U-617

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-617
Німецький підводний човен U-617 пошкоджений у результаті повітряних атак британської морської авіації. 12 вересня 1943
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Спуск на воду 14 лютого 1942 року
Введений до складу флоту 9 квітня 1942 року
Сучасний статус 12 вересня 1943 року сів на мілину в Середземному морі поблизу Мелілья, де був знищений літаками й кораблями британського та австралійського флотів
Проєкт
Тип ПЧ Торпедний ДПЧ
Головний конструктор Blohm + Voss
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,7 вузлів
Швидкість (підводна) 7,6 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Автономність плавання 8 500 морських миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 5,5 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий 533-мм ТА. 14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 20-мм зенітна гармата C/30

U-617 — німецький підводний човен типу VII C Крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 31 травня 1941 року на верфі Blohm + Voss у Гамбурзі. Спущений на воду 14 лютого 1942 року, 9 квітня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини.[1] Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Альбрехт Бранді.

Проходив службу у складі 5-ї, 7-ї та 29-ї флотилій ПЧ Крігсмаріне. З 29 серпня 1942 до загибелі 12 вересня 1943 року U-617 здійснив сім бойових походів, у яких потопив 8 суден (сумарний тоннаж 25 879 GRT), два військові кораблі (3 700 тонн) та одне допоміжне військове судно (810 GRT).

Загибель

[ред. | ред. код]

12 вересня 1943 року підводний човен U-617 був виявлений двома британськими середніми бомбардувальниками/протичовновими літаками «Веллінгтон» у Середземному морі північно-західніше Мелільї в точці 35°13′ пн. ш. 03°21′ зх. д. / 35.217° пн. ш. 3.350° зх. д. / 35.217; -3.350 (U-617) Використовуючи спеціальне освітлювальне обладнання «Лі-Лайт»[en], британські літаки атакували субмарину, яка дістала пошкоджень та, ухиляючись від глибинних бомб, наразилась на мілину біля мису Три Форкс[en].

Всі 49 членів команди залишили пошкоджений підводний човен та згодом були інтерновані іспанськими представниками влади. Пізніше їх репатріювали до Німеччини.

U-617, що перекинувся на бік на мілині, атакували британські бомбардувальники «Хадсон» та «Сордфіш». Остаточно човен знищили вогнем корабельних гармат британський корвет «Гіацинт» і австралійський тральщик «Воллонгонг».

Перелік затоплених U-617 суден у бойових походах

[ред. | ред. код]
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (29.08—07.10.1942, 40 діб; КільСен-Назер)
1 7 вересня 1942 Tor II[3] траулер Фарерські острови Фарерські острови 292 потоплено
62°30′ пн. ш. 18°30′ сх. д. / 62.500° пн. ш. 18.500° сх. д. / 62.500; 18.500 (Tor II)
21 (18 загинуло та 3 врятовані)
2 23 вересня 1942 MV Athelsultan[4] танкер Велика Британія Велика Британія 8 882 13 250 тонн меляси та спирту Конвой SC 100 потоплено
58°42′ пн. ш. 33°38′ зх. д. / 58.700° пн. ш. 33.633° зх. д. / 58.700; -33.633 (Athelsultan)
61 (51 загиблий та 10 врятовані)
3 23 вересня 1942 SS Tennessee (1921)[5] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 2 342 3 438 тонн пшениці Конвой SC 100 потоплено
58°40′ пн. ш. 33°41′ зх. д. / 58.667° пн. ш. 33.683° зх. д. / 58.667; -33.683 (Tennessee)
35 (15 загинуло та 20 врятувалися)
4 24 вересня 1942 SS Roumanie[6] суховантажне судно Бельгія Бельгія 3 563 4 586 тонн генерального вантажу Конвой SC 100 потоплено
58°10′ пн. ш. 28°20′ зх. д. / 58.167° пн. ш. 28.333° зх. д. / 58.167; -28.333 (Roumanie)
43 (42 загинули та один врятувався)
Другий похід (02.11—28.11.1942, 27 діб; Сен-НазерЛа-Спеція)
Третій похід (21.12.1942—17.01.1943, 28 діб; Ла-СпеціяСаламін)
5 28 грудня 1942 HMS St. Issey (W25)[7] буксир Велика Британія Велика Британія 810 потоплено
32°37′ пн. ш. 20°22′ сх. д. / 32.617° пн. ш. 20.367° сх. д. / 32.617; 20.367 (HMS St. Issey (W 25))
36 (36 загинули)
6 15 січня 1943 Annitsa[8] суховантажне судно Грецьке королівство 4 324 Військове майно та матеріали потоплено
33°02′ пн. ш. 21°58′ сх. д. / 33.033° пн. ш. 21.967° сх. д. / 33.033; 21.967 (Annitsa)
34 (1 загинув та 33 врятовані)
7 15 січня 1943 Harboe Jensen[9] суховантажне судно Норвегія Норвегія 1 862 Військове майно та матеріали потоплено
33°04′ пн. ш. 21°50′ сх. д. / 33.067° пн. ш. 21.833° сх. д. / 33.067; 21.833 (Harboe Jensen)
25 (18 загинуло та 7 врятувалися)
Четвертий похід (27.01—13.02.1943, 18 діб; Ла-СпеціяПола)
8 1 лютого 1943 «Велшмен»[10] мінний загороджувач Велика Британія Велика Британія 2 650 потоплено
32°12′ пн. ш. 24°52′ сх. д. / 32.200° пн. ш. 24.867° сх. д. / 32.200; 24.867 (HMS Welshman (M 84))
289 (165 загинуло та 124 врятовано)
9 5 лютого 1943 Corona[11] суховантажне судно Норвегія Норвегія 3 264 3 700 тонн військового майна та матеріалів Конвой AW 22 потоплено
32°11′ пн. ш. 24°46′ сх. д. / 32.183° пн. ш. 24.767° сх. д. / 32.183; 24.767 (Corona)
103 (0 загиблих та 103 врятованих)
10 5 лютого 1943 Henrik[12] суховантажне судно Норвегія Норвегія 1 350 Військове майно та матеріали Конвой AW 22 потоплено
32°11′ пн. ш. 24°46′ сх. д. / 32.183° пн. ш. 24.767° сх. д. / 32.183; 24.767 (Henrik)
46 (2 загиблих та 44 врятованих)
П'ятий похід (25.03—17.04.1943, 24 доби; ПолаТулон)
Шостий похід (31.05—01.06.1943, 2 доби; ТулонТулон)
Сьомий похід (28.08—12.09.1943, 16 діб; Тулонзагибель)
11 6 вересня 1943 «Пакерідж»[13] ескортний міноносець Велика Британія Велика Британія 1 050 потоплено
36°06′ пн. ш. 4°44′ зх. д. / 36.100° пн. ш. 4.733° зх. д. / 36.100; -4.733 (HMS Puckeridge (L 108))
191 (62 загиблих та 129 вцілілих) Ескортний міноносець типу «Хант»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-617. uboat.net. Архів оригіналу за 7 вересня 2008.(англ.)
  2. Ships hit by U-617. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 16 жовтня 2018.
  3. Tor II. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 16 жовтня 2018.
  4. Athelsultan. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 16 жовтня 2018.
  5. Tennessee. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 16 жовтня 2018.
  6. Roumanie. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 16 жовтня 2018.
  7. HMS St. Issey (W 25). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 16 жовтня 2018.
  8. Annitsa. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 16 жовтня 2018.
  9. Harboe Jensen. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 17 жовтня 2018.
  10. HMS Welshman (M 84). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 17 жовтня 2018.
  11. Corona. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 17 жовтня 2018.
  12. Henrik. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 17 жовтня 2018.
  13. HMS Puckeridge (L 108). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 17 жовтня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк, Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
  • Snyder, Gerald (1976), The Royal Oak Disaster, Presidio Press, ISBN 0-89141-063-5

Посилання

[ред. | ред. код]