Перейти до вмісту

Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень 2023)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за серпень 2023 року (включно).

Усі списки

[ред. | ред. код]

Список загиблих за серпень 2023 року

[ред. | ред. код]
ЛОНСЬКИЙ Олег Анатолійович ("Граф") 05.08.23
Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 серпня

[ред. | ред. код]
13370 Україна Кріль Степан Павлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 січня 1996, житель с. Мшана на Львівщині. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[2][3]. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району Донецької області. Отримав ушкодження внаслідок вибухів та осколків[4]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
13371 Україна Міськів Роман 33 роки, м. Львів. Здобув освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час працював спеціалістом деревообробної справи. Із травня 2023 року проходив військову службу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». 02023-08-011 серпня 2023 [4]
13372 Україна Лашин Володими якр 40 років, м. Львів. Здобув освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові у лавах Національної гвардії. Спершу працював у рекламному агентстві, а згодом займався підприємницькою діяльністю. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав територіальної оборони. Боровся із військами РФ на східному напрямку у складі 125 окремої бригади територіальної оборони. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув на східному напрямку[4]
13373 Україна Струк Роман с. Пісочна Розвадівської громади. З перших днів повномасштабної війни чоловік пішов добровольцем захищати Україну. Служив у військовій частині А4722. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув 1 серпня під час артилерійського обстрілу на Запорізькому напрямку. Похорон відбувся у храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Пісочному 8 серпня 2023.
13374 Вольєв Сергій Вадимович Народився у місті Хмельницький 9 травня 1993 року у родині військового. Закінчив Хмельницький колегіум ім. Володимира Козубняка та Хмельницький кооперативний торговельно-економічний коледж. Працював в торгівлі, мріяв стати журналістом та письменником, писав цікаві та змістовні оповідання. У липні 2015 року одружився, з часом народилися двоє синів Дмитро та Святослав. У лютому 2023 року призваний Хмельницьким ОМТЦК до лав Збройних Сил України коли меншому сину не було ще й року. Проходив навчання у навчальному центрі на Рівненщині після якого був направлений на навчання до Естонії де проходив навчання по програмі: «Infantry 5-week Basic Combat Course». Після повернення в Україну пройшов навчання на молодшого командира і був призначений на посаду командира відділення 68-ї Окремої Єгерської Бригади імені Олекси Довбуша. З травня місяця на фронті. Виконував бойові завдання спочатку на Донеччині в районі населеного пункту Бахмут, далі на Луганщині. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув 1 серпня 2023 року від численних уламкових поранень не сумісних з життям в наслідок ворожого артилерійського обстрілу позицій бригади поблизу населеного пункту Твердохлібове Сватівського району Луганської області. Без сина залишились батьки, без чоловіка дружина, без батька двоє синів 7 та 1,5 років.
13375 Україна Антощак Павло 8.07.1991, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №92 міста Львова. Здобув освіту у Львівському фаховому коледжі індустрії моди Київського національного університету технологій та дизайну. У мирний час працював торговим агентом та менеджером з продажів у місті Львові. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників. Виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності держави на південному напрямку у лавах 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан» імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ 02023-08-011 серпня 2023 Похорон вдібувся 31 травня 2024 у Львові [6]
13376 Україна Лукʼяненко Олександр Олександрович

(«Лукʼян»)

19.04.1989, м. Суми. 02023-08-011 серпня 2023 Загинув в бою під час виконання бойового завдання біля н.п. Роботино в Запорізькій області від вибуху ворожого снаряду [7]
13377

13390
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-011 серпня 2023

2 серпня

[ред. | ред. код]
13391 Україна Ковальський Михайло Володимирович («Добряк»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 серпня 1989, Благодарівка Миколаївської області. Згодом родина переїхала до Львова. У ранньому віці втратив батька, а згодом і маму. Навчався у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Червоноградська загальноосвітня школа-інтернат». Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище», здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів». У мирний час працював в Одеській області в одному із місцевих відпочинкових комплексів. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[8][9][10][11]. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання у селі Іванівське Бахмутського району під час артобстрілу. Похований 5 серпня 2023 року на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
13392 Україна Петрів Тарас 43 роки, с. Горохолина Богородчанської громади. Командир відділення кулеметного взводу 1-ї окремої танкової бригади. Долучився до ЗСУ у березні 2022. Мав звання старшого солдата. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув під час визволення селища Старомайорське Волноваського району Донецької області[12]
13393 Україна Слюсар Михайло Антонович 1986, с. Середній Бабин. Служив водієм розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини. 02023-08-022 серпня 2023 2 серпня 2023 року помер у лікарні в Запоріжжі[13].
13394 Україна Хлопенюк Олександр 23 лютого 1976, с. Іванівка на Сновщині. Закінчив Тихоновицьку середню школу. У 1994—1996 роках пройшов строкову військову службу. У липні минулого року долучився до лав ЗСУ. Спочатку служив в роті охорони одного з відділів Корюківського РТЦК та СП. З травня 2023 року був у складі одного з підрозділів військової частини А4007 на посаді навідника механізованого відділення. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині[14].
13395 Україна Шаравара Микола

(«Веган»)

28 травня 1987, с. Лапаївка поблизу Львова. Зголосився до Пласту 10 грудня 2000 р. Належав до гуртка «Вовкулаки» 1-го куреня імені Короля Данила у Львові. В липні 2001 року іменований пластуном-прихильником на Лисій горі у Львові. Вищу освіту здобув на історичному факультеті університету ім. І. Франка. Працював у ресторанній сфері. Після повномасштабного російського вторгнення 2022 р. добровільно зголосився до війська. З 23 квітня по 11 грудня 2022 р. воював у складі 10-го окремого стрілецького батальйону у населених пунктах Річка та Павлівка Сумської області. Був солдатом гранатометником і оператором дрону. Згодом перейшов до 116-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув з чотирма побратимами 2 серпня 2023 р. у Пологівському районі Запорізької області під час штурмових дій внаслідок попадання ворожої протитанкової керованої реактивної ракети. Похорон відбувся 14 серпня у Львові, похований на Личаківському цвинтарі[15][16][17].
13396 Україна Родь Андрій с. Бодячів Сокальської громади. Захисник був командиром другого танкового взводу танкового батальйону військової частини А1008. Сержант. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув у важкому бою на східному кладовищі. Похований на місцевому кладовищі в рідному селі 8 серпня 2023[18]
13397 Україна Прохоренков Мар'ян с. Бір Золочівського району. Був солдатом 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув 2 серпня 2023 року внаслідок отриманих травм під час артилерійського обстрілу[19].
13398 Україна Абубакаров Тімур Солтагірович

(«Тамерлан»)

30 червня 1994, с. Наталівка Житомирської області. Закінчив місцеву школу. Потім вивчився на маляра-штукатура. Строкову військову службу проходив у селі Дівички на Київщині, навчався там на артилериста. Згодом підписав контракт з 30-ю бригадою строком на 5 років. Обійняв посаду командира гармати. 4 місяці брав участь у миротворчій місії в Косові. Повернувся додому в 2014 році, коли почалася російсько-українська війна. Брав участь у пробитті коридору для виходу українських військ із Дебальцевого, потім воював під Бахмутом. Згодом Тімура перевели до 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Разом із побратимами боронив Донеччину. Потім протягом 7 місяців брав участь у миротворчій місії в Ліберії. Після демобілізації в 2018 році навчався в Київській школі економіки та на Міжнародній програмі REFA-International з оптимізації виробництва. Після того працював на заводі «Обербетон» у Житомирі, потім — у міжнародній компанії «Костал Україна» в Борисполі. Обіймав посаду провідного інженера з організації праці. Разом із побратимами боронив Київщину, Сумщину, Чернігівщину та Харківщину. П'ять місяців тому воїна перевели в 118-ту окрему механізовану бригаду. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув у бою з ворогом 2 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Похований 6 серпня 2023 в місті Звягель[20][21].
13399
Україна Мажара Євген Володимирович («Джек»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
26 серпня 1990. З перших днів повномасштабного вторгнення росії записався до ТРО Київської області. Неодноразово виїздив розбирати завали у Бучі, Ірпені та Гостомелі. Був призваний до лав ЗСУ та згодом відібраний на навчання до Великобританії. Після повернення в Україну одразу відправився на передову, де ніс службу у Збройних Силах України головним сержантом 80-ї окремої десантно-штурмової бригади 5-ї роти 2-го батальйону. Марив Перемогою, мріяв про світле майбутнє для доньки у вільній, незалежній Україні[22]. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання у с. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 8 серпня 2023 року на Міському кладовищі у місті Києві (17 ряд, 15 місце). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[23].
13400
Україна Лисенко Роман Анатолійович («Лука»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27 березня 1985 року м. Люботин. В перші дні повномасштабного вторгнення росії разом зі своїм братом Андрієм записався до лав ЗСУ. Одразу відправився на передову, де ніс службу на посаді головного сержанта 2 взводу 9 роти 3 механізованого батальйону 92-ї окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання в районі с. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Похований 11 серпня 2023 року на Алеї героїв Міського кладовища Люботина. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[24][25].
13401 Україна Кляшторний Дмитро Васильович («Гном»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
с. Глибочок Тернопільської області. У дитинстві переїхав з батьками до міста Деражня Хмельницької області. Навчався в Деражнянському професійному аграрному ліцеї, потім – в Новоушицькому коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету. Також вступив на економічний факультет Тернопільського інституту, але завершити не встиг. З 2015 року жив у місті Івано-Франківськ. Ще від початку Революції Гідності він відчував, що має щось зробити заради народу та держави, тому став на службу: спочатку – строкову, а згодом – і контрактну. Служив у Національній гвардії України. Отримав бойовий досвід під час АТО/ООС. Під час повномасштабної війни Дмитро був офіцером бойової групи спеціального призначення 4-го окремого штурмового загону спецпризначення Центру спеціального призначення НГУ «Омега». Разом із побратимами завжди випробовував себе на міцність, силу духу і витривалість. Брав участь у гонці Race Nation (2021), екстремальні туристичних змаганнях «Доброволець» (2021), змаганнях з високоточної стрільби (2023). Під час служби військовий отримав багато нагород, зокрема, нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Майор. 02023-08-022 серпня 2023 Загинув під час виконання службових обов’язків поблизу села Благодатне на Донеччині. Російська авіабомба впала неподалік автомобіля з Дмитром та двома побратимами. Всі загинули на місці. Поховано Героя на цвинтарі в місті Деражні. У Дмитра залишилися мама та дружина [26]
13402 Україна Демчук Ігор Володимирович («Демон»)
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
24 червня 1987, с. Каришків, Вінницька область. Навчався в Національній академії внутрішніх справ (спеціальність «Право»), Національній академії Національної гвардії України (спеціальність «Менеджмент»). Від 2010 — у Західному територіальному управлінні Національної гвардії України, де пройшов шлях від стрільця стрілецького батальйону до командира 1-ї групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення. Від 2014 — учасник бойових дій на сході України. Під час повномасштабного російського вторгнення служив у спецпідрозділі «Омега» НГУ; врятував не одне життя на полі бою. 02023-08-022 серпня 2023 Похований 4 серпня 2023 року на Полі Почесних поховань 86-а Личаківського цвинтаря. Залишилися дружина та двоє синів.
13403 Україна Зайцев Сергій Федорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Капітан, спецпідрозділи НГУ Омега. 02023-08-022 серпня 2023 Російська авіабомба впала неподалік автомобіля. Всі загинули на місці.
13404 Україна Цуркан Олександр Георгійович
Нагрудний знак «Ветеран війни»
28.08.1981, с. Ганно-Леонтовичеве, Устинівського району. Згодом переїхав до села Велика Северинка. Був нагороджений медаллю «Ветеран війни». 02023-08-022 серпня 2023 Загинув отримавши важке бойове поранення поблизу нп. Богородичного Донецької області, перебував на довготривалому лікуванні [27].
13405

13410
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-022 серпня 2023

3 серпня

[ред. | ред. код]
13411 Україна Корпан Володимир 24 березня 1978, с. Тисів. Закінчив місцеву школу. Здобув спеціальність «Слюсар по ремонту побутової техніки» у Стрийському професійно-технічному училищі. Загинув навідник відділення спеціального призначення однієї з військових частин ЗСУ. Навчався в Академії муніципального управління в Києві, мешкав в місті Васильків. З 2014 року брав участь в АТО/ООС у Сєвєродонецьку. З перших днів повномасштабного російського вторгнення став до лав територіальної оборони Василькова. Воював навідником відділення у складі взводу спеціального призначення військової частини ЗСУ. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у селі Веселе Соледарської територіальної громади Бахмутського району 3 серпня 2023. Похований в рідному селі Тисів[28].
13412 Україна Мовчан Михайло В'ячеславович («Мірча»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17 січня 1999, с. Жигалівка Хмільницького району. Служив нацгвардієць кулеметником, старший солдат. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку [29]
13413 Україна Ференц Ігор Володимирович 5 лютого 1992, с. Дунів. 02023-08-033 серпня 2023 Похований в селі Дунів 7 серпня 2023[30]
13414 Україна Головченко Сергій 6 вересня 1970, м. Кропивницький. Навчався у міській школі № 32, а по її закінченню вступив до машинобудівного технікуму на спеціальність технік-технолог. Останнім часом працював будівельником у Знам'янці, де і проживав. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув під Кліщіївкою у Донецькій області під час виконання бойового завдання. Похований на Алеї почесних поховань Далекосхідного кладовища[31].
13415 Україна Дятлюк Юрій 34 роки, Вінницька область. Випускник Факультету менеджменту та інформаційної безпеки. До повномасштабної війни виступав у чемпіонаті Вінницької області з футболу за аматорську команду Кряж-Агро. Також грав за міні-футбольний клуб Хімік. Служив старшим сапером інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону, 95ОДШБр. Брат футболіста Олександра Тимчика. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області. У воїна залишилася дружина, 11-річний син та чотирирічна донька [32][33].
13416 Україна Мирошниченко Сергій с. Ободи Сумської області. Закінчив там школу. Потім здобув фах електрозварювальника у Сумському професійно-технічному училищі №16. Жив і працював у Сумах. Пройшов навчання на Житомирщині та у Великобританії, обійняв посаду стрільця та разом із побратимами вирушив обороняти Донеччину. 02023-08-033 серпня 2023 Загинув 3 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Мар'їнка на Донеччині. Похований на Алеї Слави Баранівського цвинтаря у Сумах [34].
13417 Україна Осипков Євген Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За оборону України»
Відзнака Президента України «За оборону України»
Народився 5 жовтня 1976 року у Дарницькому районі м. Києва. У мирному житті Євгеній працював директором ресторану швидкого харчування. Захисник України вже мав бойовий досвід і знав, на що здатні росіяни, бо він у 2015-2016 роках захищав державу в зоні проведення АТО/ООС. Тому 24 лютого 2022 року Євгеній був призван до лав ЗСУ та став на захист нашої Батьківщини. 02023-08-033 серпня 2023 На Донеччині, під час одного з бойових завдань отримав поранення. Та попри це, негайно повернувся на передову, щоб далі боронити країну від окупанта. Але 3 серпня Євгеній загинув в бою.

Посмертно Герой нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та орденом «За Мужність» 3-го ступеня.
Похований у м.Київ на Алеї Слави, Лісове кладовище.

13418 Україна Філіп'єва Дар'я Сергіївна(«Блискавка»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
м. Суми. Була майстром спорту з легкої атлетики. Здобула освіту в Сумському державному університеті. Останнім часом мешкала в Києві. З 2019 служила бойовою медикинею 24ОМБр, 46ОАЕМБр та Інтернаціональному легіоні. Нагороджена відзнакою головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест». 02023-08-033 серпня 2023 [35][36]
13419 Україна Сорокін Сергій Олександрович 28.06.1998, с.Червона Поляна, військовослужбовець ЗСУ. 02023-08-033 серпня 2023 [27]
13420 Україна Бойко Олег Юрійович 48 років, м. Синельникове, Дніпропетровська область. Навідник-оператор роти оперативного призначення НГУ 02023-08-033 серпня 2023 Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області внаслідок ворожого обстрілу [37]


13421

13424
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-033 серпня 2023

4 серпня

[ред. | ред. код]
13426 Україна Тріфонов Ярослав 7 квітня 1976 року, с. Задністрянське Бурштинської міської громади. Долучився до лав ЗСУ добровольцем у січні 2023 року. 02023-08-044 серпня 2023 Помер у Дніпрі від отриманих поранень під час мінометного обстрілу поблизу Бахмута[38].
13427 Україна Чудакоров Владислав Олегович 1998, с. Станькова, Прикарпаття. Служив молодшим інспектором прикордонної служби І категорії — інструктором кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної групи. 02023-08-044 серпня 2023 4 серпня 2023 року загинув у Донецькій області при виконанні заходів з відсічі збройної агресії рф[13].
13428 Україна Мацук Роман Степанович 14 жовтня 1984. 02023-08-044 серпня 2023 10 серпня 2023 похований на Алеї Героїв на цвинтарі в Чукалівці поблизу Івано-Франківська[39]
13429 Україна Сліпченко Юрій 11 грудня 1979, с. Озеряни Варвинської громади У 2002 році закінчив Чернігівський педагогічний університет за напрямом «вчитель фізичного виховання». Працював за фахом у Кухарській та Озерянській загальноосвітніх школах. У 2015 році працював провідним фахівцем СТОВ «Дружба Нова». У травні минулого року долучився до ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4723 на посаді водія механізованого взводу. 02023-08-044 серпня 2023 Загинув 4 серпня 2023 року під час ворожого мінометного обстрілу на Луганщині. Похований в рідному селі[40].
13430

13439
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-044 серпня 2023

5 серпня

[ред. | ред. код]
13440 Україна Павлик Володимир Степанович 15 квітня 1976, м. Калуш. Навчався та працював в місті Калуш, але мешкав в селі Бовшів Івано-Франківського району. У 2014 брав участь в АТО. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув в місті Куп'янськ Харківської області. Похорон відбувся у Львові 11 серпня 2023. Похований на Марсовому полі на Личаківському цвинтарі[41][42].
13441 Україна Новик Ярослав 20 жовтня 1987, Чернігів. Закінчив загальноосвітню школу № 28 після чого навчався у Чернігівському професійно-технічному училищі. Протягом 2006—2007 років проходив службу в роті почесної варти Президентського полку у Києві. Потім працював машиністом плавучого крана Кпл-3. У жовтні 2022 року почав служити у складі одного з підрозділів військової частини А4350 на посаді стрільця-снайпера, звання старший солдат. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув 5 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований на кладовищі Яцево в Чернігові[43].
13442 Україна Баранецький Юрій Анатолійович 1979, м. Підволочиськ. Мешкав в Києві. Керував бойовою машиною «Леопардом», а також успішно пройшов навчання в Англії військової майстерності. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Похований у Підволочиську[30]
13443 Україна Якубовський Віктор с. Грибова, Лановецька громада. Стрілець роти охорони 2 відділу Кременецького РТЦК та СП. 02023-08-055 серпня 2023 Отримав серйозні поранення під час виконання бойового завдання, проходив лікування, переніс операцію, однак помер 5 серпня[44]
13444 Україна Кузик Петро Богданович 2 грудня 1985, м.Мерефа, боєць Національної гвардії України 02023-08-055 серпня 2023 [45]
13445 Україна Мельниченко Олександр Миколайович 1997, с. Випасне на Одещині. 02023-08-055 серпня 2023 Помер від отриманих поранень не сумісних з життям. Похований 13 серпня у рідному селі[46]
13446 Україна Шелудько Олексій Леонідович 24.09.1979, м. Біла Церква. Командир 3-го механізованого батальйону 44ОМБр. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув в ході рекогностування, потрапивши під мінометний обстріл біля н.п. Берестове Бахмутського району [47][48]
13447 Україна Лонський Олег Анатолійович («Граф») 27.03.1992, с. Зарубинці Житомирська область. Стрілець-помічник гранатометника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А1008. Був мобілізований 4 грудня 2022. 02023-08-055 серпня 2023 Загинув в бою з окупантами, від вибухової травми в результаті мінометного обстрілу з боку противника в районі населеного пункту с. Першотравневе Куп'янського району Харківської області [49].

6 серпня

[ред. | ред. код]
13455 Україна Дзібій Віталій Іванович 2 січня 1993, с. Крихівці біля Івано-Франківська. Після закінчення середньої школи, навчався в ПТУ № 13. У грудні 2022 р. добровільно пішов на фронт захищати Україну. Воював у складі 1 полку спецпризначення «Сафарі» Національної поліції України. Згодом перейшов у 78 полк десантно-штурмових військ ЗСУ. Виконував складні бойові завдання у одній з найгарячіших точок. 02023-08-066 серпня 2023 Під час останнього завдання біля м. Оріхів Запорізької області отримав контузію та черепно-мозкову травму, від наслідків якої помер 6 серпня 2023 року. Похований на Алеї Героїв Крихівецького цвинтаря 8 серпня 2023[50]
13456 Україна Томинець Василь с. Ропавське Боринської громади. 02023-08-066 серпня 2023 Захисник загинув 6 серпня 2023 року в районі села Петропавлівка Харківської області, внаслідок отриманих поранень. Похорон відбувся 10 серпня 2023[51]
13457 Україна Муравель Богдан с. Криве Радехівської громади. Мобілізований на службу 7 вересня 2022 року. Військовий проходив службу у військовій частині А1008. Був водієм-санітаром медичного пункту мотопіхотного батальйону, солдатом. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в Харківській області[51].
13458 Україна Радчук Євген 52 роки, с. Губків Соснівської тергромади. З червня 2022 року він був старшим стрільцем-оператором механізованої роти. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу біля населеного пункту Авдіївка на Донеччині[52]
13459 Україна Леськів Ігор Богданович 12 березня 1972, с. Сугрів Ходорівської громади. Захищав Україну від липня 2022 року. Був гранатометником військової частини А4722. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. 12 серпня відбувся похорон[53].
13460 Україна Лютий Олег Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Руда-Сілецька Кам'янка-Бузької громади. Військовослужбовець 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області 6 серпня 2023 року. Похорон відбувся 12 серпня[53].
13461 Україна Кічула Михайло Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
с. Сокіл Кам'янка-Бузької громади. Військовослужбовець 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Похорон відбувся 12 серпня[53].
13462 Україна Тищенко Андрій 20 лютого 1989, м. Рязань, Росія. З 1991 проживав в місті Чернігів, навчався у загальноосвітній школі № 3. Після отримання вищої освіти проходив службу в МВС. З першого дня повномасштабної війни долучився до оборонців України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді головного сержанта-командира відділення кулеметної роти. Молодший сержант. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном у Чернігові та поховали на кладовищі Яцево[43].
13463 Україна Петльований Андрій Миколайович 29 років. У 2013 році Андрій був призваний на строкову службу в Донецьку. В 2014 році, коли почалася війна, його взяли в полон. Після визволення з полону він підписав контракт з Нацгвардією на 3 роки і залишився служити Україні. 26 лютого 2022 року повернувся до служби. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув на Донеччині, потрапив під сильний обстріл з своїм побратимом Олексієм Данилюком. Похований 6 серпня на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі[54]
13464 Україна Прудивус Любомир с. Залісся, Івано-Пустенська громада. 02023-08-066 серпня 2023 [44]
13465 Україна Сенюк Богдан

(«Баґдад»)

15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Згодом сім'я переїхала до Тернополя. Вступив до Пласту в квітні 2012 року. Був гуртковим «Тамплієрів» 13 куреня ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Здобував вищу освіту у Львівському університеті ім. І.Франка за спеціальністю історії та археології. Спеціалізувався на періоді середніх віків. Диплом бакалавра захищав в м. Сєвєродонецьк, коли вже був у війську. Належав до ГО «Традиція та порядок». Був прихильником ідей українського націоналізму. З початком повномасштабного російського вторгнення добровільно зголосився до війська. У складі тактичної групи «Реванш» був кулеметником, брав участь у боях за Київщину. Згодом воював чи не у всіх гарячих точках, зокрема в Бахмуті, Сєвєродонецьку, на Херсонщині. В боях отримав легку контузію. В жовтні 2022 року перейшов до іншого спеціального підрозділу. Був одним з найкращих кулеметників свого підрозділу. 13 березня 2023 року був нагороджений відзнакою за бойові заслуги від головного управління розвідки Міністерства оборони України. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув 6 серпня під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра в районі села Козачі Лагері на Херсонщині [55].
13466 Україна Школьнік Ярослав с. Княгинин Кам'янець-Подільського району. 02023-08-066 серпня 2023 Помер від отриманих поранень на фронті у шпиталі міста Дружківка Краматорського району. Поранення отримав внаслідок ураження осколками під час мінометного обстрілу у населеному пункті Північне, що на Донеччині. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в рідному селі[56]
13467 Україна Драй Микола 53 роки 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Прощальну церемонію з воїном провели у селищі Нововоронцовка, а поховали у Золотій Балці Бериславського району 18 серпня 2023[57]
13468 Україна Кравчук Микола Якович 46 років, с. Ромейки Вараського району Рівненської області. Закінчив Кузнецовське технічне училище №12, здобув фах електрозварювальника 3-го розряду. Працював будівельником. Часто їздив на заробітки в інші міста. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув в бою з окупантами біля села Роботине Запорізької області. Захисник отримав смертельні множинні уламкові поранення[58].
13469 Україна Логвиненко Владислав

(«Козак»)
Відзнака ГУР МОУ «За мужність при виконанні спецзавдань» Пам'ятна медаль «За оборону міста-героя Харків»

23 роки, м. Павлоград Дніпропетровської області. З дитинства мріяв бути військовим. У 2012 році вступив у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Після закінчення став курсантом Військово-юридичного інституту Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Згодом став курсовим офіцером воєнно-юридичного факультету рідного вузу. Перебував на передових позиціях у складі угруповання військ «Харків». Брав участь в обороні та визволенні Харкова, за що був нагороджений медаллю «За оборону міста-героя Харків». З початку березня 2023 року проходив службу у військовій частині А0504, що підпорядковується Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. Офіцер брав участь у багатьох бойових, диверсійних, коригувальних та розвідувальних операціях. Посмертно нагороджений відзнакою ГУР МО України «За мужність при виконанні спецзавдань». 02023-08-066 серпня 2023 Загинув на Херсонщині. Коли разом із побратимами повертався з бойового завдання, під час переправи через річку Дніпро човен підірвався на ворожій міні. Похований на Алеї Героїв Луганського кладовища у рідному місті [59][60].
13470 Україна Калюпін Володимир 21 квітня 1991, м. Борщів Тернопільської області. Був учасником Революції Гідності. Після закінчення військової кафедри одразу вступив до ЗСУ. Виконував бойові завдання у зоні АТО. Спершу у складі 51 окремої механізованої бригади, а згодом – 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем повернувся на фронт, воював на Запорізькому напрямку у складі 65 окремої механізованої бригади. 02023-08-066 серпня 2023 [61].
13471 Україна Церковний Олександр 1985 р., с. Ройлянка Білгород-Дністровського району. Мобілізований в березні 2023 р. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув в районі н.п. Урожайне Донецької обл. внаслідок отриманих в бою поранень. Похований 16 серпня в рідному селі[62].
13472 Україна Воронов Олексій Васильович

(«Фітнес»)

8 березня 2003, м. Балаклія, Харківщина. Вступив до Харківської державної академії фізичної культури, де навчався за спеціальністю «Фітнес та рекреація». У 2019 році здобув перемогу на чемпіонаті України з підйому на біцепс, у становій тязі і багатоповторному жиму. До повномасштабного вторгнення поєднував навчання в університеті, роботу в McDonald’s і тренування. Планував влаштовуватись на роботу фітнес-тренером, але не встиг. Улітку 2022 року вступив до добровольчого батальйону «Реванш». Згодом став частиною бригади Головного управління розвідки Міноборони України. Воював на Донецькому, Харківському, Запорізькому та Херсонському напрямках. Нагороджений посмертно відзнакою ГУР МОУ «За мужність при виконанні спецзавдань». 02023-08-066 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Отримав осколкове поранення в голову між селами Підстепне та Козачі Лагері. Залишились батьки, молодші сестра та брат, кохана дівчина [63]
Україна Онищенко Владислав

(«Поет»)

11 жовтня 2001, м. Кропивницький. Син офіцера ЗСУ. Навчаючись в гімназії, потрапив у патріотичну скаутську організацію «Січ».Навчався на факультеті іноземних мов у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Німецький переклад і міжкультурна комунікація». Писав пісні, давав концерти зі своєю групою. З 24 лютого доєднався до добровольців територіальної оборони у Львові. У березні 2022 року долучився до добровольчого батальйону «Реванш». У травні 2022 року стало відомо, що його батько, який захищав Маріуполь від російських загарбників, потрапив у полон. Був у найгарячіших точках: Енергодар, Бахмут, Запорізький напрямок. Брав участь у форсуванні Дніпра, захопленні та розчищенні плацдарму на Херсонщині. 02023-08-066 серпня 2023

Загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра в районі села Козачі Лагері на Херсонщині на водному мінному полі [64].

Україна Сіваш Антон Сергійович

(«Чівас»)

27 вересня 1998, м. Вінниця. Закінчив із золотою медаллю місцеву середню школу-гімназію №6. Потім здобув вищу освіту у Донецькому національному університеті імені Василя Стуса, Вінницькому національному аграрному університеті та у Відокремленому структурному підрозділі «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури». Був підприємцем. Коли почалася повномасштабна війна, знайшов спосіб потрапити до ЗСУ. У квітні 2022 року увійшов до тактичної групи «Реванш». У складі мінометного підрозділу разом із побратимами брав участь в обороні Сєвєродонецька на Луганщині. Після чого перевівся до Головного управління розвідки Міноборони України, де у складі мінометного підрозділу виконував складні операції в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях. У 2023-му перейшов до штурмового підрозділу. Брав участь в обороні Харківщини та створенні стратегічного плацдарму на лівому березі Дніпра. 02023-08-066 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра в районі села Козачі Лагері на Херсонщині. Похований на Сабарівському кладовищі в Вінниці. Залишилися батьки, брат та кохана дівчина [65].

7 серпня

[ред. | ред. код]
13473 Україна Суботяк Ігор 29 серпня 1975, м. Коломия. Знаний на Івано-Франківщині бандурист. 15 років працював у Фінляндії столяром в місті Гельсінкі, був актором Українського народного театру, бандуристом та учасником хору Товариства українців у Фінляндії «Переспів». 24 лютого 2022 повернувся в Україну. Був військовослужбовцем Івано-Франківського зонального відділу Військової служби правопорядку. 02023-08-077 серпня 2023 Рятував постраждалих від удару по Покровську. Загинув під повторного удару по тому саму місці коли тривала рятувальна операція. Отримав поранення несумісні з життям[66][67]
13474 Україна Заверей Андрій Андрійович

(«Звір»)

7 червня 1992. Боєць 3-го батальйону «Свобода» Бригади наступу «Рубіж». Брав участь в АТО у 2014 році. Після початку повномасштабного вторгнення він долучився до батальйону «Свобода». 02023-08-077 серпня 2023 Загинув під Бахмутом. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в селі Вільха Житомирського району Житомирської області[68][69]
13475 Україна Озарчук Володимир Васильович («Бригадир») 2 лютого 1975. Пішов добровольцем, долучився до 3-го батальйону «Свобода» Бригади наступу НГУ «Рубіж». 02023-08-077 серпня 2023 Загинув під Бахмутом. Прощання відбулося в селищі Гоща Рівненської області 12 серпня 2023[52][70]
13476 Україна Бандилко Нестор 29 років, м. Житомир. Отримав освіту в ЗОШ № 17, після чого закінчив навчання в Житомирському кооперативному коледжі. Володів кубками з бойового самбо, має дипломи та грамоти у боксі, дзюдо та вільній боротьбі. У 2015 році нагороджений золотою монетою «Учасника бойових дій». У 2014 році вирішив приєднатися до захисту України і став добровольцем у АТО. З 2015 року він служив та брав участь у бойових діях в складі полку «Азов». З початком повномасштабного вторгнення Нестор приєднався до складу ТРО «Азов-Київ», яка перетворилася у 3-тю штурмову бригаду. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом[71]
13477 Україна Приходько Вадим Миколайович 29 липня 1973. Проходив службу на посаді механік-водій гармати артилерійського дивізіону Сухопутних військ України. Воював із 2015-го року. 02023-08-077 серпня 2023 Помер в місті Суми під час перебування у відпустці. Похований на Ново-Центральному Баранівському кладовищі[72].
13478 Україна Єсипенко Євгеній

(«Джексон»)

28 грудня 1998, с. Комарівка Борзнянської громади. Навчався у Комарівській школі. Після закінчення школи у 2016 році вступив до Київського будівельного училища. Працював у Києві на будівництві та кухарем у ресторані. З перших днів повномасштабної війни пішов служити. Був у складі одного з підрозділів військової частини А0504. Брав участь у боях за Бучу, Ірпінь, Бахмут та острів Зміїний. Був тяжко поранений, проходив лікування і реабілітацію за кордоном, після чого знову повернувся на бойові позиції. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання на Херсонщині. Похований в рідному селі[73].
13479 Україна Хімчинська Наталія Дмитрівна 1985, с. Михальча Чернівецької області. Солдатка 14ОМБр. Долучилася до лав ЗСУ у 2021 році. Залишилося двоє синів. 02023-08-077 серпня 2023 Загинула у бою під Куп'янськом. Потрапила під ворожий обстріл. Похована 11 серпня 2023 у селі Михальча на Буковині[74][75]
13481 Україна Яремчук Микола 53 роки, с. Йосипівка Вінницької області. У 1986 році закінчив Йосипівську школу. Потім вступив до Вінницького професійно-технічного училища №18, де здобув фах електромонтера електротранспорту. У 1988-1990 роках проходив строкову службу в місті Яворів Львівської області. Згодом працював електриком на Юзефо-Миколаївському цукрокомбінаті. Під час повномасштабної війни, 15 серпня 2022 року, чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Спочатку захищав рідну землю у складі в/ч А7020. Потім перевівся до 117-ої окремої механізованої бригади. Брав участь у запеклих боях за Мар’їнку Донецької області та Волохів Яр на Харківщині. Старший сержант. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув 7 серпня 2023 року під час ворожого артилерійського обстрілу в районі села Мала Токмачка Запорізької області. Похований на Алеї Слави у рідному селі [76].
13482 Україна Сенюк Богдан Олегович(«Баґдад»)
Почесний громадянин міста Тернополя
Почесний громадянин міста Тернополя
15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Згодом разом із сім'єю переїхав до Тернополя[77]. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Дипломну роботу захищав у Сєвєродонецьку[78]. Від 2012 — у Пласті. Гуртковий «Тамплієрів» 13-го куреня ім. Олекси Довбуша в Тернополі. Учасник акцій та мандрівок, зокрема «Стежками Героїв» та «День пластуна»[79]. Член ГО «Традиція та порядок»[79]. З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну — на фронті. Служив кулеметником тактичної групи «Реванш», разом з якою брав участь у боях за Київщину, Бахмут, Сєвєродонецьк та Херсонщину. Мав легку контузію[79]. У жовтні 2022 року перевівся в інший спецпідрозділ[79]. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув 7 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на лівому березі Дніпра (Херсонщина)[80]. Похований 21 серпня 2023 року на Пантеоні Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя[81].
13483 Україна Журавель Артем («Ріддік»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19 травня 1988, м. Кам`янське. У 2003 році закінчив 9 класів середньої загальноосвітньої школи № 23, у 2007-му – Дніпродзержинський індустріальний технікум. Молодший сержант. З 2017 до 2021 року служив у ЗСУ на контракті, був учасником АТО. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув на Херсонщині. Похорон відбувся 25 серпня на Алеї Героїв цвинтаря на вулиці Весняній [82].
13484 Україна Клименко Іван 33 роки, с. Налужжя, Тернопільщина. 02023-08-077 серпня 2023 Загинув в районі населеного пункту Вільшана, що в Харківській області [83]
13485 Україна Кужель Роман Юрійович («Ворон»)  Солдат, спецпідрозділ «Любарт». 02023-08-077 серпня 2023 Загинув в боях за населений пункт Козачі Лагері на лівобережжі Дніпра [84]
13486

13489
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-077 серпня 2023

8 серпня

[ред. | ред. код]
13490 Україна Бабінський Андрій Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Закінчив Національний авіаційний університет у Києві, отримав спеціальність біохімія. Брав активну участь у Революції Гідності. З 2013 року працював молодшим науковим співробітником Інституту біохімії НАН України. Він досліджував протипухлинну дію вітаміну Е (токоферолу). У 2019—2020 роках спробував себе у Данії у сфері агробізнесу. Згодом повернувся в Україну та займався приватним підприємництвом. Багато років був співорганізатором Ше.Fest, координував логістику та влаштовував ніч кіно. З початку повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі Сил територіальної оборони. Здобув фах бойового медика. Він воював на Харківщині та під Бахмутом, брав участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку. Був організатором мегамаршу вишиванок з 2008 року. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Червона Криниця Оріхівського району. Потрапив під артилерійський обстріл касетними боєприпасами ворога. Прощання з Андрієм відбулося 11 серпня 2023 року у його рідних Сокирянах у Чернівецькій області[85][86]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[87].
13491 Україна Федорченко Сергій 44 роки, с. Угринів Івано-Франківського району. Був мобілізований 5 травня 2022 року. Воював поблизу міста Оріхів Запорізької області. Служив парамедиком. 02023-08-088 серпня 2023 Помер від серцевого нападу коли перебував в госпіталі на реабілітації[88]
13492 Україна Сабара Ігор м. Хирів Самбірського району. Молодший брат також служить у ЗСУ. 02023-08-088 серпня 2023 Захисник загинув 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Петропавлівка Куп'янського району Харківської області[19].
13493 Україна Холодський Анатолій 34 роки. Був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання на Донеччині[89].
13494 Україна Задорожний Олексій

(«Алік»)

22 роки, с. Полянецьке Одеської област. Пішов до армії добровольцем. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув в Козачих Лагерях на Херсонщині. Похований в Одесі [90][91].
13495 Україна Женило Максим 18 січня 1980, м. Приозерськ (Казахстан). З часом переїхав в Україну, закінчив Чутівське СПТУ на Полтавщині за напрямом «тракторист». Проживав у Чутовому, а у 2009 році переїхав до Ічні на Чернігівщину. Після початку повномасштабної війни став на захист України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1275 на посаді механіка-водія, молодший сержант. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися військовим та поховали його на місцевому кладовищі Ічні[40].
13496 Україна Веремієнко Андрій

(«Монах»)

Пішов захищати Україну одразу після Майдану. Він був послушником у Києво-Печерській лаврі на початку двохтисячних. Володів англійською, польською та норвезькою мовами. Кілька років жив і працював в Польщі. Повернувся з Польщі після початку повномасштабного вторгнення. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув від кулі снайпера в Старома йорську. 17 серпня 2023 похований на Алеї Слави на Лук'янівському цвинтарі[92][93][94].
13497 Україна Федоренко Ілля Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
15 січня 1989, Угорщина. Мешкав в Херсоні. Здобув вищу освіту у Національному торговельно-економічному університеті. Був учасником Революції Гідності. У мирному житті працював у ТОВ «ЦЕНТР ХЕРСОН». Коли почалася повномасштабна війна, чоловік вивіз родину в безпечне місце, а сам пішов до військкомату. Згодом Ілля був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Проходив службу на посаді командира взводу 46-ої окремої аеромобільної бригади. Разом із побратимами воював за Херсонщину (Велика Олександрівка, Мала Олександрівка) та Донеччині (Курдюмівка, Озарянівка, Соледар). За час служби офіцер був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий Хрест» та посмертно — орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув в районі села Роботине Запорізької області. Під час штурму ворожих позицій на непідконтрольній території українські воїни потрапили під танковий обстріл. Похований на Алеї Слави центрального кладовища в селі Петропавлівська Борщагівка на Київщині[95].

13498|

Україна Леонтьєв Валерій 48 років, м. Кропивницький. Після школи вступив у місцевий машинобудівний технікум за спеціальністю «Автомобільний транспорт». Працював в автобусному парку механіком. 8 лютого 2023 року був мобілізований. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня у Донецькій області, за Дружківкою. Його впізнали по ДНК, бо в нього тіло дуже понівечене[96]
13499 Україна Шейдик Василь Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15 січня 1990, с. Теліжинці. На війні служив командиром 3 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону, військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[97]. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[98].
13500 Україна Бельський Вадим Анатолійович («Аркан») Молодший сержант, командир групи 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року в боях за н.п. Козачі Лагері.[99]
13501 Україна Стасюк Ігор Петрович («Джокер») 27 вересня 1992, м. Рівне. Закінчив Рівненський ліцей №27. З підліткового віку займався з спортом: пауерліфтингом, бойовим самбо, змішаними єдиноборствами (ММА). Навчався у Рівненському економіко-технічному коледжі на електромеханіка. Потім родина Ігоря переїхала в село Кустин на постійне проживання. 16 серпня 2022 року мобілізований до війська. Солдат, спецпідрозділ «Любарт». 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року в боях за н.п. Козачі Лагері внаслідок артилерійського обстрілу втратив праву руку, але продовжував вести бій. Помер від втрати крові на лівому березі річки Дніпро. Похований в селі Кустин. Залишилися дружина, дві доньки, брат, дві сестри, племінниці, племінники [100][101][102]
13502 Україна Карпюк Руслан Валентинович («Бєлий») Солдат, спецпідрозділ «Любарт». 02023-08-088 серпня 2023 Загинув 8 серпня 2023 року в боях за село Козачі Лагері.[103]
13503 Україна Порожній Дмитро

(«Фікус»)

26 років, селище Лисянка Черкаської області. У 2015-му закінчив Лисянський професійний аграрний ліцей, здобув професію оператора комп'ютерного набору. У 19 років пішов на контрактну службу. Служив у 35-ій окремій бригаді морської піхоти ЗСУ. Захистив берет кольору морської хвилі. У 2019-му виконував бойові завдання на території ООС у Донецькій області. Після звільнення з армії жив у Одесі, працював у компанії «Агромаркет» у відділі маркетингу. З початком повномасштабного вторгнення Дмитро відразу пішов до ТРО Одеси. Служив у 126-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був командиром відділення у 224-му батальйоні. З грудня разом із побратимами боронив Миколаївщину та Херсонщину. Молодший сержант 02023-08-088 серпня 2023 Загинув поблизу села Козачі Лагері на Херсонщині. Під час виконання бойового завдання з форсування річки Дніпро ворожий снаряд потрапив у човен. Отримав смертельне осколкове поранення з ураженням головного мозку [104]
13504 Україна Кухоцький Денис Іванович («Ісус») 8.01.2002, 21 рік, Рівненська область. Проживав в місті Сарни. Був студентом факультету прокуратури та слідства Одеської юридичної академії. Став бійцем 126-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Служив у гранатометному відділенні 224-го батальйону. За місяць до загибелі отримав ступінь бакалавра, складав державний іспит з окопу. 02023-08-088 серпня 2023 Загинув поблизу села Козачі Лагері на Херсонщині. Під час операції «Штурм Дніпра» отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований в селі Городець на Рівненщині. Залишилися батьки, молодша сестра, дружина [105]
13505

13514
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-088 серпня 2023

9 серпня

[ред. | ред. код]
13515 Україна Девдюк Сергій Юрійович

(«Соловей»)

30 травня 1984, проживав у м. Бучач Тернопільської області. Учасник Революції Гідності (листопад 2013 — лютий 2014). Працював у Польщі і брав активну участь у житті української громади у Варшаві. На другий день повномасштабної війни 25 лютого 2022 року виїхав до України, боронив Київ у складі добровольчого підрозділу. З липня 2022 року вступив до лав ЗСУ. Воював у 47-маій окремій механізованій бригаді «Ма́ґура»[106]. 02023-08-099 серпня 2023 Помер у лікарні святого Пантелеймона у Львові внаслідок важких поранень, отриманих 13 червня у бою поблизу населеного пункту Оріхове на Запоріжжі. Похований 11 серпня 2023 року в Бучачі[107][108].
13516 Україна Яріш Сергій с. Шегині Мостиського району. Був молодшим сержантом Морської піхоти ЗСУ. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув 9 серпня 2023 року поблизу селища Урожайне Волноваського району Донецької області внаслідок мінно-осколкового поранення[19]
13517 Україна Гаврилюк Роман Дмитрович 6.09.1996, м. Рені Одеська область. В 2014 році закінчив Ізмаїльський військово-морський ліцей. Молодший сержант, старший оператор, вогнеметник 3 полку ССО. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання під Красногорівкою Донецької області. Похорон відбувся 13 серпня в с. Орлівка Ренійської громади. Залишилися дружина та донечка яка норидилась після загибелі батька, а також батьки та молодший брат [109].
13518 Україна Садовий Роман м. Дрогобич Львівської області. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до ТрО. За понад рік перебування в зоні бойових дій, воював у «гарячих» точках. 02023-08-099 серпня 2023 Помер на Куп'янському напрямку. 15 серпня похований у рідному селі Почаєвичі на місцевому кладовищі[110]
13519 Україна Луцан Василь Ігорович 1989, с. Слобідка Войнилівської громади. Матрос. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, внаслідок поранень, несумісних із життям, в результаті мінометного обстрілу російських окупантів на Донеччині[111]
13520 Україна Вихристенко Максим Васильович 16 липня 1986, м. Кропивницький. Навчався у школі № 30, після закінчення дев'ятого класу пішов працювати на завод, опанував професію зварювальника. Був мобілізований до ЗСУ у червні 2023. Служив на посаді гранатометника першого механізованого відділення другого механізованого батальйону 02023-08-099 серпня 2023 Загинув 9 серпня поряд із селом Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині[112]
13521 Україна Зеленюк В'ячеслав Вікторович 4 листопада 1979, с. Вільховець, Черкащина. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув на Донеччині. Похований в рідному селі[113].
13522 Україна Колчужний Євгеній Іванович

(«Цербер»)

14.03.2001. 6 березня 2022 року поповнив ряди захисників України. Був зарахований у 128 бригаду ТРО 230 батальйону , на посаду оператора 2-го протитанкового відділення , протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А7405.

солдат, оператора 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 230 батальйону, в.ч. А7408.

02023-08-099 серпня 2023 Загинув в с. Старомайорське Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу та прямого влучання керованої авіаційної бомби.
13523 Україна Триндусь Вадим Петрович 15 вересня 1992 р.н, уроженець м.Дубно Рівненської області. У перші дні повномаштабної війни 24.02.2022р Вадим без вагань вступив до лав ТРО м.Дубно, на захист країни та сім'ї, де проходив навчання. 28 березня 2023 р. Вадим був мобілізований до лав ЗСУ де освоїв навички сапера. Згодом 15 червня 202Зр. був відправлений на схід нашої країни, у Донецьку обл., де проявив свою мужність і героїзм. Вадим був віданим солдатом і побратимом. 02023-08-099 серпня 2023 9.08.202Зр. під час виконання бойового завдання потрапив під обстріл країни агресора біля населеного пункту Васюківка Бахмутського району, та отримав поранення несумісні з життям.
13524 Україна Царук Анатолій Петрович

(«Марк»)

10 серпня 1975, м. Сарни. З 1982 по 1992 роки навчався в Сарненській гімназії (нині ліцей №5). Після закінчення школи пішов навчатися у Рокитнівський медичний коледж. Працював у Сарненській районній стоматологічній поліклініці – зубним техніком. У 2000 році одружився,у шлюбі народилося дві доньки – Мирослава та Дана. 21 лютого 2019 року підписав трирічний контракт і проходив службу в 24 ОМБ ЗСУ. З 2019 по 2022 роки брав участь в АТО/ООС в Луганській і Донецькій областях. Після закінчення контракту повернувся до родини. А вже 24 лютого 2022 року знову став на захист України в бригаді  НГУ «Азов», гранатометником. Старший солдат, гранатометник. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув 9 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва, Кремінського району, Луганської області. Похований на Алеї Героїв у м. Сарни [114].
13525 Україна Штилік Максим Олександрович 26.11.1990, с. Павлівка Болградського району. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Піски Сумської області. Похований 14 серпня в рідному селі[115].
13526 Україна Лісничий Денис с. Струмок, Сокирянська громада. Був солдатом військової частини А4436 57ОСБ, 65ОМБр. 02023-08-099 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу на Донеччині. Похорон відбувся 16 серпня в селі Струмок [116]
13526

13529
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-099 серпня 2023

10 серпня

[ред. | ред. код]
13530 Україна Кришталь Тарас 44 роки, с. Підбірці Львівської області. Вищу освіту здобув у Львівському торговельно-економічному університеті. У мирний час працював у сфері торгівлі та будівництва. Після початку повномасштабного вторгнення РФ повернувся з-за кордону та пішов захищати Україну у складі 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Брав участь у боях за Бахмут, де був поранений. Після лікування повернувся до військової частини. 02023-08-1010 серпня 2023 Чин похорону відбувся 13 серпня 2023 у церкві св. Миколая у с. Підбірці. Поховано військового на місцевому кладовищі[19].
13531 Україна Гасюк Богдан с. Івахни Черкаська область. 02023-08-1010 серпня 2023 Помер під час лікування від отриманих на Донеччині травм[117]
13532 Україна Горук Володимир Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 квітня 1989, с. Рудники Заболотівської громади Коломийського району. У селищі Битків військовий проживав разом зі своєю сім'єю. У лавах ЗСУ служив снайпером. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув від вогневого уламкового поранення, яке він отримав під час штурму бойових позицій армії РФ поблизу села Роботине Пологівського району. Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Указ про нагородження президент підписав 3 листопада 2023 року. Нагороджений медаллю "За військову службу Україні" [118][119].
13533 Україна Ращук Едуард Генріхович

(«Дід»)

24 серпня 1965. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув на Херсонщині. Похований в Одесі[90].
13534 Україна Шабардін Геннадій Анатолійович 9 листопада 1976, Смолінська селищна громада, солдат. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув під час виконання бойових завдань у районі села Вільшана Куп'янського району Харківської області. Похований 16 серпня у с.Березівка (Новоукраїнський район)[120]
13535 Україна Панін Даніїл 19 березня 1997, м. Чернігів. У дитинстві професійно займався бальними танцями, мріяв стати тренером. У 2014-му закінчив місцеву школу № 35. У 2015 році вперше уклав контракт та проходив військову службу на посаді снайпера-розвідника, кілька разів брав участь в АТО на сході України. Потім вступив до Військової академії, яка в Одесі. Закінчив її у 2020 році. Після початку повномасштабної війни служив у складі одного з підрозділів військової частини А7304, був на посаді командира стрілецької роти. Мав звання капітан. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув 10 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині[73].
13536 Україна Ковєрєнє Алла Валеріївна 3 квітня 1981, м. Житомир. Закінчила місцеву школу № 1, вищу освіту здобула у Поліському національному університеті. Працювала на державній службі головною спеціалісткою відділу державного контролю управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Займалася веслуванням на човнах «Дракон». Після початку повномасштабного вторгнення вступила до добровольчого батальйону «Соколи Полісся». Разом із тим проходила навчальний курс з надання першої медичної допомоги, після чого у званні молодшого лейтенанта була заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення у складі 115 окремої бригади ТрО та проходила військову службу на варті північних кордонів Житомирщини. Наприкінці весни 2023 року після ротації несла службу на східних рубежах країни[121]. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинула під час виконання бойового завдання біля Куп'янська на Харківщині внаслідок прямого влучання ворожого снаряду. У загиблої залишилися дві неповнолітні доньки: Габріела та Даніела [122]
13537 Україна Мацкович Олексій Васильович 22 березня 1986, с. Петрівка Перша. Здобув середню освіту у Олександрівській ЗОШ, а після – закінчив Олександрівський професійний аграрний ліцей за спеціальністю «кухар». Працював здебільшого на будівництві. Мешкав в Краматорську. Служив водієм, проходив службу на різних напрямках фронту. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув біля н.п. Олексієво-Дружківка.Похований на Алеї Слави в селищі Іванівка Краматорського району[123].
13538 Україна Дворнік Федір с. Скварява Золочівського району. Після повномасштабного вторгнення Росії долучився до лав ЗСУ. Воїн був оператором-розвідником взводу розвідки. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув в бою за територіальну цілісність України[124].
13539 Україна Балашов Олександр

(«Балаш»)

30 років, с. Іванчі Рівненської області. Жив у селищі Квасилів рідної області. Закінчив Національний університет «Острозька академія» за спеціальністю «Економічна кібернетика». Працював за кордоном на різних роботах. У вересні 2022 року приєднався до лав Військово-морських сил ЗСУ та вирушив захищати свою країну від російських окупантів. Олександр проходив службу в 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Був командиром роти снайперів. Мав звання молодший лейтенант 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув неподалік селища Урожайне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, внаслідок ворожого обстрілу отримав смертельні осколкове поранення голови та вибухову травму. Похований в селі Полиці на Рівненщині [125]
13540 Україна Микулін Микола Васильович («Дикий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 роки, с. Нижні Бистрий, Закарпаття. У 2017 році закінчив там школу І-ІІІ ст. імені Василя Вовчка. Був учнем авторської дитячої художньої школи члена Національної спілки художників України Ласло Гайду при школі мистецтв міста Хуст. Мріяв вивчати військову справу. Мешкав у селі Вучкове. Працював за кордоном. Навесні 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України, долучившись до складу 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Виконував бойові завдання на сході України. Був оператором-радіотелефоністом, розвідником і джавелінщиком. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком «За зразкову службу», почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест», відзнакою президента України «За оборону України» та медаллю «За оборону рідної держави». 02023-08-1010 серпня 2023 Під час виконання бойового завдання захисник потрапив під танковий обстріл та отримав осколкові поранення, несумісні з життям. Залишились дружина, донечка, батьки та старша сестра. Наприкінці 2023 року на фасаді Нижньобистрівського ліцею імені Василя Вовчка встановили меморіальну дошку на честь загиблого захисника [126]
13541 Україна Головєй Микола Георгійович 01.06.1994, с. Юр'ївка Болградського району. Після завершення школи переїхав в с. Нові Біляри Южненської громади. Мобілізований в грудні 2022 р.

Молодший сержант, командир відділення 46 окремої аеромобільної бригади.

02023-08-1010 серпня 2023 Загинув поблизу н.п. Роботине Запорізької області. Довгий час вважався зниклим без вісті, але у жовтні загибель військового підтвердилася. Похований 20 жовтня 2023 р. в м. Южне[127].

13542

Україна Зотік Олександр Сергійович 10 грудня 1995, с. Семенівка Білгород-Дністровського району. 02023-08-1010 серпня 2023 Загинув внаслідок отримання поранень несумісних із життям[128].
13543

13549
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1010 серпня 2023

11 серпня

[ред. | ред. код]
13550 Україна Чурілов Олександр Володимирович 1992 р. н., житель с. Дорофіївка Підволочиської громади, Тернопільська область. Солдат 116-тої окремої механізованої бригади Сухопутних військ України[129]. 02023-08-1111 серпня 2023 6 серпня 2023 року в ході виконання бойового завдання у результаті артобстрілу противником, отримавши важке поранення, був направлений в лікарню в м. Запоріжжя і 11 серпня помер. Похований 15 серпня 2023 року в с. Дорофіївка.
13551 Україна Буйвал Дмитро Володимирович («Хім») 1 липня 1991, с. Старе Село біля Сум. Засновник громадської організації «Голос вулиць», творчої майстерні та організатор фестивалю вуличного мистецтва «Харитоненко Fest». Відомий сумський фаєрщик, жива скульптура і мім. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув у бою під Куп'янськом[130]
13552 Україна Петров Олександр Олексійович («Зевс») 14 травня 1996. Боєць 7-го окремого батальйону «АРЕЙ» УДА 129-ї оБр Сил ТрО ЗСУ. 02023-08-1111 серпня 2023 Помер в лікарні Кривого Рогу внаслідок отриманих поранень під час виконання бойового завдання на Донеччині.[131]
13553 Україна Колодій Ігор м. Броди Золочівського району. Був командиром танка, з вересня 2022 року захищав Україну на Сході. 02023-08-1111 серпня 2023 Помер 11 серпня 2023 року внаслідок раптового погіршення стану здоров'я. Похорон відбувся 14 серпня[15].
13554 Україна Снігірьов Василь Миколайович 1977, с. Чернятин Коломийського району. 02023-08-1111 серпня 2023 11 серпня 2023 року біля села Роботине Запорізької області боєць отримав важкі поранення. Його госпіталізували у медзаклад у Дніпро, однак лікарі не змогли врятувати життя воїна[132].
13555 Україна Смирнов Олександр м. Горішні Плавні, що на Полтавщині. У 2015-му році закінчив Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», де здобув освіту за фахом «Гірничий інженер-електромеханік». З лютого 2021-го року був співробітником Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Працював на посаді електромеханіка. У березні 2022 року пішов захищати Україну від наступу російських військ. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 11 серпня неподалік села Кліщіївка Донецької області. Похорон відбувся 15 серпня 2023 в місті Горішні Плавні[133].
13556 Україна Петрунів Олег с. Баранівці Самбірського району. Був солдатом відділення морської піхоти 36 бригади. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув захисник під час виконання бойового завдання 11 серпня 2023 року у Запорізькій області[134]
13557 Україна Швець Євген Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 років, народився та виріс в селі Новоолексіївка Чернівецької області, але разом з родиною проживав в селі Вашківці. Служив у військовій частині А0284 - 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді[135][136]. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку. Похований 14 серпня у селі Вашківці[137]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[138].
13558 Україна Погребняк Дмитро Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Київ. В старших класах обіймав посаду Президента шкільного самоврядування (1999-2001 рр). Після закінчення школи вступив до Національного авіаційного університету. Будучи студентом, розпочав підприємницьку діяльність та вдало поєднував роботу та навчання. Отримав диплом економіста, працював за фахом в автоцентрі НАУ. З початком повномасштабного вторгнення, брав активну участь у місцевому загоні територіальної оборони на Київщині. Після звістки про загибель близького друга родини в перші дні війни, він вирішив, що потрібно стати на його місце та захищати суверенітет України в лавах ЗСУ. Став навідником у 43-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Тараса Трясила. Брав участь у звільненні Миколаївщини, Херсонщини та територій на Запорізькому напрямку. 02023-08-1111 серпня 2023 Помер у військовому шпиталі від поранень, отриманих під час виконання бойових завдань у с. Мала Токмачка Запорізької області. Виконував обовʼязки командира гармати та разом з побратимами потрапив під артилерійський обстріл 4 серпня 2023 року. 29 вересня 2023 року указом Президента України нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно. Похований на Алеї героїв на Берковецькому (Міському) кладовищі у м. Києві 14 серпня 2023 року , 42 ділянка, 17 ряд. Залишилися дружина та син, якого у відпустці збирався вести до 1 класу. До відпустки не дожив 2 тижні.
13559 Україна Бакаров Тимофій 30 років, Оржиця. Після закінчення Оржицької школи навчався на кухаря у Лазірківському ПТУ, згодом працював охоронцем у Києві. 28 січня 2023-го року разом зі старшим братом Дмитром вступив на військову службу до лав Збройних Сил України. Був командиром аеромобільного відділення. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине Запорізької області. Це сталося через російський мінометний обстріл. П’ять місяців Тимофія Бакарова вважали зниклим безвісти. Пізніше його тіло винесли побратими, а 8 січня 2024-го ідентифікували за результатами експертизи. Похований на Алеї Героїв у Полтаві.
13560 Україна Прокопець Сергій 13 січня 1985, с. Іваниця, Парафіївська громада. Після початку повномасштабної війни долучився до лав оборонців України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4640 на посаді навідника кулеметного взводу, 47ОМБр. 02023-08-1111 серпня 2023 Загинув під час виконання обов'язків військової служби на Запорізькому напрямку. Похований на кладовищі села Іваниця [139].
13561

13568
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1111 серпня 2023

12 серпня

[ред. | ред. код]
13569 Україна Іщенко Іван 31 рік, м. Пологи. Капітан поліції, виїхав з окупації і продовжив нести службу в поліції на підконтрольній Україні території. 6 років присвятив службі в поліції. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув в Оріхові внаслідок авіаудару[140]
13570 Україна Сербін Дмитро Романович 1986, м. Калуш. Служив стрільцем-снайпером механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12 серпня на Луганщині внаслідок снайперського обстрілу позиції з боку противника, отримавши вогнепальне поранення, несумісне з життям[111].
13571 Україна Деркач Олександр Васильович 13 грудня 1973, Чернігівська громада, Запорізька область 02023-08-1212 серпня 2023 [141]
13572 Україна Нікрітін Роман м. Карлівка. Мав звання солдат, був стрільцем-санітаром другої роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону однієї із військових частин. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12 серпня 2023-го року неподалік міста Бахмут, що на Донеччині. Похорон відбувся 16 серпня 2023 в місті Карлівка[133].
13573 Україна Лалазарян Вадим Арсенович 1996, с. Білозірка Тернопільської області. У лави ЗСУ мобілізувався у серпні 2022 року. Служив командиром 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного батальйону 46 окремої аеромобільної бригади. 02023-08-1212 серпня 2023 Помер в одній з лікарень Запоріжжя. Отримав тяжке вогнепальне уламкове поранення внаслідок атаки дрона-камікадзе. Похований в Солотвинській громаді Івано-Франківської області[142].
13574 Україна Змій Ігор с. Глинськ Жовківської громади. Захищав Україну на східному напрямку. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув на Донеччині. Похорон відбувся 21 серпня 2023 у селі Глинськ Жовківської громади[143]
13575 Україна Антонов Юрій м. Київ. Бойовий медик. Займався сироварінням. Був очільником кооперативу крафтових сироварень Cheesemania, організовував сирні фестивалі. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув під Ямполем на Донеччині він отримав поранення, несумісні з життям[144].
13576 Україна Колеснік Михайло Юрійович («Ведмідь») 12.05.1997, м. Запоріжжя. Після закінчення школи вступив до Національного університету «Запорізька політехніка», проте через два роки, у 2018-му, залишив навчання і поїхав до Києва. Там приєднався до організації «Національні дружини» при «Азові». Займався громадською діяльністю. Мріяв після війни продовжити навчання в університеті. Був спортсменом, займався баскетболом і боксом. Захоплювався футболом, вболівав за ФК «Металург» (Запоріжжя). Має нагороди: нагрудний знак "За сприяння оборони Києва " та медаль:"За військову службу Україні ". Оператор 3 відділення протитанкових ракетних комплексів 1 взводу протитанкових ракетних комплексів 2 роти протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону 3 окремої штурмової бригади. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12.08.2023 р.Бахмут, Біля Клищіївки Донецької області. Похований на кладовищі Святого Миколая у рідному Запоріжжі [145]
13577 Україна Андріянов Олексій В'ячеславович («Мечений») 12.04.1983, мешканець Сергіївської громади Білгород-Дністровського району. Служив у 46 окремій аеромобільній бригаді. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Понад рік вважався зниклим без вісті[146].
13578 Україна Бабінчук Ігор Васильович («Махно»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
13 квітня 1992, с. Вістова Івано-Франківської області. Був жителем села Володимирці Журавненської громади Львівщини. Після школи юнак вступив у коломийський коледж і здобув спеціальність слюсаря автотранспорту. Відбув строкову службу в армії та працював на заводі у Стрию. Служив на передовій заступником командира 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону 116 ОМБр. За час служби неодноразово отримував нагороди та подяки. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув 12 серпня 2023 року в селі Роботине Запорізької області [147]
13579 Україна Калішевич Олександр Володимирович 21 липня 1976, 47 років, с. Користь Корецької громади. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув біля села Масютівка Куп’янського району на Харківщині [148]
13580 Україна Марчук Сергій Іванович 40 років, м. Берегомет, Буковина. Старший солдат. Служив у військовій частині А4640. 02023-08-1212 серпня 2023 Загинув в районі н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області. . Вважався зниклим безвісти до кінця травня 2024 [149][150][151]
13581

13584
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1212 серпня 2023

13 серпня

[ред. | ред. код]
13585 Україна Дорошенко Василь Володимирович («Паладін»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 квітня 1995, м. Івано-Франківськ. Став пластуном в 19 років. Закінчив Український Католицький Університет за спеціальністю Історія. Працював у книгарні «Є». Закінчив Львівську політехніку і навчався в Сілезькому університеті в Катовіцах. З 2021 р. працював у підприємстві «Терра Ресайклінг», що займалось сортуванням відходів. З 22 травня 2022 до лютого 2023 служив у 45-й окремій артилерійській бригаді. З лютого 2023 перейшов у 3-тю штурмову бригаду. В травні 2023 отримав поранення під Бахмутом. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку [152]
13586 Україна Москаленко Сергій Буринська міська рада. Молодший сержант Національної гвардії України, служив командиром обслуги міномета мінометного взводу, йдеться у повідомленні. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час бою з російськими військовими на Луганщині в районі Стельмахівки[153]
13587 Україна Тарасюк Гнат Ігорович 16 серпня 1995, солдат[154] з[155] м. Надвірна. Закінчив Надвірнянський ліцей № 4. Був учасником АТО. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну воював у складі штурмової групи 126 окремої бригади територіальної оборони на Херсонському напрямку. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу села Козачі Лагері Херсонської області під час штурму військами РФ лівого берега Дніпра [156][157]
13588 Україна Сахарук Ярослав Васильович

(«Ярік»)

31 січня 1991, с. Красне Калуського району. Там жив перші три роки. Згодом батьки розлучилися, і мати Лідія із сином переїхала у Бурштин. У 2006 році закінчив Бурштинську середню школу № 2 і вступив у Бурштинський енергетичний технікум на спеціальність «Теплотехнік». Після його закінчення у 2010 році працював на м'ясокомбінаті. За два роки Ярослав відкрив майстерню з ремонту побутової техніки. У 2014 році одружився з Наталею. Вони разом працювали на АЗС. Окрім основної роботи, продовжував ремонтувати побутову техніку. Згодом почав працювати водієм-експедитором. У березні 2021 року від коронавірусу померла мати Ярослава. Цього ж року 30 листопада у Ярослава і Наталії народився синочок Роман. З 28 лютого 2022 року пішов добровольцем і проходив військовий вишкіл в Івано-Франківську де 24 березня 2022 прийняв присягу на вірність українському народові. З 15 квітня 2022 року його відправили на передову у Харківську область Наприкінці лютого 2023 почав воювати на Лиманському напрямку. За короткий час на війні пройшов шлях від рядового до старшого солдата та став командиром 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А7091, 7-й стрілецький батальйон. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час артобстрілу при виконанні бойового завдання у селі Невське Красноріченської селищної громади, що на Луганщині[158].
13589 Україна Андрусишин Віталій 1988, м. Калуш. Був мобілізований у червні 2022. Гранатометник стрілецького відділення стрілецького взводу. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу, здійсненого окупаційними військами російської федерації на Запоріжжі[159]
13590 Україна Онішко Андрій («Вікінґ»)
Нагрудний знак «За доблесну службу»
Нагрудний знак «За доблесну службу»
м. Донецьк. Здобув освіту у Донецькому державному університеті внутрішніх справ (тоді — Інститут). Під час навчання пройшов спеціальну підготовку на військовій кафедрі. Протягом останнього періоду працював маркетинговим директором IT-компанії. Був кандидатом у майстри спорту України з бодібілдінгу та пауерліфтингу. Із початком агресії Росії разом із сім'єю переїхав до Львова. Після повномасштабного вторгнення РФ вирішив захищати Україну, але чоловіку відмовляли чотири рази. Згодом йому вдалося вступити до Національної гвардії України. Спершу виконував завдання у 2-й окремій Галицькій бригаді Західного оперативно-територіального об'єднання НГУ. Згодом вступив до 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна (колишній спецпідрозділ «Ягуар»). Під час проходження служби був нагороджений відомчими відзнаками, зокрема, нагрудним знаком Національної гвардії України «За доблесну службу». 02023-08-1313 серпня 2023 Виконуючи бойове завдання, власним тілом прикрив побратимів від вибухової хвилі та загинув 13 серпня 2023 року внаслідок отриманих поранень. Похований 17 серпня 2023 у Львові на Личаківському цвинтарі[160].
13591 Україна Костишин Андрій Андрійович 23 листопада 1972, . Новосільці Жидачівського району Львівської області. У 1992 році закінчив Самбірське медичне училище за спеціальністю фельдшер. З 1995 року по 2011 рік працював фельдшером станції швидкої медичної допомоги ПС-5 м. Львів. Проживав у селі Стара Ропа Старосамбірської територіальної громади Львівської області. Був мобілізований в травні 2023 року. Сержант, служив фельдшером медичного пункту військової частини А7394, 5-го батальйону 125 бригади ТРО у м. Сіверськ Бахмутського району Донецької області.. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 13 серпня 2023 року в районі населеного пункту Сіверськ Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 17 серпня 2023[160].
13592 Україна Вербіцький Дмитро Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27.07.1997, мешканець с. Плахтіївка Одеської області. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу н.п. Вербове на Запорізькому напрямку під час артилерійського обстрілу[161]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[162].
13593 Україна Смоленська Світлана Сергіївна («Лана»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Селище Коцюбинське біля Києва. Закінчила тодішню школу 18. Після початку повномасштабного вторгнення пішла разом з чоловіком захищати Україну від окупантів. Служила на посаді кулеметниці. 02023-08-1313 серпня 2023 Отримала тяжке поранення 9 липня 2023, не сумісне з життям, померла у лікарні. Похорон відбувся 15 серпня в Коцюбинському[163][164].
13594 Україна Горевич Микола Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 травня 1994, м. Почаїв Тернопільської області. Під час АТО/ООС воював у складі 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Із повномасштабним вторгненням рф поповнив ряди 80-тої окремої десантно-штурмової бригади. Старший солдат, медик взводу вогневої підтримки 8 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБ[165]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[138].
13595 Україна Берещак Василь Андрійович («Бумер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19 березня 1997, м. Стебник. Закінчив Стебницьку ЗОШ № 11 та Стебницький професійний ліцей. Останні роки проживав у Дрогобичі на вулиці Коновальця. Працював на фірмі «Грейнпласт». У березні 2023 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив старшим солдатом 80-ї десантно-штурмової бригади. Останні місяці перебував на нульових позиціях фронту[166][167][168]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув під час виконання бойових завдань з захисту України на Бахмутському напрямку фронту. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[138].
13596 Україна Баб'як Любомир Степанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
25 вересня 1976, житель с. Зимна Вода. Захищав Україну, воюючи в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[169]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (23 грудня 2022)[170]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Чин похорону та громадське прощання відбулися в церкві Свв. апп. Петра і Павла в с. Зимна Вода. Похований 16 серпня на цвинтарі села Зимна Вода[171]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[138].
13597 Україна Часовських Дмитро Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
16 вересня 1989, м. Червоноград Львівської області. Навчався у середній школі номер 12. Після закінчення навчання відбув строкову службу в армії. З червня 2021 року працював на шахті «Степова» ДП «Львіввугілля» на дільниці з видобування вугілля. Мобілізований у квітні 2022 року. Солдат 2 розрахунку 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[172][173][174]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (28 листопада 2022)[175]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 16 серпня 2023 року на Алеї Слави Бендюзького кладовища. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[138].
13598 Україна Шевчук Віталій Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1990 р. н., житель м. Червоноград Львівської області. Проходив військову службу у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді (в/ч А0284)[176][177]. 02023-08-1313 серпня 2023 ? Загинув на східному напрямку під час ворожого обстрілу. Похований 16 серпня 2023 року на Алеї Слави Бендюзького кладовища[178]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[179].
13599 Україна Грицей Ігор Анатолійович 30 вересня 1984, м. Долина. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну боєць служив водієм 5 гранатометного відділення протитанкового взводу 116 окремої механізованої бригади. 02023-08-1313 серпня 2023 Помер 13 серпня 2023 року у військовій частині під час несення служби[180].
13600 Україна Коваленко Денис 22 роки, селище Великий Бурлук Харківської області. До 2020 року навчався у Харківському педагогічному коледжі, працював у Харкові на будівельних майданчиках. Після деокупації Великобурлуцької громади, у жовтні 2022 року, як справжній патріот пішов добровольцем захищати Україну. Брав участь у боях на бахмутському та куп'янському напрямках. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку[181].
13601 Україна Дешко Василь Володимирович 14 серпня 1991, с. Лавки Мукачівського району Закарпаття. Служив у військовій частині 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат», що обороняв Маріуполь, Піски, Волноваху, Вугледар та інші міста і села на передовій. 02023-08-1313 серпня 2023 20 серпня 2023 відбувся похорон в рідному селі[182]
13602 Україна Рубан Сергій 28 років, с. Оріхівка Лубенської громади. Брав участь в АТО в Донецькій та Луганській областях. У жовтні 2014-го отримав поранення під час виконання бойового завдання в районі Донецького аеропорту. З перших же днів повномасштабного вторгнення знову став до лав Збройних Сил. Звільняв Макарів на Київщині. У складі 46-ї десантно-штурмової бригади захищав Батьківщину на Бахмутському, Херсонському та Запорізькому напрямках. Мав звання сержант. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув 13 серпня 2023-го під час виконання бойового завдання біля села Роботине Запорізької області[183]
13603 Україна Подоляка В'ячеслав 27 років, с. Попівка. Навчався в місцевій школі. Після її закінчення вступив до Полтавського національному університетові ім. Ю.Кондратюка, де навчався за спеціальністю «Будівельна справа». У квітні 2022 був мобілізований до лав ЗСУ. Мав звання Старший солдат. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання на Луганщині поблизу села Стельмахівка. Похорону відбувся в рідному селі 19 серпня 2023[184]
13604 Україна Янченко Валентин 46 років. Служив у механізованому батальйоні. Служив бойовим медиком. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув 13 серпня біля населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований у Северинівці Сумського району[185].
13605 Україна Чешня Олександр 17 січня 2002, с. Виблі, Куликівщина. У 2017 році закінчив дев'ять класів місцевої школи, а 10-11 клас закінчив у Горбівській школі. Професію електрозварювальника опанував у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту. Проходив строкову військову службу. Після демобілізації повернувся до цивільного життя, але у перший день повномасштабної війни, знову повернувся до служби. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4722. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув 13 серпня 2023 року на Запоріжжі під час виконання бойового завдання[73]
13606 Україна Марко Анатолій Євгенович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20 вересня 1969, м. Львів. Навчався у Середній школі № 85. Здобув професію «слюсар-інструментальник» у колишньому Середньому професійно-технічному училищі № 25 у місті Львові. Після завершення навчання проходив військову службу. У мирний час працював на Телевізійному заводі «Електрон» у Львові. Один із засновників Всеукраїнської громадської організації «Українська Народна Самооборона». Брав активну участь у подіях під час Помаранчевої революції та Революції Гідності, де був поранений. Виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі розвідувального батальйону УНСО. Із початком повномасштабного вторгнення боровся із російськими окупантами на східному напрямку у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[186]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 24 серпня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові[187]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[138].
13607 Україна Музика Богдан Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1 лютого 1996 року, с. Улашанівка. З 2002 по 2013 рік навчався в Улашанівському навчально-виховному комплексі. Після закінчення вступив до Острозьського вищого професійно-технічного училища № 33, де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, слюсаря-ремонтника, водія автотранспортних засобів. Трудову діяльність розпочав у приватній фірмі, а згодом, з 2016 року працював за кордоном. На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Богдан брав участь у місцевій теробороні. 20 березня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації. Був стрільцем-снайпером десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[188][189]. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[138].
Україна Хаборський Андрій Сергійович 13.08.1993, мешканець с. Приморське Білгород-Дністровського району. Військовослужбовець 82-ї ОДШБр. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Похований 31 серпня в с. Приморське[190].


Україна Бурдужа Євген Миколайович 22.08.1977, с. Старосілля Білгород-Дністровського району. Після строкової служби працював у сільському господарстві, в подальшому уклав контракт із ЗСУ, брав участь в АТО/ООС. Останні роки проживав на Донеччині. 02023-08-1313 серпня 2023 Загинув на Харківщині. Похований 21 серпня у рідному селі[191].

14 серпня

[ред. | ред. код]
13600 Україна Чорний Олексій Павлович 21 рік, м. Дунаївці. Солдат, помічник гранатометника 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув на території Серебрянського лісництва Кремінського району Луганської області[192]
13601 Україна Беля Богдан 2 вересня 2003. Молодший сержант, служив санітарним інструктором медичного пункту 1 стрілецького батальйону. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув 14 серпня 2023 року районі населеного пункту Пискунівка, Донецької області. Похований у селі Артюхівка, Роменського району[193].
13602 Україна Наточий Максим Олександрович 31 серпня 1986, м. Кропивницький. Закінчив школу № 32 та Міжнародний університет розвитку людини за спеціальністю «Фінанси та банківська справа», працював будівельником, робив ремонти. В лютому 2023 пішов у навчальний підрозділ, дуже швидко опанував професію снайпера, отримав кваліфікацію — і його відправили під Мар'їнку в район Костянтинівки. став командиром другого протитанкового відділення взводу вогневої підтримки другої десантно-штурмової роти. Місяць тому отримав осколкове поранення в плече. 02023-08-1414 серпня 2023 На бойове завдання був відправлений 13 серпня, 14-го артобстріло накрило його позиції. Загинув біля села Новомихайлівка Покровського району Донецької області[112].
13603 Україна Павловський Денис 7 вересня 2002, с. Пудлівці, Гуменецької громади, Кам'янець-Подільського району. До п'ятого класу хлопець навчався у Кам'янець-Подільській спеціалізованій школі, згодом батьки перевели його у Голосківську ЗОШ. Після закінчення школи вступив у ПТУ на Хмельниччині й здобув спеціальність «маляр-штукатур». 19 жовтня 2020 року добровільно вступив до лав ЗСУ й ніс службу в прикордонних військах в Ужгороді. У червні 2023 підписав акт на взятті участі в бойових діях. І через півтора місяця він загинув 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув при виконанні заходів з відсічі збройної агресії внаслідок артилерійського обстрілу позицій сил оборони в районі населеного пункту Курдюмівка, Донецької області. Похований 17 серпня в рідному селі[194].
13604 Україна Мороз Богдан с. Ожидів Золочівського району. Був навідником у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув 14 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області[134]
13605 Україна Кіяніченко Костянтин 32 роки, м. Кам'янське. У 2011 році закінчив місцевий індустріальний технікум. Тривалий час працював у річковому порту. Від початку лютого 2023 року був у лавах Збройних сил України. 02023-08-1414 серпня 2023 Попрощалися з військовим 20 серпня в Козацькій церкві Пресвятої Покрови у Кам'янському[195].
13606 Україна Комісарчук Борис Борисович 37 років. Був навідником механізованого відділення другого механізованого взводу сьомої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини А1008. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув в результаті ворожого обстрілу в районі населеного пункту Лиман Перший Куп'янського району Харківської області. Похований на місцевому цвинтарі в селищі Понінка[196]
13607 Україна Земськов Данило Вікторович («Даня») 22 липня 1990. Парамедик, сапер, розвідник. Був членом організації «Тризуб», добровольцем у формуванні «Правий сектор» з 2014 року, заступником командира по медичному забезпеченню в 23 РС. Здобував нагороди та мав декілька своїх Яхт. Член яхт-клубу «Стугна» в м. Українка. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув під час артобстрілу на Лиманському напрямку. Прощання та поховання відбулося в місті Українка, Київської області 20 серпня[197]
13608 Україна Бульба Микола 1998, м. Бердичів. Навчався у 4-й та 1-й школах, а потім у Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права на спеціальності “Розробка програмного забезпечення”. Після закінчення коледжу він вступив до Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2022 році, вирішив внести свій внесок у захист своєї країни. Пішов на війну добровольцем і був призначений головним сержантом-командиром гармати 1 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини А4350. 02023-08-1414 серпня 2023 14 серпня 2023 року Микола героїчно загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Він підірвався на міні противника, виконуючи свій військовий обов’язок [198].
13609 Україна Гончаров Олександр

(«Єгер»)

Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль Командувача ООС «За звитягу та вірність»
Медаль Командувача ООС «За звитягу та вірність»
25 років, с. Темирівка Запорізької області. Після школи закінчив медичних коледж за спеціальністю «Фармація». Під час строкової служби в армії навчався у приватному університеті Запоріжжя, де здобув отримав освіту фахівця з фізичної реабілітації, вчителя з основ здоров'я. Захищав країну з 2019 року. Підписав контракт і вступив до лав 3-го окремого полку спеціального призначення імені Святослава Хороброго. Повномасштабну війну зустрів на фронті. Пройшов військових шлях від розвідника до заступника командира групи. 02023-08-1414 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине Запорізької області. Похований на Алеї Слави Далекосхідного кладовища міста Кропивницького. Залишились батьки, брат, племінник та кохана дівчина [199]
13610

13614
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1414 серпня 2023

15 серпня

[ред. | ред. код]
13615 Україна Нагорняк Михайло Ярославович 19 серпня 1964, с. Красна. На війні служив головним сержант-командиром взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки та захисту. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув на Луганщині у результаті мінометного обстрілу в селі Діброва Кремінської міської громади[200].
13616 Україна Фесенко Сергій 35 років. Служив на посаді водія зенітної ракетної батареї. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року в місті Ізюмське, Харківська область. Військовослужбовця поховають на Алеї Слави у місті Буринь, Конотопського району[193].
13617 Україна Мазур Михайло с. Лівчиці Гніздичівської громади. Був старшим вогнеметником вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А3719. 02023-08-1515 серпня 2023 15 серпня 2023 року, під час виконання бойового завдання загинув на Луганщині внаслідок обстрілу[134].
13618 Україна Весна Зеновій c. Вороняки Золочівського району. Був стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу військової частини. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року в районі населеного пункту Першотравневе Ізюмського району Харківської області[134].
13619 Україна Федик Микола Олексійович 2001, м. Тисмениця. На війні служив командиром відділення однієї з військових частин. Був молодшим сержантом. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу українських позицій армією РФ поблизу села Шипилівка Сєвєродонецького району Луганської області[201].
13620 Україна Цубера Михайло 53 роки, селище Дубове Тячівського району, Закарпаття. Був мобілізований до лав ЗСУ у березні 2022. Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. 02023-08-1515 серпня 2023 Помер від важкого поранення, отриманого під час бойового завдання на Донецькому напрямку. Після тривалої реабілітації не зміг одужати[202].
13621 Україна Ваврін Ігор Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Житель Самбірської громади. Був стрільцем десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року біля населеного пункту Вербове, Пологівського району Запорізької області[203]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[204].
13622 Україна Харків Андрій с. Куликів Львівського району. Став на захист Батьківщини з перших днів березня 2022 року. Був офіцером ЗСУ, командиром 3 взводу 2 роти 1 механізованого батальйону 116 бригади. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув 15 серпня 2023 року у районі села Роботине Пологівського району Запорізької області[205]

13623

Україна Дєміров Семен Михайлович 1980 р.н., с. Криничне Болградського району Одеської області 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Урожайне Волноваського району Донецької області. Похований 26 серпня 2023 року в рідному селі[206].
13624 Україна Колесниченко Дмитро Олександрович 12.11.1990, м. Арциз Одеської обл. 02023-08-1515 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області[207].
13625 Україна Кузь Андрій 30.05.1978, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №34 імені М. Шашкевича. У 1993 році закінчив Професійно-технічне училище №26 (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище інформаційно-комп'ютерних технологій»). Після завершення навчання проходив військову службу у лавах 28-го корпусу протиповітряної оборони. З 2006 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівська кондитерська фабрика «Світоч», де обіймав посади транспортувальника, а згодом – варника харчової сировини та продуктів. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів спершу до складу військової частини А4221, згодом виконував бойові завдання у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого 02023-08-1515 серпня 2023 Залишилися батьки та тітка. Похорон відбувся 17 жовтня 2024 у Львові [208]
13626

13629
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1515 серпня 2023

16 серпня

[ред. | ред. код]
13630 Україна Бакум Іван 8 січня 1992, с. Стара Скварява, Львівщина. З 2012 року проживав у Яремчі на Франківщині. Бійця мобілізували до Збройних сил України у жовтні 2022 року. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув 16 серпня 2023[209].
13631 Україна Савка Остап 36 років, м. Львів. Закінчив Техніко-економічний фаховий коледж Львівської політехніки. Згодом здобував освіту на економічному факультеті ЛНУ імені Івана Франка. Після цього проходив військову службу на Львівщині та Полтавщині. Працював на одному із місцевих приватних підприємств. Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист України. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах першого окремого Феодосійського батальйону 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. 02023-08-1616 серпня 2023 Похорон відбувся 22 серпня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі[143]
13632 Україна Кривенький Роман Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2 листопада 1986, житель села Великий Кучурів Чернівецької області. Був солдатом військової частини А2582 — 87 ОАеМБ 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[210]. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув на території Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[204].
13633 Україна Дембровський Олександр («Дембрик») 42 роки, Херсонщина. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув в бою на Куп`янському напрямку [211]
13634 Україна Саганов Роман («Пірат») 40 років, Херсонщина. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув в бою на Куп`янському напрямку [211]
13635 Україна Коротошин Іван Іванович 26 лютого 1997, Степова Долина, Миколаївська обл. В 19 років вступив до ЗСУ, брав участь в АТО. Після трьох років служби звільнився в запас, пізніше поступив в Уманський державний педагогічний університет на факультет філології та журналістики. В березні 2022 року долучився до лав 79 ОДШБр. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання. Похований 25 серпня в рідному селі[212].
13636 Україна Кондратюк Євген Михайлович 04.09.1992, с. Випасне Білгород-Дністровського района. 02023-08-1616 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Петропавлівка, Куп’янського району, Харківської області[213].
13637

13644
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1616 серпня 2023

17 серпня

[ред. | ред. код]
13645 Україна Баран Валерій с. Рата Рава-Руської громади. Мав звання молодшого сержанта 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув в районі селища Шуми Донецької області. Похований 20 серпня 2023 в селі Рата[214].
13646 Україна Кепещук Микола Михайлович 29 серпня1983, с. Гвізд. Старший солдат, гранатометник 2-го гранатометного відділення гранатометного взводу 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув поблизу села Дорожнянка Запорізької області[215].
13647 Україна Нявкевич Інна Віталіївна

(«Солдат Джейн»)

15 серпня 2003, селище Летичів, Хмельниччина. Ще підлітком вирішила, що стане військовою, активно займалася спортом. Намагалася вступити в Житомирський військовий інститут ім. Корольова, але їй трохи не вистачило балів. У 2020 році підписала контракт з ЗСУ, молодший сержант. Інструктор з фізичної підготовки, пізніше оператор штабу у 53-й ОМБр. Зустріла повномасштабне вторгнення під Волновахою. Брала участь у битвах за Авдіївку, Базмут, Херсонщину, Миколаївщину. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинула виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Покровськ Донецької області. Похорон відбувся 21 серпня 2023 в Летичеві. Залишилися батьки і старша сестра Діана [216][217]
13648 Україна Майборода Костянтин 12 липня 1987, Новомосковський район. Його мобілізували до лав Збройних сил України 10 квітня 2023 року. Він перебував на посаді стрільця-снайпера одного з підрозділів. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17 серпня поблизу Бахмута на Донеччині[218].
13649 Україна Танчик Едуард 55 років, м. Нікополь. 02023-08-1717 серпня 2023 [219]
13650 Україна Зенич Сергій Віталіович 23 роки, м. Попасна, Луганська область. Був солдатом, механіком відділення технічного забезпечення, військової частини ЗСУ. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув внаслідок ракетного обстрілу села Орлівщина, Новомосковського району, Дніпропетровської області. Похований в Смілі куди переїхала його матір тікаючи від війни. Похований на Алеї Слави на Загреблянському кладовищі[220].
13651 Україна Авдєєв В'ячеслав 32 роки. Проживав у селі Сидоряче Котелевської громади. Мав звання солдат 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув від артилерійського обстрілу поблизу селища Маньківка на Донеччині[221].
13652 Україна Гілевич Вадим Валерійович 1995, с. Лозова, Волочиська громада, Хмельниччина. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку в результаті обстрілу вогневої позиції від осколкових поранень[222]
13653 Україна Саржин Тарас Селище Малокатеринівка Запорізької області. Випускник гімназії «Мрія». Молодший сержант, командир відділення. Учасник АТО в 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення Тарас працював у Польщі. Але повернувся, щоб захищати Україну. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув біля селища Велика Новосілка Волноваського району Донецької області під час мінометно-артилерійського обстрілу[223]
13654 Україна Хільський Олексій 35 років. Багато років пропрацював у Дніпровському драматичному молодіжному театрі «Віримо!». Пізніше переїхав до Києва де працював у Дитячому музично-драматичному театрі «ВІВАТ». До війни він знімався в кіно та популярних серіалах, серед яких «На твоєму боці», «Квочка», «Кріпосна», «Лікар Ковальчук», «Опер за викликом», «Загадка для Анни». Пішов у військо з перших днів повномасштабної війни. За його плечима — розвідувальні й штурмові дії на Херсонському напрямку, «гарячі» точки на карті Донеччини — Бахмут і Соледар, три поранення. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку[224].
13655 Україна Кріль Олег Борисович 1977, с. Зеленче. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув під час повернення з бойового завдання внаслідок ворожих дій поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області[225]
13656 Україна Шурпета Микола Житель Мостищини. Військовий був головним сержантом, інспектором прикордонної служби. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17 серпня під час виконання бойового завдання внаслідок поранень. Це трапилось в районі села Григорівка Донецької області. Похорон відбувся 22 серпня 2023 в селі Твіржа[143]
13657 Україна Довбня Микола Володимирович 31 рік, м. Кривий Ріг. Житель Кривого Рогу Дніпропетровської області. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17 серпня під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу. Це трапилось в районі населеного пункту Бахмут Похований 26.08.2023 у м.Кривий Ріг
13658 Україна Майборода Костянтин Миколайович

(«Борода»)

12.07.1987, с. Сухий Хутір. Мобілізований у квітні 2023 Проходив службу на посаді стрільця-снайпера 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув 17.08.2023 біля н.п. Бахмут. Похований у селі Сухий Хутір Криничанської територіальної громади Кам’янського району [226].
13659 Україна Таран Андрій

(«Деймос»)

23 роки, с. Саксагань Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді. Потім навчався у Льотній академії Національного авіаційного університету, яку закінчив у 2023 році. Здобув професію інженера з управління повітряним рухом. У 2021-му під час навчання пройшов військову кафедру та став офіцером запасу. Паралельно працював у ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» на посаді диспетчера пункту забезпечення польотів та перельотів департаменту льотної експлуатації. У березні 2023 мобілізований до лав ЗСУ, 118 бригада. Обійняв посаду помічника начальника штабу-командира розвідувального взводу. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув біля села Роботине Запорізької області. Під час виконання бойового завдання проводив медичну евакуацію поранених бійців під масованим мінометним обстрілом. Його життя обірвала ворожа керована авіабомба [227].
Україна Огнєв Віктор Сергійович 4.04.1993, селище Черняхів Житомирської області. У 2014 році успішно закінчив вище професійне училище Житомирського державного технологічного університету і здобув професію верстатник широкого профілю. 18 січня 2023 року вступив до лав ЗСУ, а після підготовки у Великобританії доєднався до бойового підрозділу 82-ї десантно-штурмової бригади, військова частина А2582. Cтарший солдат 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув в Запорізькій області біля Роботиного [228]
Україна Гаврилюк Богдан Леонідович 2 червня 2000. Будучи ще зовсім маленьким, втратив своїх батьків. Відтак виховувався у сім’ї тітки на Волині – у селі Угринів Городищенської громади. З 2006 по 2015 рік навчався в ЗОШ І-ІІІ ст. с.Угринів. Служив у складі 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнко як гранатометник. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув в місті Дружківка Донецької області [229]
Україна Гук Андрій Анатолійоивч 12.08.1989, с. Біленьке Білгород-Дністровського району 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув в районі н.п. Курдюмівка Донецької області. Похований 23 серпня 2023 року в рідному селі[230].
Україна Галета Анатолій Володимирович 11 травня 1978, с. Онуфріївка Кіровоградської області. Закінчивши 8 класів місцевої школи, одразу влаштувався працювати на Кременчуцький автозавод. Одночасно з роботою навчався у вечірній школі. У Кременчуці познайомився зі своєю майбутньою дружиною, у 2002 одружився. Працював у приватній фірмі збиральником меблів. У 2020 році влаштувався молодшим приймальником товарів в мережі супермаркетів АТБ. У січні 2023 року став до лав ЗСУ. Солдат, помічник гранатометника механізованого взводу 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч А4699). 02023-08-1717 серпня 2023 26 червня отримав поранення, які виявилися занадто важкими — після майже двох місяців боротьби серце захисника зупинилося. Помер у лікарні в Вінниці. Залишилися батьки, дружина, син та брат [231]
Україна Ковенєв Юрій Олексійович («Кіп»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 серпня 1990, селище Врадіївка Миколаївської області. Закінчив Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Із братом займався бджільництвом, у міжсезоння займався фрілансом. З 2018 року жив у Миколаєві. Останнє місце роботи – «АТБ-маркет». У 2014-2015 роках брав участь в АТО у складі 79-ої окремої аеромобільної бригади, у 2016-2017 – був в Українській добровольчій армії. Тож, маючи бойовий досвід, знову пішов на фронт і в 2022-му, під час повномасштабної війни. Спочатку служив у 406-ій окремій артилерійській бригаді імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова ВМСУ ЗСУ, у 2023 році перевівся до 12-ої бригади спеціального призначення НГУ «Азов», старший солдат. 02023-08-1717 серпня 2023 Загинув на території Серебрянського лісництва поблизу Кремінної Луганської області. У бою з ворогом отримав смертельні поранення внаслідок гранатометного обстрілу. Залишилися дружина, батьки, брат [232][233]

18 серпня

[ред. | ред. код]
13660 Україна Місюра Олександр 25 років. Був навідником протитанкових ракетних комплектів. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку [234]
13661 Україна Зелінський Володимир 51 рік, м. Чернівці. Народився у родині військових. У 1993 році закінчив Калінінградське вище інженерне училище інженерних військ та здобув звання «старший лейтенант». Військовослужбовець обіймав посади від начальника відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки, до командира взводу. У 2013 році йому присвоїли звання «капітан». Згодом виконував бойові завдання у зоні АТО. Від початку повномасштабної війни воював у лавах 101 окремої бригади територіальної оборони. 02023-08-1818 серпня 2023 Похорон відбувся 22 серпня 2023. Похований на Личаківському цвинтарі[143]
13662 Україна Богдан Підгайний с. Руданці Новояричівської громади. Добровільно вступив до лав оборонців та понад рік захищав Україну. У воїна залишились батьки і сестра. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув 18 серпня 2023 року біля Бахмута Донецької області. Похорон відбувся 22 серпня в рідному селі[143]
13663 Україна Пелих Ілля Євгенійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27 липня 1983, м. Ходорів Львівської області. Навчався у Комунальному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 3 імені Героя України Романа Точина міста Ходорів, згодом — у Опорному комунальному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 1. Закінчив Українську академію друкарства. Після завершення навчання проходив військову службу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Протягом 10-ти років пропрацював інженером виробництва у компанії «Ен Джі Метал Україна». Згодом обіймав посаду «Senior Java Developer» у компанії «Luxoft». Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна НГУ. Виконував бойові завдання на південному напрямку. 02023-08-1818 серпня 2023 [187]
13664 Україна Гордон Ігор 4 лютого 1998. Навчався у Львівській загальноосвітній школі I-III ступенів № 82 Львівської міської ради Львівської області. Згодом здобував освіту за спеціальністю «монтаж, обслуговування устаткування і систем газопостачання» у Відокремленому структурному підрозділі "Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка». Працював автомеханіком на станції технічного обслуговування "Тойота Центр Львів «Діамант». Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання у складі 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Під час проходження служби здобув звання «молодший сержант». 02023-08-1818 серпня 2023 [187]
13665 Україна Слюсарчук Валентин Федорович 15 лютого 2003, с. Тюдів Косівського район. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку у результаті мінометного обстрілу військовими РФ під час ведення бойових дій поблизу села Вербове Пологівської міської громади[235].
13666 Україна Слабошевський Віктор м. Фастів Київської області. Навчався у місцевій школі №2. Потім здобув фах оглядача-ремонтника вагонів у Київському вищому професійному училищі залізничного транспорту. Пройшов строкову військову службу. Після повернення працював за спеціальністю в «Укрзалізниці», згодом – слюсарем-інструментальником у компанії ПраТ «Вентс». Під час повномасштабної війни, у квітні 2022 року поповнив лави захисників. Спочатку був оператором механізованої роти в одному з підрозділів ЗСУ та воював на різних напрямках. Влітку 2023-го пройшов навчання в Естонії, обійняв посаду навідника у бойовій бригаді та вирушив боронити Донеччину. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання в районі міста Костянтинівка на Донеччині. Під час ворожого мінометно-артилерійського обстрілу захисник отримав смертельні поранення. Похований на Новому кладовищі у рідному Фастові.[236].
13667 Україна Туляков Сергій Сергійович

(«Шахтар»)

08.10.1999, м. Торецьк Донеьцкої області. Навчався у місцевій школі, згодом продовжив навчання у вищому профтехучилищі. Деякий час працював за цивільними професіями у рідному місті. З травня 2022 року став на захист України 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув 18.08.2023р. поблизу м.Бахмут. Похований в Житомирі [237]
13668 Україна Цикановський Владислав Віталійович

(«Троєщина»)

28.04.2001, м. Черкаси. навчався у Черкаському колегіумі «Берегиня» та в міській гімназії №9. Після закінчення гімназії закінчив Черкаський комерційний технікум за фахом технолога харчування. У 2020 році Владислав Віталійович став на захист України, підписав контракт із ЗСУ і брав участь у бойових діях у зоні АТО. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув поблизу н.п.Андріївка Донецької області [238].
13669 Україна Гусаков Віталій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець м. Ізмаїл, навчався в ізмаїльській школі №3. Після строкової служби служив (до 2016 р.) у Морській охороні Держприкордонслужби. 02023-08-1818 серпня 2023 Помер на наступний день після отриманих внаслідок артилерійського обстрілу поранень у Херсонській області. Похований 21 серпня 2023 року в Ізмаїлі[239]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[240].
13670 Україна Трохимчук Ігор В'ячеславович («Прапор»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
27 вересня 1988, м. Рівне. В 2010 прийнятий на службу за контрактом, який закінчився в 2021. 6 червня 2022 мобілізований. Отримав поранення та контузію на одному з найважчих напрямків Запорізької області, в районі села Роботине. Головний сержант 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А4674, 117ОМБр. 02023-08-1818 серпня 2023 Загинув внаслідок ракетного обстрілу під час бою. Залишились дружина та син.[241].
13671

13679
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1818 серпня 2023

19 серпня

[ред. | ред. код]
13680 Україна Бринський Остап Богданович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30 липня, м. Івано-Франківськ. Навчався в Українській гімназії №1. Закінчив Києво-Могилянську Академію, вивчав філософію. Аналітик Благодійного фонду «Пацієнти України». Фахівець з публічних закупівель у сфері охорони здоров'я. Раніше працював аналітиком у Центрі «Антикорупційна платформа», регіональним координатором з медичних закупівель у мережі DOZORRO. Працював в компанії «Агенція відновлення та розвитку», згодом став її керівником. Батьки Остапа — відомі митці Богдан та Оксана Бринські. Його брат також воює на фронті. Молодший сержант 94-го прикордонного загону ДПСУ. Виконував бойові завдання у складі 3ОШБр. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув у бою під Бахмутом від мінометного обстрілу. Уламок від снаряду змусив його серце зупинитися. Похорон відбувся 24 серпня в місті Івано-Франківськ. Похований на території меморіального комплексу "Дем'янів Лаз".

[242][243][244]

13681 Україна Чабарай Олександр («Татарін») 7 грудня 1979, c. Зелене Компаніївської громади Кропивницького району. Після закінчення школи здобув спеціальність токаря у професійно-технічному училищі №8. Працював трактористом у колгоспі імені Тельмана. У 2003 році переїхав до Кропивницького, де працював далекобійником. З 2015 по 2016 рік брав участь в антитерористичній операції. Був мобілізований до Збройних сил України з перших днів повномасштабного російського вторгнення. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Куп`янському напрямку [245].
13682 Україна Стринадко Петро («Чиж») 45 років, с. Банилів Чернівецької області. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув на Куп'янському напрямку на Харківщині. Похорон відбувся 22 серпня 2023 [246]
13683 Україна Глієвий Микола Іванович

(«Прапор»)

16 листопада 1982. Закінчивши школу в Розкопанцях, вступив до Богуславського педагогічного коледжу, де здобув диплом юриста, хоча за професією не працював жодного дня. Трудився у одній із охоронних структур столиці та паралельно займався зведенням будинків "із нуля" й до вручення господарям ключів.штаб-сержант, командир протитанкового взводу вогневої підтримки 3 штурмової роти 1 окремого штурмового батальйону військової частини А 4123. В 2019 році москалі вбили його брата молодшого брата Карлаша Олексія Анатолійовича. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув при виконанні бойового завдання біля н. п. Вільшана Куп'янського району Харківської області
13684 Україна Добровольський Віталій Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
14.01.1994, м. Донецьк. У 2009 році закінчив Донецьку гімназію №92. Згодом здобув кваліфікацію «Слюсар з ремонту автомобілів» у Донецькому професійному ліцеї автотранспорту. У 2017 році вступив до Навчального центру імені Василя Вишиваного Національної гвардії України та здобув спеціальність «Сапер». роходив строкову військову службу у складі військової частини 3023, далі підписав контракт із 15-тою бригадою оперативного призначення НГУ та виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Після повернення до цивільного життя працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія “Львівхолод”». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем вступив до лав територіальної оборони. Згодом приєднався до складу 3-ї окремої штурмової бригади. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув 19.08.2023 р. у селі Андріївка поблизу м.Бахмут. Похорон відбувся 8 грудня у Львові [247][248][249].
13685 Україна Савельєв Валерій Михайлович («Азімут»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15 січня 2004, Гола Пристань. Після закінчення Голопристанського навчального закладу, успішно склавши ЗНО, був зарахований студентом до Дніпропетровського Державного університету Внутрішніх справ України на правоохоронну діяльність. З початком повномасштабного вторгнення Росії приєднався до Збройних Сил України. Взвод Десиптикони, 3ОШБр. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув 19 серпня 2023 року захищаючи с. Кліщіївка. Похований в місті Дніпро [250][248].
13686 Україна Присекар Сергій 35 років, с. Старокозаче Одеська область. Брав участь у наступальних діях у Куп’янському районі Харківській області. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув біля населеного пункту Петропавлівка. Майже оік вважався зниклим безвісти [251]
13687 Україна Забіла Нікіта Сергійович («Джобс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 роки, м. Ніжин Чернігівської області. Закінчив Ніжинський ліцей при НДУ імені Миколи Гоголя. Потім навчався в Інституті геології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Науки про Землю» (геоінформатика). Працював спортивним аналітиком, мріяв стати розробником додатків Apple. Долучився до лав захисників у квітні 2023 року. Служив у 3-ій окремій штурмовій бригаді Збройних Сил України. Був кулеметником. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув в бою з окупантами біля села Андріївка на Донеччині. Похований у рідному Ніжині на Гуньківському кладовищі [252][248].
13688 Україна Хвостик Костянтин Сергійович («Бєлка»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11.11.1999, м. Київ. Водій 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти штурмового батальйону військової частини А4638. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув під час штурму 19.08.2023 року поблизу села Андріївка м. Бахмут. Похований на Алеї Слави (Берковецьке кладовище, м. Київ) [248]
13689 Україна Басюк Едуард 45 років, селище Рокитне Рівненська область. Здобув освіту за спеціальністю «Прикладна механіка» в Рівненському національному університеті водного господарства та природокористування. У цивільному житті тривалий час працював в ПрАТ «Рокитнівський склозавод». Під час повномасштабного вторгнення став на захист України, долучившись до лав 3-ої бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана. Обіймав посаду оператора 2-го протитанкового відділення. 02023-08-1919 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у селі Роботине Запорізької області. Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу він отримав травми, несумісні з життям. Залишилися батько, двоє дітей та сестра [253].
13690

13699
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-1919 серпня 2023

20 серпня

[ред. | ред. код]
13700 Україна Ціммерман Сергій м. Коломия. Він служив у Державній спеціальній службі транспорту, охороняв важливі об'єкти. 02023-08-2020 серпня 2023 [254]
13701 Україна Романюк Тарас Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2001, с. Іванівка Тернопільської області. Випускник бакалаврату історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Навчався за спеціальністю «Середня освіта (Історія)». З лютого 2023 року добровольцем долучився до «Азову». Воював на Бахмутському, Слов‘янському та Запорізькому напрямках[255][256]. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув внаслідок важкого поранення, отриманого в бою за Батьківщину. Похований 25 серпня в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[257][258][259][260][261].
13702 Україна Унгурян Олександр В'ячеславович 41 рік, народився в смт Серпневе Одеської області, проживав в м. Чорноморськ. Сапер інженерно-саперного взводу 3 аеромобільного батальйону 20 серпня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу м. Бахмут. Похований 17 грудня 2023 року в м. Чорноморськ[262].
13703 Україна Ляшкевич Олександр Андрійович («Кий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2 жовтня 1980, м. Київ. Закінчив загальноосвітню школу № 296 м. Києва. З 2019 року проживав в селі Хотів. 15 травня 2023 року був мобілізований до 95-ої окремої десантно-штурмової бригади. Проходив навчання на полігоні у Великій Британії. Після повернення до України був переведений до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України, яка вела наступальні дії на Бахмутському напрямку[263][264]. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув поблизу н.п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований у селі Хотів на Київщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13704 Україна Бучковський Андрій 13.12.1974, с. Лозино Львівської області. Згодом його родина переїхала до Львова. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 44 імені Тараса Григоровича Шевченка. Здобув освіту у колишньому Львівському технікумі промислової автоматики. Після завершення навчання проходив військову службу. Працював у сфері надання послуг з охорони власності у Львові. Протягом 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання спершу на Сумщині, а згодом – на південному напрямку у лавах 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. 02023-08-2020 серпня 2023 Залишилися дідусь, мама, вітчим, дружина та 18-річна донька [266]
13705 Україна Сікорський Данило («Марк»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
20 років, м. Херсон. Навчався у фізико-математичному ліцеї. Вступив до Льотної академії в Кропивницькому, але закінчити не встиг. Працював на Новій Пошті. Під час окупації Херсону потайки від батьків був учасником руху спротиву. У червні 2022-го коли з`явилася можливість виїхав на вільну територію. В липні 2022 пройшов відбір і підписав контракт з 3ОШБр. Був кулеметником. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув під Бахмутом. Врятував побратима із підбитого ворогом танка, але згодом отримав смертельні поранення. Похований в рідному місті 29 серпня 2023 [267].
13706 Україна Оліферчук Микола Федорович
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12 грудня 1990, с. Новожуків, Рівненська область. У 2014-2015 роках воював під час АТО. Першим етапом було визволення міст Слов’янськ, Краматорськ в 51 ОМБР, далі пекло Волновахи, Савур-Могила , Іловайський котел. Пройшовши ротацію, ще певний час служив в 24 ОМБР отримав відзнаку. Отримав медаль за службу Україні. З 24 лютого знову пішов захищати нашу Незалежність, проходив навчання в Словаччині, в червні 2023 отримав нагрудний знак від Головнокомандувача ЗСУ В.Залужного “Золотий Хрест“. Служив у 54 окремому стрілецькому батальйоні, потому виконував обов’язки головного сержанта взводу у 117 окремій механізованій бригаді, воював у Запорізькій області. 02023-08-2020 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине [268].


13707

13714
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2020 серпня 2023

21 серпня

[ред. | ред. код]
13715 Україна Денис Ігор 8 жовтня 1977, с. Заплатин Стрийської громади. Закінчив Стрийську школу № 1. Навчався у ВПТУ № 34. Працював у Стрийському коледжі слюсарем-сантехніком. У квітні цього року став на захист Батьківщини. Навідник 1-го єгерського відділення військової частини. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині[269].
13716 Україна Саєнко Олександр 27 років, м. Краматорськ. З березня 2022 переїхав з родиною в Ужгородський район в село Вишка. Служив командиром 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. 02023-08-2121 серпня 2023 Отримав важкі поранення у ході виконання бойового завдання 3 серпня у Новомихайлівці Донецької області. 21 серпня у лікарні Вінниці військовий помер від отриманих поранень. 29 серпня похований в селі Вишка Ужгородського району[270]
13717 Україна Шиковець Олександр

(«Шрек»)

15 серпня 1970, c. Велике Село Мінської області. Здобув середню спеціальну освіту за фахом слюсаря-судноремонтника. Пройшов строкову військову службу. У 1991 році оселився у місті Ніжин Чернігівської області. У 1992—2004 роках працював дизелістом у Ніжинській експедиції глибокого буріння. Потім був будівельником, бурильником за кордоном. Під час повномасштабного російського вторгнення, в березні 2022 року, чоловік добровільно мобілізувався до Збройних Сил України. Служив у 30-му батальйоні 117-ої окремої бригади територіальної оборони. Обійняв посаду командира відділення та вирушив боронити Сумщину. У січні 2023-го перевівся до 117-ої окремої механізованої бригади. Спочатку був водієм, а з березня став командиром відділення інженерно-саперної роти. У складі свого підрозділу боронив південний напрямок. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув 21 серпня 2023 року біля села Роботине Запорізької області. Виконуючи службові обов'язки, боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу керованими авіаційними бомбами[271].
13718 Україна Адамчук Назарій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6 грудня 1981, м. Бережани Тернопільської області. Служив у військовій частині А0284 — 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, був розвідником-сапером взводу інженерної розвідки[272][273]. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув у бою за Україну. Похований 25 серпня 2023 року в родинному містечку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13719 Україна Липадату Юрій Тимофійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 травня 1995, с. Червона Гірка Одеського району Одеської області. Закінчив Кам'янську школу. На захист країни він став 21 березня 2023 року. Пройшов перепідготовку та направився до зони проведення бойових дій. Служив навідником у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[274]. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району в Донецькій області. Похований 29 серпня 2023 року в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13720 Україна Котинін Олександр Володимирович («Котинін»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11.05.1997, м. Біла Церква. Майстер спорту з панкратіону, багаторазовий переможець чемпіонатів Київської області та м. Білої Церкви з панкратіону, рукопашного бою та джиу-джитсу; переможець Всеукраїнського турніру з панкратіону серед юнаків 2013 року, Чемпіон та срібний призер чемпіонату України з панкратіону серед юнаків 2014 року. Вихованець Білоцерківської ДЮСШ № 2. Солдат, старший навідник 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А4638, 02023-08-2121 серпня 2023 Помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І. І. Мечникова від отриманих поранень біля н.п. Бахмут[275]
13721 Україна Кватюра Роман Ярославович («Морті»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
03.01.2003, с. Хомівка Тернопілського району. Служив у 4 штурмовій роті 2 штурмового батальйону 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув 21.08.2023 під час бойового завдання у н.п. Андріївка поблизу Бахмуту[276].
13722 Україна Оніщук Тарас Володимирович («Квас»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19 січня 1986, м. Ізяслав Хмельницької області. Закінчив Плужненський професійний аграрний ліцей за професією водія-автомеханіка. Також здобув фах столяра у Хмельницькому ВПУ-4. Працював столярем на ДП «Ізяславський лісгосп». Під час повномасштабного російського вторгнення 2 травня 2023 року став на захист своєї держави, поповнивши лави Збройних Сил України. Проходив службу у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Був водієм[277][278][97]. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району в Донецькій області. Отримав смертельне вибухове уламкове поранення грудної клітки внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований 24 серпня 2023 року на Алеї почесних поховань міського кладовища м. Ізяслав. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13723 Україна Опарастюк Ігор («Гарік»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 липня 1962. Бізнесмен, котрий жив за кордон, але з перших днів повномасштабного вторгнення долучився до війська. Обороняв Київ, воював в Торському, Ямполі, Діброві, Серебрянському лісі. 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув під час боїв у Донецькій області надаючи допомогу пораненому побратиму [279]
13724 Україна Богуцький Дмитро Анатолійович 29.07.1997, селище Стрижавка. Вінницького району. Добровольцем відправився на схід та у складі Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Заступник командира взводу №4 роти №2 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмового полку «Цунамі») 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області [280]
13725 Україна Чумаченко Михайло Михайлович («Майстер»)

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)

Випускник Одеського інституту сухопутних військ 2000 року 02023-08-2121 серпня 2023 Загинув 21 серпня 2023 року в автотрощі на криворізькій трасі [281]
13725

13729
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2121 серпня 2023

22 серпня

[ред. | ред. код]
13730 Україна Полтавський Андрій м. Червоноград. Із початком повномасштабного російського вторгнення чоловік доєднався до Збройних сил України. Військову службу проходив у військовій частині А0998. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув 22 серпня на Донеччині у бою з російськими військами. Похований 26 серпня на Алеї Героїв на Бендюзькому кладовищі[282].
13731 Україна Якимишин Петро 24 грудня 1979, с. Сілець Ямницької громади. Від початку війни воював в зоні АТО/ООС. Старший солдат, служив інструктором кінологічної групи інспекторів прикордонної служби однієї з військових частин. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув під час бою з військовими РФ на Донеччині[235]
13732 Україна Ільницький Сергій Володимирович
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
20 травня 1970, Київ. Навчався у школах № 143 та № 168 м. Києва. Закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони та Національний університет оборони України. Ступінь магістра державного управління здобув у Львівському регіональному інституті Національної академії державного управління при Президентові України. 23 роки прослужив у Збройних силах України. Вийшов у відставку у званні полковника. З 2014 року брав участь в АТО на Сході України у складі Добровольчого українського корпусу та Української Добровольчої Армії. На Донбасі у ході бойових дій отримав травму, яка спричинили інвалідність. Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув 22 серпня 2023 року поблизу селища Курдюмівки Бахмутського району Донецької області. 28 серпня 2023 року у Михайлівському Золотоверхому соборі архієпископ Агапіт Гуменюк відслужив похорон. Похований у Києві на Лісовому кладовищі[283][284].
13733 Україна Гичко Микола Народився на Тернопільщині, однак останнім часом проживав у Дрогобичі. З першого дня повномасштабного вторгнення воїн добровільно став на захист України. Служив артилеристом 44-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Воював у гарячих точках. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув 22 серпня 2023 року під час артилерійського обстрілу, отримавши осколкове поранення несумісне з життям — в районі села Нова Токмачка Запорізької області[285].
13734 Україна Сінченко Дмитро

(«Перун»)

м. Кропивниький. Закінчив Національний технічний університет за спеціальністю "магістр адміністративного менеджменту". Автор Українського Тижня, Радіо Свобода. З 2012 року очолював ГО «Асоціація політичних наук». Політичний аналітик, блогер, публіцист. З 2014 року — волонтер, допомагав військовим. З 24 лютого 2022 року — боєць Української добровольчої армії (УДА), після початку повномасштабної війни воював у Київській області, потому на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині. Під час війни здобув другу вищу освіту за спеціальністю "політолог". Він тоді брав відпустку із фронту. Для Українського Тижня робив матеріали про будні наших захисників на фронті. Останній його репортаж вийшов 24 серпня 2023 року. Був командиром взводного опорного пункту. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув біля села Курдюміка неподалік від Бахмута від ворожої кулі снайпера. Вважався зниклим безвісти. Похорон відбувся 14 березня 2024 в Кропивницькому [286][287][288][289]
13735 Україна Шарий Валентин Вікторович

(«Сапсан»)

14 квітня 1978, м. Кобеляки. Навчався у Кобеляцькій загальноосвітній школі №2. По закінченню школи здобував освіту в м.Харків. Одружений, з родиною проживав у Полтаві. Мав 2 сина. У 2022 році був призваний по мобілізації на військову службу третім відділом Полтавського РТЦК та СП. Солдат мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону в\ч А4699. 02023-08-2222 серпня 2023 Загинув поряд з населеним пунктом Роботине Пологівського району Запорізької області .[290]
13736

13744
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2222 серпня 2023

23 серпня

[ред. | ред. код]
13745 Україна Димед Іван Григорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 липня 1979. Сержант в/ч А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[291][292]. 02023-08-2323 серпня 2023 Загинув під час бойового завдання біля села Олександро-Шультине, Краматорського району на Донеччині. Похований 27 серпня 2023 року в смт Лужани. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[23].
13746 Україна Стасюк Артур Васильович 13.10.1987, с. Іванківці, Тернопільщина. Старший солдат. Став на захист України ще в 2015-му році. Повернувся до війська 3 березня 2022. Старший солдат, механік-водій інженерно-позиційного відділення інженерно-саперного взводу 2 механізованого батальйону 53 ОМБр. 02023-08-2323 серпня 2023 Загинув районі села Водяне Донецької області. Похорон відбувся 1 вересня 2023 в рідному селі [293][294]
13747 Україна Плеша Максим Вікторович 20 квітня 1991, м. Ужгород. Закінчив школу № 3 міста Ужгород. Здобував фахову освіту в Закарпатській академії мистецтв і став художником. Реставрував церкви, малював портрети, мав персональні виставки. Добровольцем вступив до Збройних сил України на 3-й день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, воював у найгарячіших точках. 02023-08-2323 серпня 2023 Загинув в результаті ворожої атаки дрона-камікадзе позицій ЗСУ, поблизу села Торське, Краматорського району, Донецької області. Похорон відбувся 30 серпня 2023 в Ужгороді. Похований на Пагорбі Слави[295].
13748 Україна Ржипецький Олег

(«Кум»)

17 серпня 1996, с. Чернятин Вінницької області. Закінчив Калинівське професійно-технічне училище №21, де здобув фах газоелектрозварювальника. У мирному житті працював на СТО, займався ремонтом автомобілів та зварювальними роботами. З червня 2022-го проходив службу в Збройних Силах України. Навчався у Великій Британії, а після повернення обійняв посаду гранатометника 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Разом із побратимами воював на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині. Був нагороджений медаллю «За заслуги». 02023-08-2323 серпня 2023 Загинув 23 серпня 2023 року поблизу селища Невельське на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні вибухові травми [296].

13749

Україна Байков Сергій Народився та виріс в м. Ізмаїл, навчався в міській школі №11.

В березні 2022 року мобілізувався до лав ЗСУ.

02023-08-2323 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання[297].
13750

13759
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2323 серпня 2023

24 серпня

[ред. | ред. код]
13760 Україна Фощанко Констянтин Юрійович

(«Бомба»)

10 липня 1995, с. Острійки Київської області. Військовослужбовець роти «Гонор». 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, на Куп'янському напрямку поблизу населеного пункту Синьківка. Прощання відбулося 27 серпня в селі Острійки Київської області
13761 Україна Бойко Олег Андрійович («Панда») 29 березня 1999, с. Шманьківчики Чортківського району Тернопільської області. Перебуваючи за кордоном, коли почалась війна, негайно приїхав захищати Україну. Зареєструвався в центрі комплектування та чекав, коли покличуть захищати рідну землю. Пішов воювати 8 січня 2023 року. Старший солдат, командир десантно-штурмового відділення 82 ОДШБ[298]. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Вербове Запорізької області.
13762 Україна Дудніченко Олександр Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12 лютого 1991, житель селища Радісне Авангардівської громади Одеської області. Пішов на військову службу по мобілізації 22 березня 2023 року. Після навчального центру був призначений на посаду водія до одного з підрозділів 80-ї Десантно-штурмової бригади. Виконував бойові завдання із захисту України на Бахмутському напрямку[299][300]. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув під час визволення села Іванівське Бахмутського району Донецької області і зачистки ворожих позицій у складі штурмової групи, потрапивши під шквальний артилерійський вогонь рашистів, внаслідок якого загинув разом з трьома своїми побратимами. Лише через 4 дні бійці зуміли відбити супротив ворога і забрати тіла побратимів, в тому числі тіло Олександра Дудніченка. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[179].
13763 Україна Бутим Іван Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 квітня 1989, с. Модричі Дрогобицького району Львівської області. У березні 2023 був мобілізований в 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Після мобілізації згідно з розподілом потрапив на посаду гранатометника у 1-го відділення 2-го взводу 4-го роти 1-го десантно-штурмового батальйону 80 ОДШБр. Після мобілізації орієнтовно 3 місяці проходив тренування та бойове злагодження на полігонах Львівщини та Чернівецької області. Воював поблизу Бахмута[301][302][303]. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований 31 серпня 2023 року в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13764 Україна Горбачевський Василь Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1995 р. н., проживав в селі Олександрове, Вараського району, Рівненської області. Призваний на військову службу по мобілізації 10 березня 2023 року Вараським РТЦК та СП Рівненської області. Солдат, навідник 1-го десантно-штурмового відділення, 1-го десантно-штурмового взводу, 5-го десантно-штурмової роти, 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[304][305]. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув від вибухів та осколків поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13764 Україна Мороз Сергій Валерійович («Мороз»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30 вересня 1976, м. Шостка. Навчався в Шосткинській загальноосвітній школі №4. Успішно займався підприємницькою діяльністю – мав веломагазин «Крути педалі» та сервісний центр. Також працював далекобійником, їздив Європою. Поповнив лави 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду командира відділення-командира машини. За успішне виконання бойових завдань був нагороджений відзнакою Головнокомандуючого ЗСУ «Золотий хрест». 02023-08-2424 серпня 2023 Отримав поранення біля н.п. Андріївка. Помер в Дніпровській лікарні ім. Мечникова. Похований на Алеї Слави Лук‘янівського кладовища у Києві. В місті Шостка вулицю Кутузова перейменували на честь Сергія Мороза [306].
13765 Україна Понька Володимир Віталійович («Чіп»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2 червня 2001, м. Докучаєвськ Донецької області. Навчався у місцевій школі. У 2014 році разом із мамою залишив окуповане місто та переїхав до Волновахи. Там і закінчив навчання у школі. У 2020-му здобув фах флориста у Великоанадольському лісотехнічному фаховому коледжі імені В.Граффа. У 2022 році закінчив Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Деревообробка та меблеві технології» та здобув фах інженера меблевих технологій. З початком повномасштабного вторгнення разом з мамою знову були вимушені шукати собі новий притулок через окупацію Волновахи. Хлопець вирушив до Києва. 18 січня 2023 вступив до лав 12-ої бригади спеціального призначення НГУ «Азов». Після навчання обійняв посаду старшого кулеметника та поїхав на передову. Старший солдат. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув на території Серебрянського лісництва, що поблизу міста Кремінна на Луганщині. Під час штурму ворожих позицій зазнав смертельної мінно-вибухової травми внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований на кладовищі Святого Миколая в Запоріжжі. [307][307].
13766 Україна Петрочко Антон Валерійович («Тоха»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12 травня 1989, м. Київ. В 2010-му році закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України. Працював водієм. Старший кулеметник бригади Буревій 2 батальйон 4 рота. З початку вторгнення РФ долучився до ТРО, потім перевівся до НГУ. Коли його підрозділ перейшов від бойових дій до охорони об'єктів, первівся до Гвардії наступу. 02023-08-2424 серпня 2023 Загинув під час нічного наступу ворога біля села Стельмахівка Луганської області від ворожого дрону-камікадзе. В липні 2024 на вулиці Дністерській 1А на Старій Дарниці в Києві відкрили мурал "Я на своїй землі" присвячений Антону [308][309]
13767 Україна Коваленко Олександр Олексійович 27.03.1976, м. Київ. Навчався в школі №227 м. Києва, яку закінчив в 1993 році. Навчався у Національному університеті фізичного виховання і спорту (НУФВСУ), який закінчив у 2007 році. У 2009 році закінчив Національний університет внутрішніх справ. Кандидат у майстри спорту з боксу. В 2014 році добровольцем пішов воювати на Схід України у складі батальйону «Айдар». Службу проходив в 2-ій штурмовій «афганській» роті. Брав активну участь в боях з сепаратистськими угрупуваннями і російськими підрозділами на території Луганської області. Зокрема на 29-му блокпосту, шахті «Родіна» в н.п. Золоте-4.

25 лютого 2022 року добровільно записався у склад 204 батальйону територіальної оборони (в/ч А7373). У складі підрозділу добровольців, відряджених у розпорядження ГУР МО, виконував завдання по захисту столиці -міста Київ у н.п. Мощун, Ірпінь. Брав участь у підготовці і звільненню острова Зміїний, боях під Сєверодонецьком, Енергодаром, Майорськом, Бахмутом. У березні 2023 року пройшов курс підготовки молодшого офіцерського командного складу за кордоном, в одній з дружніх країн НАТО. 14 липня 2023 штурмова група під його керівництвом перейшла Дніпро і спробувала закріпитись на ворожому березі. При спробі пройти вглиб берегової смуги, під вогневим обстрілом з сторони російських окупаційних військ група потрапила на заміновану ворогом ділянку місцевості. Внаслідок підриву на міні, отримав тяжкі поранення, втрату нижньої кінцівки але при цьому до останнього керував злагодженими діями свого підрозділу. Молодший сержант, в/ч 0504 (ГУР МО)

02023-08-2424 серпня 2023 Був евакуйований медиками спочатку в м.Херсон, м.Одесу, а згодом в м.Київ. Його сильний, спортивний, вольовий організм до останнього боровся за життя, не зважаючи на втрату обох нижніх кінцівок, чисельних уламкових поранень. І хоч медики намагались зробити все можливе, поступово відмовили життєво важливі органи й серце. Залишились син і дочка [310].
13768

13774
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2424 серпня 2023

25 серпня

[ред. | ред. код]
13775 Україна Шевченко Іван Григорович 1981 р. н., житель селища Підволочиськ Тернопільської області. Старший солдат 68-ої окремої єгерської бригади ЗСУ[311]. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув на Луганщині, виконуючи бойове завдання.
13776 Україна Осташук Дмитро Васильович 5 листопада 1963, с. Зелена Надвірнянського району. Після закінчення дев'ятирічної школи в рідному селі продовжив навчання в лісотехнічному технікумі м. Хуст, а далі проходив службу в армії. У 1987—1990 здобув освіту у Харківському воєнному училищі ракетних військ. У 1990 році разом з сім'єю переїхав на Рогатинщину в село Добринів. Працював майстром лісу у Пуківському лісництві, згодом — на будівництві в Івано-Франківську. Долучився до лав ЗСУ у березні 2022-го. Штаб-сержант. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку[312]
13777 Україна Пільщиков Андрій Борисович («Джус»)
Герой України
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3 лютого 1993, м. Харків. Служив льотчиком винищувача МіГ-29 у складі 40-ї бригади тактичної авіації[313][314][315]. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув 25 серпня 2023 року під час зіткнення двох навчально-бойових літаків L-39 майора В'ячеслава Мінки та майора Сергія Проказіна[316] біля с. Сінгури на Житомирщині[317]. Посмертно надано звання майора[318]. Майора Андрія Пільщикова поховали на Аскольдовій могилі м. Києва.
13778 Україна Бровчук Микола Степанович Командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7081. Сержант. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув у Сумській області внаслідок мінометного обстрілу. Похорон відбувся 1 вересня 2023 в селі Кваси Рахівського району[319]
13779 Україна Мінка В`ячеслав Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
63 роки. У 1981 році закінчив Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків. Проходив службу в Конотопі, Миколаєві й Умані. У 1994 році звільнився з лав ЗСУ у званні майора. Тоді ж оселився на Київщині в місті Бориспіль. З 2015 року чоловік служив у Повітряних силах ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. У 2018-му демобілізувався. Проте з початком повномасштабної війни В’ячеслав знову повернувся до армії. Був пілотом 40-ої бригади тактичної авіації. З 24 лютого 2022-го здійснив понад 200 годин нальоту. 02023-08-2525 серпня 2023 Під час виконання бойового завдання зіткнулися два літаки L-39. Крім В’ячеслава загинули ще двоє пілотів – капітан Андрій Пільщиков і майор Сергій Проказін [317]. Похований на Рогозівському кладовищі у Борисполі[320].
13780 Україна Проказін Сергій
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Мешканець Полтавської області. Займався авіацією 24 роки. Служив майором, льотчиком та заступником командира у складі 40-ї бригади тактичної авіації. З початку російського вторгнення в Україну в 2022 році мав понад 100 годин бойових польотів, залучався до виконання повітряних операцій, в тому числі, тактичних завдань на східному та запорізькому напрямках. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув 25 серпня 2023 року під час зіткнення двох навчально-бойових літаків L-39 майора В'ячеслава Мінки та майора Андрія Пільщикова [316] біля с. Сінгури на Житомирщині[317]. Посмертно Сергію Проказіну прсвоєно звання підполковника.
13781 Україна Янцюк Василь 14.02.1975 р.н. с. Гвізд. 7 місяців вважався зниклим безвісти. Старший сержант. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув 25 серпня 2023 року під час бойового завдання поблизу села Роботине [321].
13782 Україна Шпонтак Сергій

(«Сірко»)

10 січня 1977, м. Ужгород. Закінчив ЗОШ №11, згодом профтехучилище №19. Вищу освіту здобув у Львівському державному університеті фізичної культури. Працював директором Ужгородського міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», заступником директора обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи ФСТ «Україна». Служив у складі 1 взводу 2 єгерського батальйону 68 окремої єгерської бригади в званні головний сержант. 5 місяців вважався зниклим безвісти. У воїна залишилися мама, дружина, син та донька. 02023-08-2525 серпня 2023 Загинув 25 серпня 2023 року під час ворожих штурмових дій, виконуючи бойове завдання біля н.п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Похований 19 березня.2024 на Пагорбі Слави м. Ужгород з військовими почестями. Від головнокомандувача ЗСУ генерала О.Сирського зачитали пам'ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ [322][323].
13783 Україна Мельник Олександр Валерійович

(«Блєск»)

6 грудня 1997, Підгір'я, Волинська область. Після закінчення школи вступив до Волинського національного університету імені Лесі Українки, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Вчитель географії». До повномасштабного російського вторгнення працював у Німеччині та Польщі. 6 грудня 2022 року у місті Житомир складав військову присягу. Проходив службу в 82-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. 02023-08-2525 серпня 2023 25 серпня 2023 року під час наступальних дій поблизу села Роботине Запорізької області отримав смертельні поранення. Близько тижня вважався зниклим безвісти. Похований 10 вересня на кладовищі в рідному селі[324][325][326][327].
13784 Україна Прокопчук Андрій Володимирович («Алладін»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12 січня 2003, Донеччина. Коли він закінчив школу, то переїхав до Маріуполя, де зустрів повномасштабне вторгнення. Там, за словами одногрупників, хлопець пережив справжнє пекло, про яке пізніше дуже рідко говорив в голос. Після кількох місяців окупації зміг виїхати до м. Броди, що на Львівщині. Студент другого курсу історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. У лютому 2023 наважився долучитися добровольцем до бригади «Азов. Воював на Запорізькому і Слов‘янському напрямках. 02023-08-2525 серпня 2023 Отримав важке осколкове поранення грудей в бою з ворогом на території Серебрянського лісництва під Кремінною на Луганщині. Помер в Дніпрі у військовому шпиталі [328][329]
13785 Україна Тебешевський Андрій Сергійович

(«Ковбой»)

25 років, с. Салтичія Запорізької області. Навчався в Олександрівці, що на Дніпропетровщині. В цивільному житті працював монтажником у ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Будзвʼязок».Під час повномасштабного вторгнення служив солдатом-розвідником 43-ої окремої механізованої бригади. Нагороджений нагрудним знаком «Комбатанський хрест». 02023-08-2525 серпня 2023 Під час падіння снаряда в селі Чернещина на Харківщині він відштовхнув свого побратима, а сам потрапив під удар. Похований у селі Олександрівка на Дніпропетровщині. Залишилися мама Олена, сестра Варвара і Світлана, дружина Катерина, син Дмитро та двоє дітей дружини – Ангеліна й Іван [330].
13786

13789
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2525 серпня 2023

26 серпня

[ред. | ред. код]
13790 Україна Кулинич Артем Васильович 19 лютого 1996, с. Слобода-Рашків, Молдова. В 9 років втратив маму. З 2018 року мешкав в селі Підбір'я Рогатинського району, там створив сім'ю. 16 березня 2022 став до лав Збройних сил України. Проходячи службу, вирішив, що цього замало, здобув додаткове навчання. Відтоді працював над розмінуванням територій. Виконував завдання на східному напрямку у лавах 711-го полку охорони 1-ї окремої бригади імені князя Лева Державної спеціальної служби транспорту. 02023-08-2626 серпня 2023 Загинув на Харківщині. Похорон відбувся 2 вересня 2023 у Львові на Личаківському цвинтарі[205][331]
13791 Україна Варга Іван Юрійович («Варгот»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
5.06.1969, с. Дунковиця, Берегівський район, Закарпаття. 02023-08-2626 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом [332][333]
13792 Україна Сороколіт Олександр Миколайович

(«Львів»)

1996, Молодший сержант с. Рудники. З 2017 року був на контрактній службі у ВЧ А0680. У 2020 році відправився з миротворчою місією у країни Африки.З перших годин повномасштабного вторгнення ворога стояв у перших лавах на захисті рідної землі.Виконуючм бойове завдання 31 березня 2022 року разом із побратимами підірвався на протитанковій міні, де отримав важкі поранення.Пройшовши більше року виснажливого лікування і перенісши безліч операцій,знову став на захист України. Сповіщення про загибель воїна надійшло від командира ВЧ А2077. Правнук вояка УПА Миколи Сорокаліта (псевдо «Лютий», «Люлька»), котрий після боїв біля с. Дев’ятники Жидачівського району написав текст пісні «Лента за лентою»[334]. 02023-08-2626 серпня 2023 Загинув внаслідок отриманих під час артилерійського обстрілу поранень, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове, Запорізької області. Нагороджений орденом "За мужність II ступеня"(посмертно) [335].
13793 Україна Кушпіт Назар с. Вихопні Жовтанецької територіальної громади. Із початком повномасштабного російського вторгнення чоловік служив у війську механіком-водієм другого механізованого відділення військової частини А4722. 02023-08-2626 серпня 2023 Захисник загинув 26 серпня у районі сіл Роботино та Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Похорон відбувся 21 листопада 2023 у Львові [336].
13793 Україна Володько Володимир Володимирович Володько Володимир Володимирович (солдат номером обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини А4626, ВОС – 143533А) народився 5 вересня 1982 року у місті Миронівка Київської області. Загинув 26 серпня 2023 року у Серебрянському лісі Луганської області. Похований на Міському кладовищі в м.Києва сектор 42 ряд 9 місце 38. Випускник Миронівського ліцею №2, вступив до Київського національного економічного університету України імені Вадима Гетьмана на факультет «Міжнародна економіка», який закінчив у 2005 р. Майже 20 років присвятив роботі у банківському секторі України. З початку повномасштабної війни, Володимир добровільно долучився мінометником до лав Збройних сил України, з осені потрапивши у найскладніші та найгарячіші напрямки, а саме Куп’янський, Луганський та Донецький напрямки. Став командиром-навідником мінометного підрозділу. Володимир розповідав, що останнім часом у місцях виконання бойових завдань, де перебував його підрозділ ворог застосовував всі свої сили, обстрілюючи безперервно наших воїнів з усіх видів зброї. У Володимира залишилася дружина Тетяна та 14-річний син Владислав, батько похилого віку. 02023-08-2626 серпня 2023 26.08.2023р. загинув у Серебрянських лісах Луганської області під обстрілами «Градом». Похований на Міському кладовищі в м.Києва сектор 42 ряд 9 місце 38.
13794 Україна Нікітенко Максим Іванович («Юрист»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
48 років, м. Київ. Навчався у школі №120. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. З 2019 року служив за контрактом у Збройних Силах України. Був учасником АТО/ООС. З початком повномасштабного вторгнення брав участь в обороні України від російських окупантів. Був розвідником 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ ЗСУ. 02023-08-2626 серпня 2023 Загинув під час штурмових дій в районі села Роботине Запорізької області. В результаті стрілецького бою отримав смертельне поранення від ворожого кулеметного вогню. Похований на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві [337]
13795 Україна Махортов Артем Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
14.03.1988, с. Гірське Сєвєродонецького району Луганської області. Закінчив 9 класів у школі №16 м. Золоте на Луганщині. В 2014 р. переїхав до Одеси. Мобілізований на початку 2023 р. Командир протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 82 ОДШБр. 02023-08-2626 серпня 2023 Загинув в районі н.п. Вербове Запорізької області внаслідок мінометного обстрілу[338]. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ст. (посмертно)[339].
13796 Україна Фецич Степан («Ібліс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 роки, с. Возилів Тернопільської області. Закінчив Бучацький аграрний коледж за спеціальністю «Ветеринарія». Працював техніком-геофізиком в ТОВ «Георозвідка». Цікавився літературою, багато читав. Планував здобути вищу юридичну освіту. Був розвідником-сапером в бригаді НГУ Азов 02023-08-2626 серпня 2023 Загинув на території Серебрянського лісництва поблизу міста Кремінна Луганської області. Під час ворожого танкового обстрілу снаряд влучив в окоп, де був воїн. Похований в рідному селі. Залишились батьки, брат, сестра і кохана дівчина [340].
13797

13804
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2626 серпня 2023

27 серпня

[ред. | ред. код]
13805 Україна Погляд Володимир Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11 травня 1986, проживав у Долинській громаді на Івано-Франківщині. Солдат, номер обслуги 2 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 5 десантно-штурмової роти 2 військово-штурмового батальйону в/ч А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[341]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув поблизу с. Іванівське Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13806 Україна Лісайчук Михайло Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
9 листопада 1992, проживав у селі Ярославичі Дубенського району Рівненської області. Був призваний на військову службу по мобілізації, служив стрільцем у десантно-штурмовому батальйоні 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[342][343]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13807 Україна Попик Максим Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
24 червня 1983, м. Аркалик (Казахстан). У 2000 році родина Попик переїхала до смт Комишня Полтавської області. Навчався він у професійно — технічному училищі № 44 м. Миргорода, по закінченню якого отримав професію тракториста. З 2014 року працював у ТОВ «Агротех-Гарантія». 11 травня 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації Миргородським РТЦК та СП Полтавської області. Проходив службу на посаді гранатометника 3-ого десантно-штурмового відділення, 2-ого десантно-штурмового взводу, 7-ї десантно-штурмової роти, 2-ого десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[344]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13808 Україна Бучацький Ігор Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3 серпня 1985, житель с. Вербка Городківської територіальної громади Вінницької області. Пішов служити 22 березня 2023 року. Військовослужбовець, солдат, водій 4 десантно-штурмового відділення, 1 десантно-штурмового взводу, 4 десантно-штурмової роти, десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[345][346]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13809 Україна Огірчук Сергій Іванович 22 лютого 1987, с. Оріховець Білоцерківського району Київської області. 15 травня 2023 року був мобілізований до ЗСУ. Проходив службу у військовій частині 0284 на посаді гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмового роти 2 десантно-штурмового батальйону. У червні 2023 року був направлений на навчання до Великої Британії. Після поверненню з навчання був направлений до 80-ї окремої десантно-штурмовї бригади, в складі якої брав участь у боях за Кліщіївку Бахмутського району Донецької області[347][348]. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське, Бахмутського району на Донеччині.
13810 Україна Cипко Дмитро

(«Марсель»)

20 років, м. Миколаїв. Закінчив школу №40. Згодом вступив до Миколаївського університету, проте не встиг завершити навчання. Певний час підробляв офіціантом у ресторані в Коблево. Коли почалася повномасштабна війна, хлопець пішов добровольцем до лав Національної гвардії України. Службу ніс у 12-ій бригаді спеціального призначення «Азов» (колишній ОЗСП «Азов»). Окрім штурмових завдань, був водієм, допомагав і вивозив поранених воїнів з поля бою. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув поблизу міста Кремінна на Луганщині. Під час штурму пішов на небезпечні позиції та отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу [349].
13811 Україна Пальчун Олександр Іванович («Каспер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
16 вересня 1986, с. Бугаївка. Закінчив школу з відзнакою, потім вступив до Полтавської аграрної академії. З 2006 року проходив строкову службу в Збройних силах України, в десантно-штурмових військах. Протягом 2015 -2106 року брав участь в АТО. Після повернення додому довгий час працював в мережі "Маркетопт". З 25 квітня 2022 року призваний за мобілізацією у в/ч 1352, з якої за власним бажанням перевівся в 3 окрему штурмову бригаду А 4638. 02023-08-2727 серпня 2023 Після отриманого поранення біля н.п. Андріївка помер в госпіталі м. Київ [350]
13812 Україна Агеєв Владислав Андрійович («Гатс»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 рік, м. Київ. Навчався в Національному авіаційному університеті. Був активним, любив спорт та займався ММА. Останнім місцем роботи в цивільному житті був магазин «Sinsay». Посмертно солдат Агеєв Владислав Андрійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув при виконанні бойового завдання на Бахмутському напрямку Донеччини. Похований на Берковецькому цвинтарі столиці. Залишилися батьки, бабуся, дядько, дівчина, рідні, друзі [351].
13813 Україна Мітєв Степан Васильович 12.07.1974, с. Табаки Болградської громади. Проживав в Одесі, де працював у будівельній галузі. Після початку повномасштабного вторгнення вступив до 126 бригади ТРО, служив на посаді гранатометника стрілецького відділення. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині[352].
13814 Україна Гримашевич Богдан Петрович
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28.08.1984, с. Привороття, Брусилівський район, Житомирська область. З 2014 року брав участь в АТО на сході України. Отримав тяжке поранення, після лікування повернувся до мирного життя. Був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (16 листопада 2016) та орденом «За мужність» III ступеня (5 грудня 2017). Сержант ЗСУ. Від початку російського вторгнення в Україну виконував завдання на різних ділянках фронту.[353] 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув 27 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання. Герой України (посмертно) (23 серпня 2024)[354].
Україна Покойовий

Іван Володимирович («Тяж»)

21.07.2003, м. Українка. Дитинство провів в с. Кузьминці Ржищівської громади. Навчався у Ржищівському ліцеї «Лідер». Недовго навчався в Польщі, але повернувся в Україну. Здобув спеціальність майстра з монтажу альтернативних джерел енергетики отримав у коледжі міста Київ. У жовтні 2022-го він пройшов базовий курс бойової підготовки, потім - сержантський курс і за три місяці у свої юні роки став головним сержантом взводу, командиром відділення полку «Азов». 02023-08-2727 серпня 2023

Загинув в Серебрянському лісництві від кулі снайпера. Похований на алеї Героїв у місті Ржищів.[355][356]

Україна Федан Савелій Дмитрович («Avel»)

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

10 травня 2002, 21 рік, м. Енергодар. З підліткового віку волонтерив в одній з місцевих організації, яка допомагала військовим. У 13 років в секреті від матері потрапив в зону АТО. У 16 років в 2018 році брав участь у талант-шоу "Х-Фактор" де виступив з авторською піснею "Україна" в жанрі реп та отримав від усіх суддів "так". Після школи вступив на навчання до Запорізького обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою "Захисник". Після цього він навчався на факультеті підготовки спеціалістів Десантно-штурмових військ Одеської Військової академії. Пішов на фронт у березні 2023. Воював на Донецькому та Запорізькому напрямках. 02023-08-2727 серпня 2023 Загинув неподалік села Роботине Запорізької області внаслідок мінометного обстрілу. Залишилися дружина, брат [357][358][359][360].

28 серпня

[ред. | ред. код]
13815 Україна Зінько Володимир м. Белз Червоноградського району. Після повномасштабного вторгнення Росії долучився до лав ЗСУ. Був штаб-сержантом у 24 ОМБр імені короля Данила. 02023-08-2828 серпня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу 28 серпня 2023 року. У захисника залишились батьки, брат та діти[361].
13816 Україна Чернєцов Василь («Черік») 6 жовтня 1986, с. Петропавлівка Херсонської області. Здобув середню спеціальну освіту. Займався веденням особистого селянського господарства у рідному селі. Під час повномасштабної війни, вибравшись з окупованої Херсонщини, чоловік одразу, не вагаючись, вступив до лав Збройних Сил України. Став бійцем 77-ої окремої аеромобільної бригади. Обіймав посаду командира аеромобільного відділення. Брав участь в обороні Донеччини. 02023-08-2828 серпня 2023 Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований на Берковецькому кладовищі в Києві [362].
13817
Україна Павленко Дмитро Васильович («Вірус») 19 лютого 1994 народився старший солдат в Черкаській області Жашківського району в селі Тетерівка. Навчався в Уманському Аграрному університеті по спеціальності "міжнародного менеджменту". Не закінчивши 4-й курс пішов з 2013 року на захист країни з першого вторгнення Росії. Після працював на різних роботах але завжди прагнув до кращого. В 2021 році зустрів кохання. Одружився і був щасливим. Вже з початком повномасштабної війни знову став на захист Батьківщини 24.02.2022. Був в лавах ЗСУ в підрозділі Бродяги. Виконував бойові завдання в гарячих точках Бахмута. Останній його захист держави і сім'ї був в Запорізькій області в населеному пункті Роботіно. 26.08.2023, їхавши з позиції, потрапили під обстріл. Лікарі робили все можливе але 28.08.2023, на жаль, серце зупинилось. Без батька залишилась 1.5 річка донечка і ще ненароджений синочок. Дружина була на 19-му тижні вагітності. 02023-08-2828 серпня 2023 26.08.2023 потрапили під обстріл в Запорізькій області в н.п Роботіно. А 28.08.2023 його серце зупинилось. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований 31.08.2023 на Берковецькому цвинтарі у м.Києві на 42 ділянці, 18 ряд, 34 місце.
13818 Україна Кузло Володимир Михайлович

(«Пророк»)

5.02.1993, м. Вараш. Після школи вступив до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, вільно володів англійською й іспанською мовами. 29 червня 2022 мобілізований до лав ЗСУ. Неодноразово брав участь у штурмах в районі Кремінної, а саме с. Терни та с. Ямполівка. Молодший сержант 02023-08-2828 серпня 2023 Загинув в селі Вербове, Запорізька область від артилерійськогр обстрілу [363]
13819 Україна Перепелиця Олександр 1997, м. Роздільна, Одещина. Із самого дитинства займався гандболом, грав на позиції захисника, брав участь у змаганнях. Дослужився до командира мінометного взводу І-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах). Лейтенант. 02023-08-2828 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Кремінна [364]
13820 Україна Матвієць Володимир Павлович («Катран»)/(«Срочнік»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 травня 2002, м. Шаргород. Закінчив школу та фаховий коледж. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до лав національної гвардії. Служив у 12-ій бригаді спеціального призначення НГУ «Азов»; водій кулеметного відділення кулеметного взводу. 02023-08-2828 серпня 2023

Загинув 28 серпня 2023 року в районі Кремінної [365].|-

29 серпня

[ред. | ред. код]
13830 Україна Єгоров Давид Артемович («Дава»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
13 березня 2001 р. н., родом з Попасної, тривалий час проживав у Підволочиській громаді. У 2021 році за контрактом пішов служити в ЗСУ. Солдат 44-тої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола[366][367]. 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання в наслідок отриманих вогнепальних осколкових поранень не сумісних з життям.
13831 Україна Демченко Максим Васильович 9 вересня 1979. Майор 44-тої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Раніше служив в 11 артилерійській бригаді. Захищав Україну з 2014-го року. Брав участь у бойових діях на території Запорізької, Донецької, Луганської, Київської та Житомирської областей. 02023-08-2929 серпня 2023 Похорон відбувся 1 вересня у Тернополі. Похований на Алеї Героїв[368]
13832 Україна Харів Ігор Богданович 1987, с. Слобода-Болехівська. Служив стрільцем-санітаром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини. 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув 29 серпня 2023 року під час активних бойових дій на Донеччині, внаслідок ураження уламками та вибуховою хвилею[369].
13833 Україна Власов Костянтин 22 квітня 1975, м. Чернігів. Після 24 лютого 2022 року став до лав ЗС України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4674 на посаді командира механізованого відділення. 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув 29 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Попрощалися з військовим у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі села Киїнка, де проживає його брат[370].
13834 Україна Ражик Віталій

(«Шторм»)

24 роки, с. Абрамівка Полтавської області. З дитинства мріяв стати військовим, тому після закінчення школи вступив до військового ВНЗ. Навчався у столичному Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. З початку повномасштабного вторгнення молодий офіцер боронив Харківський напрямок. Потім перевівся до Національної гвардії України. Служив у ОЗСП «Азов», який згодом став 12-ою бригадою спеціального призначення «Азов». Під час служби отримав звання капітана і став командиром взводу. 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув під час штурму ворожих позицій поблизу міста Кремінна на Луганщині. Похований у рідному селі [371].
13835 Україна Марковкін Ігор Юрійович

(«Коваль»)

Фанат футбольного клубу «Динамо» (Київ), представник колективу North Company 02023-08-2929 серпня 2023 [372][373]
13836 Україна Частоколян Дмитро Анатолійович 30 травня 1983, с. Іванковичі. Навчався в м. Києві в ЗОШ № 127 Дарницького р-ну. Після закінчення школи здобув освіту в Національній академії аграрних наук України. Займався картинговим спортом. Молодший лейтенант. 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув під час бойового зіткнення з силами противника біля населеного пункту Шахтарське Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу [374][375][376]
13837 Україна Гаврилюк Микола Олександрович

(«Кока»)

Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
28 травня 1981, 42 роки, с. Зелений Ріг Черкаської області. Служив з 1999 року в 8-му полку спецпризначення «Яґуар». Відтоді жив у місті Калинівка Вінницької області. Брав участь в АТО. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до НГУ, молодший лейтенант. 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув в Запорізькій області біля села Роботине. Отримав смертельні поранення від ворожої гранати [377][378].
13838 Україна Бончев Євген Миколайович 05.10.1984, с. Надеждівка Арцизької громади. На початку повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ, воював у складі 11 бригади НГУ. В лютому під Авдіївкою загинув його молодший брат Ігор. 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. Мала Токмачка Запорізької області[379].
13839 Україна Борщ Роман 26.06.1992, м. Кілія Одеської обл. У 2018-2021 роках служив за контрактом в Ізмаїльському загоні морської охорони. В квітні 2022 року повернувся на старе місце служби. 02023-08-2929 серпня 2023 Помер у лікарні м. Одеса внаслідок поранень отриманих 23 серпня під час нічної атаки на Ізмаїльщину[380].
13840 Україна Кучеренко Микола Сергійовичч

(«Холод»)

4 вересня 1996, с. Гірське Одеської області. Здобув середню освіту. Працював у Одесі на будівництвах. Службу проходив у 126-ій окремій бригаді територіальної оборони. Обіймав посаду водія зенітно-кулеметного відділення зенітно-ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки. Був відзначений медаллю «Ветеран війни». 02023-08-2929 серпня 2023 Загинув поблизу села Козачі Лагері на лівому березі Херсонщини. Похований в рідному селі. Залишилися мама, дві сестри та брат [381].
13841

13844
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-2929 серпня 2023

30 серпня

[ред. | ред. код]
13845 Україна Рурак Микола Богданович 1994, с. Трофанівка Коломийського району. 02023-08-3030 серпня 2023 Боєць загинув 30 серпня 2023 року[382].
13846 Україна Дронь Андрій 1986, м. Калуш. Мобілізувався у липні 2022 року. Служив навідником мотопіхотного відділення. 02023-08-3030 серпня 2023 Загинув на Донеччині[383]
13847 Україна Задорожний Василь Юрійович («Святий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
13 січня 1989, м. Львів. Проживав у селі Зіболки Львівської області. Навчався у Зіболківському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів. Здобув вищу освіту у Львові, де й залишився працювати у будівельній сфері. Згодом перебрався до столиці. Брав активну участь у подіях під час Революції Гідності, потім добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції спершу у лавах добровольчого батальйону «Айдар», далі — у складі полку «Азов». Протягом довгого періоду боронив місто Маріуполь Донецької області. У 2021 році повернувся до цивільного життя, продовжив працювати у сфері будівництва та підтримував родини загиблих побратимів. З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно повернувся на фронт, боронив державу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Брав участь у найважчих боях, зокрема, під час визволення Харківщини від окупантів. За особисту мужність був відзначений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий Хрест»[384][385]. 02023-08-3030 серпня 2023 Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[265].
13848 Україна Колісник-Кравченко Антон

(«Кай»)

9 січня 1991, м. Одеса. До війни працював в одеському клубі каякінгу інструктором. Приєднався до підрозділу ще у серпні 2022-го року, задовго навіть до того, як сформувався Полк. 02023-08-3030 серпня 2023 Загинув під час штурмових дій на Запорізькому напрямку від ворожого уламку[386][387]
13849 Україна Чубін Борис Валерійович

Медаль «Захиснику України» (МОУ 2022)

18 квітня 1999. м. Одеса. В 14 років став переможцем всеукраїнського конкурсу "Інноваційний прорив - 2013" за розробку спеціалізованої системи iHelp, покликану полегшити орієнтування в місті для сліпих і слабозорих людей. В березні 2022 року долучився до одеської тероборони, пізніше працював перекладачем для іноземних інструкторів. В 59 бригаді служив стрільцем снайперського відділення. 30 серпня 2023 Загинув неподалік від м. Селидове Донецької області при виконанні бойового завдання. Похований 8 вересня на Західному кладовищі м. Одеса[388].
13850 Україна Бабій Олег Іванович
Герой України
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
22 жовтня 1990, Міловиці, Чехія. Народився в родині військових. Мешкав з родиною в військовому гуртожитку в Брюховичах. Навчався в школі №49 міста Львова. У 2011 році закінчив Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Брав участь у російсько-українській війні із 2014 року. З перших днів повномасштабного вторгнення організовував і здійснював спецоперації на тимчасово окупованих територіях України й на території Росії, за що був неодноразово нагороджений[389][390]. 02023-08-3030 серпня 2023 Останньою операцією Бабія стало знищення трьох російських бомбардувальників ТУ-22М3 на аеродромі «Сольці» у Новгородській області, що фактично повністю дестабілізувало роботу аеродромів і пунктів базування дальньої авіації і зменшило можливості РФ в нанесенні ракетних ударів ракетами Х-22 по Україні. В ході завдання 30 серпня 2023 року розвідувальна група на чолі з Бабієм вступила в бій зі спецслужбівцями ФСБ Росії. Прикриваючи відхід побратимів, Бабій зазнав смертельного поранення. За свій героїчний подвиг був вшанований званням Героя України з посмертним присвоєнням ордену «Золота зірка».
13851 Україна Бухтій Сергій Миколайович 1973. У 1988-1992 роках навчався в Немирівському коледжі будівництва. Брав участь в АТО у 2014 році, будучи командиром БМ-21 "Град" у складі 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (АТО) до 2015 року. В перші дні повномаштабного вторгнення, став на оборону України у складі 59 ОМПБр. Сумлінно виконував бойові завдання, воюючи протягом служби на Північному, Південному та Східному напрямках. 02023-08-3030 серпня 2023 Загинув під час ракетного удару в місті Селидове Донецької області [391][392]
13852 Україна Наумов Олександр Юрійович

(«Умка») Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

21 рік, м. Нетішин. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. У повномасштабній війні командував 2-ою самохідною артилерійською батареєю 117-ої окремої механізованої бригади, лейтенант 02023-08-3030 серпня 2023 Загинув поблизу села Мала Токмачка Запорізької області. Посмертно нагороджено орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня. Похований в рідному Нетішині на Алеї Слави [393].
13853

13859
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-3030 серпня 2023

31 серпня

[ред. | ред. код]
13860 Україна Григор'єв Іван Володимирович 1983, с. Михальче, Прикарпаття. Стрілець-санітар, солдат. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув на Донеччині поблизу селища Північне. Загинув, підірвавшись на невідомому вибуховому предметі.[394][395]
13861 Україна Слободенюк Сергій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
25 липня 1992, с. Більчин Мислятинського округу Ізяславської міської територіальної громади Хмельницької області[396]. Проживав у с. Мислятин. До лав захисників приєднався з перших днів повномасштабної війни разом зі своїм батьком. Солдат в лавах ЗСУ був навідником 1 десантно-штурмового відділення, 1 десантно-штурмового взводу, 8 десантно-штурмової роти, 2 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[397][398]. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув поблизу Кліщіївки на Донеччині. Похований 5 вересня 2023 року в рідному селі[399]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[179].
13862 Україна Козарук Андрій Петрович 21 серпня 1995. Мешкав в селі Старі Кути. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Бахмут Бахмутського району Донецької області[400]
13863 Україна Якимець Олексій Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
8 травня 1997, с. Комарів Галицької громади. Його призвали до лав ЗСУ 18 вересня 2022 року. Солдат, воював у 3 окремій штурмовій бригаді. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув поблизу міста Бахмут Донецької області під час звільнення територій навколо міста Бахмут[401].
13864 Україна Мисько Андрій Житель Самбірського району Львівської області. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України. Був гранатометником відділення взводу оперативного призначення роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення в/ч 3017 Національної гвардії України. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 31 серпня 2023 року у населеному пункті Роботине Запорізької області[402].
13865 Україна Котляров Вадим Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15 листопада 1992, м. Бахмут Донецької області. Був мобілізований 23 березня 2023 року Ніжинським РТЦК та СП Чернігівської області. Військову службу ніс стрільцем у десантно-штурмовому батальйоні військової частини А-0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[403][404]. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув, захищаючи від ворога рідну землю в районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похований 13 вересня 2023 року на Алеї Героїв Свіштовського кладовища в м. Кременчук Полтавської області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[179].
13866 Україна Михальченко Євген Васильович («Чечен»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 роки, с. Олексіївка Донецької області. З дитинства жив у селищі Межова на Дніпропетровщині. Там навчався у середній школі № 2. Потім закінчив Межівське професійно-технічне училище. З ранніх років цікавився бджільництвом, завжди намагався допомагати на пасіці, цим згодом і заробляв на життя. Також разом із вітчимом займався бурінням свердловин. З 2020 року Євген проходив службу в батальйоні охорони Арсеналу авіаційних засобів ураження. Під час повномасштабної війни, у травні 2023-го, за власним бажанням був переведений у 3-тю окрему штурмову бригаду ЗСУ. Там обіймав посаду стрільця-санітара. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув під час бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині. Захисник отримав смертельні поранення внаслідок артилерійського обстрілу з боку окупантів. Похований в селі Новопавлівка Дніпропетровської області[405].
13867 Україна Загорулько Олександр Анатолійович 43 роки, м. Ічня Чернігівської області. Навчався в школі N3, де закінчив дев'ять класів. Після — 10 років працював на лісопилці, а далі займався виготовленням дверей, вікон і меблів на замовлення. 6 квітня 2022 року мобілізований до лав ЗСУ. Обіймав посаду стрільця-санітара у 118-ій окремій механізованій бригаді. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 31 серпня 2023 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу біля села Роботине Запорізької області. Похований в рідному місті[406]
13868 Україна Білоград Сергій Сергійович («Білий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18 жовтня 1995, с. Самарка Одеської області. Здобув базову середню освіту. У 15 років пішов працювати на шахту і почав допомагати забезпечувати свою родину: батьків, сестру та брата. Був виконробом. У березні 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Він пройшов навчання у Житомирі й Дніпрі. Згодом обійняв посаду снайпера у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді та вирушив боронити Донеччину[407][408]. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув під час штурму біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[179].
13869 Україна Димченко Сергій Михайлович 19.08.1985, с. Старокозаче Білгород-Дністровського району. 02023-08-3131 серпня 2023 Загинув під час бойового зіткнення з противником в районі н.п. Твердохлібове Луганської області. Похований 9 вересня 2023 р. в рідному селі[409].
13869

13874
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-08-3131 серпня 2023

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  2. У вічність відходять Герої: Львівщина втратила на війні Степана Кріля (ФОТО). Варта 1 (укр.). 3 серпня 2023. Процитовано 3 серпня 2023.
  3. Прошу вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України(посмертно) Коханому Чоловікові,братові,військовослужбовцю Збройних сил України Крілю Степану Павловичу,бійцю 80-тої окремої десантно-штурмової бригади 1-ї роти 1-го батальйону,який загинув виконуючи бойове завдання у селі Іванівське, Бахмутського району, Донецької області 01.08.2023.Під час виконання бойових завдань Степан виявляв велику сміливість і мужність,неодноразово ризикуючи своїм життям. Він був одним з тих, хто наближає перемогу. Але тепер він боронить нас із небес Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2023.
  4. а б в У Львові та області попрощаються із п'ятьма захисниками України.
  5. а б Указ президента України №578/2023 Про відзначення державними нагородами України. 12 вересня 2023.
  6. Завтра Львів попрощається із захисниками Володимиром Кушпітом та Павлом Антощаком.
  7. Наречена загиблого сумчанина просить підписати петицію про присвоєння йому звання Героя України.
  8. Завтра Львів попрощається з чотирма захисниками. Львівська міська рада. 04.08.2023.
  9. Десантнику 80-ї бригади Михайлу Ковальському завтра у Львові віддадуть останні військові почесті. DailyLviv.com (укр.). 4 серпня 2023. Процитовано 4 серпня 2023.
  10. Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Ковальському Михайлу Володимировичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2023.
  11. Десантник Михайло Ковальський отримав смертельні поранення під час артилерійського обстрілу. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  12. На війні загинув командир відділення кулеметного взводу Тарас Петрів з Івано-Франківщини.
  13. а б На війні загинув прикордонник з Івано-Франківщини Владислав Чудакоров.
  14. На Чернігівщині попрощалися з Олегом Киселем та Олександром Хлопенюком, які загинули на Донеччині.
  15. а б На Львівщині 14 серпня прощаються із трьома захисниками.
  16. На війні загинув вихованець львівського Пласту Микола Шаравара.
  17. Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Микола Шаравара.
  18. На Львівщині попрощаються із трьома захисниками України.
  19. а б в г На Львівщині 13 серпня прощаються із чотирма захисниками: що про них відомо.
  20. Загинув під час виконання бойового завдання: у Звягелі попрощалися з 29-річним воїном з позивним "Тамерлан".
  21. "Ми обов'язково переможемо і побудуємо нову гарну країну" — пам'яті полеглого воїна зі Звягеля Тімура Абубакарова.
  22. Головний сержант Євген Мажара загинув під Бахмутом. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 25 жовтня 2023.
  23. а б Указ президента України №796/2023 Про відзначення державними нагородами України. 1 грудня 2023.
  24. Нагорода знайшла Героїв, на жаль, посмертно. » Веб-портал міста Люботин. lubotin.kharkov.ua. Процитовано 9 березня 2024.
  25. Зеленський відзначив загиблих захисників із Харківської області. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 9 березня 2024.
  26. Дмитро Кляшторний.
  27. а б Бійці з Кіровоградщини віддали найдорожче у боротьбі за волю України.
  28. На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Корпан.
  29. На Вінниччині на честь загиблих оборонців відкрили пам'ятні дошки.
  30. а б У громадах на Тернопільщині в останню дорогу провели двох воїнів.
  31. У Кропивницькому попрощалися з солдатом Сергієм Головченком.
  32. На фронті загинув випускник ВНТУ Юрій Дятлюк.
  33. На війні з росією загинув брат Тимчика, у нього залишились двоє дітей.
  34. Сергій Мирошниченко.
  35. На фронті загинула парамедикиня Дар’я Філіп’єва «Блискавка».
  36. На фронті загинула бойова медикиня Дар’я Філіп’єва ("Блискавка") Джерело: https://censor.net/ua/n3435988.
  37. На війні загинув наш земляк Бойко Олег Юрійович.
  38. "Виносив поранених побратимів під обстрілами". Під Бахмутом загинув Ярослав Тріфонов із Франківщини.
  39. В Івано-Франківській громаді попрощаються з військовослужбовцем Романом Мацуком.
  40. а б На Чернігівщині попрощалися з двома військовими ЗСУ: Юрієм Сліпченком та Максимом Женилом.
  41. На Харківщині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Павлик ДОПОВНЕНО.
  42. На Львівщині попрощаються із чотирма захисниками України.
  43. а б У Чернігові попрощалися зі старшим солдатом Ярославом Новиковим та молодшим сержантом Андрієм Тищенком.
  44. а б На Тернопільщині попрощалися з трьома воїнами.
  45. https://merefaotg.gov.ua/news/1691497285/
  46. Биковська, Лілія (25 березня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Мельниченко Олександр. Махала (укр.). Процитовано 30 березня 2024.
  47. На російсько-український війні загинув білоцерківець Олексій Шелудько.
  48. У російсько-Українській війні героїчно загинув білоцерківець ШЕЛУДЬКО Олексій Леонідович.
  49. На фронті під Куп’янськом загинув Захисник з Житомирської області.
  50. В Івано-Франківській громаді попрощаються з військовим та волонтером Віталієм Дзібієм ДОПОВНЕНО.
  51. а б На Львівщині прощаються із шістьма захисниками України.
  52. а б На передовій загинули двоє військових з Рівненщини — Євген Радчук та Володимир Озарчук.
  53. а б в На Львівщині 12 серпня прощаються із 4 захисниками.
  54. У Тернополі попрощалися з нацгвардійцем Андрієм Петльованим.
  55. На війні загинув пластун з Тернополя Богдан Сенюк.
  56. На Хмельниччині попрощались із Ярославом Школьніком.
  57. У боях за Україну загинув військовослужбовець з Херсонщини Микола Драй.
  58. Микола Кравчук.
  59. Владислав Логвиненко.
  60. У бою на Херсонщині загинув павлоградець Владислав Логвиненко.
  61. На Львівщині 5 серпня попрощаються із дев'ятьма військовими.
  62. Ковальова, Ганна. Памʼяті тих, кого вбила Росія: Церковний Олександр. Махала.
  63. Олексій Воронов.
  64. Залишив навчання в університеті та став на захист України. Згадаймо Владислава Онищенка.
  65. Антон Сіваш.
  66. У Покровську під час ракетного обстрілу РФ загинув боєць з Івано-Франківщини Ігор Суботяк.
  67. У Покровську загинув українець з Фінляндії Ігор Суботяк, який пішов на фронт у перші дні війни.
  68. Заверей Андрій Андрійович «Звір» 07.06.1992 — 07.08.2023.
  69. Під Бахмутом загинув житель Романівської громади Заверей Андрій Андрійович.
  70. Озарчук Володимир Васильович «Бригадир» 02.02.1975 — 07.08.2023.
  71. У Житомирі попрощалися з військовим Нестором Бандилком, який загинув у боях за Україну.
  72. У Сумах поховали військового Вадима Приходька.
  73. а б в На Чернігівщині попрощалися з чотирма військовими, які загинули на Луганщині, Херсонщині та Запоріжжі.
  74. "Перша втрата в селі". Спогади близьких про загиблу військову з Буковини Хімчинську.
  75. В районі міста Куп'янськ загинула захисниця із села Михальча Наталія Хімчинська. Архів оригіналу за 28 серпня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
  76. Микола Яремчук.
  77. Під час операції на лівому березі Дніпра загинув 22-річний Богдан Сенюк — пластун і спецпризначенець. Новинарня. 15 серпня 2023.
  78. Під час операції на лівому березі Дніпра загинув 22-річний Богдан Сенюк — пластун і спецпризначенець. Новинарня. 15 серпня 2023.
  79. а б в г Під час операції на лівому березі Дніпра загинув 22-річний Богдан Сенюк — пластун і спецпризначенець. Новинарня. 15 серпня 2023.
  80. Під час операції на лівому березі Дніпра загинув 22-річний Богдан Сенюк — пластун і спецпризначенець. Новинарня. 15 серпня 2023.
  81. Ярослава Світла (21 серпня 2023). Юного захисника Богдана Сенюка ховають у Тернополі. Телеканал ІНТБ. Процитовано 2023-.
  82. Його не дочекалися мама й кохана: у боях за Україну загинув воїн із Дніпропетровщини, нагороджений орденом "За мужність". Фото.
  83. На Тернопільщині попрощалися із бійцем Іваном Клименком.
  84. Встиг врятувати хлопців, а сам загинув: росія вбила зовсім молодого Воїна з Рівного
  85. В боях за Україну загинув організатор Мегамаршу у вишиванках Андрій Бабінський.
  86. Загинув співорганізатор фестивалю Ше.Fest, що пройде на Черкащині.
  87. Указ президента України №599/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
  88. У госпіталі помер військовий парамедик з Івано-Франківщини Сергій Федорченко.
  89. На фронті загинули бійці Анатолій Холодський і Анатолій Стрєлов з Дніпропетровщини.
  90. а б "Кращого командира в житті не бачив": в Одесі попрощалися з військовими, які загинули на Херсонщині.
  91. Олексій Задорожний.
  92. Із загиблим воїном Андрієм Веремієнком попрощалися у Києві. ВІДЕО+ФОТОрепортаж.
  93. Захищаючи Україну, на фронті загинув воїн Андрій Веремієнко. ФОТО.
  94. У Києві попрощались з Андрієм Веремієнком, «Монахом». ФОТО.
  95. Ілля Федоренко.
  96. Валерій Леонтьєв із Кропивницького воював у Донецькій області. Олександр Коваленко одним із перших звільняв лівий берег Дніпра в Херсонській області. Олександр Давиденко на війні був стрільцем-санітаром. Про це розповіли рідні бійців, з якими попрощалися в Кропивницькому.
  97. а б Загиблих на війні солдатів із Шепетівщини Президент нагородив орденами. Імена Героїв - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  98. Указ президента України №601/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
  99. У Ківерцях попрощалися з героїчно полеглим воїном ОЗСП «Любарт»
  100. Ігор Стасюк.
  101. Героїчно загинув у ході операції зі звільнення української землі: історія бійця луцького «Любарта».
  102. На війні загинув Ігор Стасюк із Рівненщини
  103. Загинув військовий з Торчина Руслан Карпюк
  104. Дмитро Порожній.
  105. Денис Кухоцький.
  106. Kuzmenko, Oksana (10 серпня 2023). “Він міг донині бути в безпечній Польщі, але 25 лютого 2022 року вже був у Києві”. На війні загинув активний учасник української громади Варшави Сергій Девдюк. Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі (укр.). Процитовано 12 серпня 2023.
  107. Повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну: на Тернопільщині поховали Героя Сергія Девдюка (фото). Терен (укр.). 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
  108. “Він міг донині бути в безпечній Польщі, але 25 лютого 2022 року вже був у Києві”. На війні загинув активний учасник української громади Варшави Сергій Девдюк.
  109. На фронті загинув військовий з Одеської області.
  110. У Львові та області 15 серпня попрощались із двома захисниками.
  111. а б На війні загинув боєць з Івано-Франківщини Василь Луцан.
  112. а б У Кропивницькому попрощались із загиблими на війні з РФ Максимом Наточиєм, Максимом Вихристенком та Миколою Заболотним.
  113. Захищав Україну на Донеччині: на Черкащині провели в останню путь воїна.
  114. Раїса, Щербан (13 грудня 2023). Царук Анатолій Петрович,позивний “Марк” (10.08.1975 – 09.08.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  115. Биковська, Лілія. Памʼяті тих, кого вбила Росія: Штилік Максим. Махала.
  116. На Буковині прощаються із загиблим військовим Лісничим.
  117. Під час лікування важких травм помер воїн із Черкащини.
  118. На Запоріжжі загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Володимир Горук.
  119. Зеленський посмертно нагородив трьох воїнів з Івано-Франківщини орденами "За мужність" III ступеня.
  120. На війні з РФ загинули 10 бійців з восьми громад Кіровоградщини.
  121. Roksana, Kasumova (28 серпня 2023). Алла Ковєрєнє. ЯНГОЛИ СПОРТУ (укр.). Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  122. На фронті загинула спортсменка та держслужбовиця з Житомира Алла Ковєрєнє.
  123. Війна забрала земляка, мешканця села Петрівка Перша, військового 77 ДШБ Мацковича Олексія Васильовича.
  124. На Львівщині прощаються з оператором-розвідником Федором Дворніком.
  125. Олександр Балашов.
  126. Микола Микулін.
  127. ГРОМАДА ПРОЩАЄТЬСЯ З ЗАХИСНИКОМ УКРАЇНИ… - Южненська міська територіальна громада. ymtg.gov.ua (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
  128. Биковська, Лілія (28 серпня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Зотік Олександр. Махала (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
  129. Загинув за нашу свободу: Тернопільщина втратила захисника Олександра Чурілова - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  130. На війні загинув митець та громадський діяч із Сум Дмитро Буйвал.
  131. Внаслідок отриманих поранень.
  132. Від поранень, отриманих під час бойового завдання, помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Василь Снігірьов.
  133. а б На війні загинули двоє воїнів із Полтавщини — Роман Нікрітін та Олександр Смирнов.
  134. а б в г На Львівщині 19 серпня прощаються із п'ятьма захисниками.
  135. На Буковині прощаються з військовим Швецем, який загинув на війні. Суспільне. Новини. 14 серпня 2023.
  136. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 6 вересня 2023.
  137. Військові з Буковини, які полягли у боях від початку повномасштабної війни. Суспільне. Новини.
  138. а б в г д е ж Указ президента України №601/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
  139. Новини про Чернігів та Чернігівську область.
  140. Виїхав з окупації, щоб продовжити службу: стало відомо ім'я правоохоронця який загинув в Оріхові внаслідок авіаудару РФ.
  141. У боях за Україну загинув військовослужбовець із Запорізької області Олександр Деркач.
  142. На Івано-Франківщині попрощаються з військовослужбовцем Вадимом Лалазаряном.
  143. а б в г д На Львівщині попрощаються із шістьма військовими: що про них відомо.
  144. На війні загинув бойовий медик та відомий київський сировар Юрій Антонов.
  145. Михайло Колеснік.
  146. Ковальова, Ганна (20 серпня 2024). Рік вважався безвісти зниклим: на Запорізькому напрямку загинув воїн з півдня Одещини. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
  147. Військового зі Львівщини Ігоря Бабінчука посмертно нагородили орденом "За мужність".
  148. Загинули військові з Рівненщини Олександр Калішевич та Ігор Стасюк.
  149. Марчук Сергій Іванович — Вижницька районна рада.
  150. Ніколи не забудемо подвиги Героїв, які у боротьбі за Батьківщину віддали найдорожче - своє життя. Пам'ять про них житиме вічно у наших серцях... | Вижницька районна військова адміністрація.
  151. Військові з Буковини, які загинули на війні в Україні — Cуспільне Чернівці.
  152. На війні загинув пластун, військовий з Івано-Франківщини Василь Дорошенко.
  153. На Луганщині загинув нацгвардієць з Сумщини Сергій Москаленко.
  154. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 10 вересня 2023.
  155. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 10 вересня 2023.
  156. В Івано-Франківську відкрили меморіальні дошки Гнатові Тарасюку, Павлові Панфілову й Володимиру Третяку.
  157. У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Гнат Тарасюк ДОПОВНЕНО.
  158. На війні загинув командир стрілецької роти з Івано-Франківщини Ярослав Сахарук.
  159. На війні загинув військовий з Івано-Франківщини Віталій Андрусишин.
  160. а б На Львівщині 17 серпня прощаються із двома захисниками.
  161. На війні загинув військовий з Одещини.
  162. Ходарченко, Алена (17 лютого 2024). У громаді Білгород-Дністровського району родичам загиблих Героїв вручили державні нагороди. ЮГ.today (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
  163. Вражала поєднанням мужності й оптимізму: на фронті загинула кулеметниця Світлана Смоленська з Коцюбинського. Фото.
  164. Виконувала бойове завдання: на війні загинула кулеметниця Світлана Смоленська.
  165. https://www.facebook.com/te20minut. На Донеччині загинув старший солдат Микола Горевич - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 серпня 2023.
  166. Сьогодні відбудеться прощання з загиблим Героєм – 26-річним Василем Берещаком. Дрогобицька Міська Рада (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  167. Василь Берещак. Сайт пам'яті (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  168. На Львівщині 16 серпня попрощаються з 14 загиблими Героями. LVIV.MEDIA (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
  169. У... - Зимноводівська сільська рада територіальної громади. www.facebook.com (укр.). Процитовано 18 серпня 2023.
  170. Указ президента України №886/2022 Про відзначення державними нагородами України. 23 грудня 2022.
  171. На фронті загинув захисник із Львівської області. Дивись.info. 17 серпня 2023.
  172. На Донеччині загинув шахтар з Львівщини Дмитро Часовських. Leopolis.news (англ.). 14 серпня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
  173. Присвоєння звання "Герой України" з врученням ордену "Золото Зірка" (посмертно) солдату Часовських Дмитру Сергійовичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 21 серпня 2023.
  174. Солдат Дмитро Часовських не повернувся з бойового завдання. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  175. Указ президента України №807/2022 Про відзначення державними нагородами України. 28 листопада 2022.
  176. Знову трагічні звістки з фронту…. chg.gov.ua (ua) . Процитовано 30 серпня 2023.
  177. На Львівщині 16 серпня попрощаються з 14 загиблими Героями. LVIV.MEDIA (укр.). 16 серпня 2023. Процитовано 30 серпня 2023.
  178. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 серпня 2023.
  179. а б в г д Указ президента України №725/2023 Про відзначення державними нагородами України. 3 листопада 2023.
  180. У військовій частині помер боєць з Івано-Франківщини Ігор Грицей.
  181. На бахмутському напрямку загинув командир з Великого Бурлука.
  182. На Закарпатті попрощалися із полеглим на війні Василем Дешком.
  183. На Полтавщині попрощалися із Сергієм Рубаном, який загинув на війні.
  184. На Полтавщині попрощалися із воїном В’ячеславом Подолякою.
  185. У Сумському районі поховають бойового медика Валентина Янченка, який загинув на Донеччині.
  186. Анатолій Марко, Ілля Пелих, Ігор Гордон віддали життя за вільну Україну: у День Незалежності Львів попрощається із воїнами. Варта 1 (укр.). 23 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
  187. а б в Завтра Львів попрощається з трьома захисниками.
  188. shepetivka.com.ua. На Шепетівщині у вічність провели стрільця-снайпера Музику Богдана Олеговича — Сайт міста Шепетівка. shepetivka.com.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2023.
  189. Одному 21, другому — 27. У боях з росіянами загинули двоє військових з Хмельниччини - vsim.ua. vsim.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2023.
  190. Биковська, Лілія (18 травня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Хаборський Андрій. Махала (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
  191. Матієшина, Катерина (10 липня 2024). У ще одній громаді Білгород-Дністровщини відкрили Алею Слави - Бессарабія INFORM. Бессарабия ИНФОРМ (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
  192. На Луганщині загинув солдат з Хмельниччини Юрій Чорний.
  193. а б На Сумщині поховають двох військовослужбовців: Сергія Фесенка та Богдана Беля.
  194. У російсько-українській війні поліг Денис Павловський з Хмельниччини.
  195. На Харківщині загинув військовий з Дніпропетровщини Костянтин Кіяніченко.
  196. На Харківщині поліг Борис Комісарчук з Хмельниччини.
  197. На війні з окупантами загинув парамедик та воїн з "Правого сектору" Данило Земськов. ФОТО Джерело: https://censor.net/ua/p3438713.
  198. Нікіта Яткевич.
  199. Сержант Олександр Гончаров не повернувся з бойового завдання.
  200. У російсько-українській війні загинув командир взводу з Івано-Франківщини Михайло Нагорняк.
  201. На Луганщинні загинув 21-річний командир відділення з Івано-Франківщини Микола Федик.
  202. Від важкого поранення, отриманого під час бойового завдання, помер захисник із Закарпаття Михайло Цубера.
  203. Стрілець-десантник Ігор Ваврін, який загинув у Запорізькій області, назавжди повернувся у рідний край.
  204. а б Указ президента України 688/2023 Про відзначення державними нагородами України. 12 жовтня 2023.
  205. а б На Львівщині 2 вересня попрощаються з воїнами Артемом Кулиничем та Андрієм Харківим.
  206. Терзі, Тетяна (26 серпня 2023). Криничненська громада попрощалася з загиблим Героєм. Махала (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
  207. Биковська, Лілія (16 серпня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Колесниченко Дмитро. Махала (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
  208. Завтра Львів попрощається із захисниками Віктором Терещуком та Андрієм Кузем.
  209. Загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Іван Бакум.
  210. Болюча звістка з фронту: у бою на Донбасі загинув буковинець Роман Кривенький | БукІнфо. bukinfo.com.ua (укр.). 20 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  211. а б У бою за Україну загинули солдати з Херсонщини Роман Саганов та Олександр Дембровський.
  212. Биковська, Лілія (18 серпня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Коротошин Іван. Махала (укр.). Процитовано 21 серпня 2024.
  213. Биковська, Лілія (28 лютого 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Кондратюк Євген. Махала (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.
  214. На Львівщині попрощаються із захисником Валерієм Бараном.
  215. На війні поліг військовослужбовець з Івано-Франківщини Микола Кепещук.
  216. Вічна пам’ять і слава захисниці України!.
  217. На Донеччині загинула військовослужбовиця з Хмельниччини Інна Нявкевич.
  218. На фронті загинули бійці Костянтин Майборода та Сергій Мрачковський з Дніпропетровщини.
  219. Едуард Танчик і Сергій Ключук. Дніпропетровщина втратила у війні двох військових.
  220. У Смілі на Черкащині попрощалися із 23-річним полеглим захисником.
  221. Вячеслав Авдєєв з Полтавщини поліг під час оборони України.
  222. На Запорізькому напрямку поліг військовий з Хмельниччини Вадим Гілевич.
  223. На Донеччині загинув військовослужбовець із Запорізької області Тарас Саржин.
  224. На Запорізькому напрямку загинув актор з Дніпропетровщини Олексій Хільський: що про нього відомо.
  225. У Запорізькій області загинув Олег Кріль з Хмельниччини.
  226. Під Бахмутом загинув 36-річний снайпер з Дніпропетровської області Костянтин Майборода.
  227. Андрій Таран.
  228. Пам`яті Воїна. Огнєв Віктор Сергійович.
  229. У червні виповнилося лише 23 роки, а в серпні загинув за Україну: спомин про молодого Героя з Волині.
  230. Биковська, Лілія (28 березня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Гук Андрій. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
  231. ЗА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ СТАЛО ВІДОМО ПРО ЗАГИБЕЛЬ 21 ЗАХИСНИКА З ПОЛТАВЩИНИ.
  232. Старший солдат Юрій Ковенєв отримав смертельні поранення в бою з ворогом.
  233. Співчуття з приводу загибелі військовослужбовця - Ковенєва Юрія Олексійовича | Врадіївська селищна рада Миколаївської області.
  234. На Бахмутському напрямку загинув воїн з Херсонщини Олександр Місюра.
  235. а б На Запорізькому напрямку поліг 20-річний воїн з Івано-Франківщини Валентин Слюсарчук.
  236. Віктор Слабошевський.
  237. В Житомирі поховали захисника з Донеччини, який загинув під час виконання бойового завдання.
  238. У Черкасах попрощалися із двома загиблими захисниками.
  239. Биковська, Лілія (27 листопада 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Гусаков Віталій. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
  240. Президент України. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №513/2023 Про відзначення державними нагородами України.
  241. ТРОХИМЧУК ІГОР В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ (27.09.1988 - 18.08.2023) С. КОТІВ.
  242. "Любив жити": на Донеччині загинув аналітик у сфері закупівель Остап Бринський.
  243. "Він не був народжений для війни". Під Бахмутом загинув військовий з Івано-Франківська Остап Бринський.
  244. "Вони обоє — з мистецьких середовищ". В Івано-Франківську відкрили меморіальні дошки Юрку Стецику та Остапу Бринському.
  245. Під час виконання бойового завдання на Харківщині загинув захисник з Кіровоградської області.
  246. У Чернівецькій області прощаються з військовим Стринадком, який загинув на Харківщині.
  247. Завтра Львів попрощається із захисником Віталієм Добровольським.
  248. а б в г УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №256/2024.
  249. Володимир Зеленський відзначив державними нагородами понад сотню військовослужбовців ЗС України.
  250. На війні загинув 19-річний мешканець Голої Пристані Валерій Савельєв.
  251. Вважався безвісти зниклим: на Одещині попрощаються із загиблим військовим.
  252. Нікіта Забіла.
  253. Едуард Басюк.
  254. Помер військовий з Івано-Франківщини Сергій Ціммерманн.
  255. Віддав своє життя за Україну: на Тернопільщині попрощалися з молодим Героєм Тарасом Романюком - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  256. Юля, Гриценко (21 серпня 2023). Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Тарас Романюк. Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  257. Указ президента України №870/2023 Про відзначення державними нагородами України. 30 грудня 2023.
  258. РОМАНЮК Тарас. pidvoltg.gov.ua (укр.). Процитовано 4 травня 2024.
  259. На фронті загинув молодий військовий Тарас Романюк з Підволочищини.
  260. Захищаючи Україну, загинув випускник Університету Тарас Романюк.
  261. На Луганщині поліг 21-річний “азовець” Тарас Романюк. “Життя — це яскравий спалах...”.
  262. Війна забрала життя військового з Болградського району.
  263. Ляшкевич Олександр Андрійович. feodosiivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 1 січня 2024.
  264. Солдат Олександр Ляшкевич отримав мінно-вибухову травму під час штурму. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 1 січня 2024.
  265. а б в г д е ж и к л м Указ президента України №693/2023 Про відзначення державними нагородами України. 16 жовтня 2023.
  266. Завтра Львів попрощається з воїнами Андрієм Бучковським, Орестом Костецьким та Олександром Костенком.
  267. Данило Сікорський.
  268. Оліферчук Микола (12.12.1990-20.08.2023).
  269. Навідника Ігоря Дениса, який загинув на Луганщині, сьогодні провели в останню путь у Стрийській громаді.
  270. На Закарпатті прощатимуться з полеглим на війні Олександром Саєнком.
  271. Олександр Шиковець.
  272. На війні загинув Герой з Бережан Назарій Адамчук (ФОТО). ГАЛАС (укр.). 24 серпня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  273. У Бережанах провели в останню дорогу розвідника-сапера Назарія Адамчука (фото). Тернополяни – головні новини міста Тернополя та Тернопільської області. Незалежний інформаційний ресурс Тернополяни (укр.). 26 серпня 2023. Процитовано 17 жовтня 2023.
  274. Євген, Волосєвич (29 серпня 2023). В Одеському районі поховали десантника, який загинув під Бахмутом. Вигода.Інфо (укр.). Процитовано 30 листопада 2023.
  275. Присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату ЗСУ Котиніну Олександру Володимировичу.
  276. КВАТЮРА РОМАН ЯРОСЛАВОВИЧ.
  277. Десантник Тарас Оніщук під Бахмутом отримав смертельне вибухове поранення. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  278. Ліснічук, Марина (24 серпня 2023). Йому назавжди буде 37: на Донеччині під час штурму ворожих позицій загинув воїн із Хмельниччини. Фото. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  279. МАКАРІВЩИНА ЗІ СЛЬОЗАМИ НА ОЧАХ ПРОВОДЖАЛА В ОСТАННЮ ДОРОГУ СВОГО ГЕРОЯ – ГОЛОВНОГО СЕРЖАНТА ІГОРЯ ОПАРАСТЮКА.
  280. Під Бахмутом загинув 26-річний стрижавчанин Дмитро Богуцький.
  281. У КРИВОМУ РОЗІ ПОХОВАЛИ ВОЛОНТЕРА ТА ВІЙСЬКОВОГО МИХАЙЛА ЧУМАЧЕНКА.
  282. На Львівщині попрощаються із чотирма військовими: що про них відомо.
  283. Віолетта Карлащук. У Києві попрощалися з загиблим на війні депутатом Київради Ільницьким. / Суспільне. Новини. 28 серпня 2023.
  284. На Донбасі загинув Сергій Ільницький - заступник Яроша та депутат Київради. Чим він відомий.
  285. Сьогодні Львівщина прощалася з артилеристом Миколою Гичком, який загинув у Запорізькій області.
  286. Була одна велика любов — Україна: на фронті загинув журналіст Дмитро Сінченко.
  287. Коли місце в строю важко заповнити.
  288. Рятував пораненого і загинув від кулі снайпера. Історія кропивницького журналіста-добровольця Дмитра Сінченка.
  289. Загинули на Донеччині. У Кропивницькому попрощалися з Дмитром Сінченком, Сергієм Кормільченком та Андрієм Васильченком.
  290. Кобелячани попрощалися з Воїном-Захисником, вірним сином України Валентином Шарим.
  291. Під час бойового завдання героїчно загинув воїн з Буковини Іван Дімед. Погляд – новини Чернівці та Чернівецької області. Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
  292. Останній шлях захисників: Буковина прощається із трьома загиблими синами. 0372.ua - Сайт міста Чернівці (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
  293. На Тернопільщині провели в останню дорогу Артура Стасюка.
  294. СТАСЮК АРТУР ВАСИЛЬОВИЧ.
  295. В Ужгороді попрощалися із полеглим на війні 32-річним Максимом Плешею.
  296. Олег Ржипецький.
  297. Биковська, Лілія (28 грудня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Байков Сергій. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
  298. Назавжди 24: на фронті загинув командир десантно-штурмового відділення з Тернопільщини - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
  299. Потрапив під шквальний артилерійський вогонь росіян: на фронті загинув військовий з Одещини. 048.ua - Сайт міста Одеси (укр.). Процитовано 10 вересня 2023.
  300. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 10 вересня 2023.
  301. Author (22 вересня 2023). На фронті загинув модричанин Іван Бутим – Трускавецька Міська Рада (укр.). Процитовано 24 вересня 2023.
  302. Іван Іванович Бутим. Сайт пам'яті (укр.). 8 вересня 2023. Процитовано 24 вересня 2023.
  303. Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) гранатометнику 80 ОДШБр, частини А0284 Бутиму Івану Івановичу (23.04.1989 р.н.). Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 19 березня 2024.
  304. Втрата громади: у Зарічненську громаду прийшло одразу дві сумні звістки – Володимирець.Сity: Вісник Полісся. Володимирець.Сity (укр.). Процитовано 30 листопада 2023.
  305. Сьогодні на Рівненщині попрощаються з загиблим на війні десантником. Рівненські новини (укр.). 28 серпня 2023. Процитовано 30 листопада 2023.
  306. Сергій Мороз.
  307. а б Володимир Понька.
  308. Я на своїй землі: на Старій Дарниці з’явився мурал на честь військового.
  309. TOXA.
  310. Шановний пане Президенте! Просимо Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) мужньому і хороброму захиснику нашої Батьківщини - співробітнику ГУР МО Коваленку Олександру Олексійовичу, 27.03.1976 р.н., жителю м.Київ.
  311. На щиті повертається до рідного Підволочиська Герой Іван Шевченко - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  312. На війні загинув 59-річний Дмитро Осташук із Добринова Рогатинської громади.
  313. Vasco Cotovio, Frederik Pleitgen, William Bonnett, Daria Markina Tarasova (21 червня 2023). Ukrainian pilots plead for F-16s as they battle Russian air superiority. CNN.
  314. Abdujalil Abdurasulov, Zhanna Bezpiatchuk (9 травня 2023). Ukraine war: Jet pilots talk about the air war with Russia. BBC News.
  315. На Житомирщині у авіакатастрофі загинув відомий пілот 40-ї бригади тактичної авіації на позивний "Juice”. 26 серпня 2023.
  316. а б Роман Петренко (27 серпня 2023). Авіатроща на Житомирщині: у ЗСУ оприлюднили імена усіх загиблих пілотів. Українська правда (укр.).{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  317. а б в Kolomiiets, Viktoriia (26 серпня 2023). В авіакатастрофі загинули троє українських бійців. Серед них — відомий льотчик на позивний Джус. Hromadske (укр.). Архів оригіналу за 27 серпня 2023.
  318. Загиблим на Житомирщині пілотам присвоєно військові звання. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 серпня 2023. Процитовано 29 серпня 2023.
  319. На Закарпатті попрощалися із полеглим на війні Миколою Бровчуком.
  320. В`ячеслав Мінка.
  321. Понад сім місяців вважався зниклим безвісти. На війні загинув військовий з Івано-Франківщини Василь Янцюк.
  322. В Ужгороді попрощалися Сергієм Шпонтаком, що вважався зниклим безвісти з літа 2023 року (ФОТО) @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 10 червня 2024.
  323. "До останнього не втрачали надії, що живий": в Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Сергієм Шпонтаком. Mukachevo.net (укр.). 19 березня 2024. Процитовано 10 червня 2024.
  324. У Підгір’ї попрощалися із молодим захисником Олександром Мельником. ratne.rayon.in.ua (укр.). 12 вересня 2023. Процитовано 18 березня 2024.
  325. Молодший лейтенант Олександр Мельник загинув у Запорізькій області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 18 березня 2024.
  326. Вважався зниклим безвісти: на війні загинув 25-річний командир взводу з Волині Олександр Мельник - VSN. vsn.ua (укр.). 1 січня 2000. Процитовано 18 березня 2024.
  327. Звання «Герой України» просять присвоїти загиблому 25-річному волинянину Олександру Мельнику. ВолиньPost (англ.). Процитовано 18 березня 2024.
  328. Андрій Прокопчук.
  329. Захищаючи Україну, загинув студент Університету Андрій Прокопчук.
  330. Андрій Тебешевський.
  331. На війні загинув 27-річний військовий з Івано-Франківщини Артем Кулинич.
  332. На війні загинув закарпатець Іван Варга.
  333. Стало відомо про смерть ще одного закарпатця.
  334. Онук та правнук повстанця, автора слів пісні «Лента за лентою», нині воюють з московськими агресорами.
  335. Про загибель повідомив командир: на Львівщині прощаються з Олександром Сороколітом.
  336. На Львівщині 21 листопада попрощаються із сімома військовими.
  337. Максим Нікіктенко.
  338. Биковська, Лілія (17 жовтня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Махортов Артем. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
  339. Президент України. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №688/2023 Про відзначення державними нагородами України.
  340. Степан Фецич.
  341. Galichanka (28 серпня 2023). Біля Бахмуту загинув військовий з Прикарпаття - Новини Галича. "Давній Галич" - Новини Галича та Івано-Франківщіни (укр.). Процитовано 28 серпня 2023.
  342. Загинув військовослужбовець Лісайчук Михайло Анатолійович. yaroslavycka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 4 вересня 2023.
  343. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 4 вересня 2023.
  344. У Комишнянській громаді простились із захисником України Максимом Попиком, який загинув на Донеччині. Новини Полтавщини (укр.). 31 серпня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  345. В Донецькій області загинув 38-річний захисник з Вінниччини. vinnitsa.info (укр.). Процитовано 10 вересня 2023.
  346. Шановні Українці прошу підтримати підписом петицію на присвоєння почесного звання Героя України ( посмертно) моєму брату Бучацькому Ігору Васильовичу 03.08.1985 р.н. Для сім'ї загиблого захисника це дуже важливо. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 10 вересня 2023.
  347. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 3 січня 2024.
  348. Нагородити Героєм України Огірчука Сергія Івановича(посмертно) Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 3 січня 2024.
  349. Дмитро Сипко.
  350. У Андріївці помер Захисник з Кременчуцького району Олександр Пальчун.
  351. Владислав Агєєв.
  352. Биковська, Лілія (21 серпня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Мітєв Степан. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
  353. У Коростишівській громаді попрощалися з Героєм Богданом Гримашевичем з с. Більківці, що повернувся до рідної домівки на щиті. Коростишевське радіо. 1 вересня 2023. Процитовано 23 вересня 2024.
  354. Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 558/2024 « Про присвоєння Б. Гримашевичу звання Герой України»
  355. Покойовий Іван Володимирович.
  356. Іван Покойовий на псевдо «Тяж».
  357. Савелій Федан з Енергодара нагороджений орденом Богдана Хмельницького lll ступеня (посмертно).
  358. 21-річний учасник "Х-Фактора" Савелій Федан загинув на війні.
  359. 21-річному військовому з Енергодара Савелію Федану просять посмертно присвоїти звання Героя України.
  360. У 13 років втік в АТО. Згадаймо учасника шоу «Х-Фактор» Савелія Федана з Енергодара.
  361. 8 вересня Львівщина прощається із десятьма військовослужбовцями: що відомо про загиблих.
  362. Василь Чернєцов.
  363. Раїса, Щербан (2 листопада 2023). Кузло Володимир Михайлович, позивний «Пророк» (05.02.1993-28.08.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  364. "Смілива дитина": у боях під Кремінною загинув одеський гандболіст, який командував взводом в "Азові".
  365. Старший солдат Володимир Матвієць загинув у Серебрянському лісництві. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 липня 2024.
  366. Сумний для Тернополя день: стало відомо про загибель ще одного військового. 0352.ua - Сайт міста Тернополя (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
  367. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 серпня 2023.
  368. У Тернополі попрощалися з офіцером Максимом Демченком.
  369. На Донецькому напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Ігор Харів ДОПОВНЕНО.
  370. На Чернігівщині в останню путь провели чотирьох військових ЗСУ.
  371. Віталій Ражик.
  372. "Прожив гідне, але коротке життя": на війні загинув фанат київського Динамо Ігор Марковкін.
  373. Ігор «Коваль» Марковкін.
  374. ЧАСТОКОЛЯН Дмитро Анатолійович.
  375. Загинув Дмитро Анатолійович Частоколян.
  376. Під артилерійським вогнем на Донбасі загинув боєць із Феодосіївської громади.
  377. Микола Гаврилюк.
  378. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №357/2024 — Офіційне інтернет-представництво Президента України.
  379. Биковська, Лілія (18 жовтня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Бончев Євген. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
  380. Биковська, Лілія (14 листопада 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Борщ Роман. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.
  381. Микола Кучеренко.
  382. На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківщини Микола Рурак і Віталій Марчук.
  383. На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Андрій Дронь.
  384. Завжди йшов у бій першим: завтра Львів проведе в останню путь десантника Василя Задорожного. DailyLviv.com (укр.). 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
  385. У вівторок Львів попрощається з Героями Іваном Назаренком, Василем Задорожним та Ігорем Сподарем. Варта 1 (укр.). 4 вересня 2023. Процитовано 4 вересня 2023.
  386. Антон «Кай» Колісник-Кравченко.
  387. Захисник з Одеси Антон Колесник-Кравченко загинув на фронті.
  388. Знав кілька мов і впроваджував соціальні інновації: Одеса попрощалася із загиблим на фронті вундеркіндом   | Новини Одеси. dumskaya.net. Процитовано 25 листопада 2023.
  389. Равлюк, Юлія (24 січня 2024). У Львові відкрили меморіальну дошку розвіднику ГУР Олегу Бабію. Суспільне. Процитовано 24 січня 2024.
  390. Шушківський, А. І. (1 лютого 2023). Бабій Олег Іванович. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  391. Петиція про присвоєння звання Героя України Сергієві Бухтію — Cуспільне Вінниця.
  392. На фронті загинув випускник Немирівського коледжу будівництва.
  393. Лейтенант Олександр Наумов загинув внаслідок влучання ворожого артилерійського снаряда.
  394. На війні загинув стрілець-санітар з Івано-Франківщини Іван Григор'єв.
  395. Захищаючи Україну, загинув Іван Григор'єв з с. Михальче Коломийського району.
  396. Слободенюк Сергій Миколайович | Ізяславська громада, Хмельницька область, Шепетівський район. izyaslav-miskrada.gov.ua (ua) . Процитовано 17 березня 2024.
  397. Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 5 вересня 2023. Процитовано 6 вересня 2023.
  398. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 6 вересня 2023.
  399. shepetivka.com.ua (16 березня 2024). Ізяславська громада провела у засвіти ще двох Воїнів — Сайт міста Шепетівка. shepetivka.com.ua (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
  400. "Йому було лише 28". На війні загинув стрілець-снайпер з Івано-Франківщини Андрій Козарук.
  401. Поблизу Бахмута загинув 26-річний військовослужбовець з Івано-Франківщини Олексій Якимець.
  402. На Львівщині прощаються з п'ятьма військовослужбовцями.
  403. Кременчук попрощався з двома воїнами, які загинули на Донеччині. kolo.news (укр.). Процитовано 18 вересня 2023.
  404. У Полтавській області попрощалися із 30-річним солдатом Вадимом Котляровим. ptv.ua (англ.). Процитовано 18 вересня 2023.
  405. Євген Михальченко.
  406. Олесандр Загорулько.
  407. Солдат Сергій Білоград поліг під час штурму біля Кліщіївки. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
  408. Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) Білограду Сергію Сергійовичу. 6 лютого 2024.
  409. Биковська, Лілія (20 квітня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Димченко Сергій. Махала (укр.). Процитовано 24 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]