Марія Гепперт-Маєр
Марі́я Ге́пперт-Ма́єр (нім. Maria Goeppert-Mayer; 28 червня 1906, Катовиці, Німецька Імперія — 20 лютого 1972, Сан-Дієго, США) — видатна фізикиня, одна з небагатьох жінок-лауреаток Нобелевскої премії з фізики (пів-премії за 1963 рік, разом з Гансом Єнсеном «за відкриття, що стосуються оболонкової структури ядра»).
Марія була єдиною дитиною в сім'ї професора педіатрії Фрідріха Гепперта та вчительки мови та літератури Марії Гепперт. У 1910 році сім'я переїхала до Геттінгена, де батько став професором педіатрії в Геттінгенському університеті. З ранніх років Марія була оточена студентами та викладачами університету, такими інтелектуалами як Енріко Фермі, Вернер Гейзенберг, Поль Дірак та Вольфганг Паулі. У 1924 році склала вступний іспит в університет (Abitur) і була прийнята туди. Слухала лекції, в тому числі і в Макса Борна, Джеймса Франка та Адольфа Отто Рейнольд-Віндгауза. У 1930 році одружилася зі співробітником Джеймса Франка — Джозефом Едвардом Маєром. Незабаром вони переїхали в США — на батьківщину Маєра.
З 1931 по 1939 рік Гепперт-Маєр безкоштовно викладала в Університеті Джонса Гопкінса в Балтиморі, а з 1940 по 1946 роки — в Колумбійському університеті. Після цього викладала в Чиказькому університеті. Отримати оплачену роботу було неможливо, з одного боку через велику депресію, а з іншого — через зайнятість у тих же університетах, де її чоловік був професором, і її могли звинуватити у використанні родинних зв'язків. У 1940 році видала спільно з чоловіком книгу «Статистична механіка».
Після утворення Аргонської національної лабораторії в 1946 році Гепперт-Маєр запропонували роботу на півставки старшою науковою співробітницею у відділі теоретичної фізики. Якраз у цей період вона розробила оболонкову модель ядра, за яку отримала пізніше Нобелівську премію з фізики.
Модель Гепперт-Маєр пояснювала існування магічних чисел у фізиці ядра тим фактом, що елементи з атомними масами 2, 8, 20, 28, 50, 82 та 126 стабільніші за сусідів у періодичній таблиці. Природа цього пояснення полягає в спін-орбітальній взаємодії нуклонів, в результаті чого в ядрі утворювалися оболонки з можливою кількістю нуклонів 2, 6, 10 і ін. При заповненні чергової оболонки виходить надзвичайно стабільна конфігурація ядра. За її власним описом:
Уявіть собі кімнату з парами, що вальсують. Припустимо, що вони вальсують в кімнаті колами, одні з яких лежать всередині інших. Тепер уявіть, що ви можете розмістити на одне коло дві пари, якщо одна з них буде описувати коло за годинниковою стрілкою, а друга проти годинникової стрілки. Тепер додамо таке — нехай пари, рухаючись по колу, крім того крутяться навколо своєї осі. Проте не всі пари з тих, що описують коло за годинниковою стрілкою, також обертаються за годинниковою стрілкою — деякі обертаються проти годинникової стрілки. Те ж саме протікає і з парами, які описують коло проти годинникової стрілки, — деякі обертаються за годинниковою стрілкою, а інші проти годинникової.
Приблизно в той же час незалежно від неї німецький фізик Ганс Єнсен побудував таку ж теорію оболонкової моделі ядра. У 1955 році вони спільно написали книгу «Елементарна теорія оболонкової моделі ядра». Після нагородження Нобелівською премією в 1963 році Гепперт-Маєр сказала: «Зробити роботу було вдвічі цікавіше, ніж отримати приз за неї».
У 1935 році Гепперт-Маєр вперше розглянула можливість подвійного бета-розпаду атомних ядер і розрахувала імовірність цього процесу.
Наприкінці 1940-х — початку 1950-х років вона виконала розрахунки з поглинання випромінювання для Едварда Теллера, які, ймовірно, використовувались при конструюванні водневої бомби.
Після смерті Гепперт-Маєр Американське фізичне товариство затвердило нагороду в її честь, яку присуджували молодим жінкам-фізикам на початку наукової кар'єри. Жінка зі ступенем доктора філософії може отримати гроші, а також можливість виступати з лекціями на тему своїх досліджень у чотирьох провідних наукових закладах. Чиказький університет також щорічно присуджує премію видатній молодій жінці-науковцю або інженеру. Каліфорнійський університет у Сан-Дієго проводить щорічний симпозіум імені Гепперт-Маєр, який збирає жінок-дослідниць для обговорення сучасної науки.
Згадується в романі Грегорі Бенфорда «Панорама часів»:
- …Гордон пригледівся й упізнав Марію Гепперт-Маєр — єдину жінку на факультеті. Вона недавно перенесла інсульт і тепер з'являлася рідко, переміщуючись коридорами ніби привид. Ліва сторона її тіла була частково паралізована, а мова стала невиразною. Шкіра на обличчі обвисла, вона здавалась дуже втомленою, проте в очах її світився незгасимий інтелект…
- Борн М., Гепперт-Майер М. Теория твёрдого тела. — Л.-М. : ОНТИ, 1938. — 268 с.
- Гепперт-Майер М., Иенсен И. Г. Д. Элементарная теория ядерных оболочек. — М. : ИЛ, 1958. — 318 с.
- Майер Дж., Гепперт-Майер М. Статистическая механика. — М. : Мир, 1980. — 544 с.
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 23 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Відкриття, пов'язані з оболонковою структурою ядра (англ.)
- Стаття в журналі Physical Review про подвійний бета-розпад(англ.)
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б FemBio database
- ↑ Гёпперт-Майер Мария // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 510. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г д е https://history.aip.org/phn/11604031.html
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б NNDB — 2002.
- ↑ https://search.amphilsoc.org/memhist/search?creator=Maria+Goeppert+Mayer&title=&subject=&subdiv=&mem=&year=&year-max=&dead=&keyword=&smode=advanced
- ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/20000765.html
- Жінки-науковці
- Народились 28 червня
- Народились 1906
- Уродженці Катовиць
- Померли 20 лютого
- Померли 1972
- Померли в Сан-Дієго
- Випускники Геттінгенського університету
- Науковці університету Джонса Гопкінса
- Співробітники Колумбійського університету
- Члени Гайдельберзької академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Американського філософського товариства
- Члени Американського фізичного товариства
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Лауреати Нобелівської премії з фізики
- Обрані до Національної зали слави жінок
- Фізики США
- Лауреатки Нобелівської премії
- Американські професори
- Науковці, іменем яких названо наукові премії
- Німецькі емігранти до США
- Люди, на честь яких названо кратер на Венері