2023 в Україні
Зовнішній вигляд
| |||||
Десятиліття: |
| ||||
---|---|---|---|---|---|
Див. також: | Інші події 2023 Список років в Україні |
2023 в Україні — це перелік головних подій, що відбулися у 2023 році в Україні. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 2023 року.
4 квітня - було надано 34 звинувачення у кримінальних злочинах Дональду Трампу.
4 квітня - Фінляндія офіційно вступила в НАТО.
17 січня - звільнено Олексія Арестовича за власним бажанням через зраду країні та в підозрюванні пропаганди [джерело?].
- 21 січня — засновано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- 540 років з часу виходу в світ першої друкованої книги українського автора — «Прогностична оцінка поточного 1483 року» ректора Болонського університету, доктора Юрія Дрогобича.
- 1125 років з часу (898 рік):
- Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)[1].
- першої писемної згадки про місто Галич[2][3][4] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
- 950 років з часу (1073 рік):
- розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода[5].
- укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава[5].
- 850 років з часу (1173 рік):
- другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину[6] та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем[7].
- 800 років з часу (1223 рік):
- 31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.[9].
- 700 років з часу (1323 рік):
- Ліквідації Переяславського князівства.
- 675 років з часу (1348 рік):
- вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь.
- 625 років з часу (1398 рік):
- проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
- 575 років з часу (1448 рік):
- 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату[10].
- 525 років з часу (1498 рік):
- князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського[11][12].
- 475 років з часу (1548 рік):
- першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області).
- 450 років з часу (1573 рік):
- походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю.
- 425 років з часу (1598 рік):
- Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
- заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області).
- заснування українськими козаками[13] слободи Більської (Стара Біла[14]) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області.
- 400 років з часу (1623 рік):
- обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва[3].
- походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою.
- морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул.
- 375 років з часу (1648 рік):
- січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
- березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
- переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648)[3].
- 350 років з часу (1673 рік):
- 11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею.
- походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл[3].
- 300 років з часу (1723 рік):
- ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка.
- 225 років з часу (1798 рік):
- видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»[3][15].
- 200 років з часу (1823 рік):
- утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союз[16]) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів.
- 175 років з часу (1848 рік):
- початку революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низки революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.
- 2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска Рада[17]) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович.
- 15 травня:
- початку виходу у Львові першої газета українською мовою — «Зоря Галицька» (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) після відповідної ухвали на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року.[18] Фактичний друкований орган Головної Руської Ради.
- скасування панщини в Австрії (зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті), проведене австрійським урядом під час революції 1848 року.
- 16 липня — заснування у Львові Галицько-руської матиці — культурно-освітнього товариства в Королівстві Галичини та Володимирії[19].
- 150 років з часу (1873 рік):
- заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка).
- утворення Історичного товариства Нестора літописця.
- 125 років з часу (1898 рік):
- видання першого тому «Історії України — Руси» Михайла Грушевського.
- відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет).
- 100 років з часу (1923 рік):
- завершення Голодомору в Українській РСР.
- 9 лютого — повстання політв'язнів з «Холодноярської організації» у Лук'янівській в'язниці з метою визволення[20].
- 15 березня — визнання суверенітету Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, в тому числі і над Східною Галичиною Радою послів великих держав — Великої Британії, Франції, Італії та Японії в Парижі[21][22].
- початку радянської українізації (коренізації в Українській СРР[23][24].
- 25 років з часу (1998 рік):
- 25 травня — першого автомобіля «Таврія-Нова» — модифікації, створеної спільно з Daewoo на українському-корейському підприємстві «АвтоЗАЗ-ДЕУ» в Запорізькій області.
- 425 років з часу (1573 рік):
- 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні[3], де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар»[25].
- 150 років з часу (1873 рік):
- заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка).
- утворення Історичного товариства Нестора літописця.
- 125 років з часу (1898 рік):
- відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет).
- 100 років з часу (1923 рік):
- утворення літературної організації «Гарт» (ідеолог — Василь Еллан-Блакитний).
- заснування державного підприємства "Національний спортивний комплекс «Олімпійський».
- заснування при фінансовій допомозі чехословацького уряду у Празі Українського історично-філологічного товариства, Українського Громадського Комітету та Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова.
- 75 років з часу (1948 рік):
- заснування в м. Олександрії футбольного клубу — «Шахтар» (нині «Олександрія»).
- заснування Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (нині — Київського національного лінгвістичного університету).
- 50 років з часу (1973 рік):
- заснування Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України.
- заснування Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.
- заснування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України.
- заснування Українського наукового інституту Гарвардського університету.
- 25 років з часу (1998 рік):
- 1000 років з часу (1023 рік):
- народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074).
- 600 років з часу (1423 рік):
- народження Ма́ртина Ґа́штовта[26][27] / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства.
- 500 років з часу (1523 рік):
- народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573).
- 400 років з часу (1623 рік):
- народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668).
- народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703).
- народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678).
- 375 років з часу (1648 рік):
- народження Девлета II Ґерая — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718).
- 350 років з часу (1673 рік):
- народження Гази III Ґерая — кримського хана у 1704—1707 рр. з династії Ґераї. (пом 1709).
- 325 років з часу (1698 рік):
- народження Андрія Барятинського — князя, генерал-майора, члена Генерального військового суду (1734—1737), члена Правління гетьманського уряду (1735—1737)[28], представник княжого роду Барятинських (Борятинських) — нащадки Черніговського князя Михайла Всеволодича.[29] (пом. 1750)
- народження Митрополита Тимофі́й — релігійного діяча, митрополита Київського та Галицького (1748—1757). (пом. 1767).
- 300 років з часу (1723 рік):
- 31 жовтня — народження Йова (Базилевича) — ректора Переяславського і Харківського колегіумів, єпископа Переяславського та Бориспільського безпатріаршої РПЦ. (пом. 1776).
- народження Василя Григоровича Туманського — Генерального писаря в 1762—1781 роках, бунчукового товариша, дійсного статського радника. (пом.. 1809).
- 250 років з часу (1723 рік):
- народження Василя Назаровича Каразіна — українського вченого, винахідника, громадського діяча. Засновника Харківського університету (1805), ініціатора створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти. (пом. 1842).
- 225 років з часу (1798 рік):
- народження Хведора Вовка — українського кобзаря та кобзарського цехмайстера у 1848—1889 рр. (пом.. 1889).
- 200 років з часу (1823 рік):
- 3 березня — народження Костянтина Ушинського — педагога, реформатора шкільної освіти (пом. 1870).
- 9 квітня — народження Івана Посяди — українського громадського діяча, педагога, члена Кирило-Мефодіївського Братства. (пом. 1894).
- 22 квітня — народження Василя Ільницького — українського історика, культурного діяча, педагога, письменника, театрального критика, священика УГКЦ. (пом. 1895).
- 3 серпня — народження Каллиника Мітюкова — професора римського права, ректора Київського університету. (пом. 1885)
- 9 серпня — народження Олександра Навроцького — українського громадсько-політичного і культурного діяча, поета і перекладача, члена Кирило-Мефодіївського братства. (пом. 1892).
- 18 жовтня — народження Платона Павлова — історика, освітнього та громадського діяча. (пом. 1895).
- 29 листопада — народження Матвія Номиса (справжнє прізвище — Симонов) — українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога. (пом. 1901).
- 4 грудня — народження Івана Гушалевича — українського поета, письменника і драматурга, політичного діяча, журналіста, видавця, теолога. (пом. 1903).
- народження Ізраїля Бродського — київського підприємця, засновника «цукрової імперії», мецената. (пом. 1888).
- 175 років з часу (1848 рік):
- 11 січня — народження Василя Нагірного — українського галицького архітектора та громадського діяча кінця XIX — початку XX століть. Засновника товариств «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Дністер», «Народна Гостиниця», «Товариство для розвою руської штуки». (пом. 1921).
- 7 вересня — народження Лазара Бродського — українського підприємця єврейського походження, цукрового магнату, меценату і філантропа. (пом. 1904).
- 25 грудня — народження Ореста Левицького — українського історика, етнографа, письменника. Члена Історичного товариства імені Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв, академіка УАН. (пом. 1922).
- 150 років з часу (1873 рік):
- 12 січня — народження Василя Кричевського — українського художника, архітектора, графіка, автора державного герба УНР, прийнятого Центральною Радою. (пом. 1952).
- 4 лютого — народження Тимофія Сафонова — українського художника, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча. (пом. 1930).
- 21 березня — народження Якова Гандзюка — військового діяча, генерал-майора. (пом. 1918).
- 31 березня — народження Миколи Міхновського — українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста («Самостійна Україна»), учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. (пом. 1924).
- 6 квітня — народження Бориса Підгорецького — українського музичного критика, фольклориста, композитора, педагога, хорового диригента. (пом. 1919).
- 7 травня — народження Володимира Плотникова — дослідника електрохімії неводних середовищ, академіка. (пом. 1947).
- 15 травня — народження Павла Скоропадського — українського громадського, державного діяча, Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). (пом. 1945).
- 18 травня — народження Костянтина Мацієвича — українського державного, громадського та політичного діяча, вченого, дипломата. (пом. 1942).
- 18 травня — народження Миколи Прахова — українського художника, мистецтвознавця. (пом. 1957).
- 29 травня — народження Костянтина Зіньківського — українського поета, перекладача, педагога. (пом. 1959).
- 1 липня — народження Володимира Шемета — українського громадського та політичного діяча. (пом. 1933).
- 24 липня — народження Івана Стешенка — українського громадського та політичного діяча, педагога, літературознавця, письменника. (пом. 1918).
- 13 серпня — народження Християна Раковського — російського і українського радянського політика, голови РНК УСРР (1919—1923 рр.). (пом. 1941).
- 14 серпня — народження Івана Боберського — українського педагога, публіциста, одного із засновників спортивно-гімнастичного руху у Західній Україні. (пом. 1947).
- 24 серпня — народження Фотія Красицького — українського художника, графіка. (пом. 1944).
- 13 вересня — народження Дениса Лукіяновича — українського письменника, літературознавця. (пом. 1965).
- 3 грудня — народження Омеляна Терлецького — українського історика, педагога, громадського діяча. (пом. 1958).
- 4 грудня — народження Михайла Могилянського — українського літературного критика, публіциста. (пом. 1942).
- 19 грудня — народження Миколи Філянського — українського поета, репресованого. (пом. 1938).
- народження Євгена Черняхівського — українського лікаря, хірурга, педагога. (пом. 1938).
- народження Сеїтджеліля Хаттатова — кримськотатарського політичного діяча, педагога, просвітителя, одного з організаторів першого Курултаю кримськотатарського народу. (пом. 1938).
- 125 років з часу (1898 рік):
- 6 січня — народження Володимира Сосюри — українського поета. (пом. 1965).
- 10 квітня — народження Мстислава (Степана Івановича Скрипника) — патріарха (з 1990 р.) Київського (УАПЦ). (пом. 1993).
- 8 вересня — народження Наталії Ужвій — української театральної та кіноактриси (Калиновий гай, Украдене щастя, Тарас Шевченко, Райдуга). (пом. 1986).
- 7 листопада — народження Дмитра Капки — українського актора (ЧП, Тихий Дон, Вій). (пом. 1977).
- 100 років з часу (1923 рік):
- 9 січня — народження Бориса Чичибабіна — українського поета, репресованого. (пом. 1994).
- 13 січня — народження Олени Лук'янової — української вченої, лікарки, педіатрині. (пом. 2014).
- 17 січня — народження Миколи Білуха — українського економіста, доктора економічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України. (пом. 2015).
- 23 січня — народження Віктора Шестопалова — українського вченого, радіофізика. (пом. 1999).
- 23 березня — народження Віктора Цвєткова — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2007).
- 31 березня — народження Михайла Сегая — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2013).
- 23 квітня — народження Василя Земляка (Вацлава Вацека) — українського письменника («Кам'яний брід», «Лебедина зграя», «Зелені млини»), сценарист («Вавилон XX»). (пом. 1977).
- 28 травня — народження Ростислава Самбуки — українського письменника. (пом. 1996).
- 3 серпня — народження Леоніда Братченка — українського художника театру. (пом. 2003).
- 24 серпня — народження Віктора Глушкова — українського вченого у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, директора Інституту кібернетики АН Української РСР, академіка. (пом. 1982).
- 28 серпня — народження Якима Запаска — українського мистецтвознавця. (пом. 2007).
- 2 вересня — народження Володимира Грипича — українського актора, народного артиста СРСР. (пом. 2005).
- 8 жовтня — народження Валентина Цикова — українського вченого, аграрія. (пом. 2017).
- 13 жовтня — народження Михайла Сікорського — українського історика, почесного директора Національного заповідника «Переяслав», Героя України. (пом. 2011).
- 17 жовтня — народження Володимира Уткіна — українського вченого, конструктора, академіка. (пом. 2000).
- 21 жовтня — народження Петра Ключка — українського вченого, аграрія, селекціонера. (пом. 2016).
- 15 листопада — народження Ігора Побірченка — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2012).
- 17 листопада — народження Володимира Копєйчикова — українського вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України. (пом. 2002).
- 5 грудня — народження Олександра Бугайова — українського педагога, ученого, засновника концепції шкільної фізичної освіти. (пом. 2009).
- 20 грудня — народження Дмитра Сьомаша — українського вченого, аграрія. (пом. 1998).
- 75 років з часу (1948 рік):
- 1 січня — народження Євгена Рудакова — українського футболіста, воротаря київського «Динамо». (пом. 2011).
- 30 січня — народження Едуарда Гурвіца — українського політика, мера Одеси (1994—1998 рр.).
- 16 липня — народження Марії Стеф'юк — української оперної співачки (сопрано), Народної артистки України (1979).
- 6 серпня:
- народження Миколи Авілова — українського легкоатлета, десятиборця, олімпійського чемпіона, світового рекордсмена.
- народження Антоніни Корінь — української поетеси, громадського діяча, члена Національної спілки письменників України.
- 23 серпня — народження Юрія Єханурова — українського державного і політичного діяча, Прем'єр-міністра України (2005—2006 рр.).
- 19 вересня — народження Михайла Фоменка — українського футболіста («Динамо», Київ), тренера (національна збірна України).
- 15 жовтня — народження Івана Гаврилюка — українського актора («Аничка», «Захар Беркут», «Ати-бати, йшли солдати», «Вавілон XX», «Легенда про княгиню Ольгу», «Остання ніч Шахерезади»), режисера («Чотири листка фанери»).
- 9 листопада — народження Віктора Матвієнка — українського футболіста («Динамо», Київ), володаря Кубка кубків УЕФА (1975). (пом.. 2018).
- 50 років з часу (1973 рік):
- 14 січня — народження Василя Кардаша — українського футболіста («Динамо» Київ), п'ятиразового чемпіона України.
- 27 січня — народження Валентина Белькевича — білоруського футболіста («Динамо» Київ); (пом. 2014)
- 27 січня — народження Сергія Доценка — українського боксера, срібного призера Олімпійських ігор (2000).
- 6 квітня — народження Фоззі (Олександра Аркадійовича Сидоренка) — українського хіп-хоп співака, вокаліста гурту «Танок на майдані Конґо».
- 30 травня — народження Наталії Мосейчук — української журналістки, телеведучої програми ТСН.
- 24 травня — народження Руслани Лижичко — української співачки, переможниці пісенного конкурсу «Євробачення-2004».
- 24 червня — народження Едуарда Цихмейструка — українського футболіста.
- 13 липня — народження Дмитра Михайленка — українського футболіста, тренера.
- 23 липня — народження Ігоря Гнєзділова — українського актора кіно, телебачення та дубляжу.
- 31 липня — народження Олега Винника — українського співака.
- 9 серпня — народження Олександра Пономарьова — українського співака, композитора, аранжувальника, Народного артиста України.
- 11 серпня — народження Віталія Косовського — українського футболіста, півзахисника «Динамо» Київ.
- 13 серпня — народженняОлесі Жураківської — української акторки театру і кіно.
- 17 серпня — народження Вікторії Тігіпко — української громадської діячки, президента Одеського міжнародного кінофестивалю.
- 18 серпня — народження Володимира Вірчиса — українського боксера-професіонала; (пом.. в 2022).
- 13 вересня — народження Юрія Крапова — українського гумориста, актора студії Квартал-95.
- 2 жовтня — народження Андрія Данилка — українського артиста, співака, Народного артиста України (2008).
- 19 жовтня — народження Олександр Михайлович Хацкевич — білоруського футболіста («Динамо» Київ).
- 16 листопада — народження Андрія Бурима — українського актора та шоумена.
- 25 років з часу (1998 рік):
- 13 квітня — народження Анастасії Четверікової — української веслувальниці-каноїстки, срібної призерки Олімпійських ігор 2020 року.
- 4 червня — народження Єлизавети Яхно — української спортсменки, що виступає в синхронному плаванні, бронзової призерки Олімпійських ігор 2020 року.
- 16 червня — народження Євгенія Білоконя — українського футболіста, півзахисника сімферопольської «Таврії».
- 18 серпня — народження Парвіза Насібова — українського борця греко-римського стилю, срібного призера Олімпійських ігор 2020 року.
- 28 серпня — народження Ірини Коляденко — української борчині вільного стилю, бронзової призерки Олімпійських ігор 2020 року.
- 950 років з часу (1073 рік):
1 січня 2023 - Ляшук Данііл Олександрович позивний Моджахед був вбитий російськими військами в м. Бахмут
7 березня 2023 - Дмитро́ Іва́нович Коцюба́йло позивний Да Вінчі був вбитий російськими військами в м. Бахмут
- смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничого Свято-Успенського собору (нар 983)[3][30];
- 925 років з часу (1098 рік):
- смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
- 825 років з часу (1198 рік):
- смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)[31]
- 800 років з часу (1223 рік):
- 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар. 1156).
- 675 років з часу (1323 рік):
- смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовича[32]) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства[33].
- 650 років з часу (1373 рік):
- 24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296)[34].
- 500 років з часу (1523 рік):
- смерті Мехме́да I Ґера́я (крим. I Mehmed Geray, ۱محمد گراى) — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар. 1465).
- 475 років з часу (1548 рік):
- 1 квітня смерті — Сигізмунда I, короля польського і великого князя Литовського (з 1506 р.) з династії Ягеллонів. (нар. 1 січня 1467).
- смерті Єжи Крупського — українського[35] шляхтича Королівства Польського, дипломата, воєначальника, каштеляна м. Белз (1509 р.) та м. Львова у 1515 р., белзького воєводи в 1533 р. (нар. 1472).
- 450 років з часу (1573 рік):
- 26 лютого — смерті Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (нар. 1523).
- 400 років з часу (1623 рік):
- травень — смерті Богдана Конша[36]) — гетьмана Війська Запорозького.
- 375 років з часу (1648 рік):
- 16 травня — смерті Мики́ти Ґалаґа́на — українського національного героя, який загинув у ході Корсунської битви.
- смерті Фе́дора Скоропа́дського — українського військового діяча 17 століття, який загинув в битві на Жовтих Водах.
- 350 років з часу (1673 рік):
- смерті Степана Орлика — литовсько-білоруського шляхтича польсько-чеського походження, батька українського гетьмана Пилипа Орлика. (нар. 1622).
- 325 років з часу (1698 рік):
- 19 листопада — смерті Петра Дорофійовича Дорошенка — українського військового, політичного і державного діяча; Гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Правобережній Україні (1665—1676 рр.). (нар. 14 травня 1627 р.).
- 300 років з часу (1723 рік):
- 23 листопада — смерті Івана Григоровича Донець-Захаржевського — українського козацького військового діяча, наказного полковника Харківського слобідського козацького полку.
- Афанасія Олексійовича Заруцького — українського письменника-панегіриста.
- 275 років з часу (1748 рік):
- 18 травня — смерті Селіма II Ґерая — кримського хана з династії Ґераїв (1743—1748). (нар.. 1708).
- 225 років з часу (1798 рік):
- смерті Ієроніма (Блонського) — церковного діяча, архімандрита Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Києво-Могилянської академії (1791—1795). (нар.. 1735).
- 200 років з часу (1823 рік):
- 1 квітня — смерті Модеста Гриневецького — церковного діяча (УГКЦ), богослова та історика, джерелознавця, професора і ректора Львівського університету. (нар.. 1758).
- 29 квітня — смерті Івана (Іринея) Фальковського (Фальківського) — українського науковця (історика, математика, географа, астронома), письменника, ректора Києво-Могилянської академії, єпископа Чигиринського, Смоленського і Дорогобузького. (нар. 1762).
- 1 вересня — смерті Катерини Бойко (Шевченко) — матері Тараса Григоровича Шевченка. (нар. 1783).
- 9 листопада — смерті Василя Капніста — українського поета, драматурга і громадсько-політичного діяча. (нар. 1758).
- смерті Халіма Ґерая — принца з династії Ґераїв, кримськотатарського хроніста, історика та поета (нар. 1772).
- 175 років з часу (1848 рік):
- 18 січня — смерті Максима Берлинського — українського педагога, історика, археолога, архівіста, релігійного діяча. (нар. 1764).
- 3 (15) грудня 1848 — смерті Євгена Гребінки — українського письменника, педагога, видавця, громадського діяча. (нар. 1812).
- 150 років з часу (1873 рік):
- 17 квітня — смерті Семена Гулака-Артемовського (справжнє прізвище — Артемовський) — українського композитора, співака, драматичного артиста, драматурга, племінника письменника Петра Гулака-Артемовського, автор першої української опери («Запорожець за Дунаєм»), пісень, водевілів. (нар. 1813 р.).
- 3 травня — смерті Степана Руданського — українського поета, автора сатиричних віршів («Співрозмовки»), балад, ліричних творів (Повій, вітре, на Вкраїну), поем («Цар-Соловей», «Лірникові думки»). (нар. 1834 р.).
- 22 листопада — смерті Михайла Максимовича — українського вченого-енциклопедиста, історика, філолога, етнографа, першого ректора Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. (нар. 1804 р.).
- смерті Федора Бодянського — українського філолога-славіста, історика, фольклориста, перекладача, видавця, письменника. (нар. 1812 р.).
- 125 років з часу (1898 рік):
- 27 травня (8 червня) 1898 — смерті Я́кова Що́голева — українського поета, представника українського романтизму. (нар. 1824).
- 25 червня (7 липня) 1898 — смерті Мико́ли Яроше́нка — українського маляра-жанриста, передвижника. (нар. 1846).
- 18 листопада — смерті Ярослава (Павла) Нємца — вченого, помолога, громадського діяча. (нар. 1842).
- 100 років з часу (1923 рік):
- 9 лютого — смерті Мефодія Голик-Залізняка — військового діяча часів УНР, хорунжого Армії УНР, повстанського отамана Холодного Яру. (нар. 1897).
- 9 лютого — смерті Дениса Гупала — військового діяча часів УНР, Отамана Чорного лісу. (нар. 1898).
- 24 квітня — смерті Олександра Аленича — українського фізика, астронома. (нар. 1890).
- 24 травня — смерті Романа Орженцького — українського математика, економіста. (нар. 1863).
- 25 листопада — смерті Петра Стебницького — державного, громадського та політичного діяча, ученого, письменника, публіциста. (нар. 1862).
- 26 листопада — смерті Володимира Іконникова — українського історика та педагога. (нар. 1841).
- смерті Сергія Яворського — українського військового діяча, учасника антибільшовицького повстанського руху в Україні, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. (нар. 1892).
- 75 років з часу (1948 рік):
- 10 липня — смерті Всеволода Петріва — українського військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, історика, педагога. (нар.. 1883 р.).
- 28 липня — смерті Григорія Світлицького — українського художника, педагога; (нар. 1872 р.).
- 18 серпня — смерті Вільгельма Франца Габсбурга (Василя Вишиваного) — українського військового і політичного діяча, поета, дипломата; (нар. 1895 р.).
- 50 років з часу (1973 рік):
- 30 березня — смерті Дмитра Донцова — українського літературного критика, публіциста, філософа, політичного діяча; (нар.. 1883).
- 6 серпня — смерті Володимира Ройтера — українського вченого, фізика, хіміка, академіка; (нар. 1903).
- 22 листопада — смерті Юрія Мушака — українського перекладача, педагога, літературознавця; (нар. 1904).
- 22 грудня — смерті Михайла Струкова — американського авіаконструктора українського походження; (нар.. 1883).
- смерті Олекси Повстенка — українського архітектора, історика мистецтва; (нар. 1902).
- 25 років з часу (1998 рік):
- 11 січня — Нечерди Бориса Андрійовича — українського поета-шістдесятника; (нар. 1939).
- 29 березня — Квітки Цісик (справжнє ім'я — Квітослава-Орися) — американської оперної співачки українського походження, виконавиці українських народних і популярних пісень; (нар. 1953).
- 22 квітня — Вадима Гетьмана — голови Національного банку України в 1992—1993 роках; (нар. 1935).
- 6 травня — Платона Білецького — українського мистецтвознавця, педагога, художника; (нар. 1922).
- 15 травня — Володимира Дальського — українського актора театру та кіно; (нар. 1912.
- 19 червня — Сергія Григор'єва — українського військового діяча, учасника вигнання нацистів із території України; (нар. 1922).
- 23 листопада — Бориса Арешникова — українського біолога; (нар. 1922).
- 14 грудня — Тимофія Левчука — українського кінорежисера; (нар. 1912).
- ↑ ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
- ↑ а б в г д е ж Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ а б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
- ↑ litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
- ↑ За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
- ↑ Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
- ↑ cerkvarium. Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Автокефалія – це засіб забезпечити єдність і Церкви всередині держави, і між Помісними Церквами. cerkvarium.org (укр.). Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018. [Архівовано 2018-09-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Історія міста Дубно. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ Важливі історичні події. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України ».
- ↑ Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3
- ↑ Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.] // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989
- ↑ Усенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 107. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Турій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття [Архівовано 29 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — 52 с.: іл. — С. 11.
- ↑ Стеблій Ф.І. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galycko_Ruska_matycja (останній перегляд: 16.06.2020). Архів оригіналу за 16 березня 2022.
- ↑ ЗАСУДЖЕНИХ У 1923 РОЦІ ОТАМАНІВ ХОЛОДНОГО ЯРУ РЕАБІЛІТОВАНО. ДОКУМЕНТИ. Історична правда. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- ↑ Соляр І. Я. Ради послів рішення від 15 березня 1923 про Східну Галичину [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 109. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- ↑ [Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. (англ.) League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 23 січня 2022. Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. (англ.) League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265]
- ↑ Станіслав Цалик (1 серпня 2018). Блог історика: 1923 рік. Парадокси першої українізації (укр.) . bbc.com. Україна. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Петро Кралюк (26 квітня 2020). Українізація у 1923–1932 роках. Український національний рух становив загрозу для влади СРСР (укр.) . radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ Хроніка подій 1573—1576 років. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // українськогоісторичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 288—289.
- ↑ Славянская энциклопедия. XVII век: в 2 т. Т. 1 А-М. / Авт. -сост. В. В. Богуславский. — М.: Олма-Пресс, 2004. — 780 с: ил.
- ↑ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- ↑ Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- ↑ Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
- ↑ Микола Жарких. Міфічне «завоювання Києва» Гедиміном. Висновки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ Смерть великого князя Ольгерда. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021 [Архівовано 2021-01-08 у Wayback Machine.], ISBN 978-83-8061-746-9
- ↑ Оліфер Голуб «Стеблівець» — Гетьман, мореплавець, дипломат. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 23 січня 2022.