Перейти до вмісту

Атака безпілотників на Московський Кремль

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Напад безпілотників на Московський Кремль)
Атака безпілотників на Московський Кремль
Час02:27, 02:43 МСК
Дата3 травня 2023
МісцеКремль, Москва
Координати55°45′12″ пн. ш. 37°37′09″ сх. д. / 55.753202° пн. ш. 37.619218° сх. д. / 55.753202; 37.619218
Атака безпілотників на Московський Кремль. Карта розташування: Росія
Атака безпілотників на Московський Кремль
Атака безпілотників на Московський Кремль (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Вночі 3 травня 2023 року, за заявою російської влади, два безпілотники намагалися атакувати Московський Кремль. На кадрах, що з'явилися в соцмережах, видно, як дрони вибухали над куполом Сенатського палацу. Відповідальність за це російська влада поклала на Київ. Україна заперечує свою причетність до того, що сталося.

Інцидент стався на тлі російської війни проти України.

Обставини

[ред. | ред. код]

З грудня 2022 року в Москві почали створювати систему ППО, зокрема, в центрі міста на дахах деяких будівель з'явилися встановлені «Панцир-С1». За даними Bloomberg, з посиланням на російського чиновника, влада хоче покращити систему ППО Москви, оскільки боїться українських безпілотників після ударів по військових аеродромах в Рязані та Енгельсі.[1] Військовий аналітик Ян Матвєєв висловив думку, що «за всіма ознаками, це показовий виступ. Можливо, це демонстрація особисто для Путіна»[2]. В Інституті вивчення війни припустили, що встановлення ППО може бути інформаційною операцією[3]. Крім того, комплекси ППО були помічені поруч з резиденціями Путіна.[2][4] З січня 2023 року зенітно-ракетні комплекси С-400 були розгорнуті також на Лосиному острові та на дослідних полях Тимірязєвської сільськогосподарської академії.[5] 21 січня Міноборони РФ заявило про проведення тренування з використання ППО в Підмосков'ї[6].

3 травня 2023 року журналісти відзначали, що протягом попередніх кількох днів у різних регіонах Росії, а також в анексованому Криму, зросла кількість повідомлень про диверсії з використанням безпілотників або вибухівки, які російська влада пов'язувала з діями українських диверсантів.[7][8]

Хронологія подій

[ред. | ред. код]

За годинником Спаської вежі, 3 травня 2023 року о 02:27, перший безпілотник підлетів зі сторони Замоскворіччя (з південного боку) і вибухнув над куполом Сенатського палацу. Другий безпілотник підлетів зі сторони Китай-город (зі сходу) і вибухнув майже в тому ж місці о 02:43, через 16 хвилин після першого. До того моменту у Кремля вимкнув підсвічування, світилися тільки червоні зірки на шпилях веж. На одному з відео можна побачити, як двоє людей підіймаються по сходах на дах до флагштока перед вибухом.[9]

Перші відео, на яких видно дим в районі Кремля, з'явилися вночі 3 травня, але почали широко поширюватися в мережі лише вдень, після заяви Кремля про атаку. Ці відео були опубліковані в телеграм-каналі «Соседи. Якиманка-Замоскворечье». На одному видно білий дим, що підіймаються над Кремлем, на іншому була вимкнена підсвітка Кремля та Кремлівської набережної.[10]

За декілька хвилин до заяви Кремля про напад, мер Москви Сергій Собянін оголосив, що з 3 травня у місті заборонено запускати безпілотники. Офіційні повідомлення про напад з'явилися близько 14:30 за московським часом, скоро в мережі з'явилися інші записи події, на яких видно, як безпілотники вибухають над Сенатським палацом Кремля[10]. Влада заявила, що обидва дрони були знешкоджені за допомогою систем радіолокаційної боротьби[9][10], під час інциденту ніхто не постраждав, а збитки були мінімальними.[11] Ввечері того ж дня з'явилися фотографії, що показують сліди пожежі на куполі Сенатського палацу.[9]

Реакція

[ред. | ред. код]

Росія

[ред. | ред. код]

Кремль звинуватив в атаках Україну, назвавши подію «терористичним актом» та «замахом на президента Росії»[12]. За повідомленням уряду Росії, у момент атаки Володимир Путін не був у Кремлі, він перебував у своїй резиденції Ново-Огарьово та продовжив працювати у звичайному режимі[13]. Москва обіцяла завдавати удару у відповідь, коли та де вона вважатиме це необхідним[14]. Також відзначено, що інцидент стався незадовго до параду Перемоги 9 травня, на якому мають бути присутні іноземні високопосадовці[15]. Російські ЗМІ повідомили, що Кремль піддався атаці вперше з часів німецько-радянської війни.[16]

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про теракт за статтею 205 Кримінального кодексу РФ.[17]

4 травня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков зробив заяву, де звинуватив США в причетності до нападу безпілотниками на Кремль з метою вбивства Володимира Путіна. За його словами, Вашингтон не міг не знати про підготовку нападу, оскільки Україна виступає в ролі виконавця планів США. Пєсков повідомив, що у Росії є декілька варіантів відповіді на скоєний напад.[18]

Російські Z-блогери та прихильники влади закликали до посилення атак Росії на Україну[19]. Наприклад, спікер Держдуми Росії В'ячеслав Володін заявив: «Теракт стосовно президента — це напад на Росію»[19].За його словами, «київський режим» становить загрозу для безпеки «Росії, Європи, всього світу»[19]. Депутат Держдуми від анексованого Криму Михайло Шеремет закликав до ударів по резиденції Володимира Зеленського в Києві[19]. Заступник глави Ради національної безпеки та оборони Росії Дмитро Медведєв у своєму Telegram-каналі закликав «фізично ліквідувати» президента України Володимира Зеленського.[19][20]

Україна

[ред. | ред. код]

Прессекретар президента України Сергій Никифоров заявив у коментарі для ЗМІ, що Україна не атакує чужі території. Він також прокоментував слова прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова, який назвав атаку дронів на Кремль «терактом»[21]:

Теракт — це руйнування під'їздів будинків у Дніпрі та Умані або ракетний обстріл вокзалу у Краматорську та багато інших трагедій. А те, що сталося в Москві, очевидно нагнітання ситуації перед 9 травня. Очікуваний прийом від наших противників

Радник президента України Михайло Подоляк заявив, що Київ не має ніякого стосунку до попередньо припущеного нападу на Кремль, та що такі дії нічого не дали б Україні на полі бою, а тільки провокували б Росію на більш радикальні кроки. Подоляк заявив, що твердження про те, що Київ стояв за припущеним нападом, та арештовані Росією припущені українські диверсанти в Криму можуть свідчити про те, що Москва готується до масштабної «терористичної атаки» проти України найближчими днями[21].

Президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Фінляндії, заявив:

«Ми не нападаємо на Путіна або на Москву. Ми ведемо військові дії на нашій території. Ми захищаємо наші села і міста»[12].

США

[ред. | ред. код]

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив на міжнародній пресконференції: «Я б сприймав усе, що виходить з Кремля, з великою пересторогою». Американські чиновники скептично поставилися до того, що будь-який безпілотник, відправлений в Україну, міг бути використаний в атаці, оскільки йому довелося б подолати велику відстань, щоб досягти Москви.[22]

Прессекретар Білого дому Карін Жан-П'єр заявила, що США «не заохочують і не дозволяють Україні завдавати удару за межами свого кордону».[23]

Оцінки

[ред. | ред. код]

Група Conflict Intelligence Team зауважила, що на відео чітко видно невеликий безпілотник літакоподібного типу. Це означає, що, по-перше, він не міг бути запущений здалеку (за межами центральних районів Москви), а по-друге, для запуску БПЛА такого типу потрібна або злітна смуга для розгону, або ракетна катапульта — досить громіздка споруда (таким способом запускаються дрони Shahed). Тому, з урахуванням великої кількості камер, дивно, що немає жодних відеозаписів польоту безпілотників за межами території Кремля.[24]

Американський Інститут вивчення війни припускає, що атака була інсценована російськими спецслужбами.[25]

Окрема зацікавленість викликає той факт, що лише 2 камери змогли зафільмувати дану подію у центрі Москви інших джерел знімання в мережі не помічено.[26]

4 травня 2023 року Інститут вивчення війни опублікував статтю в якому мовиться, що Росія використовує удари безпілотників, щоб збільшити кількість скасованих парадів до Дня перемоги 9 травня. Зазначається, що вже було скасовано паради у 21 місті та в окупованому Криму без офіційного обґрунтування чи з міркувань безпеки. Російська влада намагається обмежити звичні заходи, що відбуваються 9 травня, з метою приховати деградацію російської армії. Це пов'язано з тим, що на таких заходах демонструють передову техніку російської армії, яка є важливою для операцій в Україні та була знищена під час бойових дій тривалістю 14 місяців. Крім того, Кремль, ймовірно, намагається стримати події 9 травня через побоювання того, що вшанування загиблих військовослужбовців може спричинити негативну реакцію внаслідок високої кількості втрат Росії в Україні.[27][28]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Russia Boosts Air Defenses Around Moscow Amid Drone-Strike Fears. Bloomberg.com (англ.). 20 січня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
  2. ↑ а б «Cамое бесполезное место для комплексов ПВО». Зачем нужны «Панцири» на московских крышах. istories.media. Процитовано 4 травня 2023.
  3. ↑ Institute for the Study of War. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 4 травня 2023. [Архівовано 2022-03-25 у Wayback Machine.]
  4. ↑ «Агентство»: Рядом с резиденцией Путина на Валдае установили ЗРПК «Панцирь-С1». The Insider (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
  5. ↑ Довырубались. Из-за установки ПВО Москва лишается заповедных парков и лесов. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 14 березня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
  6. ↑ Минобороны РФ провело тренировку по использованию ПВО в Московской области. Новая газета Европа. 12 січня 2107. Процитовано 4 травня 2023.
  7. ↑ В России участились взрывы - на железной дороге, нефтебазах. Что происходит?. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  8. ↑ В приграничных районах России за несколько дней произошла серия взрывов В Брянской области сошли с рельсов поезда. В Краснодарском крае беспилотник атаковал нефтебазу. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  9. ↑ а б в Откуда прилетели дроны, которые атаковали Кремль? Как им удалось обойти ПВО? Угрожало ли что-то Путину? «Медуза» отвечает на главные вопросы об ударах по резиденции президента РФ. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  10. ↑ а б в Кремль утверждает, что украинские дроны атаковали резиденцию Путина в Москве. По мнению российских властей, это «теракт и покушение на президента» «Мы не атакуем ни Путина, ни Москву», — сказал Зеленский. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  11. ↑ Nechepurenko, Ivan; Bigg, Matthew Mpoke; Santora, Marc (3 травня 2023). What Happened When Explosions Occurred Over the Kremlin. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 4 травня 2023.
  12. ↑ а б Kremlin drone: Zelensky denies Ukraine attacked Putin or Moscow. BBC News (брит.). 3 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
  13. ↑ Атака беспилотников на Кремль. Главное. Коммерсантъ (рос.). 3 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
  14. ↑ Russia claims Ukraine tried to assassinate Putin in Kremlin drone attack. NBC News (англ.). Процитовано 4 травня 2023.
  15. ↑ Kremlin drone: Zelensky denies Ukraine attacked Putin or Moscow. BBC News (брит.). 3 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
  16. ↑ «Кремль атаковали впервые со времен Великой Отечественной войны. Про возможный ответ пока остается лишь фантазировать» Как об атаке дронов рассказали на федеральных каналах — не показывая видео этой атаки. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  17. ↑ СК завел дело о теракте «в связи с попыткой киевского режима нанести удар» по резиденции Путина. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  18. ↑ Trevelyan, Mark; Trevelyan, Mark (4 травня 2023). Russia says U.S. was behind Kremlin drone attack, drawing quick denial. Reuters (англ.). Процитовано 4 травня 2023.
  19. ↑ а б в г д "Их нужно уничтожать". Как в Москве и Киеве отреагировали на атаку беспилотниками по Кремлю. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  20. ↑ Медведев призвал «физически устранить» Зеленского. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  21. ↑ а б «Это ожидаемый прием от наших противников». Офис президента Украины — об атаке дронов на Кремль. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  22. ↑ Russia claims Ukraine tried to assassinate Putin in Kremlin drone attack. NBC News (англ.). Процитовано 5 травня 2023.
  23. ↑ News, A. B. C. Ukraine denies Russian claim Kyiv sent drones to hit Kremlin. ABC News (англ.). Процитовано 5 травня 2023.
  24. ↑ Team, Conflict Intelligence (4 травня 2023). Сводка за 3–4 мая (до 09:30). Teletype (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  25. ↑ Институт изучения войны: «атака дронов» на Кремль, скорее всего, была инсценировкой. Meduza (рос.). Процитовано 4 травня 2023.
  26. ↑ Зачем Путин атаковал Кремль / Сейчас станет понятнее (укр.), процитовано 4 травня 2023
  27. ↑ Institute for the Study of War. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 5 травня 2023. [Архівовано 2022-03-25 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Як Росія використає удар безпілотника по Кремлю: пояснення ISW. www.unian.ua (укр.). Процитовано 5 травня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Атака_безпілотників_на_Московський_Кремль&oldid=44075091