U-80 (1941)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-80
Зображення підводного човна підтипу VIIC
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Спуск на воду 11 лютого 1941 року
Виведений зі складу флоту 8 квітня 1941 року
Сучасний статус 28 листопада 1944 року затонув у Балтійському морі західніше Піллау внаслідок морської аварії під час занурення
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ середній торпедний ДПЧ
Розробник проєкту Bremer Vulkan, Бремен
Вартість 4 714 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,7 вузлів (32,8 км/год)
Швидкість (підводна) 7,6 вузлів (14,1 км/год)
Робоча глибина занурення 230 м
Гранична глибина занурення 250-295 м
Дальність плавання 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-52 особи
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckertwerke GU 343/38-8
Гвинти 2
Потужність 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед та 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
U-80 (1941). Карта розташування: Балтійське море
U-80
U-80
Район загибелі U-80

U-80 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 17 квітня 1940 року на верфі № 6 компанії Bremer Vulkan, у Бремені, спущений на воду 11 лютого 1941 року. 8 квітня 1941 року корабель увійшов до складу 1-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Першим командиром став оберлейтенант-цур-зее Георг Штатс.

Історія служби

[ред. | ред. код]

U-80 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC/41, однієї з модифікацій найчисленнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 1-ї флотилії ПЧ, потім у 26-ї, 24-ї, 23-ї та 21-ї навчальних флотиліях ПЧ Крігсмаріне. Підводний човен не здійснив жодного бойового походу та не потопив і не пошкодив жодного судна чи корабля.

28 листопада 1944 року затонув у Балтійському морі західніше Піллау внаслідок морської аварії під час тренувального занурення.

Командири

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-80. uboat.net.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)(англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-80. на uboat.net. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2020. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]