Теорема Ріса (також теорема Ріса-Фреше) у функціональному аналізі стверджує, що кожен лінійний обмежений функціонал у гільбертовому просторі може бути представлений через скалярний добуток за допомогою деякого елементу.
Нехай маємо:
Гільбертів простір H
Лінійний обмежений функціонал
f
∈
H
′
{\displaystyle f\in H'}
у просторі
H
{\displaystyle H}
Тоді існує єдиний елемент
y
{\displaystyle y}
простору
H
{\displaystyle H}
такий, що для довільного
x
∈
H
{\displaystyle x\in H}
виконується
f
(
x
)
=
⟨
y
,
x
⟩
{\displaystyle f(x)=\langle y,x\rangle }
.
Також виконується рівність
‖
y
‖
=
‖
f
‖
{\displaystyle \|y\|=\|f\|}
ker
(
f
)
{\displaystyle \ker(f)}
ядро лінійного функціоналу є векторним підпростором
H
{\displaystyle H}
.
Якщо
f
≡
0
{\displaystyle f\equiv 0}
, достатньо взяти
y
=
0
{\displaystyle y=0}
.
Якщо ж
f
≠
0
{\displaystyle f\neq 0}
, тоді
ker
(
f
)
≠
H
{\displaystyle \ker(f)\neq H}
.
Відповідно можна знайти елемент
b
∈
ker
(
f
)
⊥
∖
{
0
}
{\displaystyle b\in \ker(f)^{\bot }\smallsetminus {\big \{}0{\big \}}}
,
∀
x
∈
H
{\displaystyle \forall x\in H}
, позначимо
p
x
=
x
−
f
(
x
)
f
(
b
)
b
{\displaystyle p_{x}=x-{\tfrac {f(x)}{f(b)}}b}
.
Оскільки очевидно
p
x
∈
ker
(
f
)
{\displaystyle p_{x}\in \ker(f)}
маємо за означенням b , що
⟨
b
,
p
x
⟩
=
0
{\displaystyle \langle b,p_{x}\rangle =0}
.
З лінійності скалярного добутку отримуємо:
⟨
b
,
x
−
f
(
x
)
f
(
b
)
b
⟩
=
0
=
⟨
b
,
x
⟩
−
f
(
x
)
f
(
b
)
‖
b
‖
2
{\displaystyle \left\langle b,x-{f(x) \over f(b)}b\right\rangle =0=\langle b,x\rangle -{f(x) \over f(b)}\|b\|^{2}}
Звідси
f
(
x
)
=
⟨
b
,
x
⟩
f
(
b
)
‖
b
‖
2
{\displaystyle f(x)=\langle b,x\rangle {\tfrac {f(b)}{\|b\|^{2}}}}
.
Нарешті
f
(
x
)
=
⟨
y
,
x
⟩
{\displaystyle f(x)=\langle y,x\rangle }
де позначено
y
=
f
(
b
)
‖
b
‖
2
b
{\displaystyle y={\tfrac {f(b)}{\|b\|^{2}}}b}
.
Припустимо
y
{\displaystyle y}
і
z
{\displaystyle z}
елементи
H
{\displaystyle H}
Що задовольняють
f
(
x
)
=
⟨
y
,
x
⟩
=
⟨
z
,
x
⟩
{\displaystyle f(x)=\langle y,x\rangle =\langle z,x\rangle }
.
Для всіх
x
∈
H
{\displaystyle x\in H}
справджується
⟨
y
−
z
,
x
⟩
=
0
{\displaystyle \langle y-z,x\rangle =0}
зокрема
⟨
y
−
z
,
y
−
z
⟩
=
‖
y
−
z
‖
2
=
0
{\displaystyle \langle y-z,y-z\rangle =\|y-z\|^{2}=0}
звідки й отримується рівність
y
=
z
{\displaystyle y=z}
.
Для доведення
‖
y
‖
=
‖
f
‖
{\displaystyle \|y\|=\|f\|}
спершу з нерівності Коші-Буняковського маємо:
f
(
x
)
=
⟨
y
,
x
⟩
≤
‖
y
‖
‖
x
‖
{\displaystyle f(x)=\langle y,x\rangle \leq \|y\|\|x\|}
. Звідси згідно з визначенням норми функціоналу маємо:
‖
f
‖
≤
‖
y
‖
.
{\displaystyle \|f\|\leq \|y\|.}
З іншого боку
f
(
y
)
=
⟨
y
,
y
⟩
≤
‖
y
‖
‖
f
‖
{\displaystyle f(y)=\langle y,y\rangle \leq \|y\|\|f\|}
звідки
‖
y
‖
≤
‖
f
‖
{\displaystyle \|y\|\leq \|f\|}
. Поєднуючи дві нерівності одержуємо
‖
y
‖
=
‖
f
‖
{\displaystyle \|y\|=\|f\|}
Простори
Теореми Оператори Алгебри Проблеми Застосування Узагальнення