Перейти до вмісту

НАСА

Редагувати посилання
Координати: 38°52′59″ пн. ш. 77°00′59″ зх. д. / 38.883079° пн. ш. 77.01628° зх. д. / 38.883079; -77.01628
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Національне керування з аеронавтики і дослідження космічного простору)
National Aeronautics and Space Administration
Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору
АбревіатураNASA
Гаслоангл. For the Benefit of All
укр. На благо всіх
Типкосмічне агентство
ЗасновникДвайт Ейзенгавер[3][4]
Конгрес США[5][4]
Засновано29 липня 1958
ЗасадиNational Aeronautics and Space Actd[5][2][4]
Галузьдержавний сектор[6] і освоєння космосу
Країна США[7]
Штаб-квартираВашингтон
38°52′59″ пн. ш. 77°00′59″ зх. д. / 38.883079° пн. ш. 77.01628° зх. д. / 38.883079; -77.01628
ЧленствоORCID[d][8][9]
International Astronautical Federationd (1985)[10]
Inter-Agency Space Debris Coordination Committeed[11]
Consultative Committee for Space Data Systemsd
Open Geospatial Consortium[12]
DataCited[13]
Офіційні мовианглійська
Офіс головиадміністратор НАСАd
КерівникБілл Нельсон
(Bill Nelson)
Перший заступникПамела Мелрой
(Pamela Melroy)
Штат працівників18 800 осіб
Материнська
організація		Федеральний уряд США
Дочірня(і)
організація(ї)		Glenn Research Centerd
Космічний центр імені Ліндона Джонсона
Дослідний центр Ленгліd
Центр космічних польотів імені Маршалла
Інститут досліджень космічним телескопом
Космічний центр імені Джона Стенніса
Космічний центр імені Кеннеді
Shared Services Centerd
NASA Astrobiology Instituted
Utah Space Grant Consortiumd
Indiana Space Grant Consortiumd
New Mexico Space Grant Consortiumd
Idaho Space Grant Consortiumd
Iowa Space Grant Consortiumd
Louisiana Space Consortiumd
Oregon Space Grant Consortiumd
Alabama Space Grant Consortiumd
Texas Space Grant Consortiumd
Arkansas Space Grant Consortiumd
Connecticut Space Grant Consortiumd
Washington Space Grant Consortiumd
Florida Space Grant Consortiumd
Experimental Program to Stimulate Competitive Researchd
Planetary Data Systemd
NExScId
Armstrong Flight Research Centerd
Michoud Assembly Facility
Воллопс
National Space Science and Technology Centerd
Arizona Space Grant Consortiumd
California Space Grant Consortiumd
North Carolina Space Grant Consortiumd
Georgia Space Grant Consortiumd
Illinois Space Grant Consortiumd
Kansas Space Grant Consortiumd
Kentucky Space Grant Consortiumd
Maryland Space Grant Consortiumd
Michigan Space Grant Consortiumd
Mississippi Space Grant Consortiumd
Montana Space Grant Consortiumd
Nebraska Space Grant Consortiumd
Nevada Space Grant Consortiumd
Delaware Space Grant Consortiumd
New Jersey Space Grant Consortiumd
New York Space Grant Consortiumd
North Dakota Space Grant Consortiumd
Ohio Space Grant Consortiumd
Oklahoma Space Grant Consortiumd
Pennsylvania Space Grant Consortiumd
Puerto Rico Space Grant Consortiumd
Rhode Island Space Grant Consortiumd
South Carolina Space Grant Consortiumd
South Dakota Space Grant Consortiumd
Vermont Space Grant Consortiumd
West Virginia Space Grant Consortiumd
Wisconsin Space Grant Consortiumd
Wyoming Space Grant Consortiumd
NASA Research Parkd
Land-Cover & Land-Use Change Programd
Solar System Exploration Research Virtual Instituted
Carbon Cycle and Ecosystemsd
Центр космічних польотів імені Ґоддарда
Лабораторія пошуку навколоземних астероїдів імені Лінкольна
Дослідницький центр Еймса
Лабораторія реактивного руху
NASA Office of Inspector Generald
Virginia Space Grant Consortiumd
Aviation Safety Reporting Systemd
Nexus for Exoplanet System Scienced[14]
NASA History Program Officed
NASA Engineering and Safety Centerd
Science Mission Directorated
Space Technology Mission Directorated
Aeronautics Research Mission Directorated
Exploration Systems Development Mission Directorated
Space Operations Mission Directorated
Бюджет21,5 млрд (2019 р.)
Вебсайт: nasa.gov
Нагороди
Мапа
CMNS: НАСА у Вікісховищі
Частина серії про
Космічну програму США[en]
Програми польотів людини в космос
Програми роботизованих космічних польотів
Загін астронавтів НАСА[en]
Космодроми
Східний хребет[en]
Космічні ракети-носії[en]
Національна космічна безпека
Цивільний космос
Комерційна космічна галузь

Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (англ. National Aeronautics and Space Administration (NASA)) — агентство уряду США, засноване 1958 року для досліджень у галузі аеронавтики й космічних польотів. Штаб-квартира НАСА розташована у Вашингтоні; основний майданчик — на мисі Канаверал у Космічному центрі Кеннеді на Флориді. Перша космічна програма НАСА почалася в 1958 році з запуску космічного апарата «Піонер», який збирав інформацію для подальших пілотованих польотів, найвідомішим з яких став політ на Місяць «Аполлона-11» 16—24 липня 1969 року.

Історія створення

[ред. | ред. код]

НАСА було створене шляхом реорганізації американського Національного консультативного комітету з аеронавтики (англ. National Advisory Committee for Aeronautics або NACA), який з 1946 року займався дослідженнями в царині ракетобудування й розробив перший у світі надзвуковий літак Bell X-1. З початку 1950-х років це агентство перейшло до розробки штучних супутників Землі та проєктів, реалізація яких дозволила б їхнє успішне виведення на земну орбіту. Головним конкурентом США в освоєнні космічного простору тоді став СРСР, космічна програма якого розвивалася стрімкими темпами. При початках космічної ери питання дослідження космосу виходили з суто наукової площини й відігравали величезну роль у взаємовідносинах двох світових наддержав та балансу сили між ними.

Тоді було ухвалене рішення реорганізувати НАСА, створивши на базі нього управління з новими повноваженнями, в компетенцію якого входило б координування всіх американських мирних програм з освоєння космічного простору.

Таким чином, 29 липня 1958 року було створено Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору або НАСА.

Американський астронавт NASA Дон Петтіт, перебуваючи борту Міжнародної космічної станції, зробив знімок Землі з висоти 400 кілометрів.[15]

Як зазначається, світлину створили, коли орбітальна лабораторія проходила над територією Мексики та США.

На фото можна розгледіти вогні міст під МКС, а лівіше на знімку на горизонті – полярне сяйво. У тій частині планети енергетичні частинки від Сонця, що досягло піку активності, взаємодіють із верхніми шарами атмосфери.

Джерело: [15]

Найбільші космічні проєкти та програми

[ред. | ред. код]

«Меркурій»

[ред. | ред. код]
«Меркурій»
Екіпаж 1 людина
Маса 1355 кг
Довжина 4,04 м
Максимальний діаметр 1,89 м
Житловий об'єм 1,7 м³
Тривалість польоту 1 доба
Ракети-носії «Редстоун»
«Атлас»
Докладніше: Проєкт Меркурій

«Меркурій» (англ. Mercury) — перша пілотована космічна програма США. Через малу вантажопідйомність ракет-носіїв «Редстоун»[en] та «Атлас» можливості пілотованої капсули «Меркурій» були вкрай обмежені й поступались за технічними параметрами космічним кораблям «Восток». Тим не менш, у ході програми були ретельно відпрацьовані методи орієнтації корабля й отриманий значний технічний та медико-біологічний досвід, що використовувався в програмах «Джеміні» та «Аполлон». Окрім того, астронавти приземлялись (точніше, приводнювалися) в кабіні спускового апарату, а не катапультувались при посадці, як у кораблях «Восток». Кораблі «Меркурій» були значно менші та легші, ніж «Восток», гальмівний двигун був твердопаливним, космонавт брав у пілотуванні кораблем значно більшу участь, ніж на «Востоках» — останні були більше автоматизовані. Сумарний час пілотованих польотів за програмою склав більш як дві доби.

«Джеміні»

[ред. | ред. код]
«Джеміні»
Екіпаж 2 людини
Маса 3851 кг
Довжина 5,67 м
Максимальний діаметр 3,05 м
Житловий об'єм 2,55 м³
Тривалість польоту 14 днів
Ракета-носій Титан
Докладніше: Джеміні (космічна програма)

«Джеміні» (англ. Gemini) — космічна програма США. Космічні кораблі серії «Джеміні» продовжили серію кораблів «Меркурій», але значно переважали їх за змогами (2 людини в екіпажі, більший час автономного польоту, можливість зміни параметрів орбіти та ін.). У ході програми були відпрацьовані методи зближення і стикування, вперше в історії здійснено стикування космічних апаратів. Було проведено кілька виходів у відкритий космос, встановлені рекорди тривалості космічного польоту. Сумарний час польотів по програмі склав понад 41 добу. Сумарний час виходів у відкритий космос склав 10 годин. Досвід, отриманий у ході програми Джеміні, був використаний при підготовці і здійсненні програми Аполлон.

Аерокосмічний центр ім. Кеннеді у Флориді

«Аполлон»

[ред. | ред. код]
Докладніше: Космічна програма «Аполлон»

Програма Аполлон — програма пілотованих космічних польотів НАСА, прийнята в 1961 році з метою здійснення першої пілотованої висадки на Місяць і завершена в 1975 році. Президент Джон Ф. Кеннеді сформулював це завдання в своїй промові 12 вересня 1961 року, і вона була вирішена 20 липня 1969 року в ході місії «Аполлон-11» висадкою Ніла Армстронга і Базза Олдріна. Також за програмою «Аполлон» були здійснені ще 5 успішних висадок астронавтів на Місяць, остання в 1972 році. Ці шість польотів за програмою Аполлон на сьогодні єдині за всю історію людства, коли люди висаджувалися на іншому астрономічному об'єкті. Програма Аполлон і висадка на Місяць часто згадуються як найбільші досягнення в історії людства.

«Скайлеб»

[ред. | ред. код]
Докладніше: Скайлеб

Скайлеб (англ. Skylab, від англ. sky laboratory — небесна лабораторія) — американська орбітальна станція, призначена для технологічних, астрофізичних, біолого-медичних досліджень, а також для спостереження Землі. Запущена 14 травня 1973 року, прийняла три експедиції з травня 1973 по лютий 1974 року, зійшла з орбіти і зруйнувалася 11 липня 1979 року.

Довжина 24,6 м, максимальний діаметр 6,6 м, маса — 77 т, внутрішній об'єм 352,4 м³. Висота орбіти 434—437 км (перигей — апогей), нахил 50°. Загалом на станції побували три експедиції. Основним завданням експедицій було вивчення адаптації людини до умов невагомості і проведення наукових експериментів.

Перша експедиція (Чарлз Конрад, Пол Вайц, Джозеф Кервін) протривала 28 діб (24.05.1973 — 22.06.1973) і мала не стільки науковий, скільки ремонтний характер. У ході декількох виходів у космос астронавти розкрили заклинену сонячну батарею і відновили терморегуляцію станції за допомогою встановленої теплозахисної «парасольки».

Друга експедиція в складі Алана Біна, Джека Лусми і Овена Герріотта вирушила на станцію 28.07.1973 і провела на орбіті вже 59 днів.

Третя і остання експедиція (Джералд Карр, Едвард Гібсон, Вільям Поуг) стартувала 16 листопада 1973 року і поставила абсолютний рекорд тривалості перебування людини в космосі — 84 дні.

«Союз — Аполлон» 

[ред. | ред. код]
15 липня 1975 року. Ракета-носій «Saturn-1Б» виводить американський екіпаж на орбіту.

Докладніше: Союз — Аполлон

Експериментальний політ «Аполлон» — «Союз» (ЕПАС, або більш поширена назва програма «Союз» — «Аполлон»; англ. Apollo-Soyuz Test Project (ASTP)) — програма спільного експериментального польоту радянського космічного корабля «Союз-19» і американського космічного корабля «Аполлон».

Програма була затверджена 24 травня 1972 року Угодою між СРСР і США про співпрацю в дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях. Основними цілями програми були:

  • випробування елементів сумісної системи зближення на орбіті;
  • випробування активно-пасивних стикувальних агрегатів;
  • перевірка техніки та обладнання для забезпечення переходу космонавтів з корабля в корабель;
  • накопичення досвіду у проведенні спільних польотів космічних кораблів СРСР і США.

Спейс Шаттл

[ред. | ред. код]
Space Shuttle «AtlantiS» заходить на посадку
Докладніше: Спейс Шаттл (програма)

Космічна транспортна система (англ. Space Transportation System), більш відома як «Спейс Шаттл» (від англ. Space shuttle — космічний човник) — американський багаторазовий транспортний космічний корабель. Шаттл запускався в космос за допомогою власних ракетних двигунів і твердопаливних прискорювачів, здійснював маневри на орбіті як космічний корабель і повертався на Землю як літак. Малося на увазі, що шаттли снуватимуть, як човники, між навколоземною орбітою і Землею, доправляючи корисні вантажі в обох напрямках. При розробці передбачалося, що кожен із шатлів повинен був до 100 разів стартувати в космос. На практиці ж всього було здійснено 135 стартів. До березня 2011 року найбільше польотів — 39 — здійснив шаттл «Діскавері». У ході програми зазнали катастроф 2 кораблі й загинули 14 астронавтів.

Міжнародна космічна станція (1993 рік — наші дні)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міжнародна космічна станція
МКС, 2011 рік

Для розвитку приватних автоматизованих космічних кораблів (КК) НАСА започаткувало програму Commercial Resupply Services. Контракти щодо неї виграли дві компанії: Orbital ATK[en] (колишня Orbital Sciences) зі своїм КК Sygnus та SpaceX із КК Dragon. Наразі вони регулярно здійснюють постачання вантажів до і з МКС.

Завдяки програмі Commercial Crew Development компаніями SpaceX та Boeing були розроблені, а зараз випробовуються пілотовані КК CST-100 Starliner та Dragon 2. На серпень та грудень 2018 року заплановані їхні непілотовані (SpaceX DM-1) та пілотовані (SpaceX DM-2) місії до МКС.

У травні 2018 року НАСА відправляє на борт Міжнародної космічної станції наукову установку, в надрах якої буде створена область простору, в 10 мільярдів разів більш холодна, ніж космічний вакуум. Ця установка, Cold Atom Laboratory (CAL), є частиною вантажу ракети Cygnus компанії Orbital ATK, і вона дозволить вченим вивчати квантові властивості ультрахолодних атомів в умовах невагомості[16].

Дослідження Марса

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дослідження Марса

У лютому 2018 року Національне космічне агентство США опублікувало панорамну зйомку Марса, зроблену за допомогою марсохода «К'юріосіті».

Дослідження Місяця та інших планет

[ред. | ред. код]
Докладніше: Сервеєр, MESSENGER, Піонер (програма), Вояджер, Кассіні — Гюйгенс та New Horizons

Космічні телескопи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Великі обсерваторії (NASA) та WMAP

Інші проєкти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Астрофізична інформаційна система НАСА

21 жовтня 2023 року Університет Берклі у Каліфорнії та відділення НАСА під назвою Дослідницький центр Еймса оголосили, що у Кремнієвій долині буде побудований космічний центр за 2 мільярди доларів, над створенням якого вчені працюють вже понад 20 років[17][18].

Місія з дослідження невідомих аномальних явищ (UAP)

[ред. | ред. код]

14 вересня 2023 року НАСА повідомило про призначення нового директора з дослідження невідомих аномальних явищ (UAP), які більш відомі громадськості, як НЛО. Згідно з повідомленням Reuters, Голова агентства також повідомив, що група експертів закликає детальніше з'ясувати факти цього явища та активізувати свої зусилля для збору інформації про UAP і відігравати більшу роль у допомозі Пентагону їх виявити[19][20]. Того ж дня, група вчених опублікувала звіт «Незалежне дослідження невстановлених аномальних явищ», що складається з 36 сторінок і містить низку рекомендацій щодо того, як НАСА може краще сприяти науковим дослідженням ситуацій під час зустрічей з НЛО. За словами представників НАСА, одним із завдань дослідження було найкраще забезпечення безпеки літаків у повітрі[21].

Місія PREFIRE

[ред. | ред. код]

У серпні 2023 року НАСА вибрало Rocket Lab USA Inc. з Лонг-Біч, штат Каліфорнія (США), для надання послуг запуску місії агентства PREFIRE (Енергія полярного випромінювання в експерименті далекого інфрачервоного діапазону), яка має на меті дати дослідникам точнішу картину енергії, що надходить і залишаючи Землю. Місія PREFIRE допоможе усунути прогалину в розумінні того, скільки земного тепла втрачається в космос, особливо з Арктики та Антарктиди. Аналіз вимірювань PREFIRE дасть інформацію про моделі клімату та льоду, забезпечуючи кращі прогнози того, як потепління світу вплине на втрату морського льоду, танення крижаного покриву та підвищення рівня моря. Удосконалення кліматичних моделей може врешті-решт допомогти забезпечити точніші прогнози щодо впливу потужності та частоти штормів, а також берегової ерозії та повеней. Місія складається з двох 6U CubeSats з базовою тривалістю місії 10 місяців і спільно розроблена НАСА та Університетом Вісконсину в Медісоні. Лабораторія реактивного руху НАСА в Південній Каліфорнії керує місією для Управління наукових місій агентства та надає інструменти. Blue Canyon Technologies будує CubeSats, а Університет Вісконсіна-Медісон оброблятиме дані, зібрані приладами. До наукової групи входять члени JPL та університетів Вісконсіна, Мічигану та Колорадо[22][23].

NASA+

[ред. | ред. код]

Згідно з повідомленням агентства НАСА, до кінця 2023 року буде створено безкоштовну стрімінгову платформу без реклами, яка незабаром буде доступна на iOS та Android. Новий проєкт має стати корисним джерелом інформації, що демонструватиме прямі трансляції подій, спеціальні панелі, ексклюзивні інтерв’ю та оригінальні відеосеріали. Доступ до нього буде забезпечено через застосунок НАСА не тільки на Android та iOS, а також в Інтернеті та за допомогою Roku, Apple TV і Fire TV[24].

Збої в діяльності

[ред. | ред. код]

25 липня 2023 року в результаті відключення електроенергії в штаб-квартирі НАСА в Х’юстоні, був тимчасово порушений зв’язок з МКС. Уперше з моменту запуску МКС у 2009 році космічному агентству довелося покладатися на свої резервні системи управління, щоб відновити зв’язок з астронавтами, які перебувають на борту в сотнях кілометрів над поверхнею Землі. Збій тривав близько 90 хвилин, перш ніж нормальний зв’язок вдалося відновити. Відключення, під час якого було втрачено телеметрію, голосовий зв’язок і управління, стало результатом планової модернізації наземної енергетичної системи будівлі в Космічному центрі імені Ліндона Джонсона, хоча саме відключення не було очікуваним. Водночас протягом 20 хвилин після відключення електроенергії центр управління польотами НАСА був на зв’язку з МКС через російські системи, а резервний центр управління, розташований за декілька миль від штаб-квартири, незабаром був підключений до мережі. Загалом проблема була вирішена, і управління місією знову почало повністю функціонувати. Однак НАСА має намір розслідувати інцидент і переконатися, що він не повториться в наступні роки експлуатації МКС[25].

Бюджет агентства

[ред. | ред. код]

НАСА має найбільший бюджет серед усіх космічних агентств світу. З 1958 по 2008 роки НАСА витратила на космічні програми (з урахуванням інфляції) близько 810,5 млрд доларів[джерело?].

  • Бюджет у 2005 році становив близько 16,2 млрд дол.
  • Бюджет у 2007 році становив близько 17,4 млрд дол.
  • Бюджет у 2008 році становив близько 17,3 млрд дол.
  • Бюджет у 2009 році становив близько 17,6 млрд дол.
  • Бюджет у 2010 році становив близько 18,7 млрд дол.
  • Бюджет у 2011 році становив близько 19 млрд дол.
  • Бюджет у 2012 році становив близько 17,770 млрд дол.
  • Бюджет у 2013 році становив близько 17,711 млрд дол.
  • Бюджет у 2014 році становив близько 17,6 млрд дол.
  • Бюджет у 2015 році становив близько 18 млрд дол.
  • Бюджет у 2016 році становив близько 19,3 млрд дол.
  • Бюджет у 2017 році становив близько 19,5 млрд дол.
  • Бюджет у 2018 році пропонований близько 20 млрд дол.

Керівництво агентства 

[ред. | ред. код]

З 2005 року НАСА керував Майкл Ґріффін. 20 січня 2009 року він пішов із посади у зв'язку з обранням нового президента США Барака Обами. З 22 січня 2009 року тимчасовим керівником НАСА призначений Кріс Сколезе. 15 липня того самого року Сенат конгресу США затвердив головою НАСА абшитованого генерал-майора морської піхоти, колишнього астронавта Чарльза Болдена.

1 вересня 2017 року президент Дональд Трамп запропонував Джима Брайденстайна на посаду директора НАСА, 19 квітня 2018 року той був затверджений Сенатом. Наступним адміністратором став Білл Нельсон, призначений президентом Джо Байденом з 3 травня 2021 року[26].

Нагороди НАСА

[ред. | ред. код]

У нагороджувальній системі агентства медалі НАСА посідають гідне місце. Відзнака існує в 16 номінаціях: від медалі, якою нагороджують астронавтів за перший космічний політ, до медалі для справжніх лідерів в інженерній чи технологічній галузі. Нагороди НАСА в табелі авторитетності випереджає лише космічна Медаль пошани Конгресу США.

Медаль НАСА «За видатні наукові заслуги» — заснована 1991 року для цивільних співробітників організації та військових пілотів.

Факти 

[ред. | ред. код]

Цитати про НАСА 

[ред. | ред. код]
Дехто сприймає НACA як таку собі ширму для грандіозних планів виведення військової техніки в навколоземний простір, хоча така зброя на орбіті в багатьох ситуаціях є легкою мішенню.[27]

— Карл Саган, Блакитна цятка. Космічне майбутнє людства.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: NASA

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ USA.gov
  2. ↑ а б Federal Register — Washington, D.C.: Office of the Federal Register, 1936. — ISSN 0097-6326; 2167-2520
  3. ↑ https://www.govinfo.gov/content/pkg/STATUTE-72/pdf/STATUTE-72-Pg426-2.pdf
  4. ↑ а б в Oxford Reference — OUP. — ISBN 978-0-19-960586-6
  5. ↑ а б GovInfo — 2016.
  6. ↑ Архів преси XX століття — 1908.
  7. ↑ Museum of Modern Art online collection
  8. ↑ https://orcid.org/members/001G000001rjqHcIAI-nasa
  9. ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
  10. ↑ http://www.iafastro.org/membership/
  11. ↑ https://www.iadc-home.org/member_agencies_list
  12. ↑ https://www.ogc.org/ogc/members
  13. ↑ https://web.archive.org/web/20240112184553/https://datacite.org/members/
  14. ↑ https://nexss.info/about/about-nexss/
  15. ↑ а б admin (10 листопада 2024). Астронавт NASA показав знімок Землі, зроблений на висоті 400 кілометрів. Новини Ю (ru-RU) . Процитовано 10 листопада 2024.
  16. ↑ «NASA Is About to Create The Coldest Temperature in The Universe, Using Lasers in Space» [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.] Science Alert, May 21, 2018
  17. ↑ NASA Ames, UC Berkeley to build $2 billion space center in Silicon Valley. // By John Loeffler published October 21, 2023
  18. ↑ NASA збудує у Кремнієвій долині космічний центр. 23.10.2023, 18:53
  19. ↑ NASA names chief of UFO research; panel sees no alien evidence. // By Joey Roulette. September 14, 2023, 10:41 PM GMT+3
  20. ↑ У NASA призначили керівника дослідження НЛО. 15.09.2023, 21:54
  21. ↑ Unidentified Anomalous Phenomena Independent Study Report. September 14, 2023
  22. ↑ NASA Announces Launch Service for Arctic Warming Experiment. Aug 14, 2023
  23. ↑ NASA оголошує про запуск служби для експерименту з потеплінням Арктики. 15.08.2023
  24. ↑ NASA запустить безкоштовну стрімінгову платформу з трансляціями подій. // Автор:Svitlana Anisimova. 07.08.2023
  25. ↑ NASA вперше втратила зв’язок з МКС через несподіване відключення електроенергії. // By Anna Nevolina. 30.07.2023
  26. ↑ Bartels, Meghan (19 березня 2021). President Biden nominates Bill Nelson to serve as NASA chief. space.com. Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
  27. ↑ Саган Карл. Блакитна цятка. Космічне майбутнє людства. — Харків: КСД, 2023 рік — 320 с. — ISBN 978-617-12-9893-4.

[1]


Космонавтика Це незавершена стаття з космонавтики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ admin (25 серпня 2024). NASA поверне космічний корабель Starliner без його астронавтів. SUMYTODAY (укр.). Процитовано 25 серпня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=НАСА&oldid=44172822