Аерокосмічний проспект
| Аерокосмічний проспект | |
|---|---|
 Краєвид від центру на Аерокосмічний проспект | |
| Район | Слобідський район, Основ'янський район |
| Колишні назви | |
| Проспект Гагаріна (до 26 липня 2024) Зміївська вулиця (до 1961), Зміївське шосе | |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Левада» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r1703731 |
| Мапа | |
 | |
 Аерокосмічний проспект у Вікісховищі | |
Аерокосмічний проспект (до 1961 — Зміївська вулиця, в 1961—2024 — проспект Гагаріна) — одна з головних транспортних автомагістралей Харкова, що сполучає центр міста з міжнародним аеропортом «Харків».
Вулиця побудована наприкінці XVII століття як дорога на Зміїв, згодом отримала назву Зміївської. На початку XIX століття вулиця доходила до сучасного Мовчанівського провулку та закінчувалася кам'яним будинком з великим фруктовим садом. У 1850-х роках вона продовжувала забудовуватися на південь та дійшла до Молочної вулиці, де на той час закінчувалося місто. У 1876 році була вимощена та стала частиною шосе на Зміїв. За часів Російської імперії забудовувалася повільно.
За радянських часів вулиця стала зосередженням цілого ряду промислових підприємств: заводу «Оргтехніка», панчішної та ювелірної фабрики, заводу дорожніх машин та ін. На базі колишніх боєнь було створено м'ясокомбінат. У 1928—1930 роках на південній околиці міста, неподалік від Зміївської вулиці, було побудовано аеропорт «Основа».
23 серпня 1943 року німецькі війська відступили з міста на південну околицю і в район аеропорту, при цьому щодня обстрілювали артилерією центр Харкова. Проти ночі з 27 на 28 серпня 1943 року саме по Зміївській вулиці угруповання генерала Вернера Кемпфа здійснило спробу відбити місто. Їх було зупинено в районі залізничної станції Левада й автовокзалу та відкинуто назад. 30 серпня 1943 року було проведений мітинг на честь взяття Харкова радянськими військами за участю Івана Конєва, Георгія Жукова та Микити Хрущова[1].
У 1961 році Зміївська вулиця перейменована на проспект Гагаріна у зв'язку з успішним космічним польотом радянського космонавта Юрія Гагаріна. З цього часу на проспекті розгорнулося інтенсивне житлове будівництво. По обидва боки проспекту були зведені нові житлові мікрорайони. При цьому були знесені старі історичні будівлі, в тому числі корчма кінця XVIII століття на розі Нетіченської вулиці та приватний будинок батьків академіка Миколи Барабашова з побудованою їм на даху 1916 року обсерваторією (вул. Зміївська, 1).
У 2004 році пробивка від проспекту Гагаріна до вулиці Гамарника (з 2015 року - Подільський провулок) була названа вулицею Вернадського.
1 червня 2012 року через проспект урочисто відкритий сучасний надземний пішохідний міст, який обладнаний двома ліфтами, туалетом, кондиціонерами, камерами відеонагляду. Надземний пішохідний перехід зведений для безпечного переходу містян через проспект, у зв'язку з інтенсивним рухом автомобілів[2].
26 липня 2024 року попри критику назви та пропозиції повернути проспекту історичну назву (Зміївський проспект або Зміївський Шлях), розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації проспект Гагаріна перейменований на Аерокосмічний проспект[3][4][5].
Проспектом прямують тролейбусні маршрути № 3, 5 та 6, що сполучають центр з південними околицями міста.
- Пам'ятник шестерінці на розі вулиць Вернадського та Нетіченської.
- Юрій Гагарін в скафандрі, на розі вулиць Вернадського та Малом'ясницької (до 2011 року), з 2011 року — на другому поверсі ТЦ «На Гагаріна» (Аерокосмічний проспект, 20-А).
- Вокзал станції Харків-Левада.
- Центральний міжміський автовокзал (з 1958 року).
- Міжнародний аеропорт «Харків».
- Величезний портрет Гагаріна на стіні 9-поверхового будинку.
- Міський цвинтар № 5.
- Станція метро «Левада» з 2004 року не має жодного виходу на проспект. Всі її виходи на вулицю Академіка Вернадського і один на залізничну станцію Харків-Левада.
- Оскільки за часів Радянського Союзу проспект роздвоювався від Мовчанівського провулку (в районі автовокзалу) — частина йшла праворуч до майдану Героїв Небесної Сотні (книгарня «Дружба» — Аерокосмічний просп., 1), а частина прямо, до Гімназійної набережної.
- Наприкінці XIX століття Зміївську вулицю в районі Левади перетинало старе русло річки Харків — Нетіча.
- В районі сучасного Подільського мосту колись знаходився Василівський острів на річці Харків.
-
Краєвид у бік центру -
На початку проспекту біля автовокзалу -
Вулиця Вернадського — колишня частина проспекту -
Квітковий годинник (демонтований у 2011 році)
- Металобаза «Харківметал-1»
- Металобаза «Харківметал-2»
- Супермаркет «Портал»
- Харківський м'ясокомбінат
- АТБ-Маркет
- Супермаркет «Клас»
- Ринок «Одеський»
- Гіпермаркет «Метро»
- Гіпермаркет «Епіцентр»
- Міська лікарня № 13
- Дитячий санаторій № 9
з півночі на південь:
- вул. Нетіченська: вул. Малом'ясницька
- вул. Георгія Тарасенка: вул. Вернадського: пров. Мовчанівський: вул. Миколи Міхновського: вул. Молочна: вул. Дмитра Коцюбайла: вул. Бутлерівська: в-д 1-й Золотий: в-д 2-й Золотий: вул. Чугуївська: пров. Золотий: вул. Вишнева: пров. Арматурний: вул. Вербова: пров. Мальвовий: вул. Вантажна: вул. Азербайджанська: вул. Каштанова: вул. Макіївська: вул. Зернова: вул. Одеська
- просп. Байрона: вул. Заводська: вул. Ньютона: вул. Пильчикова: вул. Вокзальна: вул. Дебальцевська: вул. Шидловська: пров. Балаклійський: вул. Попаснянська: вул. Зеленого Клину: Вул. Південнопроєктна: вул. Сохора
- проспект Льва Ландау: Мерефянське шосе: вул. Аеродромна: вул. Антонова: вул. Літакова: вул. Повітряна.
- ↑ Валерий Вохмянин. «28 августа оккупанты пытались вернуть город». Вечерний Харьков № 91 (9328), 23.08.2008, стр. 1, 3
- ↑ Відкритий сучасний перехід через проспект (фото). Редпост. 1 червня 2012.
- ↑ Повідомлення про проведення консультацій з громадськістю у формі електронної консультації з питань перейменування об’єктів топонімії міста Харків. Харківська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 26 липня 2024.
- ↑ Малиновський, Антон (25 липня 2024). Харківська топонімічна група підготувала звернення проти «кволих» перейменувань. Як його підтримати?. «Люк» (укр.). Процитовано 26 липня 2024.
- ↑ Розпорядження Харківської обласної військової адміністрації від 26 липня 2024 року «Про перейменування об'єктів топонімії міста Харкова»
- АТ «СПАЕРО Плюс», Укргеодезкартографія. Харків. План міста. М 1:20000 = 10-те видання / ред. Вл. Миколаїв. — Харків : СПАЕРО Плюс, 2009. — 120 с. — не вказані прим.
