U-77 (1940)
U-77 | ||
---|---|---|
![]() | ||
Зображення підводного човна підтипу VIIC | ||
Під прапором | ![]() | |
Спуск на воду | 23 листопада 1940 року | |
Виведений зі складу флоту | 18 січня 1941 року | |
Сучасний статус | 29 березня 1943 року затоплений у Середземному морі поблизу іспанського Калпа після зазнаних від удару британських бомбардувальників «Хадсон» пошкоджень | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
Розробник проєкту | Bremer Vulkan, Бремен-Вегесак | |
Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів (32,8 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів (14,1 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 230 м | |
Гранична глибина занурення | 250-295 м | |
Дальність плавання | 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 44-52 особи | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckertwerke GU 343/38-8 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед та 26 мін TMA | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
U-77 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 28 березня 1940 року на верфі № 6 компанії Bremer Vulkan, у Бремен-Вегесакі, спущений на воду 23 листопада 1940 року. 18 січня 1941 року корабель увійшов до складу 7-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].
U-77 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 7-ї навчальної флотилії ПЧ, а згодом у 23-ій та 29-ій бойових флотиліях Крігсмаріне. З травня 1941 до березня 1943 року підводний човен здійснив одинадцять бойових походів в Атлантичний океан та Середземне море, під час якого потопив 14 суден противника сумарною водотоннажністю 31 171 брутто-регістрова тонна і 1 бойовий корабель (1 050 т), пошкодив два судна (5 384 GRT) і два військових судна (2 880 т), а також невиправно пошкодив 2 кораблі (11 637 т)[2].
28 березня 1943 року U-77 перебував в одинадцятому бойовому поході в західній частині Середземного моря. О 01:15 був атакований глибинними бомбами двох британських легких бомбардувальників «Хадсон» з 233-ї ескадрильї Королівських ПС. Човен зазнав серйозних пошкоджень, 38 членів екіпажу загинуло та 9 вціліло внаслідок атаки. 29 березня був затоплений екіпажем, що вцілив, поблизу іспанського Калпа через неможливість подальшого виконання бойового завдання і зазнані від атаки пошкодження. Вцілілих німецьких матросів підібрали іспанські рибалки.
Капітан-лейтенант Генріх Шондер (18 січня 1941 — 2 вересня 1942)
- Оберлейтенант-цур-зее Отто Гартманн (2 вересня 1942 — 29 травня 1943)
- Підводні човни типу «Одін»
- Підводні човни типу «Крейсерська»
- Archimede (1933)
- USS Blenny (SS-324)
- HMS Unbroken (P42)
- Л-2 «Сталінець»
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-77. uboat.net. Архів оригіналу за 25 січня 2021.(англ.)
- ↑ а б Ships hit by U-77. Архів оригіналу за 20 травня 2009. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Patrols by U-77. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Tresillian. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Arakaka. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Anna Bulgaris. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Empire Barracuda. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ HMS Kimberley (F 50). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ HMS Grove (L 77). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Vassiliki. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
- ↑ Toufic El Rahman. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Fany. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ St. Simon. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Ezzet. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Adnan. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Kharouf. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Daniel. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Mahrous. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ HMS Stork (U 81). Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Empire Banner. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Empire Webster. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Hadleigh
- ↑ Merchant Prince
- ↑ City of Perth. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 6 січня 2021.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- Type VIIC [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- U 77 [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
- U-77 [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)