-50 над Азовским морем. www.unian.net (рос.). Процитовано 22 січня 2024.
  24. а б Крутов, Марк (15 січня 2024). "Самая лакомая цель". Россия потеряла уникальный самолёт. Радио Свобода (рос.). Процитовано 16 січня 2024.
  25. а б При крушении российского самолёта А-50 погибли как минимум 11 летчиков — телеграм-канал Fighterbomber (рос.). Холод (издание). 16 січня 2024.
  26. Британська розвідка оцінила значення втрати Росією літака А-50. Європейська правда (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  27. Свобода, Радіо (19 січня 2024). Британська розвідка: «Росія мовчазно визнала ліквідацію Україною літака А-50». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  28. Росіяни втратили літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  29. А-50 та А-50У: втрачені "очі" російських Повітряно-космічних сил. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  30. Свобода, Радіо (16 січня 2024). ISW проаналізував реакцію в Росії на інформацію про збиття російського А-50. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  31. а б в г д Как Украина могла сбить российский летающий радар А-50. BBC News Русская служба (рос.). 15 січня 2024. Архів оригіналу за 20 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.
  32. а б в г д е Щоб підбити російські літаки А-50 та Іл-22 Україна могла використати системи, яких ми ще не бачили - міжнародні експерти. Voice of America (укр.). 16 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  33. Axe, David. Ukrainian Crews Set A Complex Missile Trap For Russia’s Best Radar Plane. Forbes (англ.). Процитовано 18 січня 2024.
  34. Знищення російського А-50: аналітик озвучив сценарій, як ЗСУ змогли збити літак. Слово і Діло (укр.). 18 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  35. Sarcastosaurus (16 січня 2024). Ukraine War, 16 January 2024: Scratch one A-50. Sarcastosaurus. Процитовано 22 січня 2024.
  36. а б в Над Азовским морем сбиты два российских самолёта. Их могла поразить собственная система ПВО. Один из них оценивают в 500 миллионов долларов (рос.). Холод (издание). 15 січня 2024.
  37. Zaxid.net (22 грудня 2023). Українські військові знищили три російські винищувачі Су-34. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
  38. ВСУ сообщили, что сбили российские самолёты А-50 и Ил-22 над Азовским морем. Российские Z-каналы утверждают, что это был «дружественный огонь» (рос.). Важные истории. 15 січня 2024.
  39. Увійде у світову історію воєн: як і хто збив російські А-50 та Іл-22. ФОКУС (укр.). 15 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  40. Не бачила такого за 22 роки роботи, – полковник США каже, що російський А-50 знищили з Patriot. 24 Канал (укр.). 10 червня 2024. Процитовано 10 червня 2024.
  41. Україна вперше знищила російський літак А-50 у січні з ЗРК Patriot — полковниця США. nv.ua (укр.). Процитовано 10 червня 2024.
  42. x.com. X (formerly Twitter). Процитовано 10 червня 2024.
  43. Досье Шпиона. Telegram. Процитовано 22 січня 2024.
  44. а б Сбитый над Азовским морем самолёт А-50, вероятно, участвовал в параде Победы на Красной площади. Agents.media (рос.). 18 січня 2024.
  45. Збитий ЗРК Patriot російський літак А-50 брав участь у параді в Москві, — ЗМІ. ФОКУС (укр.). 19 січня 2024. Процитовано 22 січня 2024.
  46. а б Донбас.Реалії; Недєлько, Наталя (21 січня 2024). ДРЛО А-50 Росії: що відомо про збитий екіпаж і бортовий номер літака (оновлено). Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.
  47. а б Axe, David. Ukrainian Crews Set A Complex Missile Trap For Russia’s Best Radar Plane. Forbes (англ.). Процитовано 18 січня 2024.
  48. Росіяни втратили літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  49. Америки, Голос (15 січня 2024). «Кремлю це не сподобається». На Заході реагують на збиття Україною російських літаків А-50 та Іл-22. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  50. У ЗСУ очікують, що знищення літака А-50 вплине на частоту ракетних ударів по Україні. Слово і Діло. 15 січня 2024.
  51. Не только Patriot? Как Украина могла сбить самолет А-50 – DW – 15.01.2024. dw.com (рос.). Процитовано 23 січня 2024.
  52. Росіяни заочно судять українського офіцера за знищення А-50. Мілітарний (укр.). Процитовано 17 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]