Канатний провулок
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Канатний провулок Одеса | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Історичний центр Одеси |
| Район | Приморський район |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 150 м |
| Координати початку | 46°28′18″ пн. ш. 30°45′04″ сх. д. / 46.47175° пн. ш. 30.751139° сх. д. |
| Координати | 46°28′16″ пн. ш. 30°45′04″ сх. д. / 46.471028° пн. ш. 30.751028° сх. д.Координати: 46°28′16″ пн. ш. 30°45′04″ сх. д. / 46.471028° пн. ш. 30.751028° сх. д. |
| Координати кінця | 46°28′14″ пн. ш. 30°45′03″ сх. д. / 46.470417° пн. ш. 30.750917° сх. д. |
| Транспорт | |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2460030 |
| Мапа | |
 | |
 Канатний провулок у Вікісховищі | |
Канатний провулок — коротка (150 м) вулиця в Одесі, в історичній частині міста, від вулиці Велика Арнаутська до вулиці Мала Арнаутська паралельно вулиці Леонтовича.
Назву отримав по канатним заводам Мєшкова (був розташований по лівій стороні вулиці Базарній майже що до майбутньої вулиці Леонтовича) і Новикова (розташовувався від Канатної вулиці до вулиці Леонтовича уздовж Великої Арнаутської, згодом був реорганізований в акціонерне товариство «Стальканат»)[1].
З 1905 по 1907 рік на сусідній з провулком, Малій Арнаутській вулиці, в будинку № 9, жив молодший брат Володимира Ілліча Леніна Дмитро Ілліч Ульянов (1874—1943), що послужило підставою в 1966 році дати провулку ім'я Ульянова. У 1997 році історичну назву було повернуто.
- Будинок № 1 — Колишня гімназія Панченко, (1911, арх. М. М. Добровольський)
- Будинок № 5 — Колишній прибутковий будинок Вселюбських, (1909, арх. Л. М. Чернігів, Я. С. Гольденберг)
- ↑ Канатная улица. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.