Осова (Сарненський район)
село Осова | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Тер. громада | Дубровицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA56080070280091108 |
Облікова картка | с Осова |
Основні дані | |
Засноване | 1581[2] |
Населення | 1037 (01.01.2011)[1] |
Площа | 1,12 км²[2] |
Густота населення | 1004,46[2] осіб/км² |
Поштовий індекс | 34153[2] |
Телефонний код | +380 3658[2] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°28′19″ пн. ш. 26°21′18″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
154[джерело?] м |
Водойми | річка Бережанка[2], притока річка — Зуленька[джерело?] |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16 |
Карта | |
Мапа | |
|
Осова́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області[2]. До 2020 підпорядковувалося Осівській сільській раді[2]. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади[3]Населення становить 1037 осіб (2011)[1].
У минулому також згадується як Осів[4]. Польською мовою згадується як Osowa[5], російською — як Осова[6].
Осова — до 2020 року центр сільської ради, розташоване за 18 км від центру громади, за 20 км від залізничної станції Дубровиця, за 20 км від Володимирця[4]. Через село проходить автошлях[7], який сполучає села Нивецьк, Підлісне.
Село з усіх сторін оточене мішаними та хвойними лісами. Також біля села є кілька боліт з унікальною флорою та фауною. Тваринний світ лісів різноманітний. Тут трапляються лосі, козулі, вовки та лисиці. Серед птахів можна побачити занесених до Червоної книги України чорного лелеку та сірого журавля.[джерело?]
Площа села — 1,12 км²[2]. Поблизу села протікає річка Бережанка[2][7]. Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна»[8].
Осова відома покладами поліського самоцвіту — бурштину. Цей камінь, утворений із смоли прадавніх дерев мільйони років тому, є неабиякою цінністю. Адже для регіону важливе, як його промислове використання, так і історичне значення (у бурштині часто трапляються «законсервовані» рештки тваринного і рослинного світу тих далеких часів). Водночас, висока вартість камення призводить до його масового розкрадання населенням, що завдає шкоду навколишньому середовищу.[джерело?]
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[9]. Опадів 605 мм на рік[9]. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм[9]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 86 мм[9]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 58 мм[9]. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C[9]. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C[9]
Клімат Осови | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,6 | −1,4 | 3,4 | 12,3 | 19,2 | 22,9 | 23,9 | 23,0 | 18,3 | 11,8 | 4,8 | 0,0 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,6 | −4,6 | −0,3 | 7,4 | 13,7 | 17,5 | 18,6 | 17,5 | 13,3 | 7,8 | 2,3 | −2,5 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,6 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,1 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 28 | 41 | 57 | 86 | 80 | 64 | 57 | 44 | 41 | 41 | 605 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Село вперше згадується 1581 року[2][7]. Під час повстання під проводом Богдана Хмельницького жителі Осової долучалися до знищення панських осель[7] Село було відоме своїми бобровими гонами[4]. До великої земельної власности Вишневецьких належало 1,455 десятин в Осовій[4].
До 1917 року село входило до складу Володимирецької волості Луцького повіту Російської імперії[4]. Наприкінці XIX століття в Осовій налічувався 31 дім, проживало 212 осіб, містилася дерев'яна церква[4]. У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії[6]. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки[10][11].
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі[12]. У 1921 році село входило до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки[5]. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства[13]. У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали колонія Острів та хутір Павлівка[14]. З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР.
У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до української національно-визвольної боротьби[15]. Загалом встановлено 47 жителів Осови, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 21 загинув, 19 було репресовано[16]. До радянської армії було мобілізовано і відправлено на фронт 121 жителя села[7].
Під час радянської мобілізації, яка проходила в три етапи, було відправлено на фронт 87 чоловік. 45 з них загинуло на фронтах німецько-радянської війни. 52 учасника німецько-радянської війни нагороджено орденами і медалями. На честь загиблих встановлено обеліск. У серпні 1944 року село зайняте військами Першого Українського фронту.[джерело?]
У 1947 році село Осова разом з хутором Острів підпорядковувалося Осівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР[17]. Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 16 господарств колгоспу ім. Будьонного села Осова були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР[18].
До 1965 року до Осови приєднано сусіднє село Зульня[19]. За «Історією міст і сіл Української РСР» станом на 1973 рік у селі діяла восьмирічна школа, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, містилася садиба колгоспу «Дружба»[7].
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога[20]. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 5][22]. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,17 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 1,9 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,37 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 75 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 60 мбер (з них Cs — 49 мбер)[23].
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1897[24] | 724 | — |
1906[6] | 762 | +5.2% |
1921[5] | 872 | +14.4% |
1989[25] | 1095 | +25.6% |
1993[23] | 1126 | +2.8% |
2001[26] | 1098 | −2.5% |
2011[1] | 1037 | −5.6% |
2017[27] | 1023 | −1.4% |
Динаміка населення |
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1037 осіб[1]. Густота населення — 1004,46 особи/км²[2].
За переписом населення Російської імперії 1897 року в слободі мешкало 724 особи, з них: 334 чоловіки та 390 жінок; 617 православних та 107 юдеїв[24] Станом на 1906 рік у селі було 114 дворів та мешкало 762 особи[6].
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 133 будинки та 872 мешканці, з них: 444 чоловіки та 428 жінок; 849 православних та 23 юдеї; 849 українців та 23 євреї[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1095 осіб, з яких 524 чоловіки та 571 жінка[25]. На кінець 1993 року в селі мешкало 1126 жителів, з них 286 — дітей[23].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1098 осіб[26].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[28]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,91 % |
російська | 0,09 % |
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік)[29]:
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 132 | 130 | 262 |
18-39 | 146 | 132 | 278 |
40-59 | 107 | 97 | 204 |
60+ | 115 | 178 | 293 |
Разом | 500 | 537 | 1037 |
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 1037 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
220 | 22 | 119 | 11 | 339 | 33 | 198 | 20 | 234 | 22 | 432 | 42 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 1037 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
92 | 9 | 55 | 5 | 147 | 14 | 112 | 11 | 80 | 7 | 192 | 18 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
766 | 283 | 375 | 3 | 4 | 65 | 20 | 7 | 10 | 45 | 175 | 4 | - | 2 |
До 2020 місцеві органи влади були представлені Осівською сільською радою[2].
Село входить до виборчого округу № 155[33]. У селі розташована виборча дільниця № 560280[33]. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 757 осіб[1].
У селі працює Осівський сільський будинок культури на 313 місць[34]. Діє Осовська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 16 170 книг та яка має 25 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 507 осіб[35].
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада УПЦ КП | ПЦУ | 1 лютого 1993 | 200 | Церква | [36] | ||||||
Релігійна громада УПЦ (Свято-Михайлівської) | УПЦ (МП) | 25 вересня 1991 | - | - | [36] | ||||||
Релігійна громада ХВЄ | ХВЄ | 18 травня 1998 | 80 | Молитовний будинок | [36] | ||||||
— православні, — протестантські. |
У селі діє Осівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів[37]. У 2011 році в ній навчалося 187 учнів (із 220 розрахованих) та викладало 21 учитель[37].
У 1946 році була заснована Осівська школа як початкова. З 2010 року в школі працює група з короткотривалим перебуванням дітей 5-ти річного віку. Навчально-виховний процес для 186 учнів здійснюється в одну зміну в двоповерховому типовому приміщенні. У приміщенні школи розміщено 11 класних кімнат, комп'ютерний клас, їдальня, комбінована майстерня, спортивний зал, бібліотека, кімната медичної сестри. Навчально-виховний процес забезпечує 21 вчитель. Сайт школи http://osova.dubredu.rv.ua/. У центрі села височить обеліск загиблим односельчанам в роки німецько-радянської війни. На охороні здоров'я громади стоять медичні працівники: Легкого Віталія Володимировича, Ляшко Ольга Володимирівна, Легка Антоніна Йосипівна[38].
Осівську школу закінчив голова рівненського обласного осередку Всеукраїнського товариства охорони птахів, орнітолог, публіцист, фотограф Василь Ільчук.[джерело?]
Наявне відділення поштового зв'язку[39].
- Ляшко Віктор Кирилович (нар. 1980) — український лікар, заступник міністра охорони здоров'я і головний державний санітарний лікар України (11.03.2020-20.05.2021). Міністр охорони здоров'я (з 20.05.2021 р.)
Місцеву школу закінчив письменник, журналіст, автор книги "Між двома вогнями" Віктор Ільчук
- ↑ рос. [село] Осова, 23 двори, з церквою.
- ↑ рос. Осовъ, 68 дворів.
- ↑ нім. Osowa, 129 дворів.
- ↑ рос. Осова, 129 дворів.
- ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[21]
- ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п с Осова // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 30 вересня 2021.
- ↑ а б в г д е Цинкаловський О. Осів або Осова // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 291.
- ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 58.
{{cite book}}
: Недійсний|nopp=n
(довідка) (пол.) - ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 124. (рос. дореф.)
- ↑ а б в г д е ІМіС УРСР, 1973, с. 291.
- ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в г д е ж Osova climate: Average Temperature, weather by month, Osova weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
- ↑ Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
- ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
- ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 199. — ISBN 978-966-8424-79-3.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
- ↑ Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 38-39. — (Реабілітовані історією)
- ↑ Ровенська область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1965 р / Викон. ком. Ровен. обл. Ради депутатів трудящих; [упорядник: О. Сєромолот]. — Львів : Каменяр, 1966. — С. 78.
- ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- ↑ а б Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 25.
- ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- ↑ а б в Паспорт Дубровицького району, 2011.
- ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- ↑ Осівська публічно-шкільна бібліотека. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 2 березня 2018.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
- Осова // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 291. — 15 000 прим.
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г / Тройницкий Н. А. — СПб, 1905. — 389 с. (рос.)
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
- Osowa, wieś, powiat łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 647. (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Осова (Сарненський район)
- с. Осова // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.