Користувач:Dmytro Tvardovskyi/Чернетка/Місяць
У латинській мові існувало дві лексичні одиниці на позначення небесного тіла – супутника Землі – luna та mensis. Латинське luna пов’язане з дієсловом luceo (світитися), а mensis походить від дієслова metior (вимірювати). Перше значення лексеми luna було «місяць як небесне світило», а mensis – «місяць як одиниця виміру часу в календарі». Цю відмінність було збережено нащадками відповідних слів у більшості романських мов[1].
Щодо української мови, то запозичення з латинської мови знайшло своє відображення у двох словах старослов’янської мови – Місяць і Луна. У старослов’янській мові латинське luna перетворилося на лоуна та означало «світло, блиск, відблиск, місяць, райдуга». Як назва місяця номінація Луна виникла в результаті табуїстичної заміни давнішої назви *mēns-, звідки українське місяць. Заборона вживання первісної назви ґрунтувалася на віруванні про магічні властивості Місяця. Номінація *mēns- вважається пов’язана з часткою *mē-, що означало «міряти»[2].
Інший менш поширений термін — Селена, що походить від давньогрецького selene (Σελήνη), що означає Місяць[3]. У давньогрецькій міфології та релігії Селена — це богиня, уособлення Місяця; поети називали Селену блискучим оком ночі, її зображували привабливою жінкою, яка тримає смолоскип у руках і веде за собою зірки[4]. Споріднене з selene слово selenic відноситься до хімічного елемента селену. Назва елемента селен і префікс селено- (як у селенографії, вивченні фізичних особливостей Місяця) походять від цього грецького слова[5].
Ізотопне датування місячних зразків свідчить про те, що Місяць утворився приблизно через 50 мільйонів років після виникнення Сонячної системи[6][7]. Загалом теорії походження Місяця можна розділити на три основні категорії: відокремлення Місяця від земної кори під дією відцентрової сили, спільне формування Землі та Місяця в первісному акреційному диску і гравітаційне захоплення Місяця.
В кінці XIX століття син Чарльза Дарвіна Джордж припустив, що стародавня Земля, яка оберталася дуже швидко, викинула частину своєї маси, утворивши Місяць, а на Землі залишився слід від цього уламка - Тихий океан[8].
Теорія спільного формування передбачала, що Місяць утворився із первинної газо-пилової хмари разом із Землею (як подвійна планета)[9]. Однак головним питанням такої теорії є пояснення значного збіднення залізом та спорідненими з ним хімічними елементами. Виходячи із середньої густини 3,34 г/см³ Місяць містить лише близько 5% залізонікелевої фази. Це значно менше, ніж вміст заліза у вуглецевих хондритах (28%), які вважаються залишками первинної протопланетної хмари, та менше, ніж у складі Землі (37%) чи інших планет земної групи (середня густина Меркурія — 5,94 г/см³, Венери — 5,54 г/см³, Марса — 3,94 г/см³)[10][11].
Інші вчені пропонували теорії, за якими Місяць утворився в якихось інших місцях Сонячної системи, збіднених залізом, і був захоплений Землею пізніше[12]. Однак захоплення такого великого космічного тіла як Місяць із далекої орбіти видається вкрай малоймовірним. Переконливо пояснити значне збіднення Місяця на залізо (порівняно зі складом первинної протопланетної хмари) теж не вдається. Крім того, місячні базальти дуже подібні за складом до земних базальтів серединно-океанічних хребтів. Ізотопний склад кисню в них відрізняється від хондритів, що свідчить про споріднене походження Землі та Місяця[11].
Останнім часом набули популярності теорії, за якими Місяць утворився внаслідок зіткнення Протоземлі з іншою протопланетою приблизно марсіанського розміру. Імовірним місцем її утворення могла бути одна з троянських точок Лагранжа на земній орбіті. Цей планетоїд назвали Тейя, на честь давньогрецького титана Тейї — матері Селени. Щоправда, подібні теорії не пояснюють деяких особливостей хімічного складу Місяця та його порід. Зокрема, з ізотопного складу місячних порід випливає, що на відміну від Землі, Місяцем втрачено майже весь первинний свинець, а той, що наразі входить до складу місячних порід, має радіогенне походження (тобто, утворився внаслідок радіоактивного розпаду урану та торію). Крім того, теорія не пояснює наявний розподіл моменту імпульсу у системі Земля — Місяць.
| Місяць, як його бачить Lunar Reconnaissance Orbiter. | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
.png)
.jpg)
- ↑ Семчинський С.В. Деякі питання контрастивного дослідження лексики близькоспоріднених мов // Нариси з контрастивної лінгвістики. – Київ: Наукова думка, 1979. – С. 48-53.
- ↑ Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, О. С. Мельничук, Г. П. Півторак, А. Д. Пономарів, Н. С. Родзевич, В. Г. Скляренко, І. А. Стоянов, А. М. Шамота. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. (1989). Етимологічний словник української мови: В 7 т. (PDF) (укр.). Т. 3: Кора–М. Наукова думка. с. 305, 485. ISBN 5-12-001263-9. Процитовано 2 липня 2024.
- ↑ Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, σελήν-η. www.perseus.tufts.edu. Процитовано 3 липня 2024.
- ↑ СЕЛЕНА - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. slovnyk.ua. Процитовано 3 липня 2024.
- ↑ Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, О. С. Мельничук, В. Г. Скляренко, І. А. Стоянов, А. М. Шамота. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. (2006). Етимологічний словник української мови: В 7 т. (PDF) (укр.). Т. 5: Р–Т. Наукова думка. с. 209. ISBN 966-00-0816-3.
- ↑ Thiemens, Maxwell M.; Sprung, Peter; Fonseca, Raúl O. C.; Leitzke, Felipe P.; Münker, Carsten (2019-09). Early Moon formation inferred from hafnium–tungsten systematics. Nature Geoscience (англ.). Т. 12, № 9. с. 696—700. doi:10.1038/s41561-019-0398-3. ISSN 1752-0908. Процитовано 4 липня 2024.
- ↑ Gough, Evan (31 липня 2019). The Moon is Older Than Scientists Thought. Universe Today (амер.). Процитовано 4 липня 2024.
- ↑ The Close Approach - A New Lunar Model. The Close Approach - A New Lunar Model (англ.). Процитовано 6 липня 2024.
- ↑ Moon - Formation, Craters, Orbit | Britannica. www.britannica.com (англ.). 27 червня 2024. Процитовано 4 липня 2024.
- ↑ Сорохтин, Ушаков. Развитие Земли. Глава 3. Происхождение земли и ее догеологическая история. web.archive.org (рос.). МГУ. 2002. с. 60. Процитовано 4 липня 2024.
- ↑ а б Internet Archive, Rick (2009). The book of the moon (англ.). New York : Walker & Co. с. 24—27. ISBN 978-0-8027-1734-4.
- ↑ Mitler, H.E. (1975-02). Formation of an iron-poor Moon by partial capture, or: Yet another exotic theory of lunar origin. Icarus. Т. 24, № 2. с. 256—268. doi:10.1016/0019-1035(75)90102-5. ISSN 0019-1035. Процитовано 5 липня 2024.