U-52 (1938)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-52
Підводний човен U-52
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 21 грудня 1938 року
Виведений зі складу флоту 4 лютого 1939 року
Сучасний статус 3 травня 1945 року затоплений екіпажем у Данцигу
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість 4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 66,5 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 753 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30 Flakvierling
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB
U-52 (1938). Карта розташування: Балтійське море
U-52
U-52
Район затоплення U-52

U-52 — німецький підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 9 березня 1937 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 21 грудня 1938 року, 4 лютого 1939 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія

[ред. | ред. код]

U-52 належав до німецьких підводних човнів типу VII, найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. 19 серпня 1939 року, за два тижні до початку Другої світової війни, підводний човен вийшов у визначений район у Північній Атлантиці для проведення атак на транспортних комунікаціях противника. Із 3 вересня 1939 року, коли на морі розпочався період активних бойових дій, і до останнього походу у квітні-травні 1941 року U-52 здійснив 8 бойових походів в Атлантичний океан. Підводний човен потопив 13 суден противника сумарною водотоннажністю 56 333 брутто-регістрових тонни[2].

1 травня 1941 року U-52 повернувся з останнього походу та переведений на Балтійське море. З того часу U-52 ніколи на брав участь у бойових походах, на його базі проводилася підготовка підводників. 3 травня 1945 року затоплений ракетами чотирьох британських «Тайфун» у Нойштадті[1].

Командири ПЧ

[ред. | ред. код]

Перелік уражених U-52 суден у бойових походах

[ред. | ред. код]
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (19.08—17.09.1939, 30 діб; КільКіль)
Четвертий похід (8.06—21.07.1940, 44 доби; КільЛор'ян)
1 19 червня 1940 The Monarch[3] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 824 баласт потоплено
47°20′ пн. ш. 4°40′ зх. д. / 47.333° пн. ш. 4.667° зх. д. / 47.333; -4.667 (The Monarch)
12 (12 загиблих та 0 вціліло)
2 19 червня 1940 Ville de Namur[4] пасажирське судно Бельгія Бельгія 7 463 коні потоплено
46°25′ пн. ш. 4°35′ зх. д. / 46.417° пн. ш. 4.583° зх. д. / 46.417; -4.583 (Ville de Namur)
79 (25 загиблих та 54 вціліло)
3 21 червня 1940 Hilda[5] суховантажне судно Фінляндія Фінляндія 1 144 1500 тонн зерна потоплено
46°25′ пн. ш. 4°35′ зх. д. / 46.417° пн. ш. 4.583° зх. д. / 46.417; -4.583 (Hilda)
16 (5 загиблих та 11 вціліло)
4 14 липня 1940 Thetis A.[6] суховантажне судно Грецьке королівство 4 111 зерно потоплено
47°40′ пн. ш. 13°20′ зх. д. / 47.667° пн. ш. 13.333° зх. д. / 47.667; -13.333 (Thetis A.)
29 (9 загиблих та 20 вціліло)
П'ятий похід (27.07—13.08.1940, 18 діб; Лор'янКіль)
5 4 серпня 1940 King Alfred[7] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5 272 6 750 тонн крепежного матеріалу Конвой HX 60 потоплено
56°59′ пн. ш. 17°38′ зх. д. / 56.983° пн. ш. 17.633° зх. д. / 56.983; -17.633 (King Alfred)
39 (8 загиблих та 31 вижив)
6 4 серпня 1940 Gogovale[8] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 4 586 6 386 тонн борошна Конвой HX 60 потоплено
56°59′ пн. ш. 17°38′ зх. д. / 56.983° пн. ш. 17.633° зх. д. / 56.983; -17.633 (Gogovale)
39 (3 загинуло та 36 вціліло)
7 4 серпня 1940 Geraldine Mary[9] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 7 244 6112 тонн газетного паперу та 494 тонни целюлози Конвой HX 60 потоплено
56°46′ пн. ш. 15°48′ зх. д. / 56.767° пн. ш. 15.800° зх. д. / 56.767; -15.800 (Geraldine Mary)
51 (3 загинуло та 48 вціліло)
Шостий похід (17.11—28.12.1940, 42 доби; КільЛор'ян)
8 2 грудня 1940 Tasso[10] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 1 586 1300 тонн колод Конвой HX 90 потоплено
55°03′ пн. ш. 18°04′ зх. д. / 55.050° пн. ш. 18.067° зх. д. / 55.050; -18.067 (Tasso)
32 (5 загинуло та 27 вціліло)
9 2 грудня 1940 Goodleigh[11] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5 448 8400 тонн деревини та 1000 тонн цинку Конвой HX 90 потоплено
55°02′ пн. ш. 18°45′ зх. д. / 55.033° пн. ш. 18.750° зх. д. / 55.033; -18.750 (Goodleigh)
37 (1 загиблий та 36 вціліло)
Сьомий похід (22.01—24.02.1941, 34 доби; Лор'янЛор'ян)
10 4 лютого 1941 Ringhorn[12] суховантажне судно Норвегія Норвегія 1 298 1300 тонн вугілля Конвой OB 280 потоплено
55°46′ пн. ш. 22°36′ зх. д. / 55.767° пн. ш. 22.600° зх. д. / 55.767; -22.600 (Ringhorn)
19 (14 загинули та 5 вціліло)
11 10 лютого 1941 Canford Chine[13] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 3 364 генеральні вантажі та вугілля Конвой OG 52 потоплено
55°51′ пн. ш. 17°35′ зх. д. / 55.850° пн. ш. 17.583° зх. д. / 55.850; -17.583 (Canford Chine)
36 (усі загинули)
Восьмий похід (3.04—1.05.1941, 29 діб; Лор'янКіль)
12 10 квітня 1941 Saleier[14] суховантажне судно Нідерланди Нідерланди 6 563 вугілля Конвой OB 306 потоплено
58°04′ пн. ш. 30°48′ зх. д. / 58.067° пн. ш. 30.800° зх. д. / 58.067; -30.800 (Saleier)
63 (усі вціліли)
13 14 квітня 1941 Ville de Liège[15] пасажирське судно Бельгія Бельгія 7 430 Генеральні вантажі, зокрема 6121 тонна сталі, шерсті, пшениці та бекону потоплено
59°50′ пн. ш. 29°30′ зх. д. / 59.833° пн. ш. 29.500° зх. д. / 59.833; -29.500 (Ville de Liège)
52 (40 загиблих та 12 вцілілих)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. а б U-52. uboat.net. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.(англ.)
  2. а б Ships hit by U-52. Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 19 листопада 2019.
  3. The Monarch. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 19 листопада 2019.
  4. Ville de Namur. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 19 листопада 2019.
  5. Hilda. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 19 листопада 2019.
  6. Thetis A. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
  7. King Alfred. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
  8. Gogovale
  9. Geraldine Mary. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
  10. Tasso. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
  11. Goodleigh. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 20 листопада 2019.
  12. Ringhorn. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
  13. Canford Chine. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 20 листопада 2019.
  14. Saleier. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.
  15. Ville de Liège. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-52. на uboat.net. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 19 листопада 2019. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]