ТЕ7

ТЕ7
Тепловоз ТЕ7
Основні дані
Рік будування	1956 — 1964
Країна будування	СРСР
Завод	Харківський завод транспортного машинобудування, Луганський тепловозобудівний завод
Разом побудовано	113
Країни експлуатації	СРСР
Роки експлуатації	1957 — 2000-ні
Ширина колії	1520 мм
Рід служби	пасажирський
Технічні дані
Конструкційна швидкість	140 км/год проектна 100 км/год реальна
Осьова формула	2×(30−30)
Габарит	1Т
Довжина локомотива	2×16 969 мм
Ширина	3083 мм
Висота	4795 мм
Робоча маса	2×126 т
Зчіпна маса	2×126 т
Навантаження від рушійних осей на рейки	21 тс (207 кН)
Повна колісна база	12 800 мм (секція)
Найменший радіус кривих	125 м
Тип дизеля	2Д100
Потужність дизеля	2×1472 кВт (2×2000 к.с.)
Тип передачі	електрична постійного струму
Тяговий генератор	МПТ99/47А
Тип ТЕД	ЭДТ-200Б
Потужність ТЕД	12×206 кВт
Діаметр коліс	1050 мм
Сила тяги тривалого режиму	2x11600 кгс
Швидкість тривалого режиму	35 км/год
Дотична потужність	~ 3000 к. с.
ККД	28 %
ТЕ7 у Вікісховищі

ТЕ7 (Тепловоз з Електричною передачею, 7-ма серія) — пасажирський тепловоз, що випускався в СРСР з 1956 по 1964.

Історія

1955 було вирішено створити пасажирський тепловоз на базі вантажного тепловоза ТЕ3. У проект ТЕ3 було внесено низку змін і в кінці 1956 Харківський завод транспортного машинобудування виготовив перший двосекційний тепловоз серії — ТЕ7-001.

Від ТЕ3 тепловоз відрізнявся передатним числом тягового редуктора (66:26 замість 75:17), а від перших серій і конструкцією кабіни машиніста. Кабіна стала більш високою, світлою і більш звуконепроникною. Згодом вона стала використовуватися на всіх ТЕ3. Зміна передатного числа дозволила збільшити швидкість тривалого режиму з 20 до 25 км/год при одночасному зменшенні сили тяги. Спочатку проектна швидкість була визначена на рівні 140 км/год, однак за результатами експлуатації обмежена 100 км/год.

1957 за результатами тягово-експлуатаційних випробувань на лінії Москва — Ленінград в конструкцію було внесено низку додаткових змін, пов'язаних найперше з екіпажною частиною (ковзні опори кузова, ресорне підвішування із зменшеним тертям тощо). До кінця 1957 року було випущено 7 локомотивів серії. З 1956 по 1964 Харківський, а потім Луганський тепловозобудівний завод побудували 113 тепловозів ТЕ7.

Спочатку тепловози ТЕ7 обслуговували кур'єрські та швидкі поїзди на лінії Москва-Ленінград і Москва-Київ. Причому 650 км шляху з Москви до Ленінграду поїзд долав за 6 годин 20 хвилин. З літа 1963 тепловози серії стали водити пасажирські поїзди на інших маршрутах: Малоярославець — Київ — Жмеринка, Смоленськ — Мінськ — Брест, Мінськ — Вільнюс — Калінінград.

На 1 січня 1976 на залізницях СРСР перебували 225 секцій тепловозів серії ТЕ7, тобто всі, крім однієї секції.

Пульт машиніста

Джерела

• Раков В. А. Тепловозы серии ТЭ3 и их разновидности // Локомотивы отечественных железных дорог 1956—1975. — Москва : Транспорт, 1999. — С. 143 - 144. — ISBN 5-277-02012-8.(рос.)

Посилання

• Фотографії тепловозів ТЕ7. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 19 березня 2013.(рос.)