Січеник

Січе́ник, товче́ник, сіканець, котле́та, шни́цель — м'ясний виріб із посіченого м'яса або риби, який обсмажують, надаючи йому круглої або довгастої подоби. Традиційна страва української кухні.

Приготування

Рецепт січеників в книзі 1913 року

М'ясо чи рибу, дрібно рублене, або товчене, змішували зі смаженою цибулею, перцем, невеликою кількістю білої булки чи білого борошна, вимішували з сирим яйцем до утворення однорідної в'язкої маси. Викачавши у борошні невеличкі ковбаски, підсмажували їх на сковороді, а потім дотушковували у печі з набілом чи без. Січеники можна також готувати із риби, печінки, квасолі: Рибні січеники, Січеники з печінки, Січеники з квасолі

Література

• Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник.- 2-е вид./ А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994.- 256с.; іл.

Посилання

• Артюх Л. Ф. Коментарі до тексту: Січеники; Січеники: до часнику; з свинини; з сули (судака) або щупака; курячі; телячі // Страви й напитки на Україні / Клиновецька З.; Вид. репринт. З видання: Київ-Львів, 1913 р. — Київ: Час, 1991. — С. 13, 14, 21, 24, 27, 33, 34, 181.
• Січеники українські м'ясні з смаженою картоплею // Страви української кухні / За ред. В. П. Запорожця. Укл.: Шалімов С. А. та інш. — Київ: Державне видавництво технічної літератури, 1951. — С. 48—49. — 207 с.
• Товченыки; Товченыки скоромные // Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян: Извлечено из нынешнего народнаго быта / сост. Н. Маркевич. — Киев: в Тип. И. и А. Давиденко, 1860. — С. 163—164. — 171, [2] c. (рос. дореф.)