Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/17 липня
100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед
Назва:Київ
-Знайдено: + | Единбург || Велика Британія || 17 липня 1989
Зобр:30шт.
Назва:Миклухо-Маклай Микола Миколайович
Підзаголовок:=== Україна ===
Знайдено: + * 17 липня 2010 року, у 164-ту річницю від дня народження Миклухи-Маклая, відбулося урочисте відкриття музею у с. Калитянське Чернігівської області.[1][2]
Зобр:37шт.
Назва:Всеукраїнський молодіжний фестиваль «Перлини сезону-2004»
-Знайдено: + ===17 липня===
-Знайдено: + *17 липня - гурт "Друга ріка"
Назва:Політичні партії України
Назва:Колесса Філарет Михайлович
-Знайдено: + Філаре́т Миха́йлович Коле́сса (нар. 17 липня 1871, с. Татарське (нині с. Піщани, Львівська область) — пом. 3 березня 1947) — етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Дійсний член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка (з 1909), ВУАН (з 1929). Основоположник українського етнографічного музикознавства.
Зобр:1шт.
Назва:Луганськ
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Від 17 липня 1942 до 14 лютого 1943 року місто перебуває під націонал-соціалістичною владою. Цей нетривалий період позначився відродженням української культури в місті, зокрема й відновленням назви міста — Луганськ. Головною міською газетою стало україномовне «Нове життя» під редакторством Максима Бернацького[3]
Зобр:35шт.
Назва:Гель Іван Андрійович
-Знайдено: + Іва́н Андрі́йович Гель (* 17 липня 1937, с. Кліцько, Городоцького району Львівської області — † 16 березня 2011, Львів) — український правозахисник, дисидент, політик, публіцист, релігійний діяч, один із засновників Української гельсінської спілки, колишній радянський політв'язень.
Назва:Макаренко Андрій Гаврилович
-Знайдено: + Андрі́й Гаври́лович Мака́ренко (17 липня 1886, місто Гадяч, нині Полтавської області — 28 вересня 1963, Х'юстон, штат Техас, США) — український політичний діяч.
Зобр:1шт.
Назва:Метлинський Амвросій Лук'янович
-Знайдено: + Останні роки життя Метлинський провів у Криму (Ялта), де, тяжко хворий, 17 липня 1870 року покінчив життя самогубством. Він прострелив собі лівий бік і через два тижні помер. Розтин тіла покійного робили Степан Руданський разом із ще одним лікарем.[4]
Зобр:1шт.
Назва:Шухевич Роман Йосипович
-Знайдено: + Народився Роман Шухевич у місті Львові, на вулиці Собіщизни, будинок № 7 (сучасна вулиця Довбуша, будинок № 2, квартира належала Володимиру Шухевичу та його дружині Герміні)[5] 30 червня 1907 року[6] Батьки — Осип-Зиновій Шухевич та Євгенія Шухевич (дівоче прізвище Стоцька). Шухевичі належали до тих галицьких священичих родів, які протягом XIX століття сприяли українському національному відродженню. З роду Шухевичів вийшла когорта політичних, культурно-громадських та військових діячів, що формували модерну українську націю та боролися за її державність.
-Знайдено: + У 1930, після звільнення від служби в польській армії, Роман Шухевич одружився з дочкою пароха села Оглядів, Наталією Березинською (*13 березня 1910 — †28 лютого 2002). Там 28 березня 1933 у них народився син Юрій. Після окупації Західної України большевиками Наталія Шухевич із сином, щоб не потрапити в тюрму, перейшла нелегально кордон і добралася до Кракова, де зустрілась із чоловіком. Тут 16 жовтня 1940 народилася їхня дочка Марія. Під час Другої світової війни у липні 1941 Шухевич перебралася до Львова. Тут із двома дітьми проживала до арешту 17 липня 1945.
-Знайдено: + Дружину Шухевича Наталію заарештували 17 липня 1945 р. Обох дітей від неї забрали й віддали до дитячого будинку в м. Чорнобиль. Згодом Наталя зі своєю матір'ю Осипою також була відправлена на заслання, а діти — син Юрій та дочка Марія — були передані до дитячого будинку в Донецьку. Згодом Юрія було ув'язнено, і він перебував у таборах понад 32 роки. Сьогодні Юрій Шухевич — відомий громадсько-політичний діяч[7].
Зобр:42шт.
Назва:Кубек Емілій Антонович
-Знайдено: + Кубек Емілій Антонович (23 листопада 1867, с. Штефурів Свидницького округу, Словаччина — 17 липня 1940, США) — закарпатський письменник, дослідник життя лемків.
Назва:Шевель Георгій Георгійович
-Знайдено: + Гео́ргій Гео́ргійович Ше́вель (* 9 травня 1919, Харків - 17 липня 1989, Київ) — партійний і державний діяч УРСР, депутат Верховної Ради УРСР 3-10-го скликань. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в 1949–1952 роках. Член ЦК КПУ в 1952–1981 роках.
Назва:Язловець
-Знайдено: +
17 липня 1660 р. король Речі Посполитої Ян IV Казімеж надав привілей на проведення в місті ярмарку на день Св. Василія (за руським обрядом). 20 червня 1661 р., на прохання дідича Станіслава-Яна Конецпольського, король Ян IV Казімеж надав новий привілей на проведення в місті двохтижневого ярмарку коло дня Св. Юрія (за руським календарем).[8]
Зобр:10шт.
Назва:Тростянецький Арон Абрамович
-Знайдено: + Арон Абрамович Тростянецький (* 17 липня 1914, Златопіль,— 9 листопада 1986) — український літературознавець.
Назва:Тютюнник Василь Никифорович
-Знайдено: + Васи́ль Ники́форович Тютю́нник (17 липня 1890, хутір Куторжу (Куторжиха) за іншими відомостями в с. Єньках, Хорольський повіт, Полтавська губернія — †19 грудня 1919, Рівне) — український військовий діяч, полковник генерального штабу Армії УНР, командувач Дієвої Арміїї УНР в 1919 році.
-Знайдено: + У вузькопрофільних виданнях, присвячених історії України 1918–1920 років, систематично вказуються неправильні дані з біографії Тютюнника, зокрема, дата його народження — 1882 рік. Але, судячи із послужного списку російської армії, який зберігається в Москві в російському державному військово-історичному архіві, Василь Никифорович народився 17 липня 1890 року на хуторі Куторжу, що поблизу Хорола Полтавської губернії.(Киевские ведомости 14 грудня 2004 року).
Назва:Українсько-польська війна 1918—1919
-Знайдено: + |date = 1 листопада 1918 — 17 липня 1919
-Знайдено: + Украї́нсько-по́льська війна́ (пол. Wojna polsko-ukraińska) — збройний конфлікт між Польщею і Західно-Українською Народною Республікою на території Галичини, що вилилася в широкомасштабні бойові дії з 1 листопада 1918 по 17 липня 1919 року. Війна велася в умовах політичної нестабільності, викликаних розпадом Австро-Угорщини, розпадом Російської імперії і Громадянської війною в Росії.
Зобр:6шт.
Назва:Франко Ольга Федорівна
-Знайдено: + Ольга Франко (Хоружинська) (*10 квітня 1864 — †17 липня 1941) — громадська діячка і видавець, дружина Івана Франка. Авторка розвідки «Карпатські бойки і їх родинне життя» (альманах «Перший вінок», 1887). Разом з Іваном Франком видавала журнал «Життя і Слово» (1894—1897).
-Знайдено: + Одинока, покинута дітьми померла 17 липня 1941 року і похована на Личаківському цвинтарі, на полі № 4 неподалік від свого чоловіка.[9]
Зобр:1шт.
Назва:Ставище (смт)
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У 1920 році в Ставищі встановлено радянську владу, 1923 року отримало статус районного центра. У 1927—31 роках відбулася колективізація, у 1932—33 роках тривав голод. Від 17 липня 1941 по 4 січня 1944 селище і район були окуповані гітлерівськими військами. З фронтів Другої світової війни не повернулося 296 жителів Ставища. Багато ставищан були залучені до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року. На початку 1990-х років припинило роботу найбільше промислове підприємство району — Ставищенська філія Київського приладобудівного заводу «ТочЕлектроПрилад».
-Знайдено: + 1923 року присвоєно статус районного центру. У 1927—31 роках відбулася насильницька колективізація, яка супроводжувалася грабунками та депортаціями громадян УНР. У 1932—33 роках проведено геноцид українців, в наслідок якого спровоковано масові голодні смерті в місті. Від 17 липня 1941 по 4 січня 1944 селище і район були зайняті військами Німеччини. У складі сталінських військових формувань Другої світової війни вбито 296 жителів Ставища. Покалічені ветерани не отримали належної медичної допомоги, переживши примусовий голод 1947.
-Знайдено: + 17 липня 1941 року селище окупували фашистські загарбники. Запанував режим жорстокого терору, грабунків. Трудящі розгорнули боротьбу проти гітлерівців. У серпні 1942 року на території району став діяти партизанський загін ім. Калова, що налічував 39 бійців. Його очолив Б.Д. Кузенний, який загинув смертю героя 7 серпня 1943 року. Командиром загону став І.Д. Карташов. Загін провів 37 бойових операцій, знищивши значну кількість бойової вили противника, бойової техніки окупантів, в т.ч. 9 автомашин і тракторів. /Київський облпартархів, ф.5, оп.2/6. спр. 96. арк. І./
Зобр:3шт.
Назва:Старченко Василь Федорович
-Знайдено: + Васи́ль Фе́дорович Ста́рченко (7 (20) березня 1904, село Темрюк — 17 липня 1948) — аґрохімік, радянський державний діяч, член-кореспондент АН УРСР по спеціальності агрохімія з 12.02.1945 року.
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + Помер 17 липня 1948 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі.
Зобр:1шт.
Назва:Олена Пчілка
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + Народилася 5 (17 липня) 1849 року в містечку Гадяч на Полтавщині в родині небагатого поміщика Петра Якимовича Драгоманова. Початкову освіту отримала вдома. Батьки прищепили їй любов до літератури, до української народної пісні, казки, обрядовості. В 1866 році закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць».
Зобр:2шт.
Назва:Раєвський Борис Миколайович
-Знайдено: + Бори́с Рає́вський (нім. Boris Rajewsky; * 17 липня 1893, Чигирин — † 22 листопада 1974) — український і німецький науковець-біофізик.
Назва:Райхскомісаріат Україна
Підзаголовок:== Становлення ==
Знайдено: + Райхскомісаріат Україна був одним з 5 райхскомісаріатів, що мали бути створені на європейській частині території СРСР за планом Альфреда Розенберґа, якому 20 квітня 1941 Гітлер доручив підготувати план політичної перебудови СРСР після його окупації німецькими військами. На заході райхскомісаріат межував з Генеральною губернією і «Великою Румунією», на північному заході — з райхскомісаріатом Остланд. Інші межі мали бути встановлені у разі остаточної перемоги Німеччини у війні з Радянським Союзом: на сході — з райхскомісаріатом Туркестан, на півдні — з райхскомісаріатом Кавказ, а на північному сході — з райхскомісаріатом Московія. Райхскомісаріат Україна мав становити незалежний від Росії край з українським (бодай тимчасовим) урядом, але з забезпеченням німецького контролю у політичній, військовій та економічній сферах. 17 липня 1941 Гітлер призначив Розенберґа міністром окупованих територій Східної Європи, однак не вважав за відповідне створити український уряд. Для того, щоби послабити прагнення до незалежности, він виділив з планованого райхскомісаріату Галичину (яку було приєднано до т. зв. Генеральної Губернії), Північну Буковину і так зв. Трансністрію (їх передано до Румунії), а столицею став не Київ, а місто Рівне. Підкарпатську Русь окупувала Угорщина за згоди Гітлера ще у березні 1939 р.
Зобр:12шт.
Назва:Решетилівські статті
-Знайдено: + Решетилівські статті 1709 — 14 пунктів петиції, що її подав гетьман Іван Скоропадський цареві Петрові І у м.Решетилівці 17 липня 1709 року. Частково були затверджені царем 11 серпня 1709, але на практиці не мали впливу на українсько-російські відносини, що перейшли у фазу поступової ліквідації гетьманської автономії та українських вольностей.
-Знайдено: + Гетьман Скоропадський, якого було призначено Петром I після переходу Івана Мазепи на бік Карла XII, 17 липня 1709 року, незадовго після Полтавської битви, надіслав московському царю так звані «Просітєльні статті», які мали регулювати відносини між царатом та Гетьманщиною. Цим документом гетьман прохав царя зберегти права та вольності Гетьманщини, які передбачалися виданим від 1 лютого 1708 маніфестом.
-Знайдено: + від 17 липня 1709 року
Зобр:1шт.
Назва:Дрогобич
-Знайдено: + 3 травня відбулась окружна нарада присвячена питанню формування дивізії. Через деякий час на площі Театральній запрацювала комісія, яка 6 днів на тиждень з 8 ранку до 6 вечора приймала бажаючих. Вже з 17 липня по 19 липня перші групи майбутніх дивізійників на поїздах відправились до Львова.
Зобр:24шт.
Назва:Різниченко Василь Федорович
-Знайдено: + Васи́ль Фе́дорович Різниче́нко (Різников) (* 16 січня (28 січня за новим стилем) 1892, Конотоп, нині Сумської області — † 17 липня 1938, Київ) — український історик-популяризатор, бібліограф, демограф.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 10 лютого 1938 року Різниченка заарештували. Його звинуватили в шпигунській діяльності на користь Польщі. 17 липня 1938 року в Києві Василя Федоровича Різниченка розстріляли. Найімовірніше, він лежить у Биківні.
Назва:Ружин (смт)
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Трагічними були й роки Німецько-радянської війни 1941–1945 років. Ружин був окупований фашистами 17 липня 1941 року, а визволений в ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, яка розпочалася 24 грудня 1943 року. Під час визволення Ружина в жорстоких боях загинули 504 воїни різних національностей. Під час наступної адміністративної реформи і до нашого часу Ружин відходить до Житомирської області.
Назва:Свістель Франц
-Знайдено: + Свістель Франц (*17 липня 1887, Бучач — †4 липня 1966, Сіракузи (США)) — український адвокат, громадсько-політичний діяч Перемишлянщини.
Назва:Зміїний (острів)
-Знайдено: + nreg=642_003 Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією] (договір підписано в м. Констанца 2 червня 1997 р.; ратифіковано Законом № 474/97-ВР від 17 липня 1997 р.)</ref> проходить по дузі радіусом 12 морських миль, що відмежовує територіальне море навколо острова Зміїний, до точки 2 з координатами 45°03'18.5'' північної широти та 30°12'21.5'' східної довготи, де ця дуга перетинається з лінією, проведеною на рівних відстанях від континентального узбережжя Румунії та України. Від точки 2 лінія розмежування проходить по рівновіддаленій лінії через точки 3 (координати 44°46'38.7'' північної широти та 30°58'37.3'' східної довготи) та 4 (координати 44°44'13.4'' північної широти та 31°10'27.7'' східної широти) до точки 5 (координати 44°02'53.0'' північної широти та 31°24'35.0'' східної широти). Від точки 5 морський кордон проходить по рівновіддаленій від румунського та українського узбережжя лінії напрямком на південь, починаючи від геодезічного азимуту 185°23'54.5'' і до точки, де він перетинається з економічною зоною Туреччини.[10] Таке проходження лінії розмежування практично точно відтворює лінію, запропоновану радянською стороною на переговорах про розмежування з Румінією в 1987 році.[11]
Зобр:5шт.
Назва:Захаревич Юліан
-Знайдено: + Захаревич Юліан Октавіан (пол. Julian Oktawian Zachariewicz; 17 липня 1837 Львів — 27 грудня 1898, Львів) — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX — початку ХХ століття.
Зобр:3шт.
Назва:Дзиндзирук Сергій Олександрович
-Знайдено: + На професійному ринзі дебютував 22 січня 1999 в Варшаві, Польща, проти алжирського боксера Рамдане Куане. 17 липня 2004, після перемоги над французом Мамаду Тіамом (Mamadou Thiam), став чемпіон Європи. 3 грудня 2005, після перемоги над пуерторіканцем Даніелем Сантосом, став чемпіон світу за версією WBO.
Назва:Летичів
-Знайдено: + 17 липня 1941 р. — окупований німецькими військами. Вони влаштували єврейське гетто а у замку концтабір де тримали євреїв міста. У кінці 1942 року біля передмістя Залетичівки було вбито біля 7200 мешканців гетто. 23 березня 1944 року визволений військами Другого Українського фронту радянської армії.
Зобр:6шт.
Назва:Історія Маріуполя
-Знайдено: + З 17 липня 1932 року Маріуполь (і вся східна частина Дніпропетровської області) увійшли до складу створеної Донецької області (центр — Сталіно (Донецьк)).
Зобр:18шт.
Назва:Динамо (Київ)
-Знайдено: + Наступний матч відбувся 17 липня 1928 року проти клубу Динамо (Одеса). Гра проходила за сильної спеки і в невисокому темпі і закінчився з рахунком 2:2. Відразу після цієї гри Бармінський запросив до «Динамо» з Одеси свого старого знайомого Лазаря Когена, який на той час встиг прославитись як організатор кращої тамтешньої команди «Местран». В Києві його назначили інструктором клубу, що в сучасних мірках відповідає адміністратору.
-Знайдено: + Стадіон «Динамо» став називатися Німецьким стадіоном, а Республіканський — Українським. Саме на ньому 7 червня 1942 року відбулося офіційне відкриття футбольного сезону. Грали команда «Старт» хлібозаводу № 1 та команда «Рух». Перемогли колишні досвідчені динамівці з рахунком 7:2. Такими ж переможними були й усі наступні зустрічі, що відбувалися вже на стадіоні «Зеніт»: 21 червня — з командою угорських вояків (6:2), 5 липня — з румунськими вояками (11:0), 17 липня — з німецькою командою залізничників (6:0). Проте 17 липня цю розгромну перемогу газета «Нове українське слово» повністю розкритикувала:
Зобр:34шт.
Назва:Літин (смт)
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + З 17 липня 1941 року по 20 березня 1944 року — Літин під фашистською окупацією.
Зобр:3шт.
Назва:Руденко Роман Андрійович
-Знайдено: + Руденко Роман Андрійович (* 17 липня 1907, в с. Носівка Чернігівської області (насправді в с. Підгайне, за 1 км від с. Носівка) — † 23 січня 1981, Москва), радянський юрист, в 1944–1953 прокурор УРСР; з 1953 Генеральний прокурор СРСР. Кандидат в члени ЦК КПРС (1956), член ЦК з 1961; делегат 18-24-го з'їздів КПРС; депутат Верховної Ради СРСР 3-9-го скликань, дійсний державний радник юстиції, Герой Соціалістичної Праці (1972).
Зобр:1шт.
Назва:Адміністративний поділ УРСР
-Знайдено: + ** Донецька область (17 липня 1932 року) — створена з частин Дніпропетровської та Харківської областей, а ткож міст і районів республіканського підпорядкування
Зобр:1шт.
Назва:Державні нагороди України
-Знайдено: + * 17 липня 2013 року Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України «Про внесення зміни до статті 10 Закону України „Про державні нагороди України“», яким передбачається запровадження нового почесного звання «Заслужений працівник дипломатичної служби України».[12]
Зобр:27шт.
Назва:Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля
-Знайдено: + * «Океан-О» — науково-дослідницький космічнний апарат, виведений на навколоземну орбіту 17 липня 1999 року.
Зобр:6шт.
Назва:Державне космічне агентство України
-Знайдено: + * «Океан-О» — науково-дослідницький космічнний апарат, виведений на навколоземну орбіту 17 липня 1999 року.
Зобр:5шт.
Назва:Головна астрономічна обсерваторія НАН України
-Знайдено: + Головна астрономічна обсерваторія НАН України — заснована 17 липня 1944 з ініціативи Олександра Яковича Орлова; одна з двох обсерваторій міста Києва.
Зобр:6шт.
Назва:Арсенал (Київ)
Підзаголовок:=== Рекорди ===
Знайдено: + * Найбільша перемога в чемпіонаті — 8 — 1 («СК Волинь-1», 17 липня 2002 року, Київ)
Зобр:6шт.
Назва:Павло (Ґойдич)
-Знайдено: + Але навіть за ґратами комуністи боялися популярності Владики. Його возили з однієї тюрми в іншу, бо народ, дізнавшись, де він перебуває, сходився під вікна в'язниці на молитву. Не забував про нього і світ. 17 липня 1958 року Папа Пій XII вислав йому щирі привітання з нагоди 70-річчя.
-Знайдено: + Павла Ґойдича тримали у найстрашніших в'язницях. Змушували до найпринизливішої праці, наприклад, мити підлогу у кімнаті сторожів. Діяли й підступно: пропонували очолити Православну Церкву в Чехословаччині, але він відмовлявся. Мав одне бажання, яке в останні місяці висловлював товаришам: «Завжди прошу ласкавого Бога, щоб із цієї долини сліз покликав мене того самого дня, в який прислав». Так воно і сталося: 17 липня 1960 року, в день свого народження, Павло Ґойдич помер. 10 років він карався у комуністичних в'язницях.
Підзаголовок:=== Блаженний ===
Знайдено: + 4 листопада 2001 року на майдані перед собором св. Петра у Римі Папа Іван Павло II перед тисячами паломників з різних країн проголосив імена восьми нових блаженних. Серед них був священномученик Павло Ґойдич. День вшанування його пам'яті у церковному календарі призначено на 17 липня — день його смерті.
Зобр:1шт.
Назва:Микулинці
-Знайдено: + |align=center |17 липня 1944
Зобр:15шт.
Назва:Холодне Сонце
-Знайдено: + 17 липня, 2004 — «Холодне Сонце» стає лауреатом другої премії в рок-номінації на фестивалі «Перлини Сезону» в Запоріжжі. Гурт залишає Олександр Мусіхін, на його місце приходить Михайло Жук.
Зобр:10шт.
Назва:Бардах Яків Юлійович
-Знайдено: + Я́ків Ю́лійович Барда́х (* 1857, Одеса — † 17 липня 1929, Одеса) — український радянський мікробіолог, бактеріолог, інфекціоніст. Винайшов спосіб виготовлення антидифтерійної сироватки.
Назва:Прокуратура України
-Знайдено: + |24 квітня 1998 — 17 липня 1998
-Знайдено: + |17 липня 1998 — 30 квітня 2002
Зобр:3шт.
Назва:Болобан Леонід Вітович
-Знайдено: + Болобан Леонід Вітович — (справжнє прізвище — Серговський, *17 липня 1893, Біла Церква — †21 грудня 1979, Харків) — український драматург, критик, актор і режисер.
Назва:Виступ полуботківців
-Знайдено: + Ви́ступ полубо́тківців — збройний виступ вояків Другого українського імені гетьмана Павла Полуботка козачого полку та членів Українського військового клубу імені Полуботка з метою проголошення незалежності України, що відбувся у ніч з 4 (17) на 5 (18) липня 1917 року. Виступ мав соціальні та політичні причини. Вояки-полуботківці страждали від нестачі продовольства, медикаментів, поганих умов проживання. Політичними причинами заколоту стала нерішуча національна та військова політика Української Центральної Ради. У вирі повстання опинилися понад 10 тисяч озброєних вояків та більша частина киян. Тим не менш, завдяки злагодженим та скоординованим діям Центральної Ради та керівництва Київського військового округу (КВО), виступ було придушено, а його учасників вислано на фронт. Вважається, що ідеологом та натхненником виступу був Микола Міхновський, хоча не існує жодного документу, який би вказував на його участь у цих подіях.
Зобр:18шт.
Назва:Компан Олена Станіславівна
-Знайдено: + Оле́на Станісла́вівна Ко́мпан (*19 березня 1916, Єнакієве — †17 липня 1986) — український історик, фахівець із соціально-економічних питань. Доктор історичних наук (з 1965 року). Дружина письменника Івана Юхимовича Сенченка.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Померла 17 липня 1986 року. Похована на Байковому кладовищі (дільниця № 20). На могилі встановлено спільний із чоловіком пам'ятник. Це прямокутна стела із сірого граніту, на якій два керамічні портрети овальної форми й напис: «Письменник Іван Сенченко. 1901–1975. Історик Олена Компан. 1916–1986».
Зобр:1шт.
Назва:Прийма
-Знайдено: + * Прийма Володимир (*17 липня 1906, Страдч — †26 червня 1941) — блаженний Української греко-католицької церкви.
Назва:Буцик Андрій Калістратович
-Знайдено: + Андрі́й Калістра́тович Бу́цик (*4 липня (17 липня за новим стилем) 1906, село Вишняки, нині Хорольського району Полтавської області — †25 грудня 1984, Київ) — український історик, педагог. Кандидат історичних наук (1947). Професор (1964).
Назва:Гуцуляк Борис Михайлович
-Знайдено: + --
-->Бори́с Миха́йлович Гуцуля́к (*17 липня 1927, Задубрівці), — український хімік, доктор хімічних наук, професор.
-Знайдено: + Народився 17 липня 1927 року в селі Задубрівці, Снятинського району, Івано-Франківської області (тоді — Станіславівське воєводство) в учительській родині.
Назва:Вележева Ніна Олексіївна
-Знайдено: + Ні́на Олексі́ївна Ве́лежева — (*17 липня 1928) — українська художниця.
Назва:Сирота Михайло Дмитрович
-Знайдено: + Миха́йло Дми́трович Сирота́ (*17 липня 1956, Черкаси — †25 серпня 2008, Узин) — український політик, Голова Трудової партії України, народний депутат України 2-го, 3-го та 6-го скликань, один з авторів Конституції України. Кандидат технічних наук, доцент.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 17 липня 1956 (м.Черкаси) в сім'ї вчителів; українець; дружина Ірина Євгенівна — економіст; син Дмитро — юрист.
Зобр:1шт.
Назва:Льовочкін Сергій Володимирович
-Знайдено: + Сергі́й Володими́рович Льо́вочкін (нар. 17 липня 1972, Київ) — народний депутат України, доктор економічних наук, доцент кафедри фінансів КНЕУ. З 25 лютого 2010 року — Глава Адміністрації Президента України[13]. 2011 року посів 3-є місце в рейтингу ста найвпливовіших українців на думку журналу «Корреспондент»[14].
Назва:Довгалюк Петро Микитович
-Знайдено: + Петро́ Мики́тович Довгалю́к (* 23 листопада (6 грудня за новим стилем) 1904, село Гущинці, тепер Калинівського району Вінницької області — † 17 липня 1989, Київ) — український літературознавець. Кандидат філологічних наук (1959).
Назва:Київське футбольне дербі («Динамо» — «Арсенал»)
Зобр:10шт.
Назва:Історія Луганська
-Знайдено: + | 17 липня 1942 —
Назва:Волинь (футбольний клуб)
-Знайдено: + * Найбільша поразка: 1:8 («Арсенал» К, 17 липня 2002 року, Київ).
Зобр:3шт.
Назва:Возилів
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Перша документальна згадка про село датується 1454 роком; село належало шляхтичу Теодору Бучацькому-Язловецькому (Теодорику із Бучача)[15]. За іншою версією — 1410 рік. Назва села походить від слова возити (перевіз через річку Дністер). 17 липня 1458 р. в записі галицького земського суду (№ 2876)[16] вказано, що Міхал з Бучача і Язлівця (тобто син Теодора Бучацького-Язловецького) віддав в заставу село Возилів шляхетному Яну з Нєнчина (nobili Ioanni de Nyenczyn, ймовірно, теперішній Німшин) за позику в розмірі 60 марок. Цитата ([] Помилка: {{Lang-xx}}: немає тексту (допомога)):
Gener. Michael de Buczcacz alias de Jaslovecz obligavit bona dicta Wosilow nobili Ioanni de Nyenczyn in sexaginta marcis, qui Ioannes facultatem habebit invadiare Wosilow cui voluerit in sexaginta marcis. Michael obligatus est ipsum tueri a fratre ipsius germane Ioannes.[17]
Назва:Аркас Микола Миколайович (молодший)
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 17 липня 1914 року у званні поручика був мобілізований до армії. 28 липня 1914 року був зарахований до 8-го гусарського Лубенського полку. 27 квітня 1915 року — переведений до Чеченського кінного полку Окремої Кавказької Туземної дивізії. З 23 жовтня 1915 року — начальник дивізійної військово-поліційної команди. З 12 липня 1916 року — обер-офіцер для доручень при начальникові дивізії генералові Багратіоні. З 4 березня 1917 року — штабс-ротмістр.
Зобр:1шт.
Назва:Макеєнко Володимир Володимирович
-Знайдено: + Народився 17 липня 1965 (місто Клинці, Брянська область, Росія); батько Володимир Федорович (1933–1978); мати Ірина Порфирівна (1937) — пенсіонерка; дружина Світлана Вікторівна (1970) — помічник-консультант народного депутата України; син Володимир (1992) — учень; син Павло (1998) — учень; дочка Марія (2005).
Назва:Потебенько Михайло Олексійович
-Знайдено: + | початок_терміну = 17 липня 1998
Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: +
Попередник: | 4-й Генеральний прокурор України 17 липня 1998 - 30 квітня 2002 |
Наступник: |
Ференц Богдан Васильович |
Гарник Микола Васильович |
Назва:Крижанівський Степан Андрійович
-Знайдено: + Степа́н Андрі́йович Крижані́вський (*26 грудня, 1910 (8 січня 1911), м. Новий Буг, Миколаївська область — 17 липня 2002) — український поет, перекладач, теоретик літератури, доктор філологічних наук (1962), професор (1963). Член спілки письменників України (1934) фольклорист. Батько Андрія Крижанівського.
Назва:Курашівці
-Знайдено: + Район був окупований фашистами 17 липня 1941 року. В перші дні окупації створили концтабір. 21 серпня 1941 року фашисти вивели з табору 1 500 людей єврейської національності і в лісі розстріляли. Загинуло всього понад 2 000 чоловік. На території району в лісах утворювались партизанські загони, у Михайлівському лісі був штаб. Помилково були скинуті зброя і радистка, яку повісили, в лісі близ села. Серед партизан були односельчани: Лубов Г. Є., Власюк В. І., Гончарук І. М., Шевчук Ф. О., Саміляк Д. О.
Назва:Список керівників Адміністрації та Секретаріату Президента України
Назва:Німецько-радянська війна
Підзаголовок:=== 1942 ===
Знайдено: + * 17 липня — Німеччина розпочала битву за Сталінград.
-Знайдено: + * Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943)
Зобр:25шт.
Назва:Нова Вижва
-Знайдено: + 17 липня 1944 року війська 1-го Білоруського фронту визволили Нову Вижву. У цих боях брало участь багато воїнів різних національностей, в наш час[коли?] встановлено імена 45 тих, хто визволяв це поселення, а також Рудку та Хотівель.
Назва:Єлішевич Аркадій Танхумович
-Знайдено: + Арка́дій Танху́мович Єліше́вич (*17 липня 1932 — †24 квітня 2002) — науковець, доктор технічних наук, професор Донецького політехнічного інституту.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 17 липня 1932 року в Дніпропетровську. В роки Другої світової війни перебував у евакуації в м. Селюкта Киргизької РСР. У 1946 р. переїхав до Донецька, де у 1950 р. закінчив середню школу і в цьому ж році поступив до Донецького індустріального інституту.
Назва:Національний університет цивільного захисту України
-Знайдено: + |дата = 17 липня
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Історія навчального закладу бере свій початок з 17 липня 1928 р., з того часу, коли Радою Народних Комісарів УРСР була прийнята постанова про створення в м. Харкові дворічних постійнодіючих Всеукраїнських пожежно-технічних курсів. У подальшому, в процесі свого становлення та розвитку, назва навчального закладу неодноразово змінювалася. У 1930 р. Всеукраїнські пожежно-технічні курси були реорганізовані у Харківський пожежний технікум НКВС УРСР. У 1938 році у зв'язку із воєнізацією пожежної охорони міст, яка викликала необхідність у підготовці та перепідготовці значної кількості фахівців для міських пожежних частин, Харківський пожежний технікум НКВС УРСР було реорганізовано у Курси удосконалення командного складу міської пожежної охорони (КУКС) НКВС СРСР. У липні 1941 року Курси реорганізовано у ІІІ, а у 1943 році — IV Пожежно-технічну школу НКВС СРСР. В подальшому, у вересні 1946 року, IV ПТШ реорганізовано у Харківське пожежно-технічне училище МВС СРСР з трирічним терміном навчання.
Зобр:2шт.
Назва:Марущак Мар'ян Осипович
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 17 липня 2010 року перейшов до ПФК «Севастополь»Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>
: теги без назви повинні мати якийсь вміст
Назва:Лопатин (смт)
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У березні 1944 року частини Червоної Армії визволили Лопатин. Після жорстоких боїв у районі Бродів фашистам на деякий час вдалося знову захопити Лопатин, але 17 липня 1944 року він став радянським. У визволенні Лопатина брали участь підрозділи Ташкентського стрілецького і 174-го Червонопрапорного саперного полків. У боях за селище особливо відзначилися Герой Радянського Союзу офіцер Селенчук і сержант Сланцов, які протягом двох днів відбивали атаки фашистів, поки не прийшло підкріплення. Багато солдатів і офіцерів загинуло смертю хоробрих. Серед них сержант К.П. Рябіхін, рядові І. П. Бойко, К. Д. Цвях, М. І. Поляков та інші. У братській могилі, що знаходиться у сквері, поховано понад 200 чоловік. У 1962 році тут встановлено пам'ятник.
Зобр:1шт.
Назва:Шмуель Йосеф Аґнон
-Знайдено: +
Шмуель Йосеф (Йосиф) Аґнон (івр. שמואל יוסף עגנון, справжнє ім'я — Шмуель Йосеф Галеві Чачкес; нар. 17 липня 1888, Бучач, Австро-Угорщина, тепер Тернопільська область — пом. 17 лютого 1970, Єрусалим) — єврейський письменник, вихідець з Галичини. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1966. Перший з івритомовних та їдишемовних письменників володар цієї високої відзнаки.
Зобр:3шт.
Назва:Терещук Вікторія Анатоліївна
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 17 липня 2008 р. здобула звання чемпіонки Європи з результатом 5736 балів на жіночих змаганнях у Москві.
Назва:Левицький Мирон
-Знайдено: + Миро́н Леви́цький (псевдонім: LEV; *14 жовтня 1913, Львів — †17 липня 1993, Торонто) — український художник, графік, ілюстратор, журналіст, письменник.
-Знайдено: + Помер Мирон Левицький 17 липня 1993 року в Торонто, де і був похований.
Назва:Ізюм-Барвінківська операція
-Знайдено: + Операція почалася 17 липня. Протягом дня 1-а і 8-а гвардійські армії форсували Сіверський Донець, захопили декілька плацдармів на його правому березі і уклинилися в оборону противника на глибину до 5 км. На другий день для завершення прориву оборони стали вводитися в бій по частинах 23-й танковий і 1-ший гвардійський механізований корпуси. До цього часу противник підтяг свої оперативні резерви — 17-у і 23-у танкові дивізії, а також танкову дивізію СС «Вікінг». Спроби завершити прорив тактичної оборони противника були безуспішні. Боротьба продовжувалася за розширення і об'єднання захоплених плацдармів. 3-я гвардійська армія не змогла розвинути наступ.
Назва:Дахній Андрій Йосипович
-Знайдено: + Андрі́й Йо́сипович Дахні́й (* 17 липня 1967, Стрий) — український історик філософії, перекладач. Кандидат філософських наук (1996). Доцент кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка (від 1999 року).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Андрій Йосипович Дахній народився 17 липня 1967 року у місті Стрию Львівської області. Після закінчення середньої школи навчався на факультеті журналістики Львівського університету, який закінчив 1990 року з відзнакою. У 1991—1994 роках навчався в аспірантурі цього ж університету за спеціальністю «Історія філософії». Відразу після закінчення аспірантури працював асистентом на кафедрі історії філософії філософського факультету Львівського університету. Від березня 1999 року перебуває на посаді доцента тієї ж кафедри.
Підзаголовок:== Література ==
Знайдено: + * Щоденна історія (15—17 липня) // Львівська газета. — 2005. — 15 липня.
Назва:Гундорова Тамара Іванівна
-Знайдено: + Гундорова Тамара Іванівна (*17 липня 1955, с. Климівка Карлівський район Полтавська область Україна) — український літературознавець і культуролог. Завідувачка відділу теорії літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, член-кореспондент НАН України.
Назва:Грузов Андрій Миколайович
-Знайдено: + Народився 17 липня 1917 р. в Києві в родині службовця. Закінчив Київський інститут кіноінженерів (1948). Працював у Пермському облуправлінні кінофікації, на заводі Кінап (1950—1951), старшим інженером (1951—1956), а з 1956 р. — звукооператором Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
Назва:Борушенко Павло
-Знайдено: + Боруше́нко Павло́ (нар. 17 липня 1902, с. Бариш, нині Бучацького району Тернопільської області — пом. 14 грудня 1980, м. Курітіба, Бразилія)
Назва:Військово-морські сили Української Народної Республіки та Української Держави
-Знайдено: + Хрест над тризубом був збережений «яко традиція, що походить від того хреста, який був на запорозьких прапорах, під якими вони плавали на чайках Чорним морем у дні далекої славної минувщини[18]», а прямий синій грецький хрест на прапорі, повторював мотиви старої козацької корогви, символізуючи славу Чорноморської флотилії Війська Вірних Козаків, яка в кінці XVIII сторіччя уславилася в боях за Очаків, Одесу та Ізмаїл. 17 липня 1918 року товариш морського міністра Максимов надіслав міністрові іноземних справ Дмитрові Дорошенку опис та малюнок цього прапору. Однак, як те видно із різних спогадів, в українській флотській практиці в 1918 році поруч із новим прапором ще тривалий час використовувалися старі республіканські і навіть звичайні національні прапори.
Зобр:51шт.
Назва:Ігішев Олександр Сергійович
-Знайдено: + Народився 17 липня 1940 р. в Магадані в родині службовців. Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1964). Працював асистентом режисера на Одеській студії художніх фільмів (1963—1965), режисером Київської кіностудії науково-популярних фільмів (1965—1969), «Білорусьфільму» (1971 — 1974). З 1975 р. — режисер Одеської студії художніх фільмів.
Назва:Максимов Микола Лаврентійович
-Знайдено: + 17 липня 1918 року товариш Морського міністра М.Максимів надіслав Міністру закордонних справ опис та малюнок військового прапора Української Держави, затвердженого Гетьманом. Цей прапор, також, було наказано підняти на всіх кораблях українських ВМС.
Назва:Валяєв Сергій Валентинович
-Знайдено: + У статусі вільного агента Валяєв відправився на перегляд у «Ворсклу»[19], проте через конфлікт з керівництвом не підписав контракт[20] і 17 липня 2012 року підписав контракт з ужгородською «Говерлою»[21] і 21 липня дебютував за західноукраїнський клуб у матчі чемпіонату проти донецького «Шахтаря», вийшовши на заміну на 56 хвилині замість Давида Одонкора[22].
Зобр:3шт.
Назва:Рева Віталій Григорович
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 17 липня 2012 року підписав контракт з криворізьким «Кривбасом», проте став другим воротарем команди після Артема Штанька і лише в жовтні, після того як Штанько пропустив шість голів від донецького «Металурга», Рева став основним воротарем команди, але вже 18 листопада Рева під час матчу пошкодив передній м'яз і до кінця року вилетів з команди[23].
Зобр:3шт.
Назва:Запорізький трамвай
-Знайдено: + | дата відкриття =17 липня 1932
-Знайдено: + Історія трамваю у місті розпочалася 17 липня 1932 року відкриттям лінії від площі Свободи до Дніпрогесу. У листопаді того ж року лінію подовжено на південь до вокзалу Запоріжжя-1.
Зобр:1шт.
Назва:Іщенко Іван Миколайович
-Знайдено: + Народився 5 (17 липня) 1891 року в селі Пустоварівці (нині Сквирського району, Київської області) у сім'ї селянина. Після закінчення навчання у сільській школі поступив до Київської фельдшерської школи, де вчився в одному циклі з Миколою Щорсом. Потім, попрацювавши три роки фельдшером, склав іспити на атестат зрілості і вступив на медичний факультет Київського університету. Зразу ж після закінчення університету в 1917 році був призваний на військову службу і призначегний молодшим лікарем Архангельського піхотного полку, який знаходився на Південно-Західному фронті.
Зобр:2шт.
Назва:Історія Тетієва
-Знайдено: + Але сталось, не так як гадалось. 17 липня 1941 року було окуповане місто Тетіїв. Почалася жорстока розправа з комуністами. Всюди, де вони ступали, у них під ногами горіла земля.
Назва:Безкоровайний Володимир Герасимович
-Знайдено: + 26 червня 1994 року «Гетьман Сагайдачний» вийшов з Севастопольської бухти і взяв курс в океан. З прибуттям фрегата «Гетьман Сагайдачний» до Руану туди прибув і командувач ВМС України віце-адмірал Володимир Безкоровайний, який представляв командування Збройних сил незалежної України. Перший далекий морський похід флагмана ВМС України фрегата «Гетьман Сагайдачний» успішно завершився 7 серпня. Естафету участі у міжнародних навчаннях у нього перейняли корвет «Луцьк» і корабель управління «Славутич», які, відповідно, з 25 по 27 липня та з 17 по 31 жовтня взяли участь у міжнародних миротворчих навчань «Бриз-94» в Болгарії та «Морський партнер-94» в Румунії.
Зобр:2шт.
Назва:Офіційні й інші ювілеї та пам'ятні дати в Україні 2009 року
-Знайдено: + * 17 липня — 160 років від дня народження Пчілки Олени (справж. — Косач Ольга Петрівна), української письменниці, фольклориста, етнографа (1849—1930).
Назва:Непогодов Дмитро Михайлович
-Знайдено: + У березні 2006 року 18-річний воротар підписав стажерський контракт з клубом «Олімпік Марсель», який є однєю з найкращих команд Франції, наступного року продовживши його ще на рік. Український футболіст регулярно виступав за другу команду «Марселя» в дивізіоні CFA2 (5-та за силою ліга Франції) і 17 липня 2008 року підписав професіональний контракт[24]. Проте основним голкіпером клубу стабільно був гравець збірної Франції Стів Манданда, а Дмитро Непогодов був третім-четвертим воротарем клубу і жодного разу не вийшов в офіційному матчі за основну команду.
Зобр:1шт.
Назва:Марич Роман Ростиславович
-Знайдено: + Роман Ростиславович Марич (нар. 17 липня 1977, Львів) — український футболіст і тренер. Виступав, зокрема, за «Карпати» (Львів), «Закарпаття» (Ужгород) і юнацьку збірну України (U-17)[25]
Назва:Битва під Дубенкою
-Знайдено: + 17 липня війська Каховського перетнули Буг. Російський полководець, отримавши інформацію про польську позицію, сказав: «Таку зручну місцевість неприятель уфортифікував з великою охотою.»[26] На наступний день близько 8 години ранку першими пішли в атаку російські козаки, а через годину прийшла черга російської піхоти. Ці атаки були відбиті польською артилерією. Понятовскій, коли узнав про цей успіх, але не маючи уявлення про всю ситуацію, наказав атакувати росіян. Костюшко, тверезо оцінивши, не послухався наказу, за що пізніше отримав догану. У російському описі битви ця атака названа розвідкою боєм силами козаків Орлова і Катеринославських єгерів.[27]
Зобр:7шт.
Назва:Сапеляк Степан Євстахійович
-Знайдено: + 17 липня 1988 р. — заснував Гельсінську Групу в м. Харкові, яку очолював 1988–1990 рр. до її реорганізації в Республіканську партію, яку також і очолював[28]. У серпні 1988 р. вперше в у Харкові підняв жовто-блакитний прапор біля пам'ятника Тарасові Шевченкові з активістами УГГ[29].
Зобр:5шт.
Назва:Янпавліс Вітольд Гнатович
-Знайдено: + Народився 17 липня 1930 р. у м. Даугавпілсі (Латвія) в родині робітника.
Назва:Севастополь (стадіон)
Підзаголовок:== Матчі ==
Знайдено: + | 17 липня 2003
Зобр:2шт.
Назва:Шакало Володимир Петрович
-Знайдено: + Народився 17 липня 1941 р. в Кривому Розі Дніпропетровської обл. Закінчив театральну студію при Харківському академічному українському драматичному театрі та Державний інститут театрального мистецтва ім. А.Луначарського (1973). Актор Київської кіностудії імені О.Довженка, потім — Одеській кіностудії. Працював у театрах Києва, Гродно, Кишинева, Одеси. У 1996-2007 — актор Луганського академічного українського драматичного театру.
Назва:Мацюк Орест Ярославович
-Знайдено: + О́рест-Не́стор Яросла́вович Мацю́к (*24 червня 1932, Трускавець — †17 липня 1999, Львів) — український історик, архівіст і знавець філіграней — водяних знаків на папері, історик паперу, краєзнавець, доктор історичних наук (1995), професор (1997). Заслужений працівник культури України (1994).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 24 червня 1932 р. у Трускавці в родині вчителів. Помер 17 липня 1999 р. у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
Назва:Дибенко Павло Юхимович
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + З 3 березня 1920 по 11 травня 1920 року — начдив 1-ї кавказької кавалерійської дивізії. З 28 червня 1920 по 17 липня 1920 року — начдив 2-ї Ставропольсклй кавалерійська дивізії імені М. Ф. Блінова. Під загальним командуванням М. М. Тухачевського Павло Дибенко, на чолі Зведеної дивізії, був одним з керівників придушення Кронштадтського повстання у 1921 році. Брав участь у придушенні селянського повстання в Тамбовській губернії. За ці та інші «особисті заслуги» у 1922 році був поновлений у партії, командував стрілецьким корпусом в Одесі, де оселився в особняку, самовільно ним «експроприйованому».
Зобр:1шт.
Назва:Релігія Тернопільської області
-Знайдено: + 1946 на території області діяли 8 чоловічих монастирів, 4 жіночих і 18 жіночих чернечих груп УГКЦ: згромадження василіян, редемптористів, студитів, служебниць, сестер Пресвятої Родини та Святого Йосафата (бл. 200 осіб). 1948 легальне служіння чернецтва УГКЦ було заборонене радянською владою, монастирі закрили. 1950-і ув'язнене духовенство повернулось із ГУЛАГів і, здебільшого, прилучилося до підпільного УГКЦ, служіння якої (нелегально) тривало до легалізації 20 листопада 1989. Але фактично виходом УГКЦ з підпілля можна вважати 17 липня 1988, коли в селі Зарваниця Теребовлянського району на честь 1000-ліття хрещення Русі-України відкриту відправу для греко-католиків провів владика УГКЦ Павло Василик у співслужінні з отцями М. і Г. Сімайлами, І. і Т. Сеньковими й ін. у присутност і кількох тисяч віруючих УГКЦ із Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини і Закарпаття.
Назва:Пам'ятники Сум
-Знайдено: + id=38&tx_ttnews%5Btt_news%5D=2213&tx_ttnews%5BbackPid%5D=2&cHash=a9182c3780 Суперечлива пам'ять. Названі переможці конкурсу на пам'ятник Жертвам Голодомору] // інф. за 17 липня 2008 року в газ. «В двух словах» (рос.)</ref>.
Зобр:26шт.
Назва:Кулик Зіновій Володимирович
Підзаголовок:== Посилання ==
Знайдено: +
Попередник: | Президенти НТКУ 17 листопада 1998 — 21 червня 1999 |
Наступник: |
Княжицький М. Л. 5 жовтня 1998 — 17 листопада 1998 |
Савенко О. М. (в. о.) 21 червня 1999 — 17 липня 1999 |
Зобр:1шт.
Назва:Сабельников Ігор Анатолійович
-Знайдено: + Народ. 17 липня 1934 р. в Ростові-на-Дону. Помер 19 серпня 1999 р. в Києві. Закінчив Московський енергетичний інститут (1962). Працював інженером, кореспондентом газети «Комсомольское знамя». З 1963 р. — редактор «Київнаукфільму».
Назва:Скибенко Анатолій Никифорович
-Знайдено: + Помер 17 липня 1981 р. в Києві.
Назва:Рудін Володимир Костянтинович
-Знайдено: + Народ. 24 вересня 1926 р. в Харкові в сім'ї військовослужбовця. Помер 17 липня 1993 р. там же. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив акторський факультет Харківського інституту мистецтв (1948) та режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1971). Був актором Московського театру імені Моссовєта, Російського драматичного театру Естонії (1948—1953), Московського Центрального театру Радянської Армії (1953—1956), Театру-студії кіноактора Київської кіностудії ім. О. П. Довженка (1957—1962).
Назва:Міус-фронт
-Знайдено: + 17 липня противник, як ми вже згадували, почав настання крупними силами проти 6 армії на Міусе{*4} проти 1 танкової армії на середньому Дінці. [526] На обох ділянках він глибоко уклинився в нашу оборону, але йому не удалося здійснити прориву. 6 армія, ввівши в бій обидва рухливі з'єднання, залишених як резерв в районі Дінця, змогла зупинити наступ противника після того, як він захопив плацдарм шириною близько 20 км. і завглибшки 15 км. на західному березі Міуса північніше Куйбишева.
Підзаголовок:=== Білгород ===
Знайдено: + Найзапекліші бої відбувалися з 17 липня по 2 серпня 1943 за плацдарм в районі сіла Степанівка[30]. 17 липня радянські війська прорвали фронт на 2—6 кілометрів. 18 липня — зайняли рубіж Степанівка — Маринівка. 30 липня в контратаку пішло 100 німецьких танків, вони йшли з боку Сніжного. 31 липня радянські війська відступили на лівий берег Міуса.
Зобр:3шт.
Назва:Миколай Іскрівський
-Знайдено: + 17 липня 2001 року Священний Синод Російської Православної Церкви під головуванням Патріарха Московського і Всія Русі Алексія II постановив славити протоієрея Миколая в лику святого.
Назва:Гнилицький Олександр Анатолійович
-Знайдено: + Олександр Анатолійович Гнилицький (17 липня 1961 р., Харків — 1 листопада 2009 р., Київ) — український художник. В українському мистецтві Гнилицький в кінці 1980-х став піонером інсталяції і відеоарту у 1990-х. Разом із своєю дружиною, художницею Лесею Заяць, представляв Україну на Венеціанському бієннале в 2007 р.[31]
Назва:Воробей Дмитро Сергійович
-Знайдено: + Вихованець системи підготовки гравців київського «Динамо». З 2002 року виступав у складі третьої та другої команд клубу. 8 серпня 2003 року провів свій єдиний матч за головну команду «Динамо» — вийшов на заміну у виїзному кубковому матчі проти димитровського «Вуглика». Перебуваючи в оренді у київському «Арсеналі» 17 липня 2005 року дебютував у вищій лізі чемпіонату України у грі проти основного складу «динамівців» (поразка 0:2).
Назва:Військово-морський прапор України
-Знайдено: + 17 липня 1918 року товариш Морського міністра Микола Максимов надіслав Міністру Іноземних Справ опис та малюнок цього прапору, і вже скоро новий прапор був піднятий на всіх кораблях українського флоту[32]. Однак, на практиці ще часто використовувалися звичайні національні та старі республіканські прапори. Так, нові прапори дійшли до Одеси лише на початку жовтня 1918. Тоді головний начальник портів чорноморського узбережжя адмірал Покровський повідомив уряд держави, що на двох канонірських човнах і на кількох винищувачах мін у Чорному морі вже підняті воєнні українські прапори нового зразку, затвердженого гетьманом[33].
Зобр:15шт.
Назва:Технологічний інститут Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + За ініціативою керівництва Лисичанського хімічного комбінату у 1957 році[34] в м. Сєвєродонецьку були сформовані групи студентів-заочників Харківського політехнічного інституту та Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту. На базі цих груп було заснований спочатку опорний пункт, а потім навчально-консультаційний пункт Українського заочного політехнічного інституту. В 1959 році[35] на базі навчально-консультаційного пункту створюється Рубіжанський загальнотехнічний факультет Харківського політехнічного інституту з вечірньою та заочною формами навчання.
Зобр:1шт.
Назва:Єланецький степ
-Знайдено: + | заснований = 17 липня 1996
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Перший заповідний об'єкт в районі розміщення заповідника з'явився у 1978 році, коли тут було організовано заказник місцевого значення «Роза» площею 300 га. Саме з того часу бере початок історія збереження ділянок цілинного степу в Правобережній Україні. У 1982 році, вже на площі 976 га, було оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Єланецький». У 1990 році з ініціативи місцевих природоохоронців та українських вчених було прийнято рішення про резервування 2000 га під майбутній заповідник, а 17 липня 1996 року Указом Президента України № 575 було створено природний заповідник «Єланецький степ».
Назва:Парашин Сергій Костянтинович
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 17-18 липня 2007 року брав участь у засіданні Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» в Лондоні в складі делегації України[36].
Зобр:1шт.
Назва:Муранівський Тарас Васильович
-Знайдено: + Тара́с Васи́льович Мурані́вський (3 лютого 1935, с. Косяківка, Таращанського району, Київської області — 17 липня 2000, Москва) — відомий вчений та політик, доктор філософських наук, кандидат економічних наук, був професором кафедри інформаційних ресурсів Російського державного гуманітарного університету та першим ректором Інституту українознавства міста Москви. Працював також в Інституті вивчення США та Канади Російської академії наук та був президентом російського підрозділу Міжнародного інституту Шиллера.
Назва:Голубченко Анатолій Костянтинович
Підзаголовок:== Відзнаки ==
Знайдено: + * Заслужений працівник промисловості України (17 липня 1995)[37]
Назва:Самчук Іван Оникійович
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З 26 лютого 1942 року — командир 39-го гвардійського стрілецького полку 13-ї гвардійської стрілецької дивізії. 6 липня 1942 року був поранений, перебував на лікуванні у шпиталі. У січні-лютому 1943 року — знову командир 39-го гвардійського стрілецького полку. 13-а гвардійська дивізія, командиром полку у якій був Іван Оникійович, брала участь у Сталінградській битві (17 липня 1942 — 2 лютого 1943).
Назва:Ґайовський Прокіп-Петро
-Знайдено: + Ґайовський Прокіп-Петро (17 липня 1892, село Озеряни, нині Борщівського району Тернопільської області — 21 листопада 1974, Канада) — український громадський діяч, педагог.
Назва:Летичівський замок
-Знайдено: + 17 липня 1941 року Летичів окупований німецькими військами. Вони влаштували єврейське гетто а у замку концтабір де тримали євреїв міста та інших полонених. У кінці 1942 року біля передмістя Залетичівки було вбито біля 7200 мешканців гетто. 23 березня 1944 року визволено військами Другого Українського фронту радянської армії. Біля вежі на мурах висить меморіальна дошка на честь загиблих в таборі радянським воїнам. За радянських часів пропонувалося знести залишки вежі, але, нащастя, дана ідея не була реалізована.
Зобр:2шт.
Назва:Сачко Василь Вікторович
-Знайдено: + Сачко дебютував за нову команду 17 липня 2001 року в рамках першого туру Першої ліги сезону 2001—2002 в домашньому матчі проти «Борисфена». Його команда виграла з рахунком 1-0, хоча Василь не зміг забити та був замінений у другому таймі[38]. Втім Кварцяний продовжував довіряти Сачку місце основного гравця команди й Василь надалі практично у всіх матчах грав матчі без замін[39]. Наступні три матчі виявились безгольовими для нього, але вже в своїй п'ятій грі в чемпіонаті Сачко почав забивати: 9 серпня 2001 року він забив відразу 2 голи у ворота кіровоградської «Зірки»[40]. Після цього він через матч зробив ще два дублі у матчах з «Поліссям» [41] та «Нивою»[42]. Після цього він продовжував забивати, зокрема відзначився у грі з «Динамо-2»[43], та СК «Миколаїв»[44]. До кінця року Сачко забив ще 4 голи: два голи «Вінниці»[45], та по м'ячу «Електрометалург-НЗФ»[46] та «Оболоні»[47]. Таким чином до початку зимового міжсезоння за «Волинь» він в 17 матчах Першої ліги забив 12 голів. А всього 2001 року, враховуючи голи й в колишній команді «Оскіл», футболіст у чемпіонатах провів 32 матчі та забив 23 голи[39]. Його висока результативність не залишилась непоміченою, того року нападник потрапив на 23 місце в списку найкращих українських футболістів, яке щорічно присуджує газета «Український футбол»[48]. Після завершення зимової паузи його результативність дещо впала, чотири матчі поспіль Василю не вдавалось забити[39], але потім він своїм голом приніс перемогу своїй команді над одеським «Чорноморцем»[49]. Після цього голу настала безгольова серія з п'яти матчів[39]. 4 травня 2002 року новий головний тренер національної збірної України Леонід Буряк відвідав матч у Житомирі між місцевим «Поліссям» та «Волинню» з метою перегляду за грою Василя Сачка[50]. На початку матчу Сачко не реалізував пенальті, але потім він виправився й забив суперникам два голи, які тим не менш не дозволили його команді виграти[51]. Надалі Кварцяний через помічника Буряка тренера Володимира Козеренка пропонував взяти Сачка до збірної[50], але Буряк не наважився викликати гравця без належного досвіду на найвищому рівні. До закінчення сезону Василь забив ще по голу командам «Зірка»[52] та «ЦСКА»[53]. Таким чином в чемпіонаті він провів всі 34 матчі команди та забив 17 голів[39], ставши разом з Віктором Ареф'євим найкращим бомбардиром сезонуПомилка цитування: Відсутній тег </ref>
за наявності тегу <ref>
. 17 липня 2010 року у другому турі чемпіонату проти «Іллічівця» Сачко забив свій 100-й гол у професійному футболі[39][54]. Наступний матч також був для нього результативним, своїм голом у ворота «Оболоні» він приніс своїй команді перемогу[55]. Після двох безгольових матчів Василь забив у ворота «Динамо» та взяв участь у перемозі своєї команди[56]. У перших шести матчах нападник чемпіонату забив 5 голів. Надалі для Сачко настала безгольова серія, він навіть перестав потрапляти у основний склад, але Микола Павлов поставив Василя в основу 13 листопада 2010 року у 17 турі чемпіонату в грі проти «Іллічівця». В цьому матчі його команда перемогла з рахунком 2-6, а Василь Сачко вперше у своїй професійній кар'єрі забив три голи[57]. У віці 35 років та 6 місяців він, після Олександра Гайдаша, став найстаршим автором хет-трика в чемпіонаті УкраїниПомилка цитування: Відсутній тег </ref>
за наявності тегу <ref>
. Однак, провівши ще кілька ігор, в контрольному матчі з «Єдністю» Бертольйо пошкодив голеностоп. Також виникли проблеми зі стегном.
Зобр:1шт.
Назва:Шмигін Микола Миколайович
-Знайдено: + Шмигін Микола Миколайович (*17 липня 1963, с.Жеребилівка Новоград-Волинського р-ну Житомирської обл. – педагог, журналіст, письменник.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Шмигін Микола Миколайович народився 17 липня 1963 року в селі Жеребилівка Новоград-Волинського району Житомирської області.
Назва:Міністерство транспорту України
Підзаголовок:== Міністри ==
Знайдено: + |23 травня 1997 — 17 липня 1997
Зобр:1шт.
Назва:Українсько-молдовські відносини
-Знайдено: + Попри те, що в українсько-молдовських стосунках є багато позитивних моментів, не можна не згадати про інцидент, що мав місце 17 липня 2003 р. В односторонньому порядку Молдова вирішила уточнити державний кордон. З частини території Дністровської ГЕС, розташованої на молдовському березі, було вигнано українську охорону станції і посеред греблі встановлено прикордонний стовп. Ситуація, що склалася на той час, була незрозумілою для України. В діючому «Договорі про дружбу і співробітництво» між двома країнами визнавалася взаємна недоторканість кордонів, але самі кордони не були визначені. В даному випадку кордон між Україною і Молдовою визначався відповідно до міжнародного права по фарватеру Дністра. Але паралельно діяв акт про землевідвід — в 1982 р. Молдавська РСР передала Українській РСР на невизначений термін 25 гектарів на правому березі для будівництва ГЕС.
Зобр:25шт.
Назва:Глушкевич Маріян Феофілович
-Знайдено: + Маріян-Костянтин Феофілович Глушке́вич (31 березня 1877, село Дидьова, нині Боберка Турківського району Львівської області — 17 липня 1935, Львів) — галицький громадський діяч і поет-модерніст москвофільського напряму.
Зобр:1шт.
Назва:Щерба Анатолій Анатолійович
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 17 липня 1962 року в місті Березань на Київщині. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка (1985), факультет міжнародних відносин та міжнародного права. Володіє іноземними мовами: російською, іспанською, англійською.
Назва:Грицютенко Іван Єфремович
-Знайдено: + Грицютенко Іван Єфремович (26 жовтня (8 листопада) 1914, с. Золотарівка, тепер Попаснянського району Луганської області — 17 липня 1995, Львів) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1976, професор з 1977.
Назва:Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини
-Знайдено: + |established = 17 липня 1949 року
-Знайдено: + Музей відкритий 17 липня 1949 року в будинку, де в 1912—1927 рр. проживав Марко Черемшина. Засновником та директором музею впродовж 25 років була дружина письменника — Наталія Семанюк.
Назва:Петеріс Вайварс
-Знайдено: + Петеріс Вайварс (17 липня 1963) — латвійський дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 17 липня 1963 року в Латвії. У 1986 закінчив Латвійський політехнічний інститут.
Назва:Цимбалюк Михайло Михайлович
-Знайдено: + | початок_терміну3 = 17 липня 2004
-Знайдено: + Голова Тернопільської обласної державної адміністрації з 17 липня 2004 року по 19 січня 2005 року та з 16 червня по 21 грудня 2010 року. Голова Львівської обласної державної адміністрації з 21 грудня 2010 року по 2 листопада 2011 року.
Підзаголовок:== Джерела ==
Знайдено: +
Попередник: | Голова Тернопільської ОДА 17 липня 2004 — 19 січня 2005 |
Наступник: |
Курницький Іван Іванович | Стойко Іван Михайлович |
Зобр:1шт.
Назва:К402
-Знайдено: + * 17 липня-19 липня 2009 — Дубно, фестиваль «Тарас Бульба 2009»
Назва:Голови Тернопільської ОДА
-Знайдено: + * Михайла Цимбалюка (17 липня 2004[58]
Назва:Дніпродзержинське обласне музичне училище
-Знайдено: + Дніпродзержинське обласне музичне училище — середній спеціальний музичний навчальний заклад в м. Дніпродзержинську (Дніпропетровська область, Україна). Створено 17 липня 1967 року наказом Міністерства культури УРСР.
Назва:Мінаєв Олександр Анатолійович
-Знайдено: + Мінаєв Олександр Анатолійович (17 липня 1942, Сєров, Свердловська область) — український науковець-металург, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Обробка металів тиском» ДонНТУ, ректор ДонНТУ. Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Державної премії України в галузі освіти. Герой України (2012).
Назва:Іван Стринич
-Знайдено: + Іван Стринич (нар.17 липня 1987, СФРЮ) — хорватський футболіст, захисник клубу «Дніпро» (Дніпропетровськ) та національної збірної Хорватії.
Зобр:1шт.
Назва:Безкровний Олександр Олексійович
-Знайдено: + Походив з Катеринославщини. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, 3-тє Олександрівське військове училище (1886), вийшов підпоручиком до 55-го піхотного Подільського полку. Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом (1898), служив на штабових посадах. У 1902 - 1912 рр. - начальник штабу 44-ї піхотної дивзії (Чернігів). З 15 травня 1912 р. - командир 73-го піхотного Кримського полку (Вінниця), на чолі якого брав участь у Першій світовій війні. За бої при штурмі фортеці Перемишль був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня. З 5 червня 1915 р. - генерал-майор, начальник штабу 38-го армійського корпусу. З 18 травня 1917 року - начальник 117-ї піхотної дивізії. З 17 липня 1917 р. - начальник 22-го армійського корпусу. З 23 серпня 1917 р. - генерал-лейтенант.
Назва:Бій під Бродами
-Знайдено: + У результаті дій військ Конєва 17 і 18 липня перед 13-м корпусом німців постала загроза оточення, і «Галичина» була кинута на різні відтинки для ліквідації небезпечного становища. Важкі бої тривають 17 і 18 липня. Через контрудари 17-го та 18-го липня, танкова армія Лелюшенка була зупинена та скована боєм. Але після запеклих боїв, 3-я танкова армія змогла прорвати оборону частин Дивізії, просунувшись на захід, 19 липня замкнути Дивізію в оточення в районі Бузька.
Зобр:6шт.
Назва:Дарда Володимир Іванович
-Знайдено: + Володимир Іванович Дарда (6 жовтня 1924, Скопці — 17 липня 1992) — письменник, поет, громадський діяч, член Спілки письменників СРСР з 1983 року.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 17 липня 1992 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №43).
Назва:Бредов Микола Емільович
-Знайдено: + В кінці липня 1919 7-а дивізія була перекинута в Добровольчу армію, 17 липня зайняла Полтаву і продовжила наступ на Київ. З липня 1919 р. підпорядковується командуючому Київської області генералу Драгомирову і вів успішні бої на правому березі Дніпра.
Зобр:1шт.
Назва:Слінкін Андрій Вікторович
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Влітку 2011 року, коли «моряки» повернулися до прем'єр-ліги повернувся до основної команди, але знову здебільшого грав за молодіжну команду, а 17 липня 2011 року дебютував у Прем'єр-лізі у грі проти львівських «Карпатах» 1:1, відігравши весь матч.
Зобр:2шт.
Назва:Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1969
Зобр:1шт.
Назва:Список українських космічних апаратів, виведених на навколоземну орбіту
-Знайдено: + | align="center"|17 липня 1999
Назва:Франсуа Канробер
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Під час франко-пруської війни 1870 року, з 17 липня 1870 року командував VI корпусом Рейнської армії, 12 серпня відмовився взяти загальне командування Рейнською армією, і Головнокомандувачем став маршал Ф. А. Базен. Брав провідну участь у боях біля Меца, з 28 жовтня 1870 по березень 1871 року був у полоні до самого укладення миру.
Зобр:1шт.
Назва:Любенчук Микола Іванович
-Знайдено: + Мико́ла Іва́нович Любенчу́к (31 липня 1946, село Шутнівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 17 липня 1997, село Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) — народний депутат України першого скликання (від 15 травня 1990 року до 10 травня 1994 року; Чемеровецький виборчий округ № 414).
Назва:Динамо Харків
-Знайдено: + |align=center|17 липня 1983
Зобр:1шт.
Назва:Струцюк Йосип Георгійович
-Знайдено: + Струцю́к Йо́сип Ґео́рґійович (нар.17 липня 1934 року) — український письменник-шістдесятник, перший лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Луцька.
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Народився 17 липня 1934 року в українському селі Стрільці на Холмщині.
Зобр:3шт.
Назва:Пашук Олена Вікторівна
-Знайдено: + Пашук (у заміжжі Кицан) Олена Вікторівна (нар.17 липня 1982 року) — українська письменниця (поетеса, авторка прозових творів), член Національної спілки письменників України, кандидат філологічних наук.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Пашук Олена Вікторівна народилася 17 липня 1982 року в Луцьку. Була активним членом літстудії «Лесин кадуб». Учасник всеукраїнських нарад молодих літераторів, що проходили в Ірпені (2000 р.) та в Коктебелі (Крим, 2002 р.). Закінчила філологічний факультет Волинського національного університету імені Лесі Українки, після чого вступила до аспірантури. Захистила кандидатську дисертацію на тему "Взаємодія класичного й некласичного вірша у творчості Василя Голобородька".
Назва:Лідія Гінзбург
-Знайдено: + Лідія Яківна Гінзбург (18 березня 1902, Одеса - 17 липня 1990, Ленінград) - російський літературознавець, письменник, мемуарист. Єврейка[59]
Назва:Лукас Перес Мартінес
Підзаголовок:=== Карпати ===
Знайдено: + Свій перший гол в чемпіонаті України Лукас забив у першому домашньому матчі «Карпат» у новому сезоні 17 липня 2011 року у грі проти одеського «Чорноморця». Матч завершився з рахунком 1-1. Протягом того сезону Лукас забив ще п'ять голів. Крім того Лукас узяв участь в обох перемогах «Карпат» над ірландським клубом «Сент-Патрікс Атлетік», двобоєм з яким «Карпати» розпочали новий єврокубковий сезон. Однак вже в наступній дуелі в раунді плей-офф «леви» поступилися грецькому ПАОКу. Після поразки в Салоніках, у Львові арбітр не зарахував чистий гол Лукаса за рахунку 0:1. Проте іспанець згодом таки забив єдиний гол львів'ян із пенальті, а матч завершився внічию 1:1 і «біло-зелені» завершили єврокубковий сезон.
Зобр:1шт.
Назва:Маслов Леонід Миколайович
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Уночі 17 липня 1943 року Леоніда Маслова як заручника у відповідь на акцію рівненських підпільників заарештовують гітлерівці й кидають у місцеву в'язницю. Життя молодого, сповненого сили й творчих задумів інженера-архітектора обірвалося 17 серпня 1943 року[60]. Він був розстріляний німцями[61].
Назва:Юнес Беланда
-Знайдено: + | пк-поновлення = 17 липня 2013
Зобр:4шт.
Назва:Марко Не
-Знайдено: + Марко Не (фр. Marco Né, нар. 17 липня 1983, Абіджан) — івуарійський футболіст, півзахисник клубу «Таврія».
Зобр:1шт.
Назва:Історія Дрогобича
-Знайдено: + 1 листопада УНР видала відозву до українського народу[62]. Цей день також вважається початком Українсько-польської війни 1918–1919 років, що тривала аж по 17 липня 1919 року.
-Знайдено: + 22 червня місто знову бомбардовано німецькою авіацією. Під удар ще раз попали залізнична станція з вокзалом та нафтопереробні підприємства міста, а також військові казарми, на той час порожні. Починаючи з цього дня і аж по 29 червня енкаведисти поспішно арештовували цвіт дрогобицької інтелігенції — послів до австрійського та польського парламентів (зокрема, Антона Максимовича), директорів гімназій, шкіл, учителів (наприклад, професори Іван Чмола та Дмитро Бурко)[63], гімназистів і студентів (серед яких Йосиф Бараняк, Йосифат Пасічник, Євген Татарський), лікарів, інженерів (Осип Левицький), спортсменів, священиків і монахів (ігумен монастиря василіян Северіян Бараник та парох з Трійці Яким Сеньківський), всіх, хто міг організувати людей, та членів їх сімей. Частину заарештованих вивезли, а, на думку влади, найнебезпечніших — винищили. І якщо раніше намагалися хоча б створити видимість законності репресій, то тепер Радянська влада, відступаючи, почала масове вбивство ув'язнених у тюрмах Дрогобича. Очевидно, що це не була ініціатива місцевого керівництва, а розпорядження Берії, бо подібні акції проходили і в інших містах Західної України, наприклад, у Золочеві ([64],[65]), сусідніх Бориславі[66], Самборі[67] та Стрию[68],[69]. Знищення в Дрогобичі проводили в обох тюрмах та на єврейському кладовищі (пізніше на цьому місці збудують Будинок Побуту). НКВС замордував кількасот осіб, серед яких були єромонахи Яким Сеньківський, Северіян Бараник. Їх двох, а також Віталія Байрака, знищеного енкаведистами в 1946 році, за мученицьку смерть беатифіковано 27 червня 2001 року в місті Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Папи Римського Івана Павла ІІ, в якій взяло участь, серед інших вірних, більше восьми тисяч дрогобичан.[70],Помилка цитування: Відсутній тег </ref>
за наявності тегу <ref>
,[71],[72], Унятичах[73], Добромилі[74],[75], Сколе[76].
-Знайдено: + З 17 липня по 19 липня перші групи майбутніх дивізійників на поїздах відправились до Львова.
Зобр:21шт.
Назва:Шевченко Володимир Якович
-Знайдено: + Володимир Якович Шевченко (15 липня 1897 - † 17 липня 1966) - сотник Армії УНР.
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + У 1930 р. закінчив агрономічний відділ Української господарської академії в Подєбрадах. У 1944 р. виїхав до Німеччини, а звідти емігрував до США. Помер 17 липня 1966 р. та похований у США.
Зобр:1шт.
Назва:Максим (Бачинський)
-Знайдено: + | періодкінець_2 = 17 липня 1947
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + З 17 липня 1947 року - єпископ Великолуцький і Торопецький.
Назва:Експрес (завод)
-Знайдено: + З початком війни на території СРСР було прийнято рішення про евакуацію. З 2 до 17 липня 1941 року проходила евакуація обладнання і рухомого складу, депо, вагоноремонтного заводу. Евакуювалося все, що можна було демонтувати і завантажити до вагонів.
Зобр:8шт.
Назва:Лотоцький Володимир Миколайович
-Знайдено: + Лотоцький Володимир Миколайович (17 липня 1888, село Жуків, Заславський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — ?
Зобр:1шт.
Назва:Закон України «Про засади державної мовної політики»
Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + 17 липня Хмельницька обласна рада прийняла звернення до Президента України Віктора Януковича, в якому закликала його не підписувати закон про мовну політику, поки він не пройде належну експертизу.[77]
Зобр:3шт.
Назва:Помста за розкол країни
-Знайдено: + | 17 липня 2012 року
-Знайдено: + | 17 — 18 липня 2012 року
-Знайдено: + 17 липня 2012 року у Луцьку активісти, які брали участь у поїздці 14 липня на округ № 23 (подія № 19), під час якої побили активістів та журналістів, провели прес-конференцію, де заявили, що планують втретє відвідати округ, зокрема і Ветли.[78][79]
Зобр:17шт.
Назва:Педаченко Георгій Опанасович
-Знайдено: + Георгій Опанасович Педаченко (17 липня 1923 — 26 липня 2001) — український нейрохірург, доктор медичних наук (з 1965 року), професор (з 1966 року).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 17 липня 1923 року. Учасник німецько-радянської війни. В 1950 році з відзнакою закінчив Вінницький медінститут і з того ж року в Інституті нейрохірургії АМН УРСР:
Зобр:1шт.
Назва:Айсу Гюльмамедлі
-Знайдено: + | кінець_терміну2 = 17 липня 2012
Зобр:2шт.
Назва:Шиянов Борис Анатолійович
-Знайдено: + * 17 липня — 29 жовтня 2009 — заступник міністра транспорту та зв'язку України.
Назва:Сокур Іван Тарасович
-Знайдено: + Сокур Іван Тарасович (17 липня 1908 — 2 листопада 1994) — український зоолог та еколог, доктор біологічних наук, професор, один з провідних зоологів України XX ст., фахівець в галузі фауністики, зоогеографії, екології та прикладної теріології, неперевершений знавець теріофауни України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Іван Тарасович народився 17 липня 1908 р. в с. Окнине Терновської волості Гайсинського повіту Кам'янець-Подільської губернії (нині Гайворонський р-н Кіровоградської обл.). У 1937 р. закінчив Харківський університет і вступив до аспірантури Зоологічного інституту при університеті. Протягом трьох аспірантських років (1938–1940) Іван Тарасович вивчав екологію мишоподібних гризунів полезахисних лісових смуг південних районів України. Підсумком цих досліджень стала кандидатська дисертація «Влияние полезашитных лесополос на количество и поведение мышевидных грызунов окружаюшего поля» (1941). Після захисту кандидатської дисертації поїхав працювати на західну Україну, на Волинь, де обіймав посаду завідувача кафедри зоології і директора Учительського інституту в м. Луцьку. Німецько-радянська війна, учасником якої був Іван Тарасович, на деякий час перервала педагогічну і наукову діяльність ученого.
Назва:Нікітін Петро Іванович
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 17 липня 1936 року в с. Лиски Воронезької області (Росія). Після закінчення середньої школи працював на шахтах Кривого Рогу, брав участь у народному театрі. У 1958–1962 роках навчався у Харківському театральному інституті. З 1962 року працював актором Чернівецького українського музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської. Помер 26 травня 2005 в Чернівцях.
Назва:Виноградова Елеонора Олексіївна
-Знайдено: + Елеонора Олексіївна Виноградова (16 листопада 1931, Грозний — 17 липня 2003, Київ) — видатний український хоровий диригент, педагог, професор, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1978 року).
Зобр:1шт.
Назва:Мустафаєв Ескендер Аметович
-Знайдено: + Мустафаєв Ескендер Аметович (нар. 17 липня 1981) — українська плавець, майстер спорту України міжнародного класу. Чемпіон Літніх Паралімпійських ігор 2012 року.[80]
Назва:Панчук Олег Ельпідефорович
-Знайдено: + Панчу́к Оле́г Ельпідефо́рович (17 липня 1932, Чернівці) — український вчений, хімік. Доктор хімічних наук (1988), професор.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Олег Ельпідефорович Панчук народився 17 липня 1932 року в місті Чернівцях у родині службовця. У 1954 році закінчив з відзнакою хімічний факультет Чернівецького державного університету. Того ж року поступив на аспірантуру, де під керівництвом професора А. В. Памфілова у 1958 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Вплив нафталінсульфокислот на блиск електролітичних шарів нікелю». Працював науковим співробітником, у 1961 році став асистентом, у 1964 році — доцентом кафедри неорганічної хімії Чернівецького університету. У 1988 році захистив докторську дисертацію на тему «Спрямоване легування CdTe». Того ж року був обраний завідувачем кафедри неорганічної хімії Чернівецького університету.
Назва:Коковський Тарас Ігорович
-Знайдено: + Тарас Ігорович Коковський (нар. 17 липня 1956 року, місті Зборів Зборівського району Тернопільської області) — український священик, літератор, перекладач.
Назва:Омельянович Денис Сергійович
-Знайдено: + Омельянович Денис Сергійович (17 липня 1977, м. Донецьк) - Почесний президент ПАТ АПК-ІНВЕСТ[81], народний депутат УкраїниПомилка цитування: Відсутній тег </ref>
за наявності тегу <ref>
.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 17 липня 1931 в місті Харкові. У 1955 році закінчила історичний факультет Київського державного університету. У 1955–1958 роках — аспірантка Київського державного університету. У 1962 році, під керівництвом доцента І. А. Зозулі, захистила кандидатську дисертацію на тему: «КПРС — організатор і керівник Українського фронту (1918–1919 рр.)». З 1959 року — викладач Київської консерваторії імені П. І. Чайковського. У 1959–1960 роках — старший лаборант, у 1960–1963 роках — молодший науковий співробітник відділу допоміжних історичних дисциплін, у 1963–1968 роках — молодший науковий співробітник, у 1969–1986 роках — старший науковий співробітник відділу історії Великої Жовтневої соціалістичної революції, у 1986–2003 роках — провідний науковий співробітник відділу історії Української революції 1917–1921 років Інституту історії України НАН України.
Назва:Поліщук Роман Володимирович
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Влітку 2001 року «Черкаси» вилетіли з першої ліги, і через пів року Поліщук покинув команду, перейшовши в першоліговий «Чорноморець», якому в тому ж сезоні допоміг здобути друге місце і повернутися до Вищої ліги. У елітному дивізіоні Поліщук дебютував 17 липня 2002 року в домашній грі проти «Оболоні» (0-2).
Назва:Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Одеса)
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Перший одеський храм (точніше часовню) було збудовано старообрядцями і освячено 7 липня 1814 року. В 1845 році почалось будівництво трьохпрестольного Свято-Успенського храму. Нинішню будівлю було закладено 17 липня 1855 року архієпископом Херсонським і Таврійським Інокентієм (Борисовим), гроші на яку дали одеські купці Яків та Микола Черепеннікові за проектом архітектора Л. Ц. Оттона. Завершено будівництвом в 1869 у і 12 квітня того ж року освячено архієпископом Херсонським та Одеським Димитрієм (Муретова). 19 січня 1875 архієпископ Херсонський і Одеським Леонтій освятив головний приділ нижнього єдиновірського храму в ім'я святителя і чудотворця Миколи — покровителя моряків і мандрівників, а 30 січня — і другий боковий вівтар — в ім'я трьох святителів: Василя Великого, Григорія Богослова і Іоанна Златоуста. Через деякий час жителі Москви пожертвували на нижній храм Одеської Свято-Успенської церкви ікони та богослужбову начиння.
Зобр:2шт.
Назва:Донбаська операція (1942)
-Знайдено: + 15 липня 1942 Ставка наказала відвести війська Південного фронту за Дон в його нижній течії і організувати міцну оборону по лівому березі від Верхнекурмоярського і далі по рубежу Ростовського УР. 17 липня німецькі війська опанували Ворошиловград, 19 липня — Краснодон, 20 липня — Ровеньки. При відході військ фронту противник, скориставшись неприкритою ділянкою від Каменськ-Шахтинського до Костянтинівського, прорвався на Ростов, 22 липня був захоплений Новочеркаськ, а 24 липня противник оволодів містом Ростов.
Зобр:1шт.
Назва:Пачовський Микола Ярославович
-Знайдено: + Пачовський Микола Ярославович (* 22 січня 1894, Березовиця Велика біля Тернополя — 17 липня 1968, Вашингтон), стрілець УСС, хорунжий ЗУНР. В числі перших підняв фану України над Ратушею Львова 1 листопада 1918 року.
Назва:Ізбінський Стефан Костянтинович
-Знайдено: + Ізбінський Стефан Костянтинович (латиницею зустрічається написання Izbinsky, Izbinski, Isbinski) (*17 липня 1884, Київ — †28 квітня 1912, Київ) — один з перших київських шахових майстрів, учасник Всеросійських турнірів (чемпіонатів) з 1903 року.
Назва:ТЕ129
Підзаголовок:=== Прототип ===
Знайдено: + Навесні 1975 ТЕ129-001 був представлений на Лейпцизькому ярмарку (НДР), де 15 березня був відзначений дипломом і великою золотою медаллю. А 13 - 17 липня 1977 він був представлений на другій міжнародній виставці «Залізничний транспорт 77» в (м. Щербинка, Московська область), де удостоївся багатьох позитивних відгуків.
Назва:Україна на літній Універсіаді 2013
Підзаголовок:== Учасники ==
Знайдено: + |17-е
Підзаголовок:==== Жінки ====
Знайдено: + | date= 17 липня 2013
Зобр:80шт.
Назва:Балог Клара Федорівна
-Знайдено: + Балог Клара Федорівна (* 17 липня 1928, Ужгород) — українська балетмейстер, 1974 — народна артистка УРСР.
Назва:Дашак Зенон Олексійович
-Знайдено: + Дашак Зенон Олексійович (* 17 липня 1928, Стрий — † 26 червня 1993) — український музикант, ректор Львівської державної консерваторії ім. Миколи Лисенка, 1970 — заслужений діяч мистецтв УРСР, 1971 — професор, педагог-альтист, адміністратор, громадський діяч.
100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюUrK
не вказано текст - ↑ М. Бойчук «Започатковане з Любов’ю залишається у Вічності» // «День», № 200-201, п'ятниця, 4 листопада 2011 року
- ↑ [https://www.google.com.ua/search?
- ↑ Ялтинський «поетолікар»
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюbirth
не вказано текст - ↑ Дата і місце народження є спірними. Старіші праці про Романа Шухевича вказують Краківець як місце народження, а як дату 17 липня 1907 року: див. Мірчук П. Шухевич — командир армії безсмертних. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон, 1970 . — стор. 13 (подана примітка: "Містечко Краковець лежить приблизно 70 км на захід від Львова і 35 км на північний схід від Перемишля)
- ↑ Арсенич П. Рід Шухевичів. — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2005 . — С. 159, 207, 243–250 .
- ↑ Баронч С. Пам'ятки язловецькі.-Львів: Друкарня «Закладу народного ім. Оссоліньських»,1862.-230с.,(пол.) с.106-107
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 155. — ISBN 966-8955-00-5..
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюCourt Judgment
не вказано текст - ↑ Володимир Василенко: "У дипломатії і міжнародному праві не можна оперувати категоріями «перемог» і «програшів»
- ↑ [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?
- ↑ Указ Президента України № 265/2010
- ↑ Top 100 (korrespondent.net) (рос.)
- ↑ архівні матеріали м. Бучача
- ↑ Akta Grodskie i Ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardyńskiego...- Lwów, 1887. t.12.- 564 s. [ Помилка: {{Lang-xx}}: немає тексту (допомога), [] Помилка: {{Lang-xx}}: немає тексту (допомога)] s.257
- ↑ [http://histans.com/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_12/e_dzherela_AktaGr_12.pdf Akta Grodskie i Ziemskie... s.257
- ↑ Шрамченко С. Піднесення Українського прапору в Чорноморській Флоті.//За державність — Каліш, 1930, с. 124.
- ↑ Сапай и Валяев на просмотре в Ворскле
- ↑ Валяев: «Из Ворсклы уехал сам»
- ↑ Валяев перешёл в «Говерлу»
- ↑ Шахтер разбирается с Говерлой
- ↑ Штанько: "Черноморец — хорошая команда"
- ↑ Дмитрий Непогодов покинул «Марсель» (російською) . UA-Футбол. 21.07.2009. Архів оригіналу за 2012-04-2. Процитовано 24.04.2010.
- ↑ [http://209.85.129.132/search?
- ↑ http://www.rzeczpospolita.pl/dodatki/bitwy_061021/bitwy_a_10.html
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюdic
не вказано текст - ↑ Сапеляк, С. Хроніки дисидентські від головосіку. — К.: Смолоскип, 2003. — С. 80-87 Український вісник // серія «література Самвидаву України» . — Львів-Харків-Київ. — 1988. — С. 126
- ↑ «Хроніки диседентські від головосіку» (Київ. «Смолоскип», 2003, серія «Невольнича мемуаристика». С. 98. 2. Стаття «Крок до хаосу». Автор: А.Макогонов. Газета «Соцхарківщина». 19 липня 1989 р. С. 2)
- ↑ Ваффен СС під Степановкой(англ.)
- ↑ Олександр Гнилицький та Леся Заяць
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюМамчак
не вказано текст - ↑ Гай-Нижник П. Чорноморський флот і українське державотворення 1917–1918 років (До історії створення Військово-Морських Сил України) // Військовий музей (науково-методичний збірник). – Вип.7. – К.: ЦМЗСУ,2006. – С.37–46.
- ↑ Наказ Мінвузу СРСР від 1957 р.
- ↑ Наказ Мінвузу СРСР №732 від 17 липня 1959 р.
- ↑ Про делегацію України для участі у засіданні Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду «Укриття»
- ↑ Указ Президента України № 618/95 від 17 липня 1995 року «Про присвоєння почесних звань України»
- ↑ Волинь (Луцьк) - Борисфен (Бориспіль). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ а б в г д е Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюфар
не вказано текст - ↑ Волинь (Луцьк) - Зірка (Кіровоград). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Волинь (Луцьк) - Полісся (Житомир). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Волинь (Луцьк) - Нива (Тернопіль). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Динамо-2 (Київ) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Волинь (Луцьк) - МФК Миколаїв (Миколаїв). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Волинь (Луцьк) - Нива (Вінниця). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Електрометалург-НЗФ (Нікополь) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Волинь (Луцьк) - Оболонь (Київ). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Найкращі футболісти України - 2001. ukrsoccerhistory.com. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Чорноморець (Одеса) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюрар
не вказано текст - ↑ Полісся (Житомир) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Зірка (Кіровоград) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Волинь (Луцьк) - ЦСКА-2 (Київ). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
- ↑ Ворскла побеждает, но вылетает. football.ua. UA. 27 серпня 2009. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
- ↑ "Оболонь" - "Ворскла" 0:1. Ні гри, ні результату. UA-Футбол. UA. 25 липня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
- ↑ "Ворскла" - "Динамо" 3:1. Четырнадцать лет спустя. UA-Футбол. UA. 14 серпня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
- ↑ Василий Сачко: "Ворскла" должна была "выстрелить". UA-Футбол. UA. 19 листопада 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
- ↑ [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
- ↑ (англ.) Ukrainian Jews, Bible Discovered
- ↑ Гаврилюк О. Н. Визначний пам'яткознавець Волині (до 100-річчя від дня народження Леоніда Маслова) // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки: Наук. журнал. — № 13, Історичні науки. — Луцьк, 2009.
- ↑ Завдяки ДП «Волинські старожитності» уперше вийшла книжка про дослідника Луцька Леоніда Маслова // Офіційний сайт ДП «Волинські старожитності»
- ↑ Відозва Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року
- ↑ ІНФОРМАЦІЯ «МАСАКРА В ДРОГОБИЧІ» газета «Українські щоденні вісті (Львів)» № 14 за 22 липня 1941 року
- ↑ КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «НЕЛЮДСЬКІ ЗВІРСТВА ЕНКАВЕДИСТІВ, 800 ТРУПІВ У ЗОЛОЧІВЩИНІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 10 за 17 липня 1941 року
- ↑ КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «ЖЕРТВИ БОЛЬШЕВИЦЬКИХ ЗВІРСТВ У ЗОЛОЧІВСЬКІЙ В'ЯЗНИЦІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 11 за 18 липня 1941 року
- ↑ КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «З ОСТАННІХ ДНІВ БОЛЬШЕВИЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ В БОРИСЛАВІ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) № 8 за 25 липня 1941 року
- ↑ КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «СТРАШНІ СПОМИНИ З САМБІРСЬКОЇ ТЮРМИ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) № 6 за 20 липня 1941 року
- ↑ ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТЕРОРУ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) № 1 за 18 липня 1941 року
- ↑ ІНФОРМАЦІЯ «В СТРИЙСЬКІЙ ТЮРМІ» газета «Вільне слово» № 13 за 6 серпня 1941
- ↑ У Дрогобичі пом'янули жертв катівень НКВС (Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ, 24 червня 2011)
- ↑ ІНФОРМАЦІЯ «МОСКОВСЬКО-БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ТЕРОР У ПІДБУЖІ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) № 3 за 31 липня 1941 року
- ↑ ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ ЕНКАВЕДИСТІВ У ПІДБУЖЧИНІ, ДРОГОБИЦЬКА ОБЛАСТЬ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 10 за 17 липня 1941 року
- ↑ ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ БОЛЬШЕВИЦЬКОГО ТЕРОРУ В УНЯТИЧАХ» газета «Вільне слово» № 4 за 16 липня 1941
- ↑ ІНФОРМАЦІЯ «КРИВАВА МАСАКРА В ДОБРОМИЛІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 25 за 3 серпня 1941 року
- ↑ ІНФОРМАЦІЯ "ДОБРОМИЛЬ — МІСЦЕ БОЛЬШЕВИЦЬКОГО СТРАХІТТЯ "газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 30 за 9 серпня 1941 року
- ↑ ІНфОРМАЦІЯ «СКОЛЄ СВОЇМ ГЕРОЯМ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) № 21 за 2 жовтня 1941 року
- ↑ Ще одна облрада закликає Януковича не підписувати мовний закон. http://tyzhden.ua. 18 липня, 2012
- ↑ Активісти втретє поїдуть на батьківщину Адама Мартинюка помститися за зраду української мови — Вголос
- ↑ Одним з тих, хто напав на активістів «Відсічі» та журналістів в селі Мартинюка, був місцевий батюшка УПЦ МП — Сайт «Майдан»
- ↑ Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012 на сайті Національного комітету спорту інвалідів України
- ↑ Сайт АПК-ІНВЕСТ.Керівництво