Перейти до вмісту

Обчислюване число

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Обчисленне число)

У математиці обчислюване (або рекурсивне) число — це число, яке може бути обчислене з будь-якою заданою точністю за допомогою алгоритму (для комплексних чисел повинні бути обчислювані і дійсна, і уявна частини).

Вони також відомі як рекурсивні числа,[1] ефективні числа,[2] обчислювані дійсні числа[3] або рекурсивні дійсні числа.[4] Поняття обчислюваного дійсного числа ввів 1912 року Еміль Борель, скориставшись інтуїтивним поняттям обчислюваності, доступним на той час.[5]

Еквівалентні визначення можна надати за допомогою μ-рекурсивних функцій, машин Тюрінга або λ-числення як формальне представлення алгоритмів. Обчислювані числа утворюють дійсне замкнуте поле(інші мови) і можуть використовуватися замість дійсних чисел для багатьох, але не для всіх, математичних цілей.[джерело?]

Число, що не обчислюється, називається необчислюваним (прикладом необчислюваного числа є константа Хайтіна(інші мови) в проблемі зупинки).

Будь-яке алгебричне число (а отже, будь-яке раціональне і тим більше будь-яке ціле число) є обчислюваним. Будь-який елемент кільця періодів(інші мови) (що включає число π і багато інших трансцендентних числа) є обчислюваним. Будь-яке обчислюване число є арифметичним.

Множина всіх обчислюваних чисел є зліченною множиною, а множина всіх необчислюваних чисел — незліченною. Множина всіх обчислюваних чисел (як і множина всіх необчислюваних чисел) щільна в і в

Порядок на множині обчислюваних дійсних чисел ізоморфний порядку на множині раціональних чисел.

Визначення

[ред. | ред. код]

Дійсне число називають обчислюваним[6], якщо існує алгоритм, який дозволяє для кожного обчислити за скінченне число кроків двійковий дріб , такий, що .

Властивості

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mazur, Stanisław (1963). Grzegorczyk, Andrzej; Rasiowa, Helena (ред.). Computable analysis. Rozprawy Matematyczne. Т. 33. Institute of Mathematics of the Polish Academy of Sciences(інші мови). с. 4.
  2. van der Hoeven, (2006).
  3. Pour-El, Marian Boykan; Richards, Ian (1983). Noncomputability in analysis and physics: a complete determination of the class of noncomputable linear operators. Advances in Mathematics. 48 (1): 44—74. doi:10.1016/0001-8708(83)90004-X. MR 0697614.
  4. Rogers, Hartley, Jr. (1959). The present theory of Turing machine computability. Journal of the Society for Industrial and Applied Mathematics. 7: 114—130. doi:10.1137/0107009. MR 0099923.
  5. P. Odifreddi, Classical Recursion Theory (1989), p.8. North-Holland, 0-444-87295-7
  6. а б Биркгоф Г., Барти Т. Современная прикладная алгебра. — М., Мир, 1976. — с. 375, 376.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]