Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (вересень 2022)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 вересня 2022 року по лютий 2023 року (включно).
 | Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
| 2014 |  | |
|---|---|---|
| 2015 | ||
| 2016 | ||
| 2017 | ||
| 2018 | ||
| 2019 | ||
| 2020 | ||
| 2021 | ||
| 2022 | ||
| 2023 | ||
| 2024 | ||
| 2025 | ||
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 8401 |  |
 Жорновий Микола |
13 серпня 1968, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Військовослужбовець 128 ОГШБр. Кіборг (2015). Попри проблеми зі здоров'ям 24 лютого 2022 року знову долучився до ЗС України. Залишилися дружина, діти та онуки. | 1 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на криворізькому напрямку[2]. | ||
| 8402 |  |
Фурманов Геннадій Анатолійович |
48 років, м. Гвардійське Дніпропетровська область. Головний сержант, командир мотопіхотного відділення 93 ОМБр. Брав участь у миротворчих місіях у Косові та Іраку. Учасник АТО. | 1 вересня 2022 | Загинув під час евакуації з поля бою пораненого військовослужбовця на Донеччині[3]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]. | ||
| 8403 | |
Ганжа Василь Володимирович |
1984. Мешканець с. Москаленки Золотоніський район Черкаська область. Солдат, старший водій — радіотелефоніст 93 ОМБр. На військову службу до ЗС України був призваний за мобілізацією 30 березня 2022 року. | 1 вересня 2022 | Загинув під час запеклого бою на Донеччині. Похований у рідному селі[5]. | ||
| 8404 | |
Леонов Сергій |
41 рік, м. Кремінна Луганська область. Стрілець-санітар 93 ОМБр. У 2022 році переїхав до міста Краматорськ Донецької області. У березні приєднався до лав 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Після бойової підготовки вирушив на фронт. | 1 вересня 2022 | Загинув у бою поблизу м. Бахмуту Донецької області[6]. Після прямого влучення снаряда в укриття отримав важке поранення ніг. Вивезти його з поля бою терміново не вдалося, оскільки окупанти обстріляли санітарну машину. | ||
| 8405 |  |
Гайдаєнко Руслан Іванович («Док») |
35 років. Мешканець м. Тального Звенигородського району Черкаської області. Молодший сержант, бойовий медик механізованої роти 72 ОМБр | 1 вересня 2022 | Загинув від отриманих поранень несумісних із життям внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині. Похований у рідному селі[7]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8]. | ||
| 8406 |  |
 Фіалка Дмитро Богданович
(«Шип») |
39 років, м. Львів. Навчався у львівській школі № 61. Командир взводу 2-го окремого батальйону ДУК ПС ім. Тараса Хаммера. До 15 років проживав в Україні, потім переїхав в Ізраїль. Служив в Збройних силах Ізраїлю. Останні два роки мешкав в Україні, працював дитячим тренером з футболу. Останнім місцем роботи була ДЮШ «Львів». Перед тим він був старшим тренером у ДЮФА «Динамо» (Львів). На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та двоє дітей. | 1 вересня 2022 | Загинув від кульового поранення в голову біля Бахмуту на Донеччині. Згідно повідомлення керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака, тіло загиблого військовослужбовця було повернуто під час обміну полонених[9]. Похований 21 жовтня 2022 року на єврейській дільниці Янівського цвинтаря у Львові. | ||
| 8407 |  |
Алієв Рустам Рамазан оглу |
Балакенський район Азербайджан. Військовослужбовець Сил ТрО ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 вересня 2022 (орієнтовно) |
Загинув внаслідок артилерійського обстрілу села Князівка, що на Херсонщині[10]. | ||
| 8408 |  |
Кравець Сергій Іванович |
55 років, майстер-сержант 57 бригади 2 стрілецького батальйону, 1 роти, 1 взводу. Ветеран Збройних сил України, 20 років вислуги у ВПС України. Народився і проживав у місті Вінниця. Залишилась дружина та син. | 1 вересня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Андріївка Херсонської області внаслідок авіаудару. | ||
| ... | 
|
Фіалка Дмитро
|
21 червня 1983, м. Львів. З дитинства захоплювався футболом. У 15 років за програмою репатріації виїхав до Ізраїлю. Закінчив там школу, відслужив у армії й отримав громадянство. Став тренером юнацької команди «Маккабі» у місті Беер-Шева. Під його керівництвом клуб потрапив у вищий юнацький дивізіон. У 2014-му повернувся до Львова доглядати за хворою бабусею. Наступного року познайомився із Євою, яка стала його дружиною. У подружжя народилося двоє дітей. У Львові працював тренером дитячої футбольної команди «Локомотив». Згодом перейшов працювати у ФК «Львів». В останньому кубку України команда під його керівництвом обіграла київське «Динамо» і потрапила до фіналу. Після початку повномасштабного російського вторгнення вступив у підрозділ Добровольчого українського корпусу. Був інструктором і командиром взводу. Пізніше підписав контракт із ЗСУ. Воював у складі Інтернаціонального легіону територіальної оборони ЗСУ. | 1 вересня 2022 | Загинув в бою за місто Бахмут Донецької області. Під час виконання бойового завдання за лінією зіткнення на ворожій території він отримав смертельне кульове поранення. Тіло чоловіка забрали росіяни. Переговори про обмін тривали більше місяця. Похований 21 жовтня 2022 на Янівському цвинтарі у Львові [11]. | ||
| … |
|
Гудзенко Віталій
|
1990, с. Левківка Новоархангельської громади. | 1 вересня 2022 | Загинув у боях на Херсонському напрямку[12]. 19 січня похований у селі Левківка. | ||
| 8409 |  |
Сушко Микола Васильович («Гюрза») |
14 жовтня 1990, с. Широка Гребля Вінницька область. Старший солдат, старший стрілець 128 ОГШБр. Учасник АТО. | 2 вересня 2022 | Загинув під час визволення населеного пункту Нововознесенське Херсонської області[13][14]. | ||
| 8410 | |
Мізин Вячеслав Григорович |
10 січня 1968, с. Широка Гребля Вінницька область. Військовослужбовець 128 ОГШБр. | 2 вересня 2022 | Загинув під час визволення населеного пункту Нововознесенське Херсонської області[13]. | ||
| 8411 |
|
Бізілія Михайло
|
4 березня 1967, м. Мукачево Закарпатська область. Старший солдат 128 ОГШБр. | 2 вересня 2022 | Загинув у Херсонській області[15]. | ||
|
|
Лаврів Василь Іванович
(«Лис»)
 |
22 березня 1979, с. Белеїв. Восений 1998 пішов на строкову службу в ЗСУ. В 2014 добровольцем брав участь в АТО, служив в 128 ОГШБр 1 рік. 25 лютого 2022 був мобілізований з резерву в 128 ОГШБр. | 2 вересня 2022 | Загинув в районі села Нововознесенське Херсонської області від осколкового поранення [16][17][18] | |||
|
|
Сіляєв Вадим
|
8 вересня 1994, с. Лаврів Волинська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 2 вересня 2022 | Загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Сухий Ставок Херсонської області в результаті танкового обстрілу з боку противника[19]. | |||
|
|
Ломоносов Євген
|
м. Козятин Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 2 вересня 2022 | Загинув при спробі розмінування території поблизу с. Андріївка Херсонської області[20]. | |||
|
|
Брикалов Олександр
|
с. Калинівка Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 2 вересня 2022 | Загинув в населеному пункті Сухий Ставок Херсонської області під час бойового зіткнення з ворогом[21]. | |||
|
|
Голуб Леонід Григорович
|
Вінниччина. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Працював у всеукраїнському фізкультурно-спортивному товаристві «Колос» Бершадської громади. | 2 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[22]. | |||
|
|
Полежаєв Андрій Валерійович |
08.05.1989. Старший навідник САУ, 93 бригади «Холодний яр». Пройшов строкову військову службу в повітряно-дисантних військах 25 бригади. Після початку повномасштабного вторгнення не зміг бути осторонь і не задумуючись доєднався до лав ЗСУ. | 2 вересня 2022 | Загинув захищаючи місто Бахмут 2 вересня 2022 року. | |||
| 8412 | |
Омельченко Андрій Ігоревич |
45 років, м. Київ. Полковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). 1999 року закінчив Київський інститут Сухопутних військ. Проходив службу в СБУ, учасник Учасник АТО (2014—2015). 24 лютого 2022 року був мобілізований до ЗС України. Сиротами залишились двоє дочок. | 3 вересня 2022 | Загинув під час виведення особового складу з-під шквального вогню артилерії противника (місце — не уточнено)[23]. | ||
| 8413 | .svg) |
Кучугурний Євгеній Володимирович |
24 роки, мешканець с. Червона Слобода Черкаський район Черкаська область. Молодший лейтенант, командир стрілецької роти 118 ОБрТрО. Випускник Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. | 3 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в результаті артилерійського обстрілу в Луганській області. Похований у рідному селі[24]. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)[25]. | ||
| 8414 |  |
Созонюк Олена Василівна |
1993, 28 років, с. Обенижі Ковельський район Волинська область. Бойовий медик, військовослужбовець 14 ОМБр. Стала на захист України у квітні 2015 року. За роки військової служби оволоділа декількома спеціальностями, зокрема медичною. В лютому 2022 року на війні втратила батька. Залишилася трирічна донька[26]. | 3 вересня 2022 | Загинула в боях з російськими окупантами на Харківщині[27]. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[28]. | ||
| 8415 | |
Чорний Олег Вікторович |
с. Вихватнівці Кам'янець-Подільський район Хмельницька область. Офіцер, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 3 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[29]. | ||
| 8416 | |
Пласконь Тарас |
26 жовтня 1990. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 3 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[30]. | ||
| 8417 |  |
Довбня Василь |
14 січня 1996, мешканець с. Блистова (Новгород-Сіверський район) Чернігівська область. Військовослужбовець 17-го батальйону 57 ОМПБ. Випускник історичного факультету і кафедри новітньої історії України КНУ. Навчався у КНУ впродовж 2013—2019 років. Брав участь у Революції гідності, КВК та Лізі сміху, грав у футбол, виступав на Днях історика і на різних заходах. Брав участь в обороні Києва, у боях на Донбасі та Херсонщині. | 3 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Херсонщині[31]. | ||
| 8418 | |
Наливайко В'ячеслав Володимирович |
12 серпня 1965, м. Харків. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Директор компанії «Українська Броня». | 3 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Миколаєвом[32]. | ||
| 8419 | |
Прохнич Володимир Васильович  |
27 березня 1978, м. Ірпінь Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був оператором шведського протитанкового гранатомета NLAW, пізніше брав участь у бойових діях за іншими напрямками[33]. Учасник АТО. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2015). | 3 вересня 2022 | Загинув зранку в боях на сході України (місце — не уточнено)[34]. | ||
| 8420 |  |
Божко Андрій |
25 років. Військовослужбовець 30 ОМБр. Випускник Факультету податкової міліції Державного податкового університету 2017 року. | 3 вересня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу та штурму позицій з боку противника поблизу м Ізюму, що на Харківщині[35]. | ||
| 8421 | |
Савицький Віталій Сергійович |
25 років. Мешканець Черкаської області. Старший солдат, водій відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу окремого мотопіхотного батальйону ЗС України (підрозділ — не уточнено) | 3 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Херсонщині. Похований у с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області[36] | ||
| 8422 |  |
Глушко Олександр Васильович («Апостол»)     |
31 травня 1994, с. Іванів Вінницька область. Майор, командир батальйону 24 ОМБр. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Учасник АТО. Молодим лейтенантом одразу потрапив на передові позиції Донбасу. | 3 вересня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу у Миколаївській області[37][38]. | ||
| 8423 |
|
Поляков Віталій Станіславович
|
35 років, м. Знам'янка Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 3 вересня 2022 | Загинув 3 вересня у селі Сухий Ставок Херсонської області[39]. | ||
| 8424 |
|
Синоверський Андрій Ярославович
|
29 років, с. Лісна Тарновиця. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишилися батько та матір. | 3 вересня 2022 | Загинув під час ведення бойових дій у населеному пункті Зайцеве Бахмутського району на Донеччині[40]. | ||
| 8425 | 
|
Циб Василь Сергійович
(«Механік») |
08 травня 1994, с. Буди, мешкав в місті Кривий Ріг. Молодший сержант. Воював на Миколаївському напрямку, а потім його перевели на Херсонський разом зі своїм батьком. З 2014 до 2017 року воював у зоні АТО. 25 лютого пішов разом з батьком та двома друзями до лав тероборони. | 3 вересня 2022 | 7 травня відбувся похорон на Центральному кладовищі міста Кривий Ріг. Позицію де перебував Василь з батьком накрили мінометним обстрілом. Батько захисника на собі виніс тіло сина з місця обстрілу, намагаючись його врятувати, поки син ще був живий, проте рани були несумісні із життям[41]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[42]. | ||
| 8426 |
|
Купрієнко Андрій Володимирович («Дрон»)
|
03.02.1978 р.н. м.Київ. 25.02.2022 разом з батьком добровільно вступив до ТРО ЗСУ, 206 батальйон 4 рота 2 взвод, солдат, кулеметник, обороняв Київ, надалі виконував бойові завдання в Миколаївській та Херсонській областях. | 3 вересня 2022 | Загинув 03.09.2022р. під час виконання бойового завдання (танковий обстріл) біля с. Правдино, Херсонська обл., нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). Похований на Берковецькому кладовищі в м. Києві (42 ділянка, 6 ряд). | ||
| 8426 … 8435 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 3 вересня 2022 | (для доповнення за 3 вересня 2022 року) | ||
| 8436 | |
Безпалий Василь Григорович |
53 роки. Мешканець м. Черкаси. Головний сержант, бойовий медик розвідувального взводу 118 ОБрТрО | 4 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині. Похований у м. Черкаси[43]. | ||
| 8437 | |
Власенко Артем Іванович |
32 роки. Мешканець м. Черкаси. Солдат, старший розвідник 118 ОБрТрО | 4 вересня 2022 | Загинув внаслідок ворожого обстрілу, під час евакуації пораненого на Донеччині. Похований у м. Черкаси[43]. | ||
| 8438 | .svg) |
Кучерявий Анатолій Анатолійович |
1989, с. Водяне Шполянський район Черкаська область. Старший солдат, навідник штурмового відділення окремого штурмового батальйону «Айдар». Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. | 4 вересня 2022 | Загинув під час запеклого бою на Донеччині. Похований у рідному селі[36]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[44]. | ||
| 8439 | |
Зозуля Віталій |
44 роки, Кіровоградська область. Стрілець-санітар, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 4 вересня 2022 | Загинув неподалік селища Піски Донецької області[45]. | ||
| 8440 | .png)
|
Недосека Сергій Вікторович
(«Таможня») |
28.02.1973. 57 ОМПБр, 34 ОБ, РВП. Головний сержант. | 4 вересня 2022 | Похований на Берковецькому цвинтарі | ||
| 8441 … 8445 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 4 вересня 2022 | (для доповнення за 4 вересня 2022 року) | ||
| 8446 | .svg) |
Малецький Володимир Вікторович («Маорі») |
м. Маріуполь Донецька область. Матрос, військовослужбовець підрозділу розвідки 35 ОБрМП. Навчався на винороба в м. Бердянську Запорізької області. З 2015 року — на війні, учасник оборони м. Маріуполя. | 5 вересня 2022 | Загинув під час боїв з російськими окупантами за звільнення м. Херсону[46]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[47]. | ||
|
Мочульський Костянтин Володимирович («Фінт»)
|
31 рік, с. Малаківщина Хмельницька область. Старший лейтенант, командир взводу зв'язку 68 ОЄБр. У 2013 році закінчив Одеську національну академію зв'язку. Навчався на військовій кафедрі, отримав звання молодшого лейтенанта запасу. Працював у міжнародній ІТ-компанії VAIMO. Під час повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та приєднався до лав 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. | 5 вересня 2022 | Загинув внаслідок ракетного обстрілу поблизу м. Курахового Донецької області[48]. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)[49]. | |||
| 8447 | |
Городецький Антон |
21 квітня 1986, м. Київ. Мешканець м. Вишгороду Київської області. Військовослужбовець 68 ОЄБр. З перших днів російського вторгнення в Україну відправився на передову. | 5 вересня 2022 | Загинув під час ракетного удару в районі с. Богоявленки Донецької області[50]. | ||
| 8448 | |
Тулін Євген («Зоря») |
49 років, м. Київ. Молодший сержант, військовослужбовець 68 ОЄБр. З початком російського вторгнення в Україну добровольцем відправився на війну. | 5 вересня 2022 | Загинув під час ракетного удару в районі с. Богоявленки Донецької області[51]. | ||
|
|
Савіцький Олександр («Сова») |
38 років, м. Здолбунів Рівненська область. Старший оператор-зв'язківець 68 ОЄБр. Здобув фах інженера-механіка у Львівському національному аграрному університеті. Під час повномасштабного вторгнення вирушив захищати Україну у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша | 5 вересня 2022 | Загинув під час ракетного удару в районі с. Богоявленки Донецької області[51]. | |||
|
|
Лісний Влас («Йоль»)
|
33 роки, м. Харків. Зв'язківець, головний технік 68 ОЄБр. Закінчив кафедру медіакомунікацій соціологічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. З початком повномасштабного вторгнення добровільно приєднався до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. | 5 вересня 2022 | Загинув під час ракетного удару в районі с. Богоявленки Донецької області[52]. | |||
|
|
Логвіненко Валентин («Качка»)
|
33 роки, м. Харків. Зв'язківець, оператор відділення засекреченого зв'язку 68 ОЄБр імені Олекси Довбуша. У 2011 році закінчив факультет Комп'ютерних наук Харківського національного університету радіоелектроніки. Приєднався до лав 68-ї окремої єгерської бригади з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну. | 5 вересня 2022 | Загинув під час ракетного удару в районі с. Богоявленка Донецької області.
Похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро. | |||
| 8449 | |
Годованець Роман |
6 березня 1985, с. Микуличин Яремчанської громади. Мешкав в м. Києві. Стрілець-помічника гранатометника, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 5 вересня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу на Миколаївщині[53]. | ||
| 8450 |  |
Серовецький Сергій Сергійович («Боксер») |
17 грудня 1995, м. Миколаїв. Військовослужбовець 7-го окремого батальйону «Арей» Української добровольчої армії 129 ОБрТрО. З перших днів російського вторгнення в Україну став на захист України. | 5 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[54]. | ||
| 8451 |
|
Третяк Ілля Сергійович («Михайлович») |
8 грудня 1999, м. Кременчук Полтавська область. Старший солдат, кулеметник 24 ОМБр. Закінчив гімназію № 5 у Кременчуку. Вступив до університету, але не встиг отримати диплом. У 18-річному віці вирішив пов'язати своє життя з захистом України. У 2019-му «Михайлович» підписав контракт з ЗСУ і у лавах 24 ОМБр імені Короля Данила захищав рідну землю у гарячих точках Донецької та Луганської областей. А згодом — разом з побратимами зупиняв ворога на інших напрямках повномасштабної війни Росії проти України. Влітку Ілля отримав серйозне поранення голови. Переніс дві операції, лікарі поставили спочатку пластикову пластину, а потім — титанову замість частини лобової кістки. Не дочекавшись повного загоєння рани, Ілля знову поїхав на передову, де віддав своє життя, врятувавши побратима. | 5 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на Миколаївщині. Під час обстрілу отримав смертельне поранення, закривши собою побратима[55][56].
Похований на Свіштовському кладовищі. | ||
|
|
Піпаш Олексій Михайлович
|
28 липня 1973, м. Збараж Тернопільська область. Військовослужбовець 24 ОМБр. Учасник АТО (2015—2016). З початком повномасштабного вторгнення був призваний до роти охорони при військкоматі, а згодом — до 24 бригади. | 5 вересня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Сухий Ставок Херсонської області[57]. | |||
| 8452 |  |
 («Тед») |
Білорусь. Водій батальйону «Терор» ЗС України. | 5 вересня 2022 | Під час наступу на Херсонщині, машина з білоруськими бійцями була підбита міною або снарядом[58]. | ||
| 8453 |  |
Ангелуш Володимир Петрович |
9 липня 1979, с. Могилівка (Чернівецький район) Чернівецька область. Сержант, військовослужбовець 56 ОМПБр. Раніше служив в ОЗСП «Азов». Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (10.06.2015). | 5 вересня 2022 | Загинув під час штурму російського опорного пункту біля селища Піски, що на Донеччині. Під час бою отримав важке поранення і попросив побратима себе добити[59][60]. | ||
| 8454 | |
Аврамишин Ігор Миколайович |
30 березня 1982. Молодший сержант, військовослужбовець 56 ОМПБр. | 5 вересня 2022 | Загинув під час штурму російського опорного пункту біля селища Піски, що на Донеччині[59][61]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (06.09.2022)[62]. | ||
| 8455 | |
Єрах |
Солдат, військовослужбовець 56 ОМПБр. | 5 вересня 2022 | Загинув під час штурму російського опорного пункту біля селища Піски, що на Донеччині[59][61]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (06.09.2022)[62]. | ||
| 8456 | 
|
Камардін Едуард («Ярий») |
23 роки, смт Заболоття Волинська область. Капітан, командир роти 11-го окремого мотопіхотного батальйону 59 ОМПБр. Закінчив Львівську національну академію Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. | 5 вересня 2022 | Отримав смертельні поранення під час танкового обстрілу в районі села Тернові Поди Миколаївської області[63]. | ||
| 8457 | .svg)
|
Присяжнюк Віктор Сергійович
|
8 квітня 2002, м. Почаїв Тернопільська область. Старший солдат, старший навідник гармати артилерійського взводу 44 ОАБр. | 5 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання[64]. | ||
| 8458 |
|
Ремарчук Олександр Дмитрович
|
12 серпня 1977, с. Лука-Мелешківська Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). В перші дні повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та пішов добровольцем на війну. | 5 вересня 2022 | Загинув біля с. Білогірка Херсонської області[65]. | ||
| 8459 |
|
Анікєєнко Олександр
|
8 жовтня 1988, м. Ніжин Чернігівська область. Мешканець м. Київ. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 5 вересня 2022 | Загинув біля м. Курахове Донецької області[66]. | ||
| 8460 … 8460 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 5 вересня 2022 | (для доповнення за 5 вересня 2022 року) | ||
| 8460 |  |
Романенко Євген Васильович («Перукар») |
33 роки, м. Дніпрорудне Дніпропетровська область. Молодший сержант, військовослужбовець 25 ОПДБр. Учасник АТО. В 2014—2017 роках проходив військову службу в 93 ОМБр. Брав участь у боях за Донецький аеропорт. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (15.04.2022)[67]. | 6 вересня 2022 | Загинув в результаті смертельних осколкових поранень від ворожої міни поблизу с. Вербівки Харківської області[68]. | ||
| 8461 |  |
 Петровичев Сергій(«Рубін») |
9 квітня 1987, м. Ульяновськ Росія. Боєць окремої роти спеціального призначення добровольчого батальйону «ОУН-Immitis» 71 ОЄБр. Проходив строкову службу в ЗС РФ. З рідного міста переїхав до м. Москви, де прожив два роки. Був учасником антиавторитарних організацій «Вольница» та «Народная воля». У січні 2014 року приїхав до Києва і долучився до Революції гідності. 2014 року після початку російської агресії добровольцем долучився до батальйону «Шахтарськ». Після боїв за Іловайськ та деякої перерви, на початку лютого 2015 року вступив до батальйону «ОУН». Брав участь у боях в Пісках, Донецькому аеропорту, Красногорівці, Мар'їнці, виходив з Іловайська. У вересні 2015 року підірвався на протипіхотній міні у «сірій зоні» поблизу Пісків, коли евакуйовував побратимів. В результаті йому ампутували ліву ногу, і він ходив на протезі. Дев'ять місяців пролежав у лікарні імені Мечникова. Переніс п'ятнадцять операцій. 2017 року був нагороджений медаллю «За любов та жертовність до України». Працював програмістом, одружився. Після початку російського вторгнення в Україну знову пішов боронити Україну. | 6 вересня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[69]. | ||
| 8462 | |
Юдочкін Олексій |
22 роки, Кіровоградська область. Оператор-вогнеметник групи спеціального призначення (підрозділ — не уточнено). | 6 вересня 2022 | Отримав несумісні з життям поранення неподалік с. Долини Донецької області[45]. | ||
| 8463 |  |
Лукаш Олексій Григорович |
8 липня 1972, с. Довгалівка Миргородський район Полтавська область. Старший сержант, головний сержант — командир відділення взводу радіорозвідки розвідувальної роти 92 ОМБр. В 1998 році закінчив Дніпропетровський юридичний інститут МВС України та працював у Великобагачанському відділі міліції. В подальшому свою кар'єру пов'язав з юриспруденцією, більше 13 років пропрацював начальником юридичного відділу Великобагачанської районної ради. На військовій службі за контрактом — з 27 жовтня 2021 року. Залишилася дружина та донька. | 6 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. Вовчий Яр Харківської області[70]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[71]. | ||
| 8464 | 
|
Савицький Володимир Дем'янович
|
24 вересня 1967, м. Житомир. Закінчив Ліцей № 6 м. Житомира. Закінчив Полтавське вище зенітне ракетне командне училище. Офіцер-десантник, командував десантно-штурмовою ротою. Кадровий офіцер-зенітник, після звільнення з військової служби він тривалий час працював тренером з карате, навчав дітей та юнаків мистецтва рукопашного бою. Із вторгненням росії у 2014 році повернувся до ЗСУ, служив у 95-й десантно-штурмовій бригаді, захищав Донецький аеропорт. Після початку широкомасштабної війни знову став на захист рідної землі, вже у складі 46-ї аеромобільної бригади. Загинув під час виконання бойового завдання 6 вересня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу ворога. | 6 вересня 2022 | Загинув 6 вересня 2022, пішов з побратимами на завдання, де вони потрапили під артобстріл. 12 жовтня 2022 р. похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі[72][73][74]. | ||
| 8465 … 8466 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 6 вересня 2022 | (для доповнення за 6 вересня 2022 року) | ||
| 8466 |  |
Ракосій Дмитро Олегович
|
29 років, мешканець смт Орілька Харківська область. Майор, 15 ОП НГУ. Гравець футбольного клубу «Слов'янськ АТО». 2020 року виконував обов'язки заступника командира 15 ОП. Залишилися батьки, сестра, дружина та 1,5-річна донька. | 7 вересня 2022 | Загинув під час звільнення Харківщини[75]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно)[76]. | ||
| 8467 | 
|
Лизенко Микола Сергійович |
м. Слов'янськ Донецька область. Молодший сержант, командир відділення зв'язку батальйону спецпризначення «Донбас» 15-го Слов'янського полку НГУ. Працював на машинобудівному заводі, у 2018 році вступив до лав Національної гвардії України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.05.2022). | 7 вересня 2022 | Загинув внаслідок авіаудару під час звільнення м. Балаклія Харківської області[77]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[76]. | ||
|
|
Бондарчук Михайло
|
29 років, с. Колом'є Хмельницька область. Майстер-сержант 15-го Слов'янського полку НГУ. Учасник АТО/ООС. 2016 року вступив до лав Національної гвардії України. | 7 вересня 2022 | Загинув внаслідок авіаційного удару біля с. Волохів Яр Харківської області[78]. | |||
| 8468 |  |
Швець Олександр Васильович |
Головний сержант 2 БОП 4 БрОП НГУ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (24.05.2022). Звання : Майстер - сержант. | 7 вересня 2022 | Загинув внаслідок авіаудару під час звільнення м. Балаклія Харківської області (Волохів Яр). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно, 2023) | ||
| 8469 |  |
Королевський Дмитро В'ячеславович («Тактик») |
12 березня 1985, Кіровоградська область. Сержант, старший оператор-вогнеметник 3 оп СпП. Захищав Україну з 2014 року. Кіборг. Захищав ДАП і с. Піски в складі ОДЧ «Карпатська Січ», отримав поранення. Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту». Згодом воював у складі 93 ОМБр. Студент групи Мз-31-20 ХНАДУ. В 2021 році уклав контракт з 3 ОПСпП. Брав участь у звільненні Київської і Харківської областей, обороні Сєвєродонецька. Залишилися дружина та маленький син. | 7 вересня 2022 | Загинув внаслідок прямого влучання ворожого танку в машину під час звільнення м. Балаклії Харківської області[79]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[80]. | ||
| 8470 |  |
Благовісний Вадим Андрійович |
14 вересня 1995, с. Перепис Чернігівська область. Майор, військовий льотчик 299 БрТА. Закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Від початку російського вторгнення в Україну здійснив 95 бойових вильотів, під час яких (в умовах протидії ППО та винищувачів противника) брав участь у знищенні скупчення броньованої техніки та живої сили противника, складів РАО та паливно-мастильних матеріалів (ПММ). За цей час знищив близько 100 одиниць броньованої техніки, понад 80 одиниць автотранспортних засобів, близько 40 автоцистерн ПММ та близько 800 чоловік живої сили противника. Неодноразово здійснював виведення авіаційної техніки з-під авіаційних та ракетних ударів противника. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ і ІІІ ступенів. | 7 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено)[81]. | ||
| 8471 | |
Лавриченко Іван Анатолійович |
42 роки. Мешканець с. Іскрене Звенигородського району Черкаської області. Військовослужбовець ЗС України, старший навідник самохідного артилерійського дивізіону. | 7 вересня 2022 | Загинув на Харківщині. Похований у рідному селі. Залишились дружина, син та донька[82]. | ||
| 8472 |  |
Шурман Геннадій Михайлович («Алігатор») |
4 червня 1980, м. Шахтарськ Донецька область. Молодший сержант, військовослужбовець 80 ОДШБр. Навчався у Шахтарській загальноосвітній школі I—III ступенів № 19 Шахтарської міської ради Донецької області. Після завершення навчання здобув професійно-технічну освіту. У мирний час займався шиномонтажем. 2014 року добровольцем став на захист Батьківщини. Приходив службу у Збройних Силах України та Національної поліції України. 2014—2016 рр. — у складі батальйону «Свята Марія», 2016—2021 рр. — 8 оп СпП. Із початком російського вторгнення в Україну боронив державу у складі 80 ОДШБр. 4 серпня 2022 року був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[83]. Залишилися мати, дружина, сестра та племінниця. | 7 вересня 2022 | Загинув під час звільнення Харківської області[84]. | ||
| 8473 | |
Хижняк Олексій Леонідович |
34 роки, Кіровоградська область. Капітан, командир групи спеціального призначення (підрозділ — не уточнено). | 7 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в районі с. Чорнобаївки Харківської області[45]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[80]. | ||
| 8474 | 
|
Авілов Андрій Костянтинович («Паломник») |
26 років, м. Харків. Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. Закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Учасник АТО. 26 лютого приєднався до лав новоствореного спеціального підрозділу «Кракен», | 7 вересня 2022 | Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[85][86]. | ||
| 8475 |
|
Колчев Ігор Олександрович («Малімон») |
Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. | 7 вересня 2022 | Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[86]. | ||
| 8476 |
|
Сіньков Віталій Юрійович («Діп») |
Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. | 7 вересня 2022 | Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[86]. | ||
| 8477 | 
|
Сліпцов Денис
|
28 років, Луганська область. Сержант Національної поліції України. Учасник ООС. Закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. | 7 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Вербівка Харківської області. Отримав смертельні поранення під час ворожого авіаційного удару[87]. | ||
| 8478 |
|
Крикун Василь Романович |
18 травня 1992, с. Мар'ївка Компаніївської громади. Навчався у місцевій школі, після завершення якої вступив до Кіровоградського будівельного фахового коледжу. З червня 2016 року проходив службу в лавах Збройних Сил України, старший солдат. | 7 вересня 2022 | Загинув в селі Вербівка (Балаклійської міської громади). Похорон відбувся 9 листопада 2022. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)[88]. | ||
| 8479 |  |
Дудко Вадим Вікторович («Дуда») |
18 травня 1999, селище Дубище Волинської області. Закінчив Дубищенську загальноосвітню школу та Здолбунівське вище професійне училище. У дитинстві захопився спортом та грав у футбол, згодом почав займатися бойовим хортингом. Був багаторазовим чемпіоном українських змагань. Став майстром спорту України з бойового хортингу. Хотів відкрити свій власний спортивний клуб і тренувати дітей.
У 2018 році разом із двома братами Вадим пішов на військову службу за контрактом до ЗСУ. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Після закінчення контракту повернувся до мирного життя. Коли почалася повномасштабна війна, став до лав 80-ї бригади ДШВ ЗСУ. Старший солдат, командир розвідувального відділення десантно-штурмового батальйону[89][90][91]. Кавалер ордена «За мужність» IIІ ступеня (21 квітня 2022)[92]. |
7 вересня 2022 | Загинув поблизу села Максимівка на Харківщині. Його розвідувальна група була уражена осколками від пострілу ворожої техніки. Всі п'ять воїнів загинули. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[93]. | ||
|
Ковтунович Володимир Сергійович |
29 січня 1994, с. Тимошівка Полтавської області. До війни проживав в селі Святилівка, разом з дружиною та донькою. 1 липня 2022 року добровольцем мобілізований до лав ЗСУ. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, був солдатом[94][95]. | 7 вересня 2022 | Загинув під час бойових дій в районі населеного пункту Максимівка Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[93]. | |||
|
Злочевський Олександр Вікторович |
10 червня 1997. Випускник факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса. З вересня 2021 року — інженер-підривник інженерно-саперного взводу 2-го батальйону 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь в обороні Вознесенська на Миколаївщині, бойових діях на Криворізькому напрямі в межах Дніпропетровської та Херсонської областей, на Донеччині в районах Лисичанськ–Бахмут, Святогірська, Богородичного і Соледара, на Харківщині — в операції з визволення Балаклії[96][97]. | 7 вересня 2022 | Загинув поблизу с. Максимівка Первомайського району Харківської обл. Похований в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької обл. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[93]. | |||
|
Бочарников Дмитро Миколайович
(«Кайман») |
24 січня 1994, м. Павлоград. Начальник штабу 2 БОП 4-ї бригади оперативного призначення НГУ (в/ч 3018), звання капітан. | 7 вересня 2022 | Загинув внаслідок авіаудару під час звільнення м. Балаклія Харківської області (Волохів Яр). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно, 2023)[98][99][100] | |||
|
|
Гриців Ігор |
с. Підпечери. 12 березня 2022 року до 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Служив оператором тренажера першої батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону. | 7 вересня 2022 | Загинув 7 вересня 2022 року поблизу села Безіменне на Миколаївщині. Смерть підтвердили 30 жовтня 2023 року. Його понад рік вважали безвісти зниклим. 2 серпня 2024 в рідних Підпечерах було названо вулицю його іменем [101] | |||
|
|
Міщук Юрій Романович
|
4 квітня 1996, с. Новомиколаївка Скадовського району Херсонської області. У 2014 році закінчив Херсонський професійний ліцей зв’язку та поліграфії. У 2021 році отримав кваліфікацію розвідника-спецпризначенця в Одеській військовій академії. У липні 2021 вступив до лав ЗСУ, служив в 3-у полку спецпризначення імені Святослава Хороброго. | 7 вересня 2022 | Загинув поблизу Балаклії Харківської області під час виконання бойового завдання. Залишиласть дружина [88] | |||
| 8479 | |
Юрченко Олексій |
Оператор телеканалу «Прямий». Мав бойовий досвід у 2015 та 2016 роках брав участь у боях за Мар'їнку і Піски. Був командиром взводу гранатометників. Нагороджений Почесним нагрудним знаком «Срібний хрест»[102] | 8 вересня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами за м. Балаклію Харківської області[103]. | ||
| 8480 | .svg) |
Бандура Роман Степанович |
29 січня 1971, с. Пуків на Рогатинщині. У шість років залишився сиротою. Його виховували сестри, брати, дідусь та бабуся. Закінчив пуківську школу. Закінчив Рогатинське професійно-технічне училище. Працював водієм у кількох місцевих підприємствах, останнім часом — далекобійником. У 2015 році воював у складі 80 бригади. З початку російського вторгнення в Україну знову став на захист держави в складі 10ОГШБр. Солдат. Його син також служить в ЗСУ. | 8 вересня 2022 | Загинув у Бахмутському районі поблизу села Яковлівка на Донеччині від вогнепальних поранень, які отримав під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)[104][105]. | ||
| 8481 |  |
Остронос Сергій |
Військовослужбовець 24 ОШБ «Айдар». | 8 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в смт Зайцевому на Донеччині[106]. | ||
| 8482 | |
Галушка Богдан |
2000, м. Олександрія Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Займався гандболом. | 8 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на території Миколаївської області[107]. | ||
| 8483 | |
Шаульський Ігор («Лис») |
27 років, с. Василівка Одеська область. Мешканець м. Одеса. Старший солдат, військовослужбовець 35 ОБрМП. | 8 вересня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами на Херсонщині[108]. | ||
| 8484 | .svg)
|
Шишов Євгеній Андрійович
|
7 грудня 1993, м. Івано-Франківськ. У 1999 році пішов у перший клас до школи #13, потім перейшов в 24 школу до футбольного спец класу. Грав у футбольній команді Ніка, разом з хлопцями із команди об'їхав пів Європи беручи участь у багатьох міжнародних футбольних турнірах. Додому привозили багато нагород за призові місця, найцінніша з яких за перше місце у турнірі який проходив в Австрії, де Євген був капітаном команди. Після закінчення школи вступив до університету нафти і газу. Працював на різних підприємствах та приватних фірмах Івано-Франківська, також за кордоном. В тяжкий час для України, на початку березня пішов добровольцем в тероборону м.Калуша, 14 березня прийняв присягу на вірність Україні, 25 квітня вирушив на фронт. | 8 вересня 2022 | Загинув внаслідок вогневого зіткнення, під час виконання бойового завдання даючи відсіч ворогу у с. Зелений Гай, Запорізької області [109]. | ||
| 8485 |
|
Савчук Олександр Олександрович
|
45 років, с. Хоцьки, Переяславщина. Був учасником АТО. Працював водієм. Після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 8 вересня 2022 | Загинув під час здійснення ворогом штурмових дій на Харківському напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований в селі Ревне Бориспільського району[110][111]. | ||
| 8486 | 
|
Лук'яненко Олег Вікторович
|
Народився 11.04.1981 р. в м. Київ. Мав спеціальність столяра, працював у виробництві меблів. З дитинства захоплювався туризмом, спелеологією, альпінізмом, тому згодом закінчив КНУ ім.Тараса Шевченка за спеціальністю «Географія», отримав сертифікат інструктора з туризму, і працював в цій сфері. До лав ЗСУ долучився добровільно в березні 2022 р. Служив сапером в 46 оаембр ДШВ, 1 батальйон, інженерно-саперний взвод. Виконував бойові завдання під час звільнення Херсонської області у вересні 2022 року. Без чоловіка та батька залишилася дружина та двоє синів 8 та 3 років. | 8 вересня 2022 | Загинув в н.п. Березнегувате, Баштанського району, Миколаївської області, 08.09.2022 р., від тяжкого поранення в голову під час виконання бойового завдання. Нагороджений Орденом за мужність III ступеню (посмертно) - Указ Президента України #310/2023 від 30.05.2023 р. Похований 14.09.2022 р. на Міському кладовищі у м. Києві (Берковецьке) на 42 ділянці, 7 ряд. | ||
| 8485 | |
|
Військовослужбовці ЗС України. | 8 вересня 2022 | (для доповнення за 8 вересня 2022 року) | ||
| 8485 | |
Розвадовський Анатолій Миколайович |
27 листопада 1997, с. Кривопілля Верховинський район Івано-Франківська область. Навчався в Івано-Франківську, за освітою — лісівник. У Верховині почав займатися рукопаш гопаком, потім досконало опанував техніку бразильського джиу-джитсу, був вихованцем тренера Віталія Стасів, а згодом і сам почав тренувати дітей. Здобув два золота на Міжнародному чемпіонаті з бразильського джіу-джитсу в Румунії. | 9 вересня 2022 | Загинув від влучання ворожого снаряду на сході України[112][113]. | ||
| 8486 |  |
Бурий Євгеній |
Військовослужбовець 126 ОБрТрО. | 9 вересня 2022 | Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу, отримавши масивне осколкове поранення (місце — не уточнено)[114]. | ||
| 8487 | |
Прокопенко Олексій Борисович |
28 березня 1958, с. Сніжків Харківська область. Полковник у відставці, був начальником розвідки штабу Харківського інституту Військово-Повітряних Сил. Не зважаючи на військове звання полковника, пішов боронити Україну рядовим добровольцем. | 9 вересня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару на бойовому посту у м. Харкові[115]. | ||
| 8488 | |
Мокрицький Анатолій Степанович |
20 серпня 1987, 35 років, с. Шипівці Чортківський район Тернопільська область. Старший сержант, командир відділення взводу снайперів (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. З початком російського вторгнення в Україну повернувся з-за кордону та став на захист Батьківщини. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (04.08.2022)[116]. | 9 вересня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту Гороховатка Харківської області[117]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[118]. | ||
| 8489 |
|
Куцій Василь Володимирович
|
8 квітня 1984. Бойовий медик механізованого взводу. | 9 вересня 2022 | Загинув під час штурмових дій поблизу населеного пункту Мазанівка Донецької області [119]. | ||
|
Махота Юлія Олександрівна
|
1998. Старший сержант, інспектор Державної прикордонної служби. | 9 вересня 2022 | Загинула від ворожого обстрілу 9 вересня 2022 року. Похована на кладовищі с. Мусійки, Богодухівського району. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[120]. | |||
|
Тонкошкур Віталій
|
30 років, с. Зимна Вода біля Львова. Здобував освіту у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. У 2016 році виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 11-ї окремої бригади армійської авіації "Херсон" Сухопутних військ ЗСУ. Після повернення до цивільного життя займався ремонтом та обслуговуванням автомобілів. Із початком повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну на східному напрямку у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша ОК "Захід" Сухопутних військ ЗСУ. | 9 вересня 2022 | 15 серпня 2023 похований на Личаківському цвинтарі [121] | |||
|
|
Діденко Михайло Михайлович |
17 лютого 1991, м. Ізмаїл. Вихованець Ізмаїльської загальноосвітньої школи-інтернату. | 9 вересня 2022 | Загинув в районі селища Спірне Бахмутського району внаслідок підриву БМП на міні. Похований 16 вересня на Алеї слави Нового кладовища в Ізмаїлі[122]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[123]. | |||
|
|
Тимошенко Микола Іванович
|
2000, м. Коростишів. Лейтенант | 9 вересня 2022 | Загинув під час ведення бойових дій в с. Гракове, Чугуївського району, Харківської області[124][125] | |||
|
Задірака Сергій Юрійович |
м. Полтава. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 9 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126]. | |||
|
|
Бутенко Олена Олегівна
|
27 жовтня 1984, селище Краснокутськ. Майстер-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 9 вересня 2022 | Загинула в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[127]. | |||
| 8490 | |
Ткачук Тарас |
м. Чортків Тернопільська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку російського вторгнення в Україну повернувся з Парижу і добровольцем пішов на фронт. | 10 вересня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[128]. | ||
| 8491 | |
Самойленко Юрій Олегович («Кріг») |
м. Чорнобиль Київська область. Старший лейтенант 4 БрОП НГУ. Випускник Обухівського ліцею № 1 імені А. С. Малишка. В 2014—2015 роках обороняв м. Щастя, що на Луганщині. Залишилися батьки, дружина та 5-річна донька. | 10 вересня 2022 | Загинув від кульового поранення під час звільнення м. Балаклії у Харківській області[129]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[110]. | ||
| 4492 | |
Сімчук Ілля Сергійович |
1995, 27 років. Військовослужбовець 45-го окремого стрілецького батальйону Оперативного командування «Північ» ЗС України. | 10 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[130]. | ||
| 8493 |
|
Митринюк Владислав Васильович («Фотік») |
Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. | 10 вересня 2022 | Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[86]. | ||
| 8494 | |
Бандурін Владислав Сергійович |
1 лютого 2000, м. Дніпро. Солдат, військовослужбовець 93 ОМБр. | 10 вересня 2022 | Загинув в районі м. Соледару Донецької області[131]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]. | ||
| 8495 | |
Михайлюк Олександр Юрійович |
9 вересня 1995, с. Копачівка Луцький район Волинська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 10 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. Кіндрашівки Харківської області[132]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[71]. | ||
| 8496 | 
|
Безкровна Олена
|
44 роки, м. Кяхта, Бурятія. З дитинства жила в місті Бердичів Житомирської області. Навчалась у Бердичівській школі № 4. Потім вступила до Бердичівського медичного коледжу. Спочатку працювала медсестрою в осередку Червоного Хреста, потім у хірургічному відділенні міської лікарні та у фізіотерапевтичному кабінеті Центру соціально-психологічної реабілітації. У 2019 році підписала контракт із ЗСУ, служила у 26-й артилерійській бригаді імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Обіймала посаду бойового медика. З початком повномасштабного вторгнення продовжила служити. | 10 вересня 2022 | Загинула під час контрнаступу біля села Бугаївка на Харківщині отримавши смертельне осколкове поранення внаслідок ворожого обстрілу. Похована у Бердичеві[133]. | ||
| 8497 |
|
Ходорчук Сергій Сергійович
|
6 жовтня 1979, с. Берестяне. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 10 вересня 2022 | Загинув в боях біля населеного пункту Кіндрашівка Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[71]. | ||
| 8498 |
|
Ольхович Олександр
(«Професор») |
с. Глухівці Вінницької області. Жив у Вінниці. Закінчив Вінницький національний технічний університет та здобув професію інженера-механіка. Працював на приватному підприємстві "Козак+". Під час повномасштабної війни чоловік поповнив лави Збройних Сил України, щоб захищати рідну країну. Служив у 101-му батальйоні 61-ої окремої механізованої бригади. | 10 вересня 2022 | Виконуючи бойове завдання, боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого танкового обстрілу поблизу села Лозове на Херсонщині [134] | ||
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 10 вересня 2022 | (для доповнення за 10 вересня 2022 року) | |||
| 8495 | 
|
Алфімов Сергій Олександрович
|
смт Безлюдівка Харківська область. Майстер-сержант ОЗСП «Омега» НГУ. | 11 вересня 2022 | Загинув під час звільнення н.п. Уди Харківської області[135]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[76]. | ||
| 8496 | |
Мармус Василь Володимирович
(«Музикант») |
26 квітня 1992, м. Чортків Тернопільська область. Військовослужбовець 80 ОДШБр. | 11 вересня 2022 | Загинув під час звільнення Харківської області[136]. | ||
| 8497 | |
Товт Віктор Карольович |
53 роки. Мешканець смт Катеринопіля Звенигородського району Черкаської області. Солдат, водій-слюсар відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки окремої танкової бригади (підрозділ — не уточнено). | 11 вересня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу на Харківщині. Похований у рідному селищі[137]. | ||
| 8498 | .png) |
Ролдугін Євгеній Олександрович («Тунгус») |
15 серпня 1995, м. Хмельницький. Старший солдат, командир взводу і парамедик батальйону «Братство». У дитинстві певний час грав у футбол, потім захопився бразильським джіу-джитсу, отримавши пурпуровий пояс. Ставав призером та переможцем різних змагань. Учасник Революції гідності. 2014 року будучи студентом другого курсу ЧНУ ім. Ю. Федьковича добровольцем пішов на фронт. У складі добровольчих батальйонів воював під Маріуполем, в Пісках, в Авдіївці, в Опитному, на шахті Бутівка. Нагороджений шістьма нагородами, зокрема відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», орденом «Лицарський хрест добровольця», медаллю батальйону «Святої Марії», почесною відзнакою «За оборону Маріуполя», відзнакою Хмельницького міського голови «Воля і мужність». Навчався у Технологічному багатопрофільному ліцеї імені Артема Мазура. Є автором книги «Час відважних». Перші примірники вийшли 2022 року. Після початку російського вторгнення в Україну знову добровольцем долучився до захисників України. Командував підрозділом батальйону «Братство»[138]. Був поранений у боях під Києвом в кінці березня 2022 року. Відновившись, закінчив курси тактичної медицини і уже в подальших боях працював як парамедик, врятував кількох своїх побратимів. | 11 вересня 2022 | Загинув від пострілу ворожого танку по санітарному автомобілю, коли вивозив важкопораненого побратима на Харківщині[139]. | ||
| 8499 | 
|
Дядюра Михайло («Ведмідь») |
с. Кузьмина Гребля Черкаська область. Старший механік-водій взводу оперативного призначення роти оперативного призначення 8-го полку оперативного призначення НГУ. | 11 вересня 2022 | Загинув біля смт Білогорівка Луганської області. Наїхав БТРом на ворожу міну та отримав важкі травми голови і вибухову травму[140]. | ||
| 8500 |
|
Кучук Ігор Олегович («Хмурий») |
Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. | 11 вересня 2022 | Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[86]. | ||
| 8501 |
|
Лучко Іван Олексійович («Буль») |
Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. | 11 вересня 2022 | Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[86]. | ||
| 8502 |
|
Мурзенко Ігор Олександрович («Грек») |
1961, с. Свидівок Черкаська область. Штаб-сержант, військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. Учасник АТО. | 11 вересня 2022 | Загинув під час звільнення м. Балаклія Харківської області[86]. | ||
| 8503 |
|
Мочернюк Василь Васильович
|
с. Черче, Рогатинський район. Молодший сержант | 11 вересня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу, завданого військом ворога, в Бахмутському районі Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)[105]. | ||
|
|
Ступак Віктор Анатолійович
|
1991, с. Білки Романівської громади. Мешкав в Житомирі. Військовий 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. | 11 вересня 2022 | Загинув у Харківській області біля населеного пункту Червоне [141]. | |||
| 8503 | |
|
Військовослужбовці ЗС України. | 11 вересня 2022 | (для доповнення за 11 вересня 2022 року) | ||
| 8504 |
|
Сірий Володимир («Вовк») |
Село Пиріжна Одеської області. Старший лейтенант 8-го полку оперативного призначення НГУ. | 11 вересня 2022 | Загинув біля смт Білогорівка Луганської області. | ||
| 8505 |
|
Биць Максим («Мак») |
Село Неменка Вінницької області. Старший солдат 8-го полку оперативного призначення НГУ. | 11 вересня 2022 | Загинув біля смт Білогорівка Луганської області. | ||
|
|
Рожков Іван Васильович
|
17 серпня 1992, с. Богородичин Коломийського район, Івано-Франківська область. Військовослужбовець військової частині А4599. | 11 вересня 2022 | Загинув при виконанні службових обов’язків [142]. | |||
| 8504 | |
Лебединець Олександр Віталійович |
18 квітня 1986, с. Бродецьке Катеринопільський район Черкаська область. Учасник АТО. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2016). Солдат ЗС України (підрозділ — не уточнено) | 12 вересня 2022 | Загинув у Донецькій області[143][144]. | ||
| 8505 | .svg) |
Шаповал Олександр Миколайович («Шапік») |
9 лютого 1975, м. Київ. Гранатометник підрозділу 112 ОБрТрО. Заслужений артист України. Соліст балету Національної опери України ім. Шевченка. Грав у спектаклях «Кармен-сюїта», «Юлій Цезар» та інших, був викладачем дуетно-класичного танцю KSBC. Після початку російського вторгнення в Україну добровольцем долучився до тероборони ЗС України. Залишилося дружина та двоє дітей. | 12 вересня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами біля ст. Майорська на Донеччині[145]. | ||
| 8506 | |
Савчук Володимир Дмитрович |
27 липня 1974, м. Тернопіль. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Тернопільської загальноосвітньої школи № 11 (1985). Не маючи бойового досвіду, навіть строкової служби, у перші ж дні російського вторгнення в Україну, добровільно прибув до ТЦК та СП. Почесний громадянин міста Тернополя (3 жовтня 2022, посмертно)[146]. | 12 вересня 2022 | Загинув в результаті підриву на ворожій міні в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Сумщині[147]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[148]. | ||
| 8507 |  |
Дехтярук Вадим Іванович («Саїд») |
11 жовтня 1985, м. Полонне Хмельницька область. Розвідник розвідувального взводу 24 ОМБр. | 12 вересня 2022 | Загинув біля села Зелений Гай Миколаївської області. Потрапив у ворожу засідку та прийняв бій, у результаті якого отримав поранення. Був евакуйований та доставлений до шпиталю, однак поранення були занадто серйозними[149][150]. | ||
| 8508 |
|
Курський Олег
|
35 років, м. Донецьк. Мешканець м. Львів. Військовослужбовець 24 ОМБр. Був одним із засновників ГО «Коло честі» та головою відокремленого підрозділу громадської організації «Українська народна рада Донеччини та Луганщини» у Львові. Після початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила та вирушив на передову. | 12 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині[151]. | ||
| 8509 |
|
Мітреньга Любомир
|
40 років, смт Великий Любінь Львівська область. Молодший сержант, командир танку 24 ОМБр. Після початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. | 12 вересня 2022 | Загинув під час наступальних дій під селом Тернові Поди Миколаївської області[152]. | ||
| 8510 |
|
Герцунь Ігор Андрійович |
12 квітня 1995 року у с. Галущинці Підволочиського району. Ігор був гарним будівельником, про таких кажуть | 12 вересня 2022 | Загинув на Сумщині | ||
| 8511 | 
|
Банк Іван Андрійович («Банкір»)   |
36 років, с. Вільний Степ Полтавська область. Головний сержант розвідувального взводу 46 ОДШБр. Брав участь у миротворчих місіях в Косово, Югославії. Учасник АТО. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (11.10.2018) та отримав звання Народний герой України. | 12 вересня 2022 | Помер внаслідок поранень, отриманих напередодні біля села Білогірка Херсонської області[153]. | ||
|
|
Алексеєнко Максим Вікторович
|
17 березня 1986, м. Берегове, Закарпаття. Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 12 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118]. | |||
|
|
Буштрук Григорій Анатолійович
|
21 серпня 1987, с. Калинівка на Солонянщині. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 12 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118]. | |||
| 8512 | |
|
Військовослужбовці ЗС України. | 12 вересня 2022 | (для доповнення за 12 вересня 2022 року) | ||
| 8513 | |
Сімонова Ольга Сергіївна («Сімба») |
12 липня 1988, м. Челябінськ Росія. Сержант, командир БМП 24 ОМБр. 7 березня 2017 року була прийнята до українського громадянства. Вона стала першим контрактником ЗС України — іноземцем, який отримав паспорт громадянина України під час служби. | 13 вересня 2022 | Загинула в результаті підриву машини на вибуховому пристрої, виконуючи бойове завдання в Херсонській області[154]. | ||
| 8514 | |
Гаркавий Сергій Вікторович |
1 червня 1984, с. Розсохуватка Катеринопільський район Черкаська область. Старший стрілець 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону (підрозділ — не уточнено). Жив у селі Новоселиця. Працював у Катеринопільському районному відділі УМВС, згодом — на сільгосппідприємстві. З перших днів російського вторгнення став на захист країни. | 13 вересня 2022 | Загинув від отриманих поранень несумісних із життям в результаті артилерійського обстрілу позицій його підрозділу на Донеччині. Похований у рідному селі. Залишилися батьки, дружина, дві доньки, брат, сестра та бабуся[155]. | ||
| 8515 |
|
Галецький Володимир Геннадійович («Варшава») |
24 роки, м. Бердичів Житомирська область. Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. | 13 вересня 2022 | Загинув під час звільнення Харківської області[86]. | ||
| 8516 | 
|
Рисай Сергій («Юрист») |
49 років, с. Григорівка Харківська область. Мешканець м. Курахове Донецької області. Молодший сержант 503 ОБМП. Здобув вищу освіту у Донецькому інституті підприємництва. | 13 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання біля села Водяне Донецької області[156]. | ||
|
|
Дикань Володимир Олександрович
|
5 вересня 1990, м. Балаклія. | 13 вересня 2022 | Загинув в селі Руські Тишки Харківської області [157]. | |||
|
|
Ляшенко Сергій Юрійович
|
25.03.1981, с. Кругляківка, Куп`янський район. У 1996 році закінчив КЗ «Кругляківський ліцей», а потім отримав спеціальність тесляра в Куп’янському ПТУ. Строкову службу проходив у місті Куп’янськ. Після звільнення в запас працював у складі бригади по бурінню свердловин в Куп’янському районі. З 2014 року проживав у місті Чугуєві і в цьому ж році пішов на службу в ЗСУ за контрактом. Службу проходив у складі 92-ї окремої механізованої бригади на посаді старшого стрільця механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону. Восени 2021 року він звільнився по закінченню контракту. 24 лютого 2022 приєднався до своїх побратимів в 92ОМБр. | 13 вересня 2022 | Загинув під час визволення Харківської області від окупантів. Під час бою отримав вибухові травми, від яких загинув на місці. Похований 13.09.2022 в місті Харків, кладовище №18 [158] | |||
| 8517 |
|
Гнот Анатолій Іванович («Єнот») |
Старший солдат. Під час контрнаступу звільняв свою Малу Батьківщину — Балаклію. Залишилися дружина і маленька донька. Привів у підрозділ Фрайкор свого молодшого брата Артема Панченка («Іскра»). Брат загинув в жовтні 2023. | 14 вересня 2022 | Загинув виконуючи бойове завдання на Харківщині під час контрнаступу | ||
| 8518 |
|
Гіркий Микола Степанович
|
м. Краматорськ. Лейтенант. | 14 вересня 2022 | Загинув виконуючи бойове завдання[159]. | ||
|
|
Яремин Руслан Володимирович
|
29 травня 1986, с. Вербовець Косівського району. 1 березня 2022 вступив в лави ТРО. Солдат, військовослужбовець 25ОСБ. | 14 вересня 2022 | Загинув поблизу міста Сіверськ Донецької області від осколкових поранень. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[160][161]. | |||
| 8519 |  |
Венченко Олексій Геннадійович |
1 грудня 1979, смт Рогань Харківська область. Майстер-сержант, військовослужбовець 302 ЗРП. | 15 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Гракове Харківської області. Похований в смт Рогань[162]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[163]. | ||
| 8520 | |
Сливчук Юрій Миколайович («Мультик») |
9 вересня 1987, м. Долина Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Мобілізований на військову службу 13 березня 2022 року. Залишилися дружина та син. | 15 вересня 2022 | Загинув під час вогневого контакту з противником в районі населеного пункту Варварівка на території Запорізької області[164]. | ||
| 8521 |
|
Талімонов Олександр Валерійович («Лімон») |
40 років, с. Угорники Івано-Франківська область. Розвідник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. З початком повномасштабного вторгнення знову пішов боронити Україну. | 15 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Пристін Харківської області[165]. | ||
| 8522 |
|
Бодякін Сергій Семенович («Тяж») |
Харківська область. Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу «Kraken» ГУР МО України. | 15 вересня 2022 | Загинув під час звільнення Харківської області[86]. | ||
| 8523 |
|
Машта Юрій
|
Служив водієм 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу 2-го десантно-штурмового батальйону. Був призваний на військову службу 15 вересня 2022 року. | 15 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Новомихайлівка, Донецької області [166]. | ||
|
|
Везденецький Сергій Михайлович |
49 років. Пішов воювати добровільно, сержант. Був командиром мінометної роти. Один з його синів служить в ЗСУ. | 15 вересня 2022 | Отримав поранення 11 вересня на Херсонському напрямку. Помер у лікарні 15 вересня. Похорон відбувся 26 вересня в Хмельницькому, похований на Алеї слави на кладовищі в мікрорайоні Ракове. Залишилось двоє синів, один із яких теж служить у ЗСУ [167][168] | |||
|
|
Данилюк Микола Миколайович |
24 серпня 1976, с. Бережниця. Долучився до лав Збройних сил України у березні 2022 року. Він служив бойовим медиком у 201 окремому батальйоні територіальної оборони. | 15 вересня 2022 | Загинув у селі Зелене Поле на Донеччині [169]. | |||
| 8524 | |
Демидов Руслан Анатолійович |
24 роки, с. Витачів Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Випускник Витачівської гімназії 2013 року. | 16 вересня 2022 | Загинув у боях поблизу м. Херсону[170]. | ||
| 8525 | |
Галецький Володимир |
24 роки, м. Бердичів Житомирська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Здобув професію медика. Після початку російського вторгнення в Україну повернувся з Польщі і добровольцем долучився до ЗС України. Витягував поранених в найгарячіших точках. Разом з друзями віддав усі свої заощадження на позашляховик. У кінці жовтня мало виповнитися 25 років. | 16 вересня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[171]. | ||
| 8526 | .svg) |
Стецюк Олександр Олександрович |
30 березня 1985, с. Великий Стидин Рівненська область. Стрілець-зенітник 1-го зенітно-ракетного взводу зенітно-ракетної батареї 115 ОМБр. Мобілізований добровольцем 10 березня 2022 року. | 16 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника неподалік с. Опитне Покровського району Донецької області[172]. | ||
| 8527 | |
Колісник Олександр Юрійович |
1971. Мешканець Леськівської громади Черкаського району Черкаської області. Військовослужбовець ЗС України, головний сержант механізованої роти механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено) | 16 вересня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на Донеччині. Похований у рідному селі[173]. | ||
| 8528 | |
Жиловський Богдан |
8 червня 1981, с. Сидинівка Львівська область. Мешкав у м. Львові. Військовослужбовець 24 ОМБр. Учасник АТО. | 16 вересня 2022 | Загинув на Херсонщині[174]. | ||
| 8529 | |
Наумович Артем Анатолійович |
18 вересня 1987, м. Єнакієве Донецька область. Майстер-сержант, стрілець-помічник гранатометника 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону 72 ОМБр. Пройшов службу в прикордонних військах. Учасник АТО. З початком російської вторгнення в Україну, разом з дружиною, оселився на батьківщині своєї родини в Черкаській області та одразу ж став на захист країни. Залишилися дружина, батьки та брат. | 16 вересня 2022 | Загинув від отриманих поранень у результаті здійснення противником артилерійського обстрілу позицій підрозділу поблизу с. Водяне Мар'їнського району Донецької області. Похований в с. Скибин на Черкащині[175]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[176]. | ||
| 8530 | 
|
Савко Іван Володимирович («Барс») |
28 років, м. Апостолове Дніпропетровська область. Солдат, водій інженерно-саперного взводу 28 ОМБр. | 16 вересня 2022 | Загинув під час штурму українськими силами населеного пункту Правдине на Херсонського напрямку[177]. | ||
| 8531 | |
Мірошниченко Владислав Віталійович |
м. Білопілля Сумська область. Сержант, військовослужбовець прикордонної комендатури швидкого реагування прикордонного загону ДПСУ (підрозділ — не уточнено). Залишилися батьки та наречена. | 16 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[178]. Похований в м. Білопіллі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[120]. | ||
| 8532 |
|
Бойко Тимофій («Аякс») |
Працював реквізитором у фільмах Одеської кіностудії "Фортеця Хаджибей" та "Край ріки". | 16 вересня 2022 | Зв'язок з військовослужбовцем з позивним "Аякс" зник під час звільнення населеного пункту Правдине на Херсонщині. Похований на Західному кладовищі в місті Одесі[179] | ||
 |
Цуканов Юрій Генадійович |
10 липня 1988. Солдат, військовослужбовець підрозділу 79 ОДШБр. До ЗС України призваний в м. Миколаєві. | 16 вересня 2022 | Загинув в результаті важких поранень, отриманих в районі с. Новомихайлівки Донецької області. Похований 20 вересня 2022 року в с. Нова Іванівка Болградського району Одеської області[180]. 18.07.2023 нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). | |||
|
Ткачук Леонід Михайлович |
1 травня 1978, с. Підгірне Волинська область. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | до 16 вересня 2022 | Загинув в боях в с. Садовому Куп'янського району Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126]. | |||
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 16 вересня 2022 | (для доповнення за 16 вересня 2022 року) | |||
| 8532 | |
Жарких Сергій («Кашель») |
м. Донецьк. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після окупації рідного Донецька пішов на фронт і з 2014 року боронив Україну. Воював у складі окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ». | 17 вересня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[181]. | ||
| 8533 | |
Дубовенко Сергій Сергійович («Бізон») |
20 років, с. Загальці Київська область. Військовослужбовець військової служби за контрактом ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 вересня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами на Донеччині[182]. | ||
| 8534 |  |
Андреєв Олексій Олександрович («Курт») |
16 травня 1999, м. Сарни Рівненська область. Солдат 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. Колишній студент аерокосмічного факультету НАУ. За часів навчання в НАУ був головою СРГ #7 та членом команди ТОСА АКФ. Тричі намагався потрапити на фронт добровольцем, з третього разу був призваний до Тероборони. | 17 вересня 2022 | 13 вересня під час виконання бойового завдання на Харківщині отримав тяжкі поранення в результаті вибуху російської міни ОЗМ-72. Лікарі боролися за його життя впродовж чотирьох діб, але 17 вересня Олексій помер[183]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[184]. | ||
| 8535 | .svg) |
Толочко Артем |
1 липня 1986, м. Львів. Військовослужбовець 101 ОБрТрО. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка». З початком російського вторгнення в Україну добровольцем пішов на війну. | 17 вересня 2022 | Загинув під час боїв за Харківську область[185]. | ||
| 8536 | |
Попов Юрій Вадимович |
9 липня 1976, м. Львів. Військовослужбовець 101 ОБрТрО. Із початком російського вторгнення в Україну добровольцем пішов на війну. | 17 вересня 2022 | Загинув під час боїв за Харківську область[185]. | ||
| 8537 | |
Панченко Микола |
27 листопада 1983, м. Львів. Військовослужбовець 101 ОБрТрО. Закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ. Кадровий військовий. Учасник АТО (2014—2015) у складі 24 ОМБр. | 17 вересня 2022 | Загинув під час боїв за Харківську область[185]. | ||
| 8538 |  |
Матуш Мар'ян Йосифович |
6 серпня 1989, м. Мостиська Львівська область. Військовослужбовець військової частини А4220. Батьки — поляки. Був парафіянином римо-католицької громади храму Народження Св. Йоана Хрестителя, в якому у свої дитячі та юні роки був міністрантом. Після навчання в Дрогобицькому педагогічному університеті проходив службу в ДПСУ. 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. У червні 2022 року знову був мобілізований. | 17 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце не уточнено)[186]. | ||
| 8539 | 
|
Яцуник Віктор Васильович
«Британець»
|
11.04.1978, с. Верняки Збаразького району. Батальйон розвідки «Скала», в.ч. А0891. Навчався в Тернополі на столяра. У 1998 емігрував до Великої Британії. Після переїзду до Англії здобув фах сантехніка. Служив у британській армії, працював за контрактом на Кіпрі. У 2021-му з армійським другом Денні відкрив власну фірму з ремонту й оновлення будинків. Залишив родину й службу в армії Великої Британії та після 25 років еміграції повернувся захищати Україну. Після початку війни, у 2014-му, став волонтером. 2 березня 2022 вночі вилетів з Британії до Польщі, там купив автівку, пересів на неї, перетнув кордон і вранці 4 березня вже був у Львові. Після оборони Києва подав рапорт до Британської армії щодо припинення контракту, бо мав чітке бажання вступити до лав ЗСУ. | 17 вересня 2022 | Загинув під Ізюмом від розриву міни МОН-50. Згідно заповіту його тіло кремували. Частину заповів поховати у Лондоні, ще одну — на батьківщині, у с. Верняки на Тернопільщині, де народився. Ще одну частину праху поховати у братській могилі [187]. | ||
| 8540 |
|
Шпилєвий Іван Олександрович
«Садист» |
26 січня 1990, м. Черкаси. Батальйон розвідки «Скала». Здобув середню освіту у школі № 5. Цивільна спеціальність — фахівець з реклами в інтернеті. До армії займався боксом. З травня служив у батальйоні розвідки «Скала», спеціалізація — штурмовик, оператор ПТРК Javelin. | 17 вересня 2022 | Загинув під Ізюмом від розриву міни МОН-50[187]. Був похований 21 вересня з почестями на Алеї Героїв у Черкасах[188]. | ||
.svg)
|
Гичко Олег Сергійович («Наглий»)  |
Капітан, командир артбатареї 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. | 17 вересня 2022 | Загинув 17.09.2022 під Бахмутом[189]. | |||
|
|
Ніколайчук Андрій Валерійович
|
41 рік, м. Дніпро. Майор, замполіт. Був викладачем військової кафедри Університету митної справи та фінансів. До цього працював у холдингу «Наше місто». Захищав Батьківщину з 2014 року, пройшов АТО/ООС. З перших днів повномасштабного вторгнення росії пішов боронити Україну добровольцем, служив у 93 бригаді «Холодний Яр» офіцером управління механізованого батальйону. Звільняв Охтирку і Тростянець у Сумській області, а також тримав оборону Барвінково у Харківській області. | 17 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом. Залишилася дружина та троє дітей[190]. | |||
|
|
Гулик Юрій Ярославович |
1986, м. Золочів. Закінчив Золочівську школу № 2. Більшість життя віддав службі у внутрішніх військах. Майор. | 17 вересня 2022 | Загинув на Харківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[191] | |||
|
|
Киянець Олександр Михайлович
|
4 березня 1983, м. Чернігів. У 2000-му році закінчив чернігівську загальноосвітню школу №30, а у 2006-му - Одеський інститут Сухопутних військ ЗС України. З 2014-го року Олександр проходив службу у 13-му батальйоні територіальної оборони «Чернігів-1» та був безпосереднім учасником антитерористичної операції на сході нашої держави. З початком повномасштабного ворожого вторгнення військовослужбовець долучився до складу військової частини А4008 Ніжинського стрілецького полку. Майор, офіцер командування сил логістики. | 17 вересня 2022 | Загинув на Донбасі [192] | |||
| 8539 | |
|
Військовослужбовці ЗС України. | 17 вересня 2022 | (для доповнення за 17 вересня 2022 року) | ||
| 8540 | |
Коваль Микола |
1977, м. Березне Рівненська область. Майор, заступник командира дивізіону 92 ОМБр. З 2015 року боронив Україну. | 18 вересня 2022 | Загинув поблизу м. Куп'янська, що на Харківщині[193]. | ||
| 8541 | |
 Бенджамін Джорджіо Галлі |
27 січня 1995, Бедеро-Валькувія провінція Варезе Італія. Солдат, військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Батько — італієць, мати — нідерландка. Виріс між Італією, Бельгією та Нідерландами, мав нідерландське громадянство і багато років жив у Вінтерсвейку, нідерландському місті на кордоні з Німеччиною. Він працював токарем, грав у команді зі страйкболу. 3 березня записався до Інтернаціонального легіону. | 18 вересня 2022 | Загинув під час контрнаступу від вибуху касетної бомби на південь від Харкова[194]. | ||
| 8542 | |
Пелиш Василь Петрович |
10 лютого 1995, м. Старий Самбір Львівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 вересня 2022 | 17 вересня отримав важке поранення поблизу м. Костянтинівки Донецької області. На наступний день помер від отриманих травм в лікарні м. Дніпра[195]. | ||
| 8543 | |
Новіков Олексій |
м. Гуляйполе Запорізька область. Військовослужбовець 93 ОМБр. Сім років провів на війні. | 18 вересня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[196]. | ||
| 8544 |  |
Самсон Володимир Васильович |
м. Гуляйполе Запорізька область. Головний сержант, військовослужбовець 55 ОАБр. З 2015 року захищав Україну. Загинув у переддень свого народження. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[197]. | 18 вересня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[198]. | ||
| 8545 | |
Жовтий Микола |
28 лютого 1980, м. Одеса. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Працював рекламником в компанії Поверхность ТВ. | 18 вересня 2022 | Загинув у боях з окупантами на півдні України[199]. | ||
| 8546 | .svg) |
Клименко Ігор Юрійович |
1984. Мешканець с. Лозівок Черкаського району Черкаської області. Сержант, водій кулеметного відділення взводу вогневої підтримки окремого батальйону окремої бригади територіальної оборони Харківщини | 18 вересня 2022 | Загинув на Харківщині. Похований у рідному селі[173]. | ||
| 8547 | .svg) |
Рубець Олександр Григорович
|
46 років, м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. У квітні 2022 року пішов добровольцем на фронт. | 18 вересня 2022 | Загинув від влучання ворожого снайпера під час звільнення міста Лиман Донецької області[200]. | ||
| 8548 |
|
Кияненко Дмитро Васильович
(«Грек») |
25 років, с. Урзуф. Прикордонник з Маріуполя. Наприкінці березня під час бойового завдання він з побратимами потрапили у засідку і опинився під завалами. Перебував під завалами 8 годин з осколковими пораненнями в животі і спині. 19 травня потрапив у полон під час виходу з Азовсталі. З того часу перебував в Оленівці. | 18 вересня 2022 | Загинув в полоні в Оленівці. Похований 17 грудня 2022 у селі Рожнів Косівського району, у березні 2022 року тут знайшли прихисток від війни батьки та дружина Дмитра з тримісячним сином[201]. | ||
|
|
Рубцов Олексій
(«Солдат») |
31 травня 1982. Воював у складі полку «Азов». Через зразкову службу став зам. командира 3 роти. Мав офіцерське звання. Відданий фанат ФК Динамо Київ.
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році і до звільнення Ірпеня знаходився у лавах «Карпатської Січі». Потім тримали позиції біля Ізюму. Повернувшись до Києва вступив в розвідвзвод «Чорних Запорожців». Під час одного з бойових виходів отримав поранення разом з більшістю хлопців зі своєї групи. Відновившись, Олексій продовжив воювати. |
18 вересня 2022 | 18 вересня під час серйозного бою знову був поранений. Опинившись в оточенні росіян не просив у них милості [202]. | |||
.svg){kind=logo} |
Кобюк Юрій Кирилович
(«Сокіл») |
13 травня 1989, с. Космач, Івано-Франківська область. В кінці березня 2022 долучився до ССО АЗОВ добровольцем. | 18 вересня 2022 | Загинув в результаті вогнепального поранення [203][204] | |||
| 8549 | |
Пилипенко Олександр |
13 листопада 1994, м. Лисичанськ Луганська область. Військовослужбовець 24 ОМБр. Учасник АТО та ООС. | 19 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[174]. | ||
| 8450 | |
Волгін В'ячеслав («Батюшка»)
|
4 травня 1999, Львів. Навчався у початковій школі «Дивосвіт» Львівської міської ради та у середній загальноосвітній школі № 90 міста Львова. Під час навчання був дитячим аніматором, прислуговував при храмі Зіслання Святого Духа УГКЦ. У 2016 році вступив на підготовчий курс до Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ. Згодом протягом двох років навчався у Національному університеті «Львівська політехніка». Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова пошта». Надихався військовою справою, пробував власні сили при вступі до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2019 році вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ. У 2020—2021 роках виконував бойові завдання із стримування агресії росії на території Донецької та Луганської областей. Із першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації боровся із окупантами у «гарячих точках»[205]. | 19 вересня 2022 | Загинув біля села Оскіл на Харківщині. Під час виконання бойового завдання у транспортний засіб українських захисників влучив ворожий снаряд. Похований 18 жовтня на Марсовому полі Личаківського кладовища у Львові[206]. | ||
| 8450 | |
Целуйко Нікіта Сергійович
|
1 жовтня 1999, м. Семенівка Чернігівської області. Навчався в Семенівській гімназії № 2, після закінчення 9 класів у 2015 році пішов навчатися до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення ліцею у 2017 році став курсантом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Військову службу проходив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді (в/ч А0284) на посаді командира взводу зв'язку 1 десантно-штурмового батальйону[207][208][209]. | 19 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Оскіл, Ізюмського району Харківської області. Похований 16 жовтня на місцевому кладовищі Семенівки. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[210]. | ||
| 8451 | 
|
Харкавий Юрій
|
5 травня 1988, м. Івано-Франківськ. Був наймолодшим у багатодітній сім`ї, дванадцятою дитиною. Навчався у загальноосвітній школі № 10, яку закінчив у 2003 році. Після закінчення школи, навчався у професійному технічному ліцею № 1 і здобув професію провідника пасажирського вагону. У 2006 році проходив військову службу у місті Мукачеве, Закарпатської області. Після закінчення служби в армії працював у торговому центрі «Арсен» - охоронцем. У 2014 році брав участь в зоні проведення АТО, раніше боєць 128-ї бригади, був у Попасній, Біловодську, Дебальцевому. У 2015 році нагороджений пам'ятним знаком учасника подій «Дебальцеве» та відзнакою «Учасник АТО». Після початку повномасштабного вторгнення служив у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади у 109 окремому гірсько-штурмовому батальйоні. | 19 вересня 2022 | Загинув у результаті ракетного обстрілу під час бойових дій з військовими формуваннями російської федерації поблизу населеного пункту Дорожнє Донецької області. Посмертно нагороджено медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» (2022 р.) та відзнакою міського голови Івано-Франківська «За честь і звитягу» (2023 р.) [211]. | ||
| 8551 | |
|
Військовослужбовці ЗС України. | 19 вересня 2022 | (для доповнення за 19 вересня 2022 року) | ||
| 8550 | 
|
Гриценко Владислав Олександрович
|
20 січня 1998, с. Пархимів Чернігівська область. Молодший сержант 95 ОДШБр. У 2019 році долучився до лав Збройних Сил України. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (22.05.2022). | 20 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Яцківка Донецької області[212]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно)[213]. | ||
| 8551 | |
Головчанський Єгор Іванович («Єгер»)
|
1996, м. Молодогвардійськ Луганська область. Молодший лейтенант, командир взводу (підрозділ — не уточнено). Єгор родом із Луганщини, двічі переселенець. 26 лютого 2022 добровільно пішов до військомату. Мав декілька контузій, але, провівши у шпиталі всього два тижні, знову був відправлений на передову. | 20 вересня 2022 | Загинув разом з Артемом Савіним («Койот»)[214]. Загинув у боях з російськими окупантами поблизу смт Архангельського Бериславського району Херсонської області. Тіло загиблого було важко опізнати, тому було проведено експертизу ДНК та 12 грудня 2022 року підтверджено його смерть[215][216]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[217]. | ||
| 8552 | |
Савін Артем Сергійович («Койот») |
29 липня 1992, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Воював в АТО/ООС з 18 років. Закінчив криворізьку гімназію № 84. Після російського вторгнення в Україну отримав на фронті поранення, але й після цього повернувся до виконання бойових завдань. Брав участь у звільненні Херсонської області. | 20 вересня 2022 | Загинув о 6:30 ранку разом з Єгором Головчанський («Єгер») внаслідок підриву на потужному вибуховому пристрої поблизу с. Архангельське, Бериславського району, Херсонської області.[214]. Їхні тіла дуже сильно обгоріли, Артем був без кінцівок, м'яких тканин обличчя, зубів. Опізнати було неможливо, тому довелось чекати експертизу ДНК майже три місяці[218]. Прощання з героєм відбулося 13 грудня 2022 року в с. Новий Шлях. Похований на Веселівському кладовищі[219]. | ||
| 8553 | |
Поліщук Олександр Олександрович |
23 серпня 1986. Мешканець м. Тального Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України, оператор протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки (підрозділ — не уточнено). Навчався у Тальнівській школі № 1, відслужив у ЗС України. Потім здобув професію верстатника деревообробних верстатів при Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту. Призваний на військову службу 4 травня 2022 року. | 20 вересня 2022 | Загинув у ході бою з переважаючими силами противника в напрямку Донецької області — отримав поранення, несумісні з життям. Похований у м. Тальному. Залишилась дружина та дві доньки[220]. | ||
| 8554 | |
Місніков Ігор Володимирович |
1994. Мешканець с. Ліпляве Черкаського району Черкаської області. Солдат, оператор розвідувального відділення підрозділу мотопіхотної бригади (підрозділ — не уточнено) | 20 вересня 2022 | Загинув у результаті поранень, отриманих унаслідок масованого обстрілу села Калинове на Донеччині. Похований у рідному селі[173]. | ||
| 8555 | |
Линський Володимир Іванович («Фенікс») |
6 серпня 1965, м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. Учасник АТО. Очолював комітет з питань АТО/ООС громадської ради при Донецькій ОДА. | 20 вересня 2022 | Загинув під час боїв за звільнення міста Лиман Донецької області [221][222]. | ||
|
Печерський Іван |
Донецька область. Командир підрозділу гранатометного відділу 109 ОБрТрО. Учасник АТО. 26 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт. | 20 вересня 2022 | Загинув під час боїв за звільнення міста Лиман Донецької області[223]. | |||
|
Целік Олександр
|
9 липня 1977, Кривий Ріг. Сержант. Перше місце роботи — комбінат «Криворіжсталь». Протягом 1996—1998 років ніс строкову військову службу у Збройних силах України. Потім трудився монтажником з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій в ДП «Криворізьке спеціалізоване управління Мо1». У 1999-му вирішив кардинально змінити свою роботу — служив в органах внутрішніх справ аж до 2011-го. Заочно закінчив два вищі навчальні заклади -Криворізький технічний університет та Дніпропетровський державний університет. 29 жовтня 2019 року Олександр пішов служити за контрактом в Збройні сили України. Ніс службу командиром танкового взводу танкової роти танкового батальйону у в/ч АЗ3283. | 20 вересня 2022 | Загинув під час боїв[224] | |||
|
Лонський Владислав Олегович («Страйк»)[225]
|
13 травня 1998, м. Ківерці Волинської області. У 2013 році закінчив Ківерцівську загальноосвітню школу № 4, а з 2014 по 2015 рік навчався у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення ліцею обрав для навчання Одеську військову академію за спеціальністю «Управління діями підрозділів десантно-штурмових військ». На 1 курсі отримав звання молодший сержант. У 2019 році з відзнакою закінчив Одеську військову академію, отримавши звання лейтенант. Для проходження подальшої військової служби отримав призначення у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду на посаду командира взводу. Згодом очолив роту. У складі 3 БТГр 80 ОДШБр м. Чернівці з 2019 року неодноразово брав участь в ООС на сході України. У червні 2021 року отримав звання старшого лейтенанта, а в квітні 2022 року — звання капітана та отримав статус учасника бойових дій. З перших днів повномасштабної війни його місцем служби був схід та південь України, де точилися найзапекліші бої: Херсон, Бахмут, Піски, Краматорськ, Білогорівка, Ізюм[226]. Кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІ[227] та ІІІ ступенів[92]. | 20 вересня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Оскіл Ізюмського району Харківської області внаслідок танкового обстрілу. Похований 24 вересня[228]. | |||
.png) |
Смірнов Богдан Павлович (« Хасім») |
28 березня 1987, с. Дніпровокам'янка. Доброволець. Солдат 13 окремого десантно-штурмового батальйону ім. Т.Сенюка | 20 вересня 2022 | Загинув у с. Яцківка Донецької область. Похований у с. Калужине Верхньодніпровської територіальної громади Кам'янського району[229]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[230]. | |||
 |
Михайловський Микола Миколайович («Сатурн») |
14 грудня 2003, с. Зарічанка Хмельницької області. Навчався у Більській ЗОШ I—III ст. ім. К. І. Геренчука. Закінчив Мукшо-Китайгородський ліцей, що в Кам'янці-Подільському. Потім пішов на службу за контрактом[231]. Був гранатометником в/ч А2582 — 87 ОАеМБ 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[232][233]. | 20 вересня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Оскіл Ізюмського району Харківської області внаслідок танкового обстрілу. Похований на Алеї Слави цвинтаря в місті Кам'янець-Подільський на Хмельниччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[234]. | |||
|
Жаркіх Сергій Вікторович
|
5 вересня 1978. Старший солдат, військовослужбовець в.ч. А0105. | 20 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання біля села Кіндрашівка Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Прощання відбулося в селищі Рогань [235]. | |||
| 8556 |
|
Куцолабський Владислав Петрович
|
1995. Молодший сержант, розвідник-кулеметник батальйону спеціального призначення НГ України (підрозділ — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (04.08.2022). | 21 вересня 2022 | Загинув внаслідок отримання поранень несумісних з життям в населеному пункті Дробишеве Краматорського району Донецької області[236]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[230]. | ||
| 8557 |
|
Грошов Сергій Леонідович
|
2 червня 1983, с. Панівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область. Старший сержант, військовослужбовець 80 ОДШБр. Учасник АТО. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (04.04.2022)[237]. | 21 вересня 2022 | Брав участь у боях під Ізюмом. Там отримав важке осколкове поранення в голову та вправ у кому[238]. Помер в лікарні. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[118]. | ||
| 8558 | |
Кирпа Максим Анатолійович |
15 липня 1993, 29 років. Мешканець с. Красенівки Золотоніського району Черкаської області. Розвідник-снайпер батальйону спеціального призначення Національної Гвардії України. | 21 вересня 2022 | Загинув від поранень в районі села Дробишеве Краматорського району. Похований у рідному селі[239]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[230]. | ||
| 8559 | |
Шиповський Дмитро Валерійович |
7 листопада 1968, м. Харків. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Український оператор кіно та телебачення. До кінця 1990-х працював у Харкові, у 2001 році переїхав у Київ. Знімав дитячі програми «Дітвора», «Вечірня казка», «В гостях у Дрьоми».Був активним учасником Революції Гідності. Працював над фільмами «Одного разу в Україні (2015), «Війна на нульовому кілометрі (2017), «Юкі», що потрапив до короткого списку AIPS Sport Media Awards 2020. Під час ковіду працював в Чехії. Останнім часом співпрацював із «Приват ТБ: Харків» й телеканалом «Аль Джазіра». Був призваний на військову службу до ЗСУ в березні 2022 року. | 21 вересня 2022 | Потрапив під мінометний обстріл в районі села Дружба на Донеччині. Похований у Харкові на Алеї слави кладовища №18. [240][241][242]. | ||
| 8560 | 
|
Яловцов Максим Вадимович («Регбіст») |
5 серпня 1990. Був фундатором організації «Громадська безпека». До початку війни Максим в академії навчав греплінгу, будучи чемпіоном України 2021. Був одним з лідерів фанатського руху київського «Динамо». | 21 вересня 2022 | Загинув в тилу ворога під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[230]. | ||
| 8561 | 
|
Іпатій Іван Юрійович
|
32 роки, с. Лукавці, Чернівецької області. Закінчив Лукавецький заклад загальної середньої освіти. У 2014 році його мобілізували в групу резервістів. Учасник АТО. Брав участь у бойових діях поблизу міста Щастя та поблизу Донецького аеропорту. У мирному житті проживав на Київщині у селі Карапиші. | 21 вересня 2022 | Загинув у боях з окупантами в районі села Шахтарське Донеччині. Поховали захисника у селі Лукавці Чернівецької області. | ||
| 8562 |
|
Мидлик Ярослав Ростиславович
|
02 червня 1972, Кременецький район. Старший солдат, командир відділення кулеметного взводу 4 стрілецької роти в.ч. А0998 | 21 вересня 2022 | Деталі загибелі не повідомлялися[243]. | ||
| 8563 |
|
Ушков Віктор Валерійович |
27 грудня 1985, м. Винники Львівської області, згодом переїхав з родиною до Львова. Там закінчив місцеву школу № 29. Вищу освіту здобув у Львівському торговельно-економічному університеті. Працював у відділі фізичного захисту Державної податкової служби у Львівській області та на приватному підприємстві «Львів-Пласт». Був експедитором. Після повномасштабного вторгнення, як учасник АТО, одразу знову став на захист України. Боровся з російськими окупантами у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[244]. | 21 вересня 2022 | Загинув під час боїв з російськими окупантами за Харківську область. Похований 26 вересня на Личаківському цвинтарі у Львові[245]. Нагороджений орденом «За мужність» IІI ступеня (посмертно)[118]. | ||
| 8564 | .svg)
|
Озеров Микола Володимирович
(«Крим») |
1977, м. Генічеськ. Пройшов військову службу від курсанта до командира. Мешкав в Стрию Львівської області з 2004 року. З 2014 року брав участь у АТО. Захищав Донецький аеропорт, кіборг. Підполковник, військовослужбовець 65-го окремого батальйону територіальної оборони, 103 ОБрТрО. | 21 вересня 2022 | Загинув при штурмі міста Ямпіль Донецької області. Похорон відбувся 25 вересня 2022 в місті Стрий. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [246][247]. | ||
| 8565 |
|
Стасів Владислав Володимирович(«Динамо») |
22 роки. У 2017 році Владислав закінчив Стрийську школу №3, вступив у Івано-Франківський НТУ нафти і газу. Після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до лав ЗСУ. Військовослужбовець 65-го окремого батальйону територіальної оборони, 103 ОБрТрО, був навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. | 21 вересня 2022 | Загинув при штурмі міста Ямпіль Донецької області від кулі снайпера. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[246][248]. | ||
| 8566 |
|
Дохленко Олександр
|
27 років, с. Могриця, Юнаківська громада. Був фельдшером КНП СОР "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф". З 2019 року став на захист України. Старший солдат, бойовий медик. Спочатку звільняв Сумську область, Конотоп, потім Чернігів, потім Донбас. Воював в Пісках і в Зайцевому на Бахмутському напрямку. | 21 вересня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку виконуючи завдання забрати пораненого [249][250]. | ||
| 8566 | |
|
Військовослужбовці ЗС України. | 21 вересня 2022 | (для доповнення за 21 вересня 2022 року) | ||
| 8563 |
|
Колєснік Ярослав Олександрович |
48 років, Харківська область. Старший солдат, військовослужбовець 92 ОМБр. Учасник Революції Гідності. Учасник АТО. Пройшов бої за Іловайськ. 24 лютого 2022 року повернувся до лав рідної бригади та став на захист Харківської області та Харкова. У березні був у боях за Малу Рогань та Вільхівку. У вересні брав участь у Харківському контрнаступі, йшов у першому ешелоні. Рота, у складі якої він був, першою заходила в місто Куп‘янськ. | 22 вересня 2022 | Загинув у боях за Куп‘янськ-Вузловий та Ківшарівку Харківської області[251]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[71]. | ||
| 8564 | |
Башта В'ячеслав («Грівас») |
27 жовтня 1995, мешканець м. Дніпро. Військовослужбовець 25 ОПДБр. Повернувся з Польщі, щоб укласти контракт із ЗС України. З 2019 по 2022 рік проходив військову службу у складі 80 ОДШБр. Звільнився в запас за місяць до російського вторгнення в Україну. З першого дня вторгнення — без зайвих сумнівів доєднався до 25 ОПДБр. За час своєї служби прикривав відхід українських військ з Лисичанську, брав участь в боях за Кодему та інші населені нашої Донеччини, у контрнаступальної операції українського воїнства на Харківщині (під час якої за його участі відбувся знаменитий інцидент з тараном російської БМП-2 за допомогою танкового трала). | 22 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[252]. | ||
| 8565 | |
Котух Юрій Олександрович |
20 травня 1981, м. Біла Церква Київська область. Сержант, командир відділення 24 ОШБ «Айдар». Захищав Україну з 2014 року. | 22 вересня 2022 | Загинув від ворожого обстрілу в місті Бахмуті на Донеччині[253][254]. | ||
| 8566 | |
Борецький Сергій |
м. Біла Церква Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Захищав Україну з 2014 року. | 22 вересня 2022 | Загинув від ворожого обстрілу в м. Бахмуті, що на Донеччині[254][255]. | ||
| 8567 | |
Дмитрук Микола |
м. Біла Церква Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З початку російського вторгнення в Україну став до захисту України. | 22 вересня 2022 | Загинув від ворожого обстрілу в м. Бахмуті, що на Донеччині[254]. | ||
| 8568 | |
Радучич Олексій |
Миколаївська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після початку російського вторгнення в Україну повернувся з Польщі, щоб захищати Україну. | 22 вересня 2022 | Загинув у боях з окупантами на півдні України[256]. | ||
| 8569 | |
Томило Станислав |
48 років. Мешканець с. Сушки Черкаського району Черкаської область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено) | 22 вересня 2022 | Загинув від поранень, несумісних з життям, які він отримав у результаті артобстрілу поблизу міста Бахмут Донецької області. Похований у рідному селі. Залишилась дружина, донька та три сини[257]. | ||
| 8570 | |
Вісич Андрій Олексійович |
1984. Мешканець Смілянської громади Черкаського району Черкаської області. Солдат, стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу стрілецького батальйону ЗС України (підрозділ — не уточнено) | 22 вересня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу, отримавши поранення, несумісні з життям на Донеччині. Похований на батькіщині[173]. | ||
| 8571 | |
Доброцький Юрій Миколайович |
м. Ворохта Івано-Франківська область. Навідник мотопіхотного відділення 10 ОГШБр. | 22 вересня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Берестове Донецької області[258]. | ||
| 8572 |
|
Мокрійчук Юрій Ананійович |
с. Бабухів. Головний сержант. | 22 вересня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)[105]. | ||
| 8573 |
|
Матвійчук Валерій Анатолійович
(«Дорожник») |
1 січня 1964, м. Самбір. Підполковник, військовослужбовець 93ОМБр. | 22 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[246][259]. | ||
|
Шилов Олександр
(«Монах») |
26 років, м. Кривий Ріг. Після школи навчався у Криворізькому ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Захоплювався військовою справою та мріяв захищати рідну країну. 2017 року здійснив мрію і пішов на військову службу до лав Збройних Сил України. Воював в АТО/ООС на Донбасі і щиро вірив у перемогу над ворогом. Під час повномасштабного вторгнення Олександр був бійцем 81-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ. На початку травня 2022 року отримав важке поранення, важку контузію, був у госпіталі приблизно 2 тижні, повернувся на фронт. Його відправили під Бахмут, він там ще отримував поранення то в ногу, то в руку. Але в госпіталь не їхав. Через контузію він страждав від головного болю, ночами не спав. | 22 вересня 2022 | Загинув в бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині. З важкими пораненнями не встигли евакуювати, оскільки окупанти не припиняли обстріли. Він помер від втрати крові. Похований у рідному місті [260]. | |||
|
Синов'ят Павло Васильович |
30 червня 1998,с.Буяни волинська область. | 22 вересня 2022 | загинув в результаті вибухової травми.[261] | |||
|
|
Пугач Євген Володимирович
|
27 років, м. Ічня. У 2012 році закінчив тамтешню гімназію ім. С. Васильченка, а потім навчався в Ічнянському професійному аграрному ліцеї, де здобув фах машиніста крана автомобільного. роходив строкову службу у військових частинах селища Десна Чернігівської області та села Михайлівка на Миколаївщині. Обіймав посаду оператора-електрика автоматизованої директриси протитанкових керованих ракет та артилерії прямим наведенням загальновійськового полігону. У цивільному житті працював продавцем у магазині, а потім їздив на заробітки до Польщі. У квітні 2021-го уклав контракт про проходження військової служби в ЗСУ на посаді навідника 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. На період повномасштабного вторгнення захищав Україну на Луганському та Донецькому напрямках, був кулеметником-навідником. | 22 вересня 2022 | Загинув під час штурмових дій біля села Миколаївка Друга Донецької області. Похований в рідному місті [262]. | |||
| 8574 | |
Зуєв Валентин Олександрович
(«Афганець») |
1 липня 1974, мешканець м. Чернігова. Майор, командир взводу 3-ї стрілецької роти 21 окремого стрілецького батальйону[263]. Проходив військову службу в ЗС України протягом 25 календарних років та шість років тому звільнився. З початком російського вторгнення в Україну знову став на захист держави. Залишилися дружина та син. | 23 вересня 2022 | Загинув під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу м. Бахмуту на Донеччині. Похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові[264]. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня указом президента України (посмертно)[265]. | ||
| 8575 | |
Ааб Микола («Абба») |
м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець 109 ОБрТрО. Працював в супермаркеті АТБ. | 23 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під Лиманом, що на Донеччині[266]. | ||
| 8576 | |
Віхарєв Юрій Едуардович |
35 років, мешканець м. Славутича Київської області. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 23 вересня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами поблизу с. Петропавлівки на Харківщині[267]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[71]. | ||
| 8577 |
|
Лопушанський Юрій Романович
|
06.09.1990, смт. Підволочиськ. Лейтенант, командир кулеметного взводу 2-го стрілецького батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. У 2008 році закінчив Підволочиську гімназію імені Івана Франка, Національний університет водного господарства та природокористування в місті Рівне. Був майстром по металу. Займався парашутним спортом. | 23 вересня 2022 | Загинув на Херсонщині[268]. | ||
| 8578 |
|
Бордун Любомир Бориславович |
29 червня 1984, Івано-Франківська область. Військовослужбовець 10 ОГШБр. Закінчив Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Був депутатом Коломийської міської ради двох скликань. До 2016 року був заступником директора з навчально-виховної роботи у рідній Коломийській гімназії. Потім став начальником Управління освіти Коломийської міської ради. З перших днів повномасштабного вторгнення вирушив захищати Україну. Брав участь у боях за Київську та Луганську області, у боях за Сєвєродонецьк. | 23 вересня 2022 | Загинув у Донецькій області[269]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня указом президента України (посмертно)[270]. | ||
| 8579 | |
Литвин Мирослав Орестович |
11 жовтня 1987, с. Великі Грибовичі Львівської області. Навчався у Великогрибовицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Жовківської районної ради Львівської області. У 2004—2005 рр. навчався у Львівському ВПУ комп'ютерних технологій та будівництва за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів». Після завершення навчання проходив службу у військах протиповітряної оборони у Києві. У мирний час спільно з братом займався сімейним бізнесом, був малярем-штукатуром. У 2015—2016 році виконував бойові завдання в зоні проведення Антитерористичної операції у складі Національної гвардії України. Опісля повернувся до цивільного життя, вів власний блог під псевдонімом «Олександр Сніжко». Із початком повномасштабного вторгнення росії боронив державу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ [271][272]. | 23 вересня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами. Похований 27 вересня на Личаківському кладовищі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118]. | ||
| 8580 | |
Матвіяс Роман Романович |
22 серпня 1987, м. Львів. Проживав у селі Гряда Львівської області. Навчався у Куликівському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Куликівської селищної ради та Великогрибовицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Жовківської районної ради. Вищу освіту здобував у ЛНУ імені Івана Франка та Львівському національному університеті природокористування. У 2004—2005 роках проходив військову службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Згодом протягом 6-ти років працював у правоохоронних органах. У 2014—2015 роках захищав Україну у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Після повернення до цивільного життя працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав 80-ї бригади[273][274]. | 23 вересня 2022 | Загинув біля села Вовчий Яр на Донеччині. Після вдалої контрнаступальної операції на Харківщині українські військові просувалися вперед у напрямку Луганщини. В одному із боїв прийняв останній бій. Похований 27 вересня на Личаківському кладовищі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118]. | ||
| 8581 | |
Ковальський Іван Михайлович |
13 лютого 1992, Винники-Львів. Після закінчення школи вступив на навчання до Львівської політехніки в Інститут дистанційного навчання, де здобув кваліфікацію бакалавра з транспортних технологій. У 2014 — отримав кваліфікацію спеціаліста в Інституті механічної інженерії та транспорту[275]. У 2010 році вступив на строкову службу до внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, перебував у складі 2 окремої Галицької бригади Національної гвардії України. У 2022 році вступив до складу 95 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. У серпні 2022 року проходив військові навчання у Сполученому Королівстві. Із початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 80 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Брав участь у наступальних діях на харківському напрямку[276]. | 23 вересня 2022 | Загинув під час підриву транспортного засобу. У машині перебувало семеро українських захисників. П‘ятеро загинуло, ще двоє отримали поранення[277]. Похований 27 вересня на Личаківському кладовищі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118]. | ||
| 8582 | |
Мовчан Євген Володимирович |
1992, житель села Гардишівка. Стрілець номер обслуги десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр (в/ч А-0284)[278]. | 23 вересня 2022 | Загинув у Донецькій області, виконуючи бойове завдання із захисту України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118]. | ||
| 8583 | |
|
Військовослужбовці ЗС України. | 23 вересня 2022 | (для доповнення за 23 вересня 2022 року) | ||
| 8581 | |
Король Тимофій Андрійович |
53 роки. Мешканець м. Умані Черкаської області область. Військовослужбовець ЗС України, командир взводу 72 ОМБр | 24 вересня 2022 | Загинув в результаті поранень, отриманих внаслідок мінометного обстрілу на на Донеччині[279]. | ||
| 8582 | |
Тряско Мар'яна Василівна («Квітка») |
7 червня 1985, с. Тростянець (Калуський район) Івано-Франківська область. Бойовий медик підрозділу 102 ОБрТрО. Останні 14 років мешкала в Італії, працювала медиком. Там вона вийшла заміж та народила двох дітей. До того працювала медсестрою у Долинській лікарні. В селі Тростянець будувала будинок і планувала приїздити сюди з рідними. Після початку російського вторгнення в Україну, коли по телебаченню в Італії побачила сюжет про те, що в Україні не вистачає медиків, приїхала і у квітні стала на захист Вітчизни. | 24 вересня 2022 | Потрапила під великокаліберний артилерійський обстріл в Запорізькій області. Укриття, в якому вона перебувала, не витримало потужного удару. Жінка отримала множинні поранення й важкі травми. Кілька днів військові лікарі боролися за її життя, але вона таки померла у лікарні в Запоріжжі[280][281][282]. | ||
| 8583 | |
Мальований Олександр Іванович |
8 травня 1976, м. Київ. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Займався туризмом. Учасник Революції гідності. Захищав Україну ще 2014 року, але отримав важке поранення і демобілізувався. Після початку російського вторгнення в Україну повернувся до ЗС України. | 24 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[283]. | ||
| 8584 | |
Рустем Мамут оглу Аблятіфов («Ногай»)   |
3 грудня 1964, м. Одеса. Військовослужбовець 24 ОМБр. Український кримськотатарський громадський діяч, політолог, експерт з питань етнополітики, член громадської організації «Кримський Інститут громадянського суспільства». Голова Ради громадської організації «Арбій вє вєтанпєрвєрлік бірлігі „Девлєт Ґірай“ єдек такими». Доктор філософії з Історії. Учасник АТО. 25 лютого 2022 року був призваний до ЗС України. | 24 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в Херсонській області[284][285]. | ||
| 8585 | |
Довгань Євген |
6 березня 1963, с. Сновичі Львівська область. Військовослужбовець 24 ОМБр. Навчався у Сновицькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Закінчив відокремлений структурний підрозділ «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування». Після завершення навчання протягом 1981—1983 років проходив службу у військах протиповітряної оборони. Працював на колишньому Львівському домобудівному комбінаті № 2 та у будівельній компанії ПАТ "Холдингова компанія «Еко-Дім». З початком російського вторгнення в Україну став на захист Батьківщини. Залишилися дружина, донька та брат. | 24 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами[285]. | ||
| 8586 | |
Фурін Володимир Вікторович («Дєд») |
1965, с. Рахнівка Хмельницька область. Молодший сержант, водій 92 ОМБр. Учасник АТО. | 24 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойових завдань поблизу м. Куп'янська Харківської області[286][287]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]. | ||
| 8587 | |
Чуйко Володимир («Гіпс») |
39 років, с. Комарове Волинська область. Молодший сержант, військовослужбовець 14 ОМБр. Закінчив історичний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. | 24 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Гороб'ївки Харківської області[288]. | ||
| 8588 |
|
Баранецький Вячеслав («Барон») |
31 рік, м. Одеса. Лейтенант, командир взводу 38-го окремого штурмового батальйону ЗСУ. Учасник АТО (2014). Закінчив Одеську юридичну академію. | 24 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання під Авдіївкою Донецької області[289]. | ||
| 8589 | |
Осінцев Сергій Олегович («Кракен»)
|
30 березня 1999[290], м. Івано-Франківськ. Жив у Чернівецькій області — в селі Оршівці. Навчався у Неполоковецькому закладі середньої освіти. У 2018 році закінчив Снятинський коледж Подільського ДАТУ за спеціальністю «Експлуатація та ремонт машин та обладнання агропромислового виробництва». Займався важкою атлетикою. Мав багато нагород та медалей за призові місця у змаганнях із гирьового спорту. На другий день повномасштабного російського вторгнення, 25 лютого 2022 року, Сергій приєднався до ЗСУ. Захищав Україну в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був кулеметником. У березні захищав Миколаївщину, потім воював на Луганщині: Лисичанськ, Білогорівка, Верхньокам'янське. Отримав контузію та осколкове поранення. Після відновлення боронив Піски на Донеччині та брав участь у звільненні Ізюма на Харківщині[291]. | 24 вересня 2022 | Загинув у бою з окупантами в районі села Піски-Радьківські на Харківщині. Похований у селищі Неполоківці Чернівецької області. | ||
| 8590 | |
Прищепа Дмитро Петрович |
19 жовтня 1994, с. Глибочиця Житомирської області. Жив у селі Левків тієї ж області. Навчався у Левківській загальноосвітній школі. Після початку повномасштабної війни, у червні 2022 року, пішов добровільно до військкомату. Приєднався до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади та вирушив на передову захищати Україну[292]. | 24 вересня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами в районі села Піски-Радьківські на Харківщині. Похований у селі Левків на Житомирщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[293]. | ||
|
|
Замойский Роман
|
20 грудня 1973, Зоринськ Луганської області. Закінчив місцеву школу та профтехучилище за спеціальністю "кухар". Декілька років працював керівником будинку культури. Під час окупації частини Луганської області у 2014 році Роман переїхав у село Виспа Рогатинського району Івано-Франківської області до своєї бабусі Ольги. Навідник-оператор 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону частини А2167. Став на захист України 12 червня 2022 року. | 24 вересня 2022 | Загинув під час ракетного обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу Павлівки Волноваського району Донецької області [294]. | |||
|
|
Кітаєв Олександр Валерійович
(«Шахтьор») |
33 роки, м. Червоноград, Львівська облатсь. Після школи навчався в тамтешньому училищі №55, а далі закінчив Дніпропетровський гірничий університет. У цивільному житті працював на шахті в рідному місті. Упродовж 2009-2010 років служив у внутрішніх військах МВС України. У квітні 2015-го захищав Україну на сході у складі 9-го вінницького батальйону територіальної оборони, зокрема в Бахмуті та Попасній. Із початком повномасштабної війни служив у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був командиром протитанкового відділення вогневої підтримки. Воював на Миколаївському, Харківському, Донецькому напрямках. Молодший сержант. Посмертно нагороджений орденом «3а мужність» ІІІ ступеня. | 24 вересня 2022 | Загинув в районі села Піски-Радьківські на Харківщині, натрапив на ворожу міну. Похований на Алеї Героїв кладовища в селі Бендюга. Залишилися батьки та двоє братів [295]. | |||
| 8591 | |
Кандауров Олександр |
10 березня 1998, смт Межова Дніпропетровська область. Мешканець с. Сатанівки Уманського району Черкаської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Монастирищенський професійний ліцей. Був призваний до ЗС України з першого дня російського вторгнення в Україну. | 25 вересня 2022 | Загинув у результаті здійснення противником артилерійського обстрілу (місце — не уточнено)[296]. | ||
| 8592 | |
Осницький Петро Георгійович |
1982. Мешканець Чорнобаївської громади Черкаської області. Старший солдат, навідник взводу 30 ОМБр | 25 вересня 2022 | Загинув внаслідок запеклого бою під час штурмових дій військ загарбника на околиці Бахмута Донецької області. Похований на батьківщині[297]. | ||
| 8593 | |
Щербатюк Володимир Віталійович |
23 роки. Мешканець м. Сміли Черкаської області. Солдат, механік-водій кулеметного взводу 25 ОПДБр | 25 вересня 2022 | Загинув внаслідок запеклого бою на на Донеччині. Похований у м. Смілі Черкаської області[298]. | ||
| 8594 | .png) |
Редькін Тарас Вікторович («Тарасик»)  |
2 жовтня 1996, м. Харків. Майор, заступник командира ескадрильї — штурман авіаційної ескадрильї 204 БрТА Повітряних сил Збройних сил України. В 2019 році закінчив навчання в ХНУПС імені Івана Кожедуба. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» та нагрудним знаком «Знак пошани». | 25 вересня 2022 | Близько 4-ї ранку виконав завдання зі знищення ворожих засобів ППО за допомогою протирадіолокаційних ракет AGM-88 HARM недалеко від лінії бойового зіткнення, але після цього був збитий[299]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[300]. | ||
| 8595 | |
Кіктенко Євген Іванович |
24 роки, м. Зміїв Харківська область. Солдат, танкіст 3 танкового взводу 2 танкової роти 92 ОМБр. Учасник ООС. Під час звільнення Харківщини двічі зазнавав бойових травм, коли його танк наїжджав на ворожі міни. | 25 вересня 2022 | Загинув під Петропавлівкою на Куп'янщині, Харківська область[301]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]. | ||
| 8596 |  |
Москучук Віктор Михайлович («Вільха»)  ||25 серпня 1980, м. Новоград-Волинський Житомирська область. Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. У 2013-2019 роках служив у 30 ОМБр. Брав участь в АТО/ООС з початком російсько-української війни. Після демобілізації працював на заводі керамічної плитки «Епіцентр». Капітан, командир 2-ї роти 99-го окремого піхотного батальйону 61 ОПБр. З першого дня повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, не вагаючись, знову пішов на захищати Україну.||25 вересня 2022||Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. Білогірки Херсонської області[302][303][304].
| |||||
| 8597 | |
Ничвид Василь Петрович |
1969, мешканець м. Золочева Львівської області. Капітан, командир стрілецької роти, виконувач обов'язків заступника командира 64 батальйону 103 ОБрТрО. До російського вторгнення в Україну працював керівником підприємства. Залишилися дружина, четверо синів та онуки. | 25 вересня 2022 | Загинув під час звільнення від російських окупантів смт Ямпіль Краматорського району Донецької області[305]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[246]. | ||
| 8598 |
|
Тимошенко Дмитро Петрович
|
31 березня 1985, с. Чугалі Кременецької громади. Мешкав в місті Кременець. Долучився до лав ЗСУ в квітні минулого року. Солдат, навідник 2 відділення 3 аеромобільного взводу 1 аеромобільного батальйону 81 ОАеМБр. | 25 вересня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Новоселівка у Донецькій області[243] | ||
| 8599 |
|
Чапча Микола Вікторович
|
с. Миколаївка, Лозівська міська громада, Харківська область. Старший солдат. З 2016 по 2020 рік за контрактом проходив військову службу у зоні проведення антитерористичної операції (АТО). Вже у дні повномасштабного вторгнення, мобілізувався у 92-гу бригаду. | 25 вересня 2022 | Загинув під Куп'янськом. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[71]. | ||
|
|
Галич Мар'ян Васильович
|
12 квітня 2000, с. Карпатське, Самбірський район. Закінчив місцеву школу, поступив до Самбірського професійно-технічного училища де здобув спеціальність оператора комп'ютерного набору. Проходив строкову службу у прикордонних військах. Демобілізувавшись, працював на підприємстві «Джейбл» в Ужгороді. У березні 2022 був мобілізований. Старший солдат, 103-тя окрема бригада територіальної оборони. | 25 вересня 2022 | Загинув виконуючи бойове завдання під час наступально-штурмових дій, неподалік населеного пункту Ямпіль, що на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[246]. | |||
|
Савченко Володимир
|
19 січня 1993, с. Сліпорід-Іванівка, Лубеський район, Полтавська обл. Працював вчителем фізичної культури в рідному селі, пізніше в с. Майорщина. Воював у лавах 1 батальйону 3 роти 25 ОПДБр. | 25 вересня 2022 | Довгий час вважався зниклим без вісті. Ідентифікований за результатами генетичної експертизи. Похований 21 жовтня 2023 року в рідному селі[306] | |||
| 8600 … 8600 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 25 вересня 2022 | (для доповнення за 25 вересня 2022 року) | ||
| 8601 | |
Безоглюк Ігор Анатолійович ("Лівша, «Базель») |
14 березня 1972, мешканець м. Києва. Підполковник, командир роти, протитанкіст 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. 1993 року закінчив Київське загальновійськове училище і 2010 року звільнився з армії. Служив у 95-й повітряно-десантній бригаді, НДІ Сухопутних військ та інших підрозділах. 2014 року став одним із співзасновників організації «Український Легіон». У 2014 року з'їздив у Піски, а з травня 2015 року служив заступником командира полку з бойової підготовки ОЗСП «Азов». Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня. | 26 вересня 2022 | Загинув під час підриву броньованої машини на ворожій міні у звільненій частині Харківської області[307]. | ||
| 8602 | |
Захарчук Андрій Миколайович («Захар») |
Солдат, протитанкіст 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. | 26 вересня 2022 | Загинув під час підриву броньованої машини на ворожій міні у звільненій частині Харківської області[308]. | ||
| 8603 | |
Хмель Роман («Майстер») |
м. Боярка Київська область. Солдат, протитанкіст 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. | 26 вересня 2022 | Загинув під час підриву броньованої машини на ворожій міні у звільненій частині Харківської області[308][309]. | ||
| 8604 | |
Смелков Андрій Вікторович |
42 роки, с. Поташ Звенигородський район Черкаська область. 28 березня 2022 року був призваний до ЗС України за мобілізацією, був навідником у одній із військових частин, адже мав досвід служби у Силах Протиповітряної оборони. Понад 20 років проживав в Італії, де мав сім'ю. Повернувся до України з початком російського вторгнення в Україну. | 26 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в с. Павлівці на Донеччині. Похований у рідному селі[310]. | ||
| 8605 | |
Требін Юрій Сергійович |
26 січня 1978, с. Семенівка Полтавська область. Старший солдат, водій зенітного ракетного відділення (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. З початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та долучився до лав ЗС України. | 26 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Спірного поблизу м. Бахмуту на Донеччині[311]. | ||
| 8606 | |
Попов Денис Валерійович |
20 років, с. Мар'янське Криворізький район Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 26 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[312]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||
| 8607 |
|
Курнат Володимир Іванович
|
1 жовтня 1972, м. Львів. Лейтенант, військовослужбовець 103 ОБрТрО. Закінчив ліцей №18 міста Львова. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «Приладобудування». Майор поліції. Протягом багатьох років працював старшим оперуповноваженим у місті Львові, згодом — керівником карного розшуку Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Після повернення до Львова займав керівні посади у службі карного розшуку. | 26 вересня 2022 | Загинув у м. Миколаївка Донецької області[314]. Вертаючись з бойового завдання разом з побратимами підірвався на ворожому фугасі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[246]. | ||
| 8608 |  |
Вещевайлов Олексій Олександрович (Вещавайлов Олексій; «Жнець»)   |
18 січня 1991, м. Гомель Білорусь. Солдат, кулеметник білоруського полку «Погоня» Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. У рідному місці навчався та працював електрозварювальником. Після Революції гідності став на захист України, вступивши до добровольчого батальйону ОУН. В складі батальйону деякий час проходив службу на посаді стрільця в зоні проведення Учасник АТО в с. Піски Ясинуватського району Донецької області. Потім вступив на службу за контрактом до 72 ОМБр., де був кулеметником та захищав авдіївську «промку» і шахту «Бутовку» та в інших гарячих точках. Нагороджений медаллю «За оборону Авдіївки» (04.12.2017), численними подяками від командування бригади. Через службу в ЗС України був заарештований режимом Лукашенка за екстремізм, відбув 2,5 роки покарання. Після цього знову повернувся в Україну. Під час російського вторгнення в Україну з березня вступив до тероборони Білоцерківщини, а вже в червні — до полку «Пагоня», що приписаний до 1-ї ОБрСпП. Залишилась дитина, дружина та батьки. | 26 вересня 2022 | Загинув в результаті прильоту ворожої міни в окоп поблизу м. Бахмуту на Донеччині[315]. | ||
| 8609 | |
Гудзенко Михайло Романович («Удар») |
24 січня 2001[316], Полянка Львівської області. В юності цікавився фермерством. Навчився їздити на комбайні і тракторі. У 19 років почав військову службу за контрактом у Збройних силах України. Обіймав посаду гранатометника у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. З перших днів повномасштабного російського вторгнення Михайло разом із побратимами боронив Україну. У квітні солдат Гудзенко був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня[317][318]. | 26 вересня 2022 | Загинув біля села Ізюмське на Харківщині. Під час виконання бойового завдання захисник підірвався на ворожій міні. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[319]. | ||
| 8610 | |
Колядинський Сергій Олегович
|
7 червня 1994, с. Градиськ Камінь-Каширського району Волинської області. Ходив до школи у с. Градиськ. Проживав у Кременчуці. Захищав Україну з 2019, на військову службу призваний Маневицьким РВК Волинської області. Молодший сержант, командир гармати 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А 0284)[320][321][322]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (13 квітня 2022)[323]. | 26 вересня 2022 | Загинув поблизу села Піски-Радьківські на Харківщині. Прощання відбулося 4 жовтня у Кременчуці в Міському палаці культури та Свято-Миколаївському соборі. Похований на Алеї Героїв Свіштовського кладовища. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)[210]. | ||
| 8611 | 
|
Лукашенко Олександр Миколайович |
16.04.1981 р.н. Старший солдат. Водій протитанкових керованих ракет військової частини А4049. 2015-2016 був в АТО. 24.02.2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. 26.09.2022 загинув смертю хоробрих захищаючи волю та незалежність України в Харківській області в селі Ізюмське. | 26 вересня 2022 | 26.09.2022 року отримав смертельну травму в селі Ізюмське Харківської області. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований на Берковецькому кладовищі у м. Києві. 42 ділянка, 10 ряд | ||
| 8612 |
|
Акімов Максим Володимирович
|
38 років, с. Воробіївка. Молодший сержант з матеріального забезпечення 1 стрілецької роти | 26 вересня 2022 | Загинув в районі міста Бахмут на Донеччині [324] | ||
| 8613 | .svg)
|
Строменко Євгеній
(«Стром») |
40 років, селище Солоне Дніпропетровської області. Навчався в Солонянській середній школі №1. У 2014 році став на захист України. Був учасником АТО, воював у складі 22-го окремого мотопіхотного батальйону. Також виконував бойові завдання в ООС. Разом з побратимами боронив найгарячіші точки фронту Авдіївки та Мар'їнки. Проходив службу в 54-ій окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи. Обіймав посаду водія кулеметного відділення. Отримав медалі «За участь в АТО» та «За участь в ООС». Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» lll ступеня. | 26 вересня 2022 | Загинув біля селище Спірне, що на Донеччині. Майже місяць вважався зниклим безвісти, оскільки через постійні обстріли не було можливості забрати тіло [325]. | ||
| 8614 |
|
Чорний Богдан
|
16 лютого 1968. Жив у Франківську. Служив помічником командира з фінансово-економічної роботи, начальник служби 75 батальйону 102 окремої бригади територіальної оборони, капітан. | 26 вересня 2022 | Загинув поблизу міста Гуляйполе Запорізької області [326] | ||
| 8613 | |
Мороз Василь Сергійович |
35 років. Мешканець с. Мокра Калигірка Звенигородський район Черкаська область. Стрілець окремої роти 72 ОМБр. | 27 вересня 2022 | Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на Донеччині. Похований у рідному селі[327]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). | ||
| 8614 |  |
Шупрудько Олександр («Залізняк») |
31-33 роки, м. Біла Церква Київська область. Боєць-доброволець, снайпер окремої тактичної групи «Браконьєри» УДА. Учасник Революції гідності. 2015 року у віці 25 років взяв до рук зброю, щоб стати на захист України. Із року в рік відточував свою майстерність як снайпер, ефективно вбиваючи ворожих солдатів. Після 24 лютого 2022 року підготував снайперський підрозділ білоцерківської ТрО. | 27 вересня 2022 | 22 вересня потрапив під ворожий обстріл в районі м. Бахмуту, що на Донеччині. Помер 27 вересня в лікарні у місті Дніпро, так і не вийшовши з коми[328]. | ||
| 8615 | |
Андрейцев Сергій |
9 жовтня 1981, с. Бобруйки Чернігівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Мешканець у Дарницького району м. Києва. Отримав економічну освіту. Був керівником декількох охоронних компаній, після чого став співвласником власної. Учасник АТО (2015—2016), боронив Україну на Луганщині. З 24 лютого 2022 знову став на захист України. Залишилися батьки та дружина. | 27 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Донеччині[329]. | ||
| 8616 | |
Глухов Сергій Вікторович |
43 роки, с. Боронява Хустський район Закарпатська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено) | 27 вересня 2022 | Загинув у районі населеного пункту Безіменне Миколаївської області під час бойового зіткнення та артилерійського обстрілу. Похований в с. Мехедівці Золотоніського району Черкаської області[330]. | ||
| 8617 |  |
Піменов Сергій Валентинович |
48 років. Мешканець м. Умані Черкаської області. Старший бойовий медик роти окремого полку «Азов». | 27 вересня 2022 | Загинув в запеклому бої з російськими окупантами на Донеччині. Похований в м. Умані[331][332]. | ||
| 8618 | |
Солтис Євгеній |
31 січня 1965, м. Львів. Військовослужбовець 24 ОМБр. З початком російського вторгнення в Україну добровільно став на захист України. | 27 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[333]. | ||
| 8619 | |
Ковальський Павло Олегович |
5 червня 1992, с. Петрівка (нині — Хейлове), Монастирищенський район, Черкаська область. Солдат, телефоніст — лінійний наглядач взводу зв'язку 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. | 27 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований у рідному селі.[334] Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[335]. | ||
| 8620 |
|
Заяць Павло Володимирович |
12 липня 1996, с. Гаї. Пластун гуртка "Орли" підготовчого куреня ім. П.Полтави у с. Гаї, станиця Броди. 26 лютого 2022 пішов добровольцем на фронт. Старший солдат, водій-слюсар ремонтної роти автомобільної техніки військової частини А2562 (ремполк "Фенікс"). | 27 вересня 2022 | Загинув під час ворожого ракетного обстрілу в місті Запоріжжя, врятувавши десятки мирних жителів повідомивши радіостанцією про ракетний удар. Люди встигли евакуюватися в укриття, але він сам загинув. Похований 29 вересня 2022 в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [336][337]. | ||
| 8621 | 
|
Різниченко Олексій Миколайович
(«Таблетка») |
30 червня 1994, Кривий Ріг. Лікар сімейної медицини, завідувач амбулаторією сімейної медицини, активіст Євромайдану, лейтенант, начальник медичного пункту 66 ОМБр. Навчався у Криворізькій гімназії № 91, яку закінчив екстерном у 2011 році. Вступив на бюджет до Харківського Національного Медичного Університету за спеціальністю «Лікувальна справа», 2-й медичний факультет. В роки навчання був активним донором крові та плазми, займався науковою роботою, брав участь у профільних олімпіадах та конференціях. Отримав військову підготовку на кафедрі медицини катастроф та військової медицини ХНМУ, за військово-обліковою спеціальністю 901010: лікувальна справа в наземних військах, в авіації та на кораблях. Отримав звання молодшого лейтенанта. | 27 вересня 2022 | Під час евакуації поранених у передмісті Лиману під час боїв за звільнення міста, БТР наїхав на міну, через що пасажири отримали несумісні з життям поранення. Олексій загинув смертю Герою, до останнього моменту рятуючи життя побратимів [338]. | ||
| 8622 |
|
Коваленко Тарас Сергійович
(«Тарас») |
21 серпня 1984, Лук'янці, Харківський район, Харківська область. 19 квітня перейшов у склад Збройних сил України у складі яких звільняв міста Мар’їнку, Курахове та Лиман на посаді санітар медичного пункту механізованого батальйону. | 27 вересня 2022 | Під час евакуації поранених у передмісті Лиману під час боїв за звільнення міста, БТР наїхав на міну, через що пасажири отримали несумісні з життям поранення.[338]. | ||
| 8623 | |
 Рорі Мейсон |
23 роки, м. Данбойн Міт, Ірландія. Військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Закінчив коледж Святого Петра. Працював у Німеччині. Після початку російського вторгнення в Україну приєднався до Інтернаціонального легіону. | 28 вересня 2022 | Загинув під час контрнаступу на Харківщині біля кордону з Росією[339]. | ||
| 8624 |  |
Юник Ярослав («Ярік») |
25 квітня 1986, м. Львів. Військовослужбовець 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ». Учасник АТО. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка». З початком російського вторгнення в Україну добровільно став на захист України. | 28 вересня 2022 | Загинув при штурмі на Лиманському напрямку Донеччини. Отримав смертельні поранення під час мінометного обстрілу[333][340]. | ||
| 8625 | |
Лелявський Юрій Миколайович |
Капітан, начальник служби зв'язків з громадськістю 80 ОДШБр. Професійний журналіст, у цивільному житті багато років працював у різних виданнях та загальнонаціональних телеканалах. Учасник АТО (2014—2015), висвітлював події на Сході України. Потрапив в полон до російських окупантів. Після звільнення з полону, як офіцер запасу, приєднався до ЗС України та проходив військову службу на посадах керівника пресслужби та служби зв'язків з громадськістю 10 ОГШБр та 80 ОДШБр. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (5 червня 2015)[341]. | 28 вересня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами під час виконання завдання у складі десантно-штурмового підрозділу (місце — не уточнено)[342]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[118]. | ||
| 8626 | |
Гуцуляк Віталій Вікторович |
20 квітня 1992, с. Мамаївці, Чернівецької області. Проживав у селі Брусниця. Воював у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ[343][344]. | 28 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вище Солоне, Харківської області. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (посмертно)[345]. | ||
| 8627 |
|
Кохно Сергій
|
21 рік, смт Зарічне Рівненська область. Старший солдат, механік-водій 14 ОМБр. 2021 року пішов служити за контрактом до ЗСУ. | 28 вересня 2022 | Загинув у бою з окупантами за Харківську область.[346] | ||
| 8628 |
|
Березніков Євген Михайлович |
18 липня 1998, с. Рункошів. Після закінчення школи поступив до Чернівецького професійно-технічного училища на електрозварювальника. Після завершення навчання пішов працювати, допомагав сім’ї. Працював за кордоном. Повернувся з-за кордону, щоб долучитися до лав ЗСУ. | 28 вересня 2022 | Загинув виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Горобіївка Дворічанського району Харківської області, під час артилерійського обстрілу росіянами. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [347][348] | ||
| 8629 |
|
Ромашов Анатолій Васильович
|
6 листопада 1976, селище Оратів Вінницької області. Мешкав в місті Бар. Мобілізований до лав ЗСУ 1 липня 2022 року | 28 вересня 2022 | Загинув під Лиманом Донецької області [349] | ||
| 8630 … 8630 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 28 вересня 2022 | (для доповнення за 28 вересня 2022 року) | ||
| 8631 | |
Слухай Сергій |
с. Нова Буда (Бучанський район) Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 29 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[350]. | ||
| 8632 | |
Бунібалт Олег |
Військовослужбовець 126-ї ОБрТрО. | 29 вересня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[351]. | ||
| 8633 | |
Погорілий Євгеній |
1994, м. Кам'янка Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України, гранатометник механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). | 29 вересня 2022 | Загинув під час стрілецького бою на Донеччині. Похований на батьківщині[352]. | ||
| 8634 | |
Швецов Анатолій Анатолійович («Шаман») |
54 роки, смт Диканька Полтавська область. Сержант, стрілець-санітар підрозділу 30 ОМБр. У Збройних Силах України з 2020 року. | 29 вересня 2022 | Загинув в результаті танкового обстрілу під час виконання бойового завдання в районі селища Курдюмівка Донецької області[353][354]. | ||
| 8635 | 
|
Крамаренко Руслан
|
54 роки, м. Ізюм. Жив на вулиці Першотравневій, вчився в школі №1 та ліцеї №1 | 29 вересня 2022 | Загинув в селищі Ківшарівка. 26 грудня 2022 на честь нього перейменували вулицю Красноярську у місті Ізюм [355][355] | ||
| 8636 … 8640 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 29 вересня 2022 | (для доповнення за 29 вересня 2022 року) | ||
| 8641 | |
Запічний Максим Юрійович («Шерлок»)  |
5 січня 1984, м. Полтава. Старший солдат, сапер 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. В 2008 році закінчив Полтавський НТУ ім. Ю. Кондратюка, отримав спеціальність інженера-будівельника. Працював на Полтавському турбомеханічному заводі та Полтаваобленерго. Влітку 2014 року уклав контракт на проходження військової служби та відслужив 10 місяців, з них три — на фронті, на посаді сапера у складі 91 ОПОЗ. 30 грудня 2014 року добровольцем пішов захищати ДАП, де був 17 днів та в день ротації зазнав поранення. Після одужання виконував бойові завдання в Авдіївці, Мар'їнці та інших містах Донбасу. Був на передовій до кінця серпня 2015 року, потім знову працював інженером, але через російське вторгнення в Україну знову вирушив на фронт. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (20.08.2015) та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (06.09.2022). | 30 вересня 2022 | Загинув потрапивши до мінної пастки поблизу села Тернова Харківської області[356]. | ||
| 8642 | |
Заєць Антон Олександрович |
м. Краматорськ Донецька область. Старший солдат, танкіст підрозділу 92 ОМБр. Випускник загальноосвітньої школи № 23 м. Краматорська. До призову у ЗС України працював водієм на продуктовому складі. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (13.04.2022). | 30 вересня 2022 | Загинув разом з двома бойовими побратимами під час звільнення від російських окупантів смт Куп'янськ-Вузловий Харківської області. Похований на Алеї героїв с. Іванівки[357][358]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[313]. | ||
| 8643 | |
Кравець Сергій Валерійович |
51 рік, мешканець м. Умані Черкаської області. Солдат, гранатометник стрілецького взводу окремого стрілецького батальйону (підрозділ — не уточнено). | 30 вересня 2022 | Загинув в результаті запеклого бою з російськими окупантами на Луганщині. Похований в м. Умані[359]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно))[246]. | ||
| 8644 | |
Конев Олександр |
35 років, м. Суми. Військовослужбовець 25 ОПДБр. | 30 вересня 2022 | Загинув при виконанні бойового завдання у Краматорському районі Донецької області[360]. | ||
| 8645 | |
Толпєкін Андрій («Чу») |
43 роки, м. Дніпро. Старший навідник гранатометного взводу роти вогневої підтримки 25 ОПДБр. Учасник АТО. | 30 вересня 2022 | Загинув біля села Нове Донецької області. Під час операції з деокупації Лимана отримав смертельне поранення[361]. | ||
| 8646 | |
Кириченко Андрій |
с. Охоче Харківська область. Мешканець с. Булахівки Дніпропетровська області. Старший солдат, механік-водій підрозділу 25 ОПДБр. Учасник АТО. | 30 вересня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Ямполівки Донецької області[362]. | ||
| 8647 |
|
Грабітченко Сергій Ігорович
|
17.11.1988. Солдат, водій 3 механізованого відділення 7 механізованого взводу механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч А0501. | 30 вересня 2022 | [363] | ||
| 8648 | 
|
Бондаренко Юрій Андрійович
|
14 серпня 1989, м. Болград Одеської області. Кулеметник стрілецької роти стрілецкого батальйону 28 ОМБр. | 30 вересня 2022 | Загинув поблизу н.п. Посад-Покровське Херсонської області під час ворожого артилерійського обстрілу. | ||
| 8648 … 8650 |
|
|
Військовослужбовці ЗС України. | 30 вересня 2022 | (для доповнення за 30 вересня 2022 року) | ||
|
Іванченко Олександр Володимирович |
Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно)[364]. | |||
|
Артюшин Вадим Григорович |
Підполковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[364]. | |||
|
Каранда Віктор Володимирович |
Солдат, військовослужбовець 503 ОБМП. | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[365]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[364]. | |||
 |
Козакевич Олександр Володимирович |
4.12.1973. Лейтенант, заступник командира 3-ої протитанкової артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення А0249. | [[Козакевич Олександр Володимирович (військовик)|6 квітня 2022]] | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[364]. | |||
|
Корчинський Олександр Анатолійович («Тихий») |
28.11.1980, с. Городище, Деражнянського району, Хмельницької області. Закінчив Городищенську ЗОШ І-ІІ ступенів. В березні 2022 долучився до ЗСУ. Старший солдат. | [[Козакевич Олександр Володимирович (військовик)|7 червня 2022]] | Загинув під час бойового завдання поблизу населеного пункту Івано-Дар’ївка Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[364][366]. | |||
|
Кузько Олексій Михайлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[364]. | |||
|
Михайлюк Ігор Петрович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[364]. | |||
|
Мірошник Сергій Анатолійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[364]. | |||
|
Назарук Олександр Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[364]. | |||
|
Федорчук Олександр Петрович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[364]. | |||
|
Павленко Олександр Іванович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[364]. | |||
|
Савченко Віталій Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[364]. | |||
|
Савчук Михайло Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[364]. | |||
|
Сверчков Ігор Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[364]. | |||
|
Терещенко Анатолій Анатолійович |
Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[364]. | |||
|
Білов Віктор Вікторович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Бортнюк Богдан Анатолійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Васильчишин Осип Михайлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Гриняківський Сергій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Громик Юрій Григорович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Дацків Володимир Михайлович |
25 квітня 1969. с. Куличків Сокальського району. Солдат,25 лютого 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України у в/ч А3917. | 4 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Дубина Микола Сергійович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Дудік Андрій Андрійович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Желізник Роман Ярославович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Калапуз Іван Ярославович |
21.01.1984, с. Колбаєвичі. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 25 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Колесник Олександр Сергійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Колісніченко Сергій Олександрович |
Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Коноваленко Олександр Юрійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Крощук Андрій Петрович |
1980, м. Нововолинськ. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 25 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367][368]. | |||
|
Крупенний Микола Миколайович |
2 вересня 1985, с. Чуньків, Чернівецька область. Працював на дослідній станції у селі Звенячин. У 2015 служив в АТО. Під час виконання завдань із захисту територіальної цілісності держави, воїн отримав поранення. Потім проходив лікування та реабілітацію. Став батьком, синочка Дениса виховував самотужки. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 1 травня 2022 | Загинув неподалік від села Білозірка, колона з українськими військовими потрапила під ворожий обстріл. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367][369]. | |||
 |
Куцик В'ячеслав Мирославович |
27 лютого 1977, селище Великий Березний. Молодший сержант, 2 відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти, 63ОМБр. | 10 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367][370]. | |||
|
Лінник Леонід Григорович |
23.07.1971, м. Цумань. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 30 червня 2022 | Загинув на Миколаївщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367][371]. | |||
|
Лучків Василь Степанович |
Головний сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Матляк Іван Ігорович |
32 роки, уродженець Славської громади. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367][372]. | |||
|
Медяник Сергій Сергійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Морочило Іван Юрійович |
4.10.1994, Закарпаття. Закінчив Рахівську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. № 4. У перший день війни прибув до військового комісаріату разом з трьома братами для призову їх на військову службуСолдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 квітня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367][373]. | |||
|
Нурко Василь Степанович |
с. Хідновичі. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Обершт Петро Степанович |
8.12.1969, с. Ярівка, Хотинська міська громада, Чернівецька область. Служив за контрактом з 2020-го року. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗСУ, командир БТР. | 4 травня 2022 | Загинув на Харківщині. Похорон відбувся 14 травня 2022. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367][374]. | |||
|
Палош Михайло Федорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Попович Павло Павлович |
Старшина, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Приходай Михайло Андрійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Рендзяк Андрій Мирославович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Савінков Іван Валентинович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Савчук Володимир Федорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Синишин Павло Ігорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Скляр Олег Сергійович |
Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Сорич Ярослав Ярославович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Стегній Василь Ярославович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Стецик Руслан Петрович |
, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Тибінка Андрій Миронович («Смотрич») |
37 років, с. Красів Львівської області. Жив у Львові. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка». Працював інженером-конструктором на підприємстві «Електронтранс». Молодший лейтенант, проходив службу в 63-ій окремій механізованій бригаді. Був командиром взводу. | 30 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367][375]. | |||
|
Тисовський Олександр Ілліч |
м. Перемишляни. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 19 квітня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Тищенко Геннадій Михайлович |
Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Угринюк Микола Михайлович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Чмара Віктор Богданович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[367]. | |||
|
Акуленко Микола Миколайович |
11 лютого 1995, с. Українка Криничанської селищної громади Кам'янського району. Старший солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). Із жовтня 2017 року Микола проходив військову службу за контрактом на посаді водія автомобільного відділення автомобільного взводу. | квітня 2022(дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну при обороні міста Маріуполь. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Андріяш Володимир Олександрович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Артеменко Юрій Іванович |
Лейтенант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Загрійчук Антон Миколайович |
1.08.1993, м. Кривий Ріг. Старший лейтенант, військовослужбовець НГУ. Оборонець Маріуполя і Азовсталі. | (дата підлягає уточненню) | Загинув на Азовсталі. Похований 21 липня 2022 Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376][377]. | |||
|
Заражевський Роман Іванович |
У жовтні 1992 р. влаштувався на АТ «МОТОР СІЧ» слюсарем механоскладальних робіт. З грудня 2004 р. працював слюсарем-інструментальником. Був мобілізований 4 березня 2022. Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 14 травня 2022 | Загинув від вибухової травми в селі Времівка Великоновосілківський району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Іванов Михайло Станіславович |
Молодший сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Костін Дмитро Олексійович |
Закінчив факультету адвокатури Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Старший солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув на Харківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376][378]. | |||
|
Крячко Василь Анатолійович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Лещенко Дмитро Сергійович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Марков Павло Андрійович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Собчук Олександр Вікторович |
Підполковник, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Федоренко Іван Сергійович |
Старший солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Четверук Володимир Юрійович |
Молодший сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Стахов Павло Володимирович |
Сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Тимчук Руслан Павлович |
Старший солдат, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[376]. | |||
|
Дудник Андрій Станіславович |
Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[376]. | |||
|
Альошкін Олег Олексійович |
Сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[376]. | |||
|
Богдан Олександр Сергійович |
Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[376]. | |||
|
Вінник Євгеній Андрійович |
Головний сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[376]. | |||
|
Власенко Олександр Сергійович |
Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[376]. | |||
|
Євстратенко Григорій Олександрович |
Майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[376]. | |||
|
Коваль Олександр Васильович |
Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Сидоренко Дмитро Леонідович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Александрович Олександр Сергійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Бегеба Олександр Володимирович |
17.05.1996. Випускник Іллінецького аграрного коледжу. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379][380]. | |||
|
Бондаренко Сергій Васильович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Гіта Сергій Валентинович |
Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Губарик Роман Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Данилейченко Олексій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Дяченко Олександр Володимирович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Загинайко Юрій Вікторович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Загнітко Дмитро Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Захарчук Андрій Михайлович |
Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Клименко Олександр Русланович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Климентовський Вадим Феліксович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Крайник Сергій Михайлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Лежевський Дмитро Васильович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Мигалка Олексій Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Онопрієнко Олександр Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
 |
Орлецький Роман Володимирович |
23.08.1985. Солдат, | 6 серпня 2022 | Загинув в місті Кодема, Донецької області від ворожої артилерії. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Орловський Дмитро Станіславович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Пень Сергій Олександрович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Сердюк Сергій Олексійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Скороход Владіслав Володимирович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Слободонюк Микола Миколайович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Стецик Артур Сергійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Сугак Сергій Павлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Юра Мар'ян Іванович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[379]. | |||
|
Гаврилюк Ігор Володимирович |
Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[197]. | |||
|
Литвинов Роман Миколайович |
Підполковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[197]. | |||
|
Михайлюк Володимир Миколайович |
Молодший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[197]. | |||
|
Мірзошоєв Бахтійор Файзійович |
Підполковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[197]. | |||
|
Орловський Володимир Сергійович |
Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[197]. | |||
|
Гнатюк Максим Ігорович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |||
|
Матюхін Олексій Володимирович |
Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |||
|
Тур Юрій Володимирович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |||
|
Шверко Павло Аронович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[197]. | |||
|
Буднік Володимир Андрійович |
Молодший сержант, військовослужбовець 503 ОБМП. | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[365]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[381]. | |||
|
Васюта Сергій Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[381]. | |||
|
Клименко Євгеній Анатолійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[381]. | |||
|
Ломакін Роман Олександрович |
Солдат, військовослужбовець 503 ОБМП. | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[365]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[381]. | |||
|
Панченко Олег Вікторович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[381]. | |||
|
Сельницький Сергій Юрійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[381]. | |||
|
Химич Роман Михайлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[381]. | |||
|
Черноскутов Артем Сергійович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[381]. | |||
|
Неймат Дмитро Сергійович |
Штаб-сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[382]. | |||
|
Григорець Владислав Володимирович |
Молодший сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[382]. | |||
|
Грищенко Роман Валерійович |
Старший сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[382]. | |||
|
Крючковий Артем Миколайович |
Штаб-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[382]. | |||
|
Лоза Олександр Васильович |
Головний сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[382]. | |||
|
Меньшиков Віталій Юрійович |
Молодший сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[382]. | |||
|
Підпурний Віталій Якович |
Головний сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[382]. | |||
|
Семенюк Олександр Григорович |
Штаб-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[382]. | |||
|
Сорока Юрій Віталійович |
Старший сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[382]. | |||
|
Єрьоменко Віктор Геннадійович |
Старший лейтенант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Запорожченко Андрій Русланович |
Головний сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Ісаєнко Сергій Сергійович |
Майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Клочко Олег Олександрович |
Сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Коваленко Олексій Юрійович |
Головний сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Козлов Максим Костянтинович |
Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Матвієнко Андрій Миколайович |
Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Мішнєв Віктор Валентинович |
Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Недовєсов Андрій Сергійович |
Головний сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Овчаренко Олег Іванович |
Штаб-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Павловський Сергій Вікторович |
Майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Печериця Дмитро Миколайович |
Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Потоцький Дмитро Сергійович |
Головний сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Потоцький Євген Сергійович |
Старший сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Реуцький Андрій Русланович |
Старший сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
|
Смоленський Анатолій Володимирович |
Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу ДПСУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[382]. | |||
- 16 квітня 2022 року, Президент України Володимир Зеленський під час інтерв'ю телерадіокомпанії CNN повідомив, що у війні з російськими окупантами загинуло від 2500 до 3000 українських військових[383].
- 11 травня 2022 року, в ході спеціального брифінгу офіційних представників Сил оборони України, начальник оперативного управління штабу управління Нацгвардії України Олексій Надточий, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати Національної гвардії України під час виконання бойових завдань склали: безповоротні втрати — 501 військовослужбовець, санітарні втрати (зазнали поранень) — 1697 військовослужбовців[384].
- 14 липня 2022 року, в ході спеціального брифінгу, директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Віктор Вітовецький, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати ДСНС під час виконання службових обов'язків склали: загиблі — 41 рятувальник, травмовані (зазнали поранень) — 131 рятувальник, полонені — 6 рятувальників[385].
- 22 серпня 2022 року, Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний повідомив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9000 українських військовослужбовців[386][387].
- 23 вересня 2022 року, президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю французькому виданню Ouest-France заявив, що впевнений у перемозі свого народу в цьому конфлікті, в якому, за його оцінками, гине 50 солдатів на день. «У п'ять разів менше, ніж російських військових», — сказав український президент[388][389].
- «Таблиця/Список загиблих» буде наповнюватися та корегуватися по мірі можливості за надходженням відповідної інформації, яка постійно змінюється в результаті інтенсивності бойових дій (посилання — тільки на офіційні та перевірені джерела)
- Див. розділ «Обговорення».
- Відомості з Указів Президента України «Про присвоєння звання Герой України», «Про відзначення державними нагородами України» доповнювати в кінці основної Таблиці, з подальшим уточненням соц.-демографічними даними загиблих Героїв і рознесенням записів за відповідними датами!
Померлі або вбиті в ході російського вторгнення в Україну (2022) демобілізовані учасники АТО/ООС
[ред. | ред. код] Махринов Максим Сергійович, 16 серпня 1984, м. Токмак Запорізька область. Учасник АТО. Під час окупації партизанив, допомагаючи визволенню рідного міста. 1 вересня вбив в Токмаку декілька окупантів, а 2 вересня підірвав себе гранатою під час їхньої спроби його заарештувати. Його останні слова, зі слів очевидців: «Слава Україні!»[390].
Клінг Роберт Робертович, 20.01.1970, 52 роки, Німеччина. Мешканець смт Петропавлівки Синельниківського району Дніпропетровської області. В дитинстві разом з багатодітною сім'єю переїхав до нового місця мешкання, в Україну. Після отримання середньої освіти, був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації працював на різних місцевих підприємствах. З початком російського вторгнення в Україну 25 лютого 2022 року приєднався та ніс службу в місцевій роті Тероборони. На початку травня 2022 року був призваний за мобілізацією до 93 ОМБр на посаду гранатометника, в складі якої брав участь у бойових діях на Харківщині. В боях отримав контузію та 30 червня 2022 року потрапив до військового госпіталю, де під час лікування у нього було виявлено онкологічне захворювання. Пройшов дві хіміотерапії та на початку вересня 2022 року прибув додому, але в результаті погіршення стану здоров'я його було повернуто до військового госпіталю, де 4 вересня він помер від пневмонії та серцевої недостатності. Похований з військовими почестями в смт Петропавлівці[391].
- ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Захищаючи Україну, загинув мій хороший друг Микола Жорновий
Захищаючи Україну від російських окупантів, загинув криворіжець Микола Жорновий
На війні за Україну загинув криворіжець Микола Жорновий
Прощання з Жорновим Миколою відбудеться 7.09.2022р - ↑ Рятуючи побратима, загинув воїн Геннадій Фурманов. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ а б в г Указ Президента України №798/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 23 листопада 2022. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На Донеччині загинув воїн із Чорнобаївщини. ПроВсе. 8 вересня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ 41-річний стрілець Сергій Леонов загинув 1 вересня у бою біля Бахмута на Донеччині. Коли почалася повномасштабна війна. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Загинули за Україну: на Черкащині попрощалися із двома захисниками. Суспільне Черкаси. 7 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 2022 року № 689/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
- ↑ На війні загинув 39-річний дитячий футбольний тренер зі Львова. 05.09.2022, 09:52
Тіло екстренера ФК «Динамо» та захисника Дмитра Фіалки повернули під час обміну. 11.10.2022, 22:04
Доброволець з Ізраїлю, який загинув в боях за Україну - ↑ В Украине погиб еще один азербайджанец (рос.)
- ↑ Дмитро Фіалка.
- ↑ Куницька, Ірина (19 січня 2023). На війні з Росією загинули шестеро захисників з Кіровоградщини. Суспільне Кропивницький. Архів оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б За Україну полягли в бою -. rada.ekhmilnyk.gov.ua. Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ 32-річний старший солдат Микола Сушко, позивний Гюрза, загинув 2 вересня 2022 року під час деокупації села Нововознесенське Херсонської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Мукачево проведе в останню путь полеглого за Україну Михайла Бізілю (ФОТО) @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ Василь Іванович Лаврів.
- ↑ Указ Президента України №76/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 12 лютого 2024. Архів оригіналу за 12 лютого 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ "Сліз ніхто не стримував": у Долині посмертно нагородили 22-ох захисників України.
- ↑ Завтра йому мало виповнитися 28: на Херсонщині загинув боєць із Луцького району. Волинські новини. Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ У Козятині День жалоби. Прощатимуться з Героєм Євгеном Ломоносовим - kazatin.com. kazatin.com (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ У війні з російськими окупантами загинули військові з Кіровоградщини. Точка Доступу (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ Указ Президента України № 861/2022 від 11 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У боях з російськими окупантами загинув полковник Андрій Омельченко (Фото)
- ↑ На східному фронті загинув черкащанин – командир стрілецької роти. Віккі. 7 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 28 листопада 2022 року № 804/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 28-річна бойова медикиня Олена Созонюк загинула 3 вересня 2022 року у Харківській області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ Страшна звістка увірвалась вночі, 03.09.2022, до наших осель! 4 вересня 2022
На війні загинула 28-річна військова з Волині Олена Созонюк. 05.09.2022, 14:32
Залишилася 3-річна доня: на війні загинула бойовий медик волинської бригади Олена Созонюк. 05.09.2022, 14:47 - ↑ Указ президента України №363/2023. 30 червня 2023.
- ↑ Кам'янеччина знову втратила захисника України
Загинув мій однокашник та давній товариш Чорний Олег. 03.09.2022 - ↑ Мій рідний брат Taras Plaskon загинув на фронті, захищаючи Україну… 02.09.2022
В бою з російськими загарбниками загинув воїн Тарас Пласкон. 02.09.2022, 17:19 - ↑ Вась.
Війна обірвала життя повного сил - ↑ Загинув директор оборонної компанії В'ячеслав Наливайко. Його останній пост зворушує до сліз
Сьогодні під Миколаєвом загинув наш В'ячеслав Наливайко
ФОП «НАЛИВАЙКО ВЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ» - ↑ У боях за Україну загинув відомий ветеран АТО Володимир Прохнич, який погрожував підірвати гранату у Кабміні
- ↑ У боях за Україну загинув відомий ветеран АТО Володимир Прохнич, який погрожував підірвати гранату у Кабміні. Фото
- ↑ У бою за Україну загинув випускник Податкового університету
Вічна пам'ять полеглому воїну - ↑ а б На Черкащині попрощалися з воїнами, які загинули на війні з Росією. Суспільне. 8 вересня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ "Він зробив для нас усе, а себе не вберіг": у Іванові попрощались із майором Олександром Глушком. Калинівка.City (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ 28-річний командир батальйону Олександр Глушко, позивний Апостол, загинув 3 вересня 2022 року під час оборони Миколаївської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ Кіровоградщина втратила захисника України Віталія Полякова
- ↑ На війні загинув прикарпатець Андрій Синоверський
- ↑ У Кривому Розі провели в останню путь загиблого на війні проти окупантів військового Василя Циба.
- ↑ Указ Президента України № 804/2022 від 28 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б Загинули на Донеччині: у Черкасах попрощалися з двома розвідниками. Суспільне. 8 вересня 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 9 січня 2023 року № 7/2023 «Про відзначення державними нагородами України »
- ↑ а б в Без (10 вересня 2022). У Кропивницькому провели в останню путь загиблих захисників (фото). Центральноукраїнське бюро новин (CBN) (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
- ↑ Пройшов Маріуполь, але загинув під Херсоном: Україна прощається із розвідником «Маорі». 06.09.2022, 09:52
- ↑ Указ Президента України № 746/2022 від 31 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Костянтин Мочульський загинув під час виконання бойового завдання під Кураховим на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Указ Президента України №873/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 23 грудня 2022. Архів оригіналу за 19 липня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Вічна пам'ять і шана Герою! Антон Городецький
Загинув найдобріший хлопець, якого я тут зустрічав, побратим і друг Антон Городецький
Сторінка у Фейсбук - ↑ а б Молодший сержант Євген Тулін, позивний Зоря, загинув 5 вересня 2022 року під час ракетного удару в районі села Богоявленка на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ 33-річний зв'язківець Влас Лісний загинув 5 вересня 2022 року на Донбасі. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ У бою з російськими окупантами на Миколаївщині загинув воїн з Прикарпаття Роман Годованець
- ↑ Нажаль, маємо бойову втрату…
- ↑ 22-річний кулеметник Ілля Третяк, позивний «Михайлович», загинув 5 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання на Миколаївщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Рагуцька, Лілія (28 листопада 2022). Уламок прошив серце: у мережі розповіли про 22-річного кулеметника, який загинув, прикривши собою побратима. Фото. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Пішов на війну вдруге, аби захистити дітей і малого онука. Прощаються з Олексієм Піпашем - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ During the Kherson counter-offensive (англ.)
Наступ на Херсоншчыне: адзін забіты і пяць параненых беларусаў у батальёне «Тэрор» - ↑ а б в Кривавий штурм російських позицій з камери українського воїна Сергія Шутькова. ВІДЕО 18+
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 324/2015
Це одне з найвражаючих відео ближнього бою цієї війни, насичене героїзмом, біллю та адреналіном - ↑ а б Аврамішин Ігор Миколайович. Архів оригіналу за 4 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 628/2022
- ↑ 23-річний капітан Едуард Камардін, позивний Ярий, загинув 5 вересня 2022 року під час наступальної операції на Миколаївщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 15 грудня 2022.
- ↑ У квітні відсвяткував 20-річний ювілей, а у вересні – загинув. Почаїв прощається з військовим Віктором Присяжнюком - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ Поблизу Білогірки загинув Олександр Ремарчук з Луки Мелешківської - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ Ніжин, Носівка та Нові Млини провели в останню путь своїх земляків-воїнів.
- ↑ Указ Президента України №242/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 15 квітня 2022. Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Молодший сержант Євгеній Романенко, позивний Перукар, загинув 6 вересня 2022 року біля села Вербівка під Ізюмом на Харківщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Патріарх Філарет нагородив добровольців із РФ, які воювали в лавах сил АТО на Донбасі[недоступне посилання]
Добровольці АТО: крок у новий рік
УПЦ нагородила росіян, які воюють за Україну
Чиновники вимагають від росіянина, який втратив ногу в АТО, довідки про несудимість у РФ Чиновники вимагають від росіянина, який втратив ногу в АТО, довідки про несудимість у РФ
Российских добровольцев, сражавшихся за Украину… депортируют в Россию (видео InformatorTV) (рос.)
Защитник Украины из РФ Сергей Петровичев: На войну ехать опасно. В 2014-м мы, может, и не думали, что доживем до 2015 года (рос.)
Росіянин, який воював за Україну, підірвався на міні
Стало відомо, що в бою загинув наш Рубін.
Друг «Рубін»
Сергей Петровичев, он же Василий Волгин, он же «Рубин». - ↑ На Харківщині загинув воїн з Полтавщини Олексій Лукаш. 09.09.2022
На Полтавщині попрощалися з розвідником Олексієм Лукашем. 10.09.2022 - ↑ а б в г д е Указ Президента України № 759/2022 від 9 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Герої повернулись на щиті: Житомир прощається із Захисниками. 0412.ua - Сайт міста Житомира (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.
- ↑ У Житомирі провели в останню путь двох Захисників - Володимира Савицького і Руслана Форманюка - 20 хвилин. zt.20minut.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.
- ↑ Житомир прощається з двома Героями. Перший Житомирський (укр.). 12 жовтня 2022. Процитовано 3 лютого 2023.
- ↑ Друже… Майор … ми й досі не віримо
Снайперські пари Нацгвардії пройшли підготовку на Сході
Нацгвардійці у Слов'янську відзначили День Святого Миколая змаганням з настільного тенісу
Лозівська громада прощається із загиблим на війні захисником Дмитром Ракосієм - ↑ а б в Указ Президента України №29/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 24 січня 2023. Архів оригіналу за 25 липня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У Слов'янську попрощалися з нацгвардійцем Миколою Лизенко | Еспресо. espreso.tv (укр.). Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Михайло Бондарчук отримав смертельні поранення під час оборони Харківщини від окупантів. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Друг «Тактик» в строю
Ти, хуліганьйо і бешкетник!
Боєць «Карпатської Січі» «Тактик» отримав поранення
Тактик. Воював з 2014.
19-річний кіборг «Тактик» мужньо захищає позиції на Сході (ВІДЕО) [Архівовано 2022-09-10 у Wayback Machine.]
Кіборг-доброволець з Карпатської Січі розповів про битви у Донецькому аеропорту (ВІДЕО)
В СТРОЮ!
Публікуємо імена полеглих Героїв, про яких «КП» стало відомо сьогодні
Загинув Тактик — справжній воїн, від Бога воїнБоже… Я плачу і не можу зупинитися…
У Кропивницькому попрощалися із п'ятьма Героями-захисниками
«Сподівались, доживе до перемоги»: історія військового, який загинув при контрнаступі ЗСУ - ↑ а б Указ Президента України № 781/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ніжинщина попрощалася із майором Благовісним Вадимом
Захищаючи Україну, загинув льотчик із Чернігівщини
Знову важка втрата: загинув льотчик з Ніжинщини [Архівовано 2022-09-12 у Wayback Machine.]
На день народження його чекала вся родина, але він пішов у вічний політ… - ↑ Не дочекалися дружина та діти: на Черкащині попрощалися із загиблим артилеристом. Суспільне Черкаси. 14 вересня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
- ↑ Президент України відзначив державними нагородами 507 Захисників України. mva.gov.ua (ua) . Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Загинув під час наступу Геннадій Шурман! Данина скорботи від Дмитра Корчинського
Геннадій Шурман
У Львові попрощалися із 42-річним військовим Геннадієм Шурманом
Львів прощається з Героєм Геннадієм Шурманом
Здобув вічне життя наш друг «Алігатор». - ↑ Боєць спецпідрозділу «Кракен» Андрій Авілов, позивний Паломник, загинув 75вересня 2022 року під час звільнення від окупантів міста Балаклея Харківської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к Федоркова, Тетяна (22 вересня 2022). Дев'ятеро бійців підрозділу "Kraken" загинули під час контрнаступу на Харківщині. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ 28-річний сержант поліції Денис Сліпцов, позивний Дагістан, загинув 7 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Вербівка на Харківщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ а б Указ Президента України №305/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 25 травня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Розвідник Вадим Дудко загинув під час контрнаступальної операції на Харківщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ «Вадим наш був дуже великим добряком»: у Дубищі попрощалися з молодим Героєм | Рожищенська міська рада. rozhrada.gov.ua (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ Шановний, пане Президент! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму брату військовослужбовцю ЗСУ старшому солдату Дудко Вадиму Вікторовичу. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 9 вересня 2023.
- ↑ а б Указ президента України №268/2022 Про відзначення державними нагородами України. 21 квітня 2022.
- ↑ а б в Указ президента України №696/2022 Про відзначення державними нагородами України. 13 жовтня 2022.
- ↑ https://np.pl.ua/author/oksana (8 вересня 2022). Захищаючи Україну, на Харківщині загинув 28-річний військовий з Полтавщини. Новини Полтавщини (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|last= - ↑ На Харківщині загинув доброволець із Полтавської області. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ https://www.facebook.com/meryem.lekhova?fref=ts. «Ще одним Янголом стало більше». На війні загинув випускник ДонНУ - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|last= - ↑ Марія, Охріменко (14 жовтня 2022). ПАМ’ЯТАЮЧИ ІМЕНА ГЕРОЇВ, АДЖЕ ІМ’Я ЗОБОВ’ЯЗУЄ! - Університетські вісті. Університетські вісті (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ Указ Президента України №81/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 15 лютого 2023. Архів оригіналу за 17 серпня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На фронті загинув павлоградець Дмитро Бочарников.
- ↑ Герої не вмирають: 28-річний павлоградець Дмитро Бочарников віддав життя за нашу свободу і незалежність. Архів оригіналу за 7 вересня 2023. Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ Басалига, Маріана (2 серпня 2024). У Підпечерах новостворену вулицю назвуть на честь загиблого на війні односельця. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 9 вересня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Головнокомандувач ЗС України Валерій Залужний посмертно нагородив оператора “Прямого” Олексія Юрченка “Срібним хрестом”. Прямий. 26 вересня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.
- ↑ Під час звільнення Балаклії загинув оператор «Прямого» Олексій Юрченко
- ↑ На війні загинув житель Рогатинщини Роман Бандура
- ↑ а б в Президент України нагородив посмертно 149 українських захисників. АрміяInform. 11 травня 2023. Архів оригіналу за 20 травня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Загинув наш земляк Сергій Остронос
- ↑ В боях за Україну загинув олександрієць Богдан Галушка
Трагічні звістки: у громадах Кіровоградщини повідомили про загибель захисників (ФОТО)
У війні з окупантами загинули воїни з Кіровоградщини
Кіровоградська обласна федерація гандболу - ↑ 27-річний старший солдат Ігор Шаульський, позивний Лис, загинув 8 вересня 2022 року у боях на Херсонщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Євгеній Шишов.
- ↑ а б Указ Президента України № 793/2022 від 19 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Втрати Переяславщини: на війні загинув Олександр Савчук із Хоцьок.
- ↑ На війні загинув прикарпатець Анатолій Розвадовський. 09.09.2022, 12:38
- ↑ У боях на Донбасі загинув офіцер-спортсмен
- ↑ Війна забрала в нас побратима…
Боєць одеської тероборони загинув від мінометного обстрілу
Військовослужбовець одеської тероборони загинув на російсько-українській війні
Боєць одеської тероборони загинув від мінометного обстрілу - ↑ З глибоким сумом повідомляємо про офіційне підтвердження мужньої загибелі нашого земляка, мешканця Сніжкова Прокопенка Олексія Борисовича. valky-rada.gov.ua (ua) . Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ Указ Президента України № 556/2022 від 4 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Не плач, тато приїде, бо він обіцяв… Тернопільщина прощається з Анатолієм Мокрицьким - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к л Указ Президента України № 806/2022 від 28 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Куцій Василь Володимирович.
- ↑ а б Указ Президента України № 818/2022 від 1 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Забазнова, Наталя (15 серпня 2023). У Львові та області 15 серпня попрощались із двома захисниками. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 15 серпня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Ковальова, Ганна (12 вересня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Діденко Михайло. Махала (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
- ↑ Сергєєва, Олександра (18 вересня 2023). В Ізмаїлі родичам трьох загиблих захисників вручили державні нагороди (Фото). Махала (укр.). Процитовано 3 квітня 2024.
- ↑ Указ Президента України №456/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 28 липня 2023. Архів оригіналу за 1 серпня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У Коростишеві попрощалися з Миколою Тимошенком, що повернувся додому на щиті: Загинув, захищаючи Україну. ВІДЕО.
- ↑ а б Указ Президента України № 759/2022 від 9 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 818/2022 від 1 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Вічна пам'ять Тобі Тарасику
- ↑ С Юрием Самойленко, он же «Криг», я был на постоянной связи долгие годы (рос.)
В боях за Балаклію загинув випускник Обухівського ліцею
Ми познайомилися в місті Щастя
У боях у Харківській області загинув наш командир та товариш старший лейтенант Юрій Самойленко
Обухівська громада глибоко сумує з приводу загибелі воїна-земляка Юрія Олеговича Самойленка - ↑ Попрощалися з українським захисником Романом «Яшкою» Косенком
- ↑ Чергова втрата у 93 бригаді «Холодний Яр» загинув Владислав Бандурин. Городянин Новомосковська (укр.). 14 вересня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ І знову сумна звістка… 16.09.2022, 14:22
- ↑ Олена Безкровна.
- ↑ Відкрили та освятили меморіальні дошки Богдану Жмуцькому та Юрію Кратюку.
- ↑ Алфімов Сергій Олександрович. Архів оригіналу за 10 листопада 2022. Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Ми — всі, хто тебе знав і любив, будемо вчитися жити без тебе… Прощаються з Василем Мармусом
- ↑ У Катеринополі попрощалися із загиблим на Харківщині захисником. ПроВсе. 20 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.
- ↑ На війні з окупантами героїчно загинув спортсмен «Тунгус»
- ↑ Хмельничанин Євген Ролдугін загинув, рятуючи важко пораненого побратима
Рятував життя пораненого побратима: на війні загинув хмельничанин Євген Ролдугін
На Харківщині загинув 27-річний хмельничанин Євген Ролдугін, син музиканта гурту «STANZA»
Танк розстріляв машину з пораненими: рятуючи побратимів під Харковом, загинув відомий джитсер «Тунгус», який воював з 18 років
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПОПРОЩАВСЯ З ЄВГЕНОМ РОЛДУГІНИМ
У Хмельницькому попрощались з Євгеном Ролдугіном
11.09.2022 на Харківщині, рятуючи життя пораненого побратима
11 вересня 2022 року загинув наш випускник Євген Ролдугін
У бою на Харківщині загинув друг «Тунгус» - ↑ Михайло Дядюра, позивний Ведмідь, загинув 11 вересня 2022 року. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ На війні загинув Ступак Віктор – житель Романівської громади.
- ↑ Захищаючи Україну, загинув Іван Рожков з Коломийщини.
- ↑ На Катеринопільщині попрощались із 36-річним Героєм. Вісті Черкащина. 24 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ На Катеринопільщині поховали 36-річного військового. ПроВсе. 26 вересня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.
- ↑ «Ворог забрав життя». Загинув заслужений артист України Олександр Шаповал, який служив у ЗСУ. 12.09.2022, 22:03
Під Майорськом на Донеччині загинув соліст Національної опери України. 12.09.2022
У боях на Донеччині загинув соліст балету Національної опери Олександр Шаповал. 12.09.2022, 22:13 - ↑ Ще шістьом військовослужбовцям присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» посмертно. 03.10.2022
- ↑ Хотів зробити рідним сюрприз і мав вже на руках білет додому. Прощаються з Володимиром Савчуком. 16.09.2022
- ↑ [Указ Президента України № 756/2022 від 7 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]
- ↑ На Миколаївщині загинув розвідник із Шепетівщини | День за днем. denzadnem.com.ua (укр.). 14 вересня 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ 36-річний розвідник Вадим Дехтярук, позивний Саїд, загинув 12 вересня 2022 року біля села Зелений Гай Миколаївської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ 35-річний військовослужбовець Олег Курський загинув 12 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 15 грудня 2022.
- ↑ Молодший сержант Любомир Мітреньга загинув 12 вересня 2022 року у бою з окупантами під час наступальних дій під селом Тернові Поди Миколаївської області. Захисник отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Йому було 40 років. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 15 грудня 2022.
- ↑ 36-річний розвідник Іван Банк, позивний Банкір, помер 12 вересня 2022 року внаслідок отриманих напередодні поранень, які він отримав біля села Білогірка Херсонської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ «Стало соромно за свою країну». Ольга Сімонова з Челябінська зреклася громадянства РФ і воює за Україну в ЗСУ
На Донеччині загинула боєць 24 омбр Ольга Сімонова, яка зреклася громадянства РФ і воювала за Україну
країнка третього тисячоліття Ольга Сімонова: «Наш шлях — тільки до перемоги»
Пам'яті Ольги Сімонової — росіянки, яка стала воїном України - ↑ Залишилося дві доньки: на Катеринопільщині поховали загиблого солдата. ПроВсе. 19 вересня 2022. Процитовано 19 вересня 2022.
- ↑ Молодший сержант Сергій Рисай, позивний Юрист, загинув 13 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Водяне Донецької області. Захиснику було 49 років. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Вічна пам’ять загиблим воїнам.
- ↑ ЛЯШЕНКО Сергій Юрійович.
- ↑ Все офицеры Украины, погибшие с начала специальной военной операции.
- ↑ Указ Президента України № 783/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На війні загинув прикарпатець Руслан Яремин.
- ↑ Повідомлення Роганської селищної ради від 19.09.2022
- ↑ Указ Президента України № 782/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Тривожна звістка з фронту: у бою з окупантами загинув Юрій Сливчук з Франківщини
На фронті загинув житель Долини Юрій Сливчук
ЗУСТРІНЕМО ГЕРОЯ — ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ЮРІЯ СЛИВЧУКА!
Минув тиждень, як від ворожої ракети на полі битви за Україну загинув Брат - ↑ 40-річний розвідник Олександр Талімонов, позивний Лімон, загинув 15 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Пристін Харківської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Боденчук, Богдан (26 червня 2023). У трьох громадах Тернопільщини попрощалися із загиблими воїнами. Суспільне Тернопіль. Архів оригіналу за 12 липня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У Хмельницькому попрощалися із загиблим Героєм Сергієм Везденецьким.
- ↑ Шевчук, Катерина; Колеснік, Діана (26 вересня 2022). У Хмельницькому попрощались військовослужбовцем Сергієм Везденецьким. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 14 січня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Яців, Діана (23 квітня 2024). Зеленський посмертно нагородив орденом Миколу Данилюка з Верховинської громади. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 23 квітня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Пекучим болем пронеслася коридорами нашої гімназії звістка про загибель
- ↑ йому ще не було 25…
Захищаючи Батьківщину, загинув 24-річний бердичівлянин Володимир Галецький
В боях за Батьківщину загинув Захисник з Житомирщини - ↑ Захисник із Костопільщини, який пішов добровольцем в березні, загинув на Донеччині
У Донецькій області загинув зенітник з Рівненщини - ↑ а б в г Вічна слава: Черкащина попрощалася ще з чотирма захисниками. Вичерпно. 1 жовтня 2022. Процитовано 1 жовтня 2022.
- ↑ а б Львів прощається з двома Героями (НАЖИВО). Варта 1 (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ Загинув за два дні до Дня народження: на Черкащині поховали ще одного молодого бійця. 22.09.2022
«Попри дощ, люди опустились на коліна»: на Жашківщині в останню путь провели військового. 22.09.2022, 15:37 - ↑ Указ Президента України № 756/2022 від 7 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 28-річний солдат Іван Савко, позивний Барс, загинув 16 вересня 2022 року під час штурму українськими силами Херсонського напрямку. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 8 грудня 2022.
- ↑ Білопільщина втратила героя-прикордонника. 17.09.2022, 16:51
Загинув боєць із Сумщини Владислав Мірошніченко. 18.09.2022, 17:40 - ↑ Якимюк, Ілона (1 липня 2023). На фронті загинув військовий, який працював реквізитором для Одеської кіностудії. Суспільне Одеса. Архів оригіналу за 2 липня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У Арцизькій громаді провели Героя в останню путь — Арцизька міська рада. www.arciz-rada.gov.ua. Процитовано 22 грудня 2023.
- ↑ - Кашля нет, — написав мені Лапша у суботу.
- ↑ село Загальці.
Матусю рідненька, я ж так хотів жити!
На війні з російськими фашистами, за нашу свободу загинув справжній воїн Сергій Дубовенко
Його зустрічали на колінах - ↑ Знову втрати. Загинув солдат Олексій Андреєв з м. Сарни. 19.09.2022
Потрапив на фронт з третьої спроби: в Сарнах попрощались із бійцем з позивним Курт. 21.09.2022, 22:58
Загинув колишній студент аерокосмічного факультету Андрєєв Олексій - ↑ Указ Президента України № 744/2022 від 31 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б в Завтра Львів прощатиметься ще з п’ятьма Героями, які захищали Україну — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 23 вересня 2022. Процитовано 11 листопада 2022.
- ↑ На фронті загинув українець польського походження Мар'ян Матуш. «Останній шлях героя»
Мостищина знову у скорботі
У Мостиськах попрощалися із Мар'яном Матушем, який загинув за Батьківщину
Polak Marian Matusz z Mościsk zginął w obronie Ukrainy (пол.) - ↑ а б Британець зі “Скали”. Чому полеглий під Ізюмом Віктор Яцуник гідний звання Героя України. Новинарня. 24 листопада 2022. Архів оригіналу за 25 вересня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Костюк, Катерина (3 грудня 2022). Військові просять перейменувати вулицю у Черкасах на честь загиблого побратима. Суспільне Черкаси. Архів оригіналу за 29 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Гичко Олег
- ↑ У боях з окупантами загинув офіцер 93-ї бригади «Холодний Яр» родом з Дніпра.
- ↑ Садловська, Катерина (17 травня 2023). Трьох бійців Нацгвардії посмертно нагородили орденами "За мужність" ІІІ ступеня. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 18 травня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Захисник майор Олександр Киянець, який став на захист країни ще у 2014 році, трагічно пішов з життя.
- ↑ Біля Куп'янська загинув заступник командира дивізіону з Рівненщини
На сході помер майор із Березного - ↑ Nederlander (27) gesneuveld aan het oorlogsfront in Oekraïne
Another Dutch fighter killed in combat in Ukraine (англ.)
Benjamin Giorgio Galli, chi era il foreign fighter morto in Ucraina (італ.)
Foreign fighter italo-olandese morto in Ucraina. La madre: «Mio figlio è morto due giorni fa, durante una controffensiva»[недоступне посилання] (італ.)
Benjamin Giorgio Galli morto a 27 anni in Ucraina: chi è il foreign fighter. La madre: «Si sentiva nel posto giusto»[недоступне посилання] (італ.) - ↑ Цензор.НЕТ. Воїн ЗСУ Василь Пелиш, якому окупанти відтяли руку в 2014 році за патріотичне татуювання, помер від поранень, зазнаних у бою з окупантами на Донеччині. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Честь …схиляю голову …
Війна забирає …
Шановні Гуляйпільці вчора віддав своє життя захищаючи батьківщину справжній патріот - ↑ а б в г д е ж и к л Указ Президента України № 643/2022 від 12 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ 18 вересня, в переддень свого Дня народження, загинув Володимир Самсон
Війна обірвала життя героя…
Загиблі гуляйпільці - ↑ Вперше зустрілися в 1997 році
Николай Жолтый брате, спочивай з Богом
Желтенький як же так
Трагічна звістка: на півдні у бою з російським окупантом за волю і незалежність своєї Батьківщини загинув воїн - ↑ Ладика, Олексій. У Краматорську поховали Олександра Рубця, який загинув у боях за звільнення Лиману. https://www.kramatorskpost.com (ua) . Процитовано 14 листопада 2022.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|website= - ↑ Каразуб, Ірина; Марійчин, Галина (17 грудня 2022). На Прикарпатті поховали захисника Маріуполя Дмитра Кияненка. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Кліщук, Людмила (3 листопада 2022). На фронті загинув офіцер, ультрас “Динамо” Олексій Рубцов. Новинарня. Архів оригіналу за 27 травня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На війні загинув житель Косівщини Юрій Коб’юк - Галичина.
- ↑ У Космачі відкрили пам’ятну дошку Герою Юрію Кобюку - Інформатор Коломия.
- ↑ Новини Львова: Завтра Львів прощатиметься з п’ятьма Героями. Гал-інфо. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Вячеслав Волгін загинув біля села Оскіл на Харківщині під час виконання бойового завдання. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Захисник-десантник із Семенівки Нікіта Целуйко загинув на Харківщині, звільняючи українські села – Чернігів.Сity. Чернігів.City (укр.). Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ Чернігівщина в скорботі: троє Героїв пішли у засвіти. Головний сайт Ніжина, де ви знайдете всю інформацію про новини, події та історію міста (укр.). Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ На Чернігівщині попрощалися з трьома бійцями, які загинули на Харківщині та Херсонщині. Суспільне. Новини. 16 жовтня 2022.
- ↑ а б ZakonOnline (23 грудня 2022). Указ № 886/2022 від 23.12.2022 Про відзначення державними нагородами. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ Юрій Харкавий.
- ↑ Захисник України Владислав Гриценко своє життя присвятив захисту країни від російських окупантів – Чернігів.Сity. Чернігів.City (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
- ↑ Указ Президента України №24/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 17 січня 2023. Архів оригіналу за 29 травня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б Березень, Мала Шестерня, поряд позиції підрозділу Чапая, ми привезли їм Старлінк
- ↑ У Херсонській області загинув військовий з Вінниччини Єгор Головчанський. 14.12.2022, 15:28
- ↑ Посмертно відзначили 25-річного лейтенанта Єгора Головчанського - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 31 січня 2023.
- ↑ Указ Президента України №45/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 26 січня 2023. Архів оригіналу за 23 липня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Мені дали хвилину, щоб його обійняти. Обійняти льодяне скручене тіло через чорний поліетиленовий мішок – інтерв’ю з дружиною загиблого захисника України.
- ↑ На Криворіжжі 13 грудня прощаються з героєм, що загинув в бою на Бериславщині.
- ↑ Тальнівщина попрощалася з 36-річним Героєм, який віддав життя за Україну. Вісті Черкащини. 24 вересня 2022. Процитовано 24 вересня 2022.
- ↑ ІА «Вчасно» (5 жовтня 2022). У Краматорську хочуть перейменувати вулицю на честь загиблого воїна Володимира Линського — ІА «Вчасно». vchasnoua.com (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Ладика, Олексій. "Він воював завзято і помер як воїн": у Краматорську поховали військовослужбовця тероборони Володимира Линського. https://www.kramatorskpost.com (ua) . Процитовано 14 листопада 2022.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|website= - ↑ Жалнін, Микола. В Краматорську поховали Івана Печерського, який загинув у боях за Лиман. https://www.kramatorskpost.com (ua) . Процитовано 14 листопада 2022.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|website= - ↑ У бою за цілісність України загинув командир роти 17-ої окремої танкової Криворізької бригади.
- ↑ Страйк ….
- ↑ Офіцеру-десантнику з Ківерців виповнилося б 25 років. history.rayon.in.ua (укр.). 13 травня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ Указ президента України №674/2022 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2022.
- ↑ У Ківерцях в останню дорогу провели загиблого воїна Владислава Лонського. ФОТО та ВІДЕО. kivertsi.rayon.in.ua (укр.). 25 вересня 2022. Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ В бою з рашистами загинув десантник з Дніпропетровщини Богдан Смірнов.
- ↑ а б в г Указ Президента України №81/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 15 лютого 2023. Архів оригіналу за 17 серпня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ https://www.facebook.com/Kamenetz. Загинув Михайловський Микола Миколайович » Кам`янець-Подільський «ПЕРШИЙ ПОРТАЛ». Кам`янець-Подільський «ПЕРШИЙ ПОРТАЛ» (укр.). Процитовано 14 червня 2023.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|last= - ↑ Мати загиблого бійця з Хмельниччини просить підтримати петицію про присвоєння сину звання Героя України. Суспільне. Новини. 13 червня 2023.
- ↑ Десантник Микола Михайловський загинув 19-річним. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ Указ президента України №599/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
- ↑ Указ Президента України № 759/2022 від 9 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Сум...Біль....Розпач. murafska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ Указ Президента України № 212/2022 від 4 квітня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Без батька залишилось 4 дітей: на війні загинув Сергій Грошов з Кам’янеччини - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 2 лютого 2023.
- ↑ На Чорнобаївщині попрощалися із загиблим спецпризначенцем. ПроВсе. 30 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
- ↑ Вишневська, Інга (30 вересня 2022). На фронті загинув Дмитро Шиповський: Ми не повинні забувати ні про кого, хто віддав своє життя захищаючи нас. detector.media (укр.). Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ На фронті загинув оператор телебачення і кіно Дмитро Шиповський. Детектор медіа. 27 вересня 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ «Мамо, хтось же мусить». Історія Дмитра Шиповського, який змінив відеокамеру на автомат. Главком. 11 грудня 2022. Архів оригіналу за 12 грудня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ а б Цвик, Оксана; Савицька, Дана (31 березня 2023). У громаді встановили пам'ятну дошку бійцю Дмитру Тимошенку. Суспільне Тернопіль. Архів оригіналу за 31 березня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Десантник Віктор Ушков загинув 21 вересня 2022 року під час боїв з російськими окупантами за Харківську область. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 26 травня 2023.
- ↑ Львів прощається з загиблим на війні Героєм Віктором Ушковим (НАЖИВО, ФОТО). Варта 1 (укр.). 9 березня 2023. Процитовано 26 травня 2023.
- ↑ а б в г д е ж Указ Президента України № 783/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Садловська, Катерина (26 вересня 2022). У Стрию попрощалися з захисниками Миколою Озеровим та Владиславом Стасівим. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У боях з окупантами загинули легендарний кіборг Микола Озеров та навідник Владислав Стасів. Еспресо.Захід. Еспресо TV. 23 вересня 2022. Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Рашевська, Олена; Ворона, Катерина (20 серпня 2023). Мама загиблого бойового медика із Сумщини розповіла про сина та життя без нього. Суспільне Суми. Архів оригіналу за 26 вересня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Члек, Крістіна (24 вересня 2022). На Сумщині попрощалися з бойовим медиком взводу Олександром Дохленком. Суспільне Суми. Архів оригіналу за 31 серпня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Боєць Ярослав Колєснік загинув 22 вересня 2022 року у боях за Куп‘янськ-Вузловий та Ківшарівку Харківської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 17 січня 2023.
- ↑ 22 вересня в боях з російськими окупантами загинув воїн 25-ї бригади В'ячеслав Башта. ФОТО
Пряма мова його близького друга
Загинув мій найкращий друг… - ↑ ак ми й не зустрілися там, Юрець, ти пішов
Війна забрала життя воїна з Білої Церкви Котуха Юрія - ↑ а б в Війна забрала життя ще трьох білоцерківських захисників
- ↑ Біла Церква втратила захисника України Борецького Сергія
- ↑ ПРОЩАННЯ
Олексій Радучич загинув, захищаючи Україну - ↑ Від поранень, отриманих біля Бахмуту, загинув черкащанин. Вичерпно. 28 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ Ворохтянська селищна рада (територіальна громада Ворохти та Татарова) | Сьогодні в нашу громаду знову надійшла сумна звістка. www.facebook.com (укр.). Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Під час виконання бойового завдання на Сході загинув підполковник Валерій Матвійчук (ФОТО).
- ↑ Олександр Шилов.
- ↑ Мама загиблого воїна Павла Синов`яти просить присвоїти йому звання Героя України.
- ↑ Євген Пугач.
- ↑ Змінив перо на автомат (коротко про добровольчий 21 окремий стрілецький батальйон). 04.10.2022
- ↑ З пекла не всі повертаються: у Чернігові попрощалися з майором Зуєвим. 29.09.2022, 16:04
З пекла не всі повертаються: у Чернігові попрощалися з майором Зуєвим. 29.09.2022 - ↑ Указ Президента України №230/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 17 квітня 2023. Архів оригіналу за 16 липня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Микола Ааб «Абба», Краматорівець загинув під Лиманом
- ↑ Славутич зустрічає загиблого Героя Юрія Віхарєва. 29.09.2022
- ↑ Днями вітали з днем народження, а він обіцяв повернутись… Прощаються з Юрієм Лопушанським
- ↑ Військовослужбовець Любомир Бордун загинув 23 вересня 2022 року, захищаючи Донецьку область від російських окупантів. Захиснику було 38 років. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Пенкалюк, Степан (24 січня 2023). Любомира Бордуна посмертно нагородили орденом "За мужність" III ступеня. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 24 січня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Особа, Софія. Львів прощається з Героєм Мирославом Литвином. www.lvivrada.gov.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Мирослав Орестович Литвин. Сайт пам'яті (укр.). 30 вересня 2022. Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Особа, Софія. Львів прощається з Героєм Романом Матвіясом. www.lvivrada.gov.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ Солдат Роман Матвіяс загинув біля села Вовчий Яр на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ На війні загинув випускник Львівської політехніки Іван Ковальський | Національний університет «Львівська політехніка». lpnu.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ У Львові попрощаються з трьома військовими 80 десантно-штурмової бригади. Суспільне. Новини. 26 вересня 2022.
- ↑ visnyk (25 вересня 2022). У боях за Україну загинув 30-річний захисник із Винник Іван Ковальський. Винниківський Вісник (укр.). Процитовано 4 травня 2023.
- ↑ РІО-Бердичів. У Донецькій області загинув житель Бердичівського району Мовчан Євген Володимирович — РІО Бердичів. rio-berdychiv.info (укр.). Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ На війні загинув командир взводу з Уманщини. ПроВсе. 27 вересня 2022. Процитовано 27 вересня 2022.
- ↑ Загинула прикарпатська захисниця Мар'яна «Квітка», яка повернулася з Італії захищати Україну
На фронті загинула Мар'яна «Квітка», яка повернулася з Італії для оборони України (відео, фото)
На Івано-Франківщині попрощалися із бойовою медикинею Мар'яною Тряско на позивний Квітка
Загинула бойовий медик, чия родина рятувала ще Степана Бандеру - ↑ Яців, Діана (24 вересня 2024). У Франківську відкрили пам'ятну дошку полеглій Мар'яні Тряско на позивний Квітка. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 25 вересня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Димніч, Наталія (15 жовтня 2024). Орденом "За мужність" посмертно нагородили бойову медикиню Мар'яну Тряско. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 13 листопада 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Сторінка у Фейсбуці
- ↑ Легкої дороги, старий товаришу…
На фронті загинув випускник аспірантури Львівського університету Рустем Мамут оглу Аблятіфов - ↑ а б Завтра Львів попрощається з двома Героями, які загинули, захищаючи Україну
- ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 21 жовтня 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
- ↑ Молодший сержант Володимир Фурін, позивний Дєд, загинув 24 вересня 2022 року поблизу міста Куп'янськ Харківської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 17 листопада 2022.
- ↑ Молодший сержант Володимир Чуйко, позивний Гіпс, загинув 24 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Гороб'ївка на Харківщіні. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Вячеслав Баранецький загинув 24 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання під Авдіївкою. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ У боях на Харківщині загинув Герой-захисник Сергій Осінцев з Неполоковецької громади. Кіцмань.City (укр.). Процитовано 2 травня 2023.
- ↑ Старший солдат Сергій Осінцев загинув у бою з окупантами на Харківщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 2 травня 2023.
- ↑ Військовослужбовець Дмитро Прищепа загинув 24 вересня 2022 року у бою з російськими окупантами в районі села Піски-Радьківські Харківської області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Президент підписав п’ять указів про нагородження понад пів тисячі воїнів. Посмертно – 128. novynarnia.com (укр.). 30 листопада 2022. Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Сьогодні для Рогатинської громади день великого смутку.
- ↑ Олександр Кітаєв.
- ↑ У Монастирищенській громаді попрощалися з Героєм-захисником. Прочерк. 28 вересня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
- ↑ Захищаючи позиції біля Бахмута, загинув військовий з Черкащини. Вичерпно. 2 жовтня 2022. Процитовано 2 жовтня 2022.
- ↑ У Смілі поховали 23-річного загиблого військового. ПроВсе. 6 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
- ↑ Сьогодні день народження мого Кошенятка!
Указ Президента України № 293/2022
Вічна пам'ять полеглому герою!
На війні з російськими окупантами загинув штурман авіаційної ескадрильї майор Тарас Редькін. ФОТО
У бою з окупантами загинув льотчик з Луцької бригади
25.09.2022..
Я прекрасно усвідомлювала, що виходжу заміж за бойового льотчика, що в разі потреби він віддасть своє життя - ↑ Указ Президента України № 755/2022 від 7 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Змієві попрощалися із загиблим в боях за Харківщину танкістом. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Москучук Віктор Михайлович. sokyryanska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Капітан Віктор Москучук, позивний Вільха, загинув 25 вересня 2022 року під час боїв з російськими окупантами за Херсонську область. Ворожий снаряд обірвав життя захисника біля села Білогірка. Рівно за місяць до загибелі офіцеру виповнилося 42 роки. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Віктор Москучук.
- ↑ Пам'яті Героя Василя Ничвида. 03.10.2022, 22:39
У Золочеві попрощалися з капітаном Василем Ничвидом (відео)
Пам'яті загиблих героїв! - ↑ Тіло безвісти зниклого воїна з Полтавщини вдалося ідентифікувати за ДНК. ЗМІСТ (укр.). 21 жовтня 2023. Процитовано 2 грудня 2023.
- ↑ На Харківщині із солдатами загинув співзасновник «Українського легіону» підполковник Ігор Безоглюк
Екскурсія в «Азов». Один день із українським полком спецпризначення - ↑ а б Невимовно важка втрата для нашого батальйону……
- ↑ Боже, я досі не вірю…
- ↑ Повернувся з-за кордону, щоб захистити Україну: Тальнівщина попрощалася з Героєм. Суспільне. 4 жовтня 2022. Процитовано 4 жовтня 2022.
- ↑ Старший солдат Юрій Требін загинув 26 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Спірне під Бахмутом на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 9 грудня 2022.
- ↑ У боях за Україну загинув 20-річний воїн з Дніпропетровщини Денис Попов. 29.09.2022, 08:02
Захищаючи Батьківщину, загинув 20-річний воїн із Криворіжжя Денис Попов. 29.09.2022, 08:40 - ↑ а б Указ Президента України № 780/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Новини Львова: У місті попрощаються з львів'янином Володимиром Курнатом. Гал-інфо. Процитовано 2 лютого 2023.
- ↑ Приїхав з Білорусі, щоб захищати Україну: на Черкащині попрощались з 31-річним військовим
У боротьбі проти росіян в Україні загинув білоруський боєць полку «Пагоня»
Сёння загінуў баец палку «Пагоня» з пазыўным «Жнец».
2 кастрычніка. Г. Тальнэ, Украіна - ↑ На полі бою поліг десантник з Львівщини. Варта 1 (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Президент своїм Указом відзначив воїнів-захисників України державними нагородами. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Михайло Гудзенко підірвався на ворожій міні біля села Ізюмське на Харківщині. www.victims.memorial. Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ Указ президента України №806/2022 Про відзначення державними нагородами України. 28 листопада 2022.
- ↑ На Полтавщині попрощалися із загиблим на війні молодшим сержантом Сергієм Колядинським. ptv.ua (англ.). Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ «Не побачить свого первістка»: на війні загинув Сергій Колядинський. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ «Удвох з командиром вели бій під обстрілами ворожої авіації»: Кременчук попрощався з воїном Сергієм Колядинським. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
- ↑ Шпулак, Неля (27 вересня 2022). На фронті загинув 38-річний військовий з Хмельниччини Максим Акімов. Суспільне Хмельницький. Архів оригіналу за 22 серпня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Євгеній Строменко.
- ↑ Димніч, Наталія (9 грудня 2024). На Франківщині відкрили пам'ятні дошки трьом бійцям. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 10 грудня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ У боях за Донеччину загинув 35-річний військовий з Катеринопільщини. ПроВсе. 30 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
- ↑ Не стало ще одного воїна з Білої Церкви — Шупрудька Олександра
Сьогодні перестало битися серце Шупрудька Олександра, снайпера, бійця-добровольця окремої тактичної групи «Браконьєри»
Загинув наш побратим, снайпер, боєць-доброволець - ↑ Невимовна втрата — загинув наш захисник, дарничанин Сергій Андрейцев…
- ↑ На Драбівщині попрощалися із загиблим захисником. ПроВсе. 5 жовтня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ В Умані поховали загиблого на війні медика-“азовця”. ПроВсе. 8 жовтня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Бойового медика з Умані посмертно нагороджено орденом.
- ↑ а б Завтра Львів прощається з Героями Ярославом Юником та Євгенієм Солтисом — Львівська міська рада. city-adm.lviv.ua (укр.). 4 жовтня 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Солдата з Уманщини нагороджено орденом «За мужність» (посмертно). uman-media.com.ua. 14 лютого 2023. Архів оригіналу за 4 березня 2023. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 1 лютого 2023 року № 54/2023 «Про відзначення державними нагородами України »
- ↑ Президент відзначив державними нагородами 142 військових, 87 з них — посмертно. АрміяInform. 20 липня 2023. Архів оригіналу за 5 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ ЗАЯЦЬ Павло.
- ↑ а б Вагнер, Ольга (2 жовтня 2022). На фронті загинув лікар з Кривого Рогу Олексій Різниченко. Суспільне Дніпро. Архів оригіналу за 18 листопада 2023. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ В Україні загинув військовослужбовець з Ірландії
‘He had an inability to turn the other way in the face of injustice’: Family's pride and pain after Irishman Rory Mason (23) killed in action in Ukraine (англ.) - ↑ 36-річний старший прапорщик Ярослав Юник, позивний Ярік, загинув 28 вересня 2022 року при штурмі на Лиманському напрямку Донеччини. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Указ Президента України № 313/2015 від 5 червня 2015 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста»
- ↑ З сумом повідомляємо, що 28 вересня під час виконання завдання… 03.10.2022
«Я в першу чергу — офіцер, а вже потім — журналіст» — так говорив про себе капітан Юрій Лелявський. 03.10.2022, 20:36
У бою загинув речник 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Юрій Лелявський. 03.10.2022, 17:15 - ↑ Загинув Герой-захисник Віталій Гуцуляк родом з Мамаївців, який проживав у Брусниці. Кіцмань.City (укр.). Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ «Біль усієї країни»: на Буковині попрощалися з бійцем Віталієм Гуцуляком - фото. Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ ZakonOnline (23 грудня 2022). Указ № 886/2022 від 23.12.2022 Про відзначення державними нагородами. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Сергій Кохно загинув у бою з окупантами за Харківську область. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 17 січня 2023.
- ↑ Указ Президента України №363/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 30 червня 2023. Архів оригіналу за 4 квітня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На Кам'янеччині провели в останню дорогу 24-річного воїна Євгена Березнікова.
- ↑ Під Лиманом загинув Анатолій Ромашов з міста Оратів. Герою було 45 років.
- ↑ Слів немає
- ↑ На війні загинув військовий з одеської бригади тероборони // Олександра Пономаренко 30 вересня, 19:17]
- ↑ На Черкащині попрощалися з трьома військовими, які загинули на війні. ПроВсе. 17 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ 54-річний сержант Анатолій Швецов, позивний Шаман, загинув 29 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі селища Курдюмівка на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 16-х захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ а б Ульянова, Ольга; Медяник, Тетяна (2 січня 2023). Під Куп'янськом загинув боєць підрозділу "Kraken" з Харківщини. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 23 серпня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Вчора загинув «Шерлок» Maksym Zapichnyi
На війні загинув полтавський сапер Максим Запічний. 02.10.2022, 15:04 - ↑ OBS. У боях з окупантами загинув танкіст із Краматорська Антон Заєць. obs.in.ua (ru-ru) . Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Жалнін, Микола. В Краматорську попрощалися із загиблим на Харківщині військовослужбовцем Антоном Зайцем. https://www.kramatorskpost.com (ua) . Процитовано 14 листопада 2022.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|website= - ↑ На війні загинув гранатометник з Умані. ПроВсе. 8 жовтня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ На Донеччині загинув військовий із Сум Олександр Конев. 16.10.2022, 18:46
- ↑ 43-річний військовослужбовець Андрій Толпєкін, позивний Чу, загинув 30 вересня 2022 року біля села Нове на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 22 листопада 2022.
- ↑ Старший солдат Андрій Кириченко загинув 30 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Ямполівка на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 10 грудня 2022.
- ↑ Ця Книга – знак поваги та безмежної вдячності жителям міста та громади, які загинули за свободу і незалежність України….
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Указ Президента України № 627/2022 від 6 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б в Морпіхів 503-го окремого батальйону морської піхоти нагороджено державними нагородами
- ↑ Корчинський Олександр Анатолійович.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас Указ Президента України № 628/2022 від 6 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Війна не вщухає. Повідомили про загибель волинянина Андрія Крощука. Волинські новини. 25 травня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ Незабутні: Микола Крупенний.
- ↑ Великий Березний попрощався із загиблим воїном В'ячеславом Куциком.
- ↑ На Миколаївщині загинув волинянин Леонід Лінник.
- ↑ У бою за Україну загинув уродженець Славської громади.
- ↑ У бою з окупантами загинув захисник із Закарпаття Іван Морочило. Еспресо.Захід. Еспресо TV. 21 квітня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2024. Процитовано 13 січня 2025.
- ↑ На Харківщині загинув старший лейтенант Петро Обершт з села Ярівки.
- ↑ Андрій Тибінка.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Указ Президента України № 636/2022 від 7 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Криворіжця, який боронив Маріуполь, посмертно нагородив Президент.
- ↑ На Харківщині загинув солдат Нацгвардії України.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав Указ Президента України № 642/2022 від 12 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Трагічна втрата: на війні загинув випускник Іллінецького коледжу.
- ↑ а б в г д е ж и Указ Президента України № 647/2022 від 13 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Указ Президента України № 672/2022 від 28 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Exclusive: Zelensky says world should be prepared for possibility Putin could use nuclear weapons. 16.04.2022
Близько трьох тисяч українських військових загинули у війні з рф, — Зеленський. 16.04.2022, 09:20 [Архівовано 30 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Загинули сотні бійців: вперше названо втрати Нацгвардії під час війни з Росією. 11.05.2022, 15:40 [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.]
Вперше з початку війни: в Нацгвардії назвали кількість втрат (відео). 11.05.2022, 18:05 [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.]
Спеціальний брифінг офіційних представників Сил оборони України. 11.05.2022 [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Стало відомо, скільки українських рятувальників загинули через війну з рф
- ↑ Залужний розповів, скільки українських військових загинуло у війні з РФ. 22.08.2022, 15:03
- ↑ У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових — Залужний. 22.08.2022
- ↑ Guerre en Ukraine: revivez notre entretien exclusif avec Volodymyr Zelensky. 23.09.2022, 13h12
- ↑ Щодня Україна втрачає близько 50 воїнів, — Зеленський. 23.09.2022, 15:55
- ↑ Житель окупованого міста в Запорізькій області підірвав себе, коли його вели у відділок [Архівовано 2022-09-03 у Wayback Machine.]
Партизан Максим Махринов підірвав себе у Токмаку разом з двома окупантами, — ЗМІ. ФОТО - ↑ Німець з українською душею: не стало тероборонівця з Петропавлівки Роберта Клінга. 07.09.2022, 17;33
У Петропавлівці в останній путь провели Героя Роберта Клінга. (ВІДЕО). 12.09.2022, 14:09
- Книга Пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 12 березень 2022 у Wayback Machine.]
| 2014 | | |
|---|---|---|
| 2015 | ||
| 2016 | ||
| 2017 | ||
| 2018 | ||
| 2019 | ||
| 2020 | ||
| 2021 | ||
| 2022 | ||
| 2023 | ||
| 2024 | ||
| 2025 | ||
Категорії:
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені медаллю «За сприяння Збройним Силам України»
- Нагороджені нагрудним знаком «За військову доблесть»
- Нагороджені відзнакою «Знак пошани»
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Срібний хрест»
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Почесні громадяни Тернополя
- Нагороджені нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі»
- Нагороджені ювілейною медаллю «25 років незалежності України»
- Нагороджені відзнакою «За оборону Авдіївки»
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Нагороджені нагрудним знаком «За зразкову службу»
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Втрати в російсько-українській війні за хронологією
- Померли 2022
- Військовослужбовці, загиблі під час російського вторгнення в Україну (з 2022)