Карантинна вулиця (Одеса)
| Карантинна вулиця Одеса | |
|---|---|
 На розі із вулицею Єврейської | |
| Місцевість | Історичний центр Одеси |
| Район | Приморський |
| Назва на честь | Одеський карантин |
| Колишні назви | |
| Лєвашовська | |
| радянського періоду (українською) | вулиця Лизогуба |
| радянського періоду (російською) | улица Лизогуба |
| Загальні відомості | |
| Координати початку | 46°28′45″ пн. ш. 30°44′48″ сх. д. / 46.479080° пн. ш. 30.746587° сх. д. |
| Координати | 46°28′40″ пн. ш. 30°44′47″ сх. д. / 46.477798° пн. ш. 30.746399° сх. д. |
| Координати кінця | 46°28′35″ пн. ш. 30°44′46″ сх. д. / 46.476287° пн. ш. 30.746187° сх. д. |
| Транспорт | |
| Рух | двобічний |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2460031 |
| Мапа | |
 | |
 Карантинна вулиця у Вікісховищі  | |
Карантинна вулиця — невелика вулиця в Одесі, який починається від вулицею Святослава Караванського і закінчується перетином із Троїцькою вулицею.
Вулиця пролягає правим схилом Карантинної балки, що бере свій початок в районі Куликового поля і веде до Карантинної гавані порту, закінчуючись на Митній площі. На схилах балки селилися переважно поляки, які розбудовували великі будинки із хлібними магазинами. Із часом балка була розділена на два струмки — лівий Польський і правий — Карантинний, із відповідними узвозами: Польський і Карантинний (тепер Деволанівський). Паралельно схилам балки були також збудовані вулиці із аналогічними назвами: Польська вздовж лівого схилу і Карантинна — вздовж правого. Свою назву вулиця, як і уся балка, дістала від Карантинної фортеці, що знаходилася неподалік, на території сучасного парку Шевченка.
Вулиця виникла у 1828 році і початково пролягала від Карантинного узвозу до Троїцької вулиці, перериваючись кварталами між Поштовою і Поліцейською. Паралельно вулицю також наливали Карантинним провулком. У 1881 році вулиця змінила свої назву на Лєвашовська, в честь Одеського градоначальника Володимира Лєвашова.
Із приходом комуністів назву вулиці змінили на Лизогуба (у 1927 році), в честь відомого народовольця Дмитра Лизогуба, похованого неподалік, на Карантинному кладовищі.
У 1987 році частину вулиці від Карантинного узвозу і до перетину із вул. Ніни Строкатої було названо на честь російського радянського письменника Юрія Олеши, а згодом перейменовано на вул. Віталія Боровика, на честь українського публіциста Віталія Боровика. Решта вулиця зберігала назву Лизогуба до 1994 року, коли їй було повернено історичну назву.
- http://www.odessitclub.org/guidebook/page_street.php?id=55[недоступне посилання]
- http://www.odessitclub.org/guidebook/page_street.php?id=68 [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]