Чортківський повіт (ЗУНР)
| Чортківський повіт (ЗУНР) | |
|---|---|
|
| |
| Адм. центр | Чортків |
| Країна |  ЗУНР
|
| Регіон | Тернопільське воєводство |
| Населення | |
| - повне | 69 020 (1921) |
| - густота | (4-те місце) |
| Площа | |
| - повна | |
| |
Чортківський повіт ЗУНР — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі ЗУНР; пізніше — у складі Польщі та СРСР. Сучасний Чортківський район.
Адміністративний центр — місто Чортків, населення якого протягом деякого часу становило 6 000 мешканців.
Територія у 1921 році становила 694 км². Населення — 69 020 (1921).
Повіт розташований на півдні воєводства. Межував із повітами Тернопільського воєводства: на півночі з Теребовлянським, на північному сході — зі Скалатським, на сході — Копичинецьким, на південному сході — Борщівським, на півдні — Заліщицьким, на заході — Бучацьким.
Рельєф здебільшого рівнинний. Великий каньйон, утворений річкою Серет, перетинав повіт з півночі на південь.
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2016) |
Повітовим комісаром і делегатом до УНРади був обраний адвокат д-р Остап (Євстахій) Юрчинський (УНДП), міським комісаром (бурмістром) — директор гімназії Никифор Даниш (УНДП).[1]
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
У 1920 р. включений у склад новоутвореного Тернопільського воєводства Польщі. 1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів земські управи Борщівського і Гусятинського повітів ліквідовано і підпорядковано до Чортківського повіту[2].
15 червня 1934 р. до Чортківського повіту передані села Капустинці, Тарнавка і Звягель з Борщівського[3], село Скомороше — з Теребовлянського повіту[4] і село Милівці — з Заліщицького[5] та частина земель села Трибухівці Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідка Джуринська Чортківського повіту[6].
1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських гмін у великі сільські гміни — рівнозначні волостям.
- м. Чортків
- містечко Ягільниця — понижено до сільської ґміни 01.08.1934
Кількість:
- 1920—1934 рр. — 42
- 1934 р. — 47
- 1934—1939 рр. — 10
| Об'єднані сільські ґміни 1934 року | Старі сільські ґміни | Кількість | |
|---|---|---|---|
| 1 | Ґміна Біла | Біла, Стара Ягільниця, Скородинці, Черкавщина | 4 |
| 2 | Ґміна Білобожниця | Білобожниця, Білий Потік, Бичківці, Калинівщина, Ридодуби, Семаківці | 6 |
| 3 | Ґміна Джурин | Бартошівці, Джурин, Джуринська Слобідка, Полівці-Колонія | 4 |
| 4 | Ґміна Колиндяни | Давидківці, Залісся, Звягель (з 15.06.1934), Колиндяни, Струсівка, Тарнавка (з 15.06.1934), Шманьківчики, Шманьківці, Швайківці, Угринь | 10 |
| 5 | Ґміна Косів | Звиняч, Косів, Ромашівка, Скомороше (з 15.06.1934) | 4 |
| 6 | Ґміна Паушівка | Базар, Криволука, Палашівка, Полівці | 4 |
| 7 | Ґміна Свидова | Антонів, Мухавка, Свидова | 3 |
| 8 | Ґміна Улашківці | Заболотівка, Капустинці (з 15.06.1934), Милівці (з 15.06.1934), Росохач, Сосулівка, Улашківці | 6 |
| 9 | Ґміна Ягільниця I | Ягільниця | 1 |
| 10 | Ґміна Ягільниця II | Долина, Нагірянка, Сальнівка, Хом'яківка, Шульганівка | 5 |
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
За переписом населення 1931 року, в Чортківському повіті проживало 84 008 людей. Польський уряд подав спростовані сучасниками[7] цифри визнання рідною мовою:
- українську — 40 866 осіб, що становило 48,6 %
- польську — 36 486 осіб, що становило 43,4 %
- Мову їдиш — 6 474 осіб, що становило 7,7 %
- певну іншу — 182 особи, тобто 0,2 %.
У 1939 році в повіті проживало 90 140 мешканців (54 035 українців-грекокатоликів — 59,95 %, 16 395 українців-латинників — 18,19 %, 10 095 поляків — 11,2 %, 1 205 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,28 %, 8 200 євреїв — 9,1 % і 210 німців та інших національностей — 0,23 %)[8].
- ↑ Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ Dz.U. 1922 nr 10 poz. 77. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów borszczowskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów trembowelskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zaleszczyckiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów buczackiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 442 [Архівовано 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. Вісник, кн. 3. Львів, 1936
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 15-17.
- Powiat CZORTKÓW [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Адміністративний центр: Тернопіль | ||
 | ||