U-578
| U-578 | ||
|---|---|---|
| U 578 | ||
 | ||
| Зображення підводного човна підтипу VIIC | ||
| Верф | .svg){kind=small} Blohm + Voss, Гамбург
| |
| Під прапором | Третій Рейх
| |
| Належність |  Крігсмаріне
| |
| Порт приписки | Кіль, Сен-Назер | |
| Замовлення | 8 січня 1940 | |
| Закладений | 1 серпня 1940 | |
| Спуск на воду | 15 травня 1941 | |
| Введений до складу флоту | 10 липня 1941 | |
| На службі | 1941—1942 | |
| Загибель | Після 6 серпня 1942 року зниклий безвісти в Біскайській затоці | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
| Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Автономність плавання | 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 44-60 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Силова установка | ||
| дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckert-Werke GU 343/38-8 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2800—3200 к.с. (дизелі) 750 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі |
5-та флотилія ПЧ 7-ма флотилія ПЧ |
| Операції | 5 походів |
| Перемоги | 4 судна (23 635 GRT) і 1 військовий корабель (1 090 тонн) затопив |
U-578 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 1 серпня 1940 року на верфі № 554 компанії Blohm + Voss у Гамбурзі. Спущений на воду 15 травня 1941 року. 10 липня 1941 року корабель увійшов до складу 5-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Єдиним командиром підводного човна був фрегаттен-капітан Ернст-Август Ревінкель.
U-578 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 5-ї навчальної флотилії ПЧ. 1 вересня 1941 року продовжив службу у бойовому складі 7-ї флотилії ПЧ.
З листопада 1941 до серпня 1942 року U-578 здійснив 11 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 454 дні[2]. За цей час човен потопив 4 транспортні судна, сумарною водотоннажністю 23 635 GRT і один військовий корабель (1 090 тонн).
Під час п'ятого бойового походу в Північну Атлантику, після 6 серпня 1942 року, U-578 вважається зниклим безвісти з усім своїм екіпажем у 49 осіб у Біскайській затоці.
| № | Дата | Командир ПЧ | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Третій похід (03.02—25.03.1942, 51 доба; Сен-Назер—Сен-Назер)[2] | |||||||||||
| 1 | 27 лютого 1942 | Korvkpt. Ернст-Август Ревінкель | R.P. Resor[4] | танкер | .svg){kind=small} США
|
7 451 | 105 025 барелів мазуту Bunker C | потоплений 39°47′ пн. ш. 73°26′ зх. д. / 39.783° пн. ш. 73.433° зх. д. |
50 (48 загинули та 2 вижили) | ||
| 2 | 28 лютого 1942 | «Джейкоб Джонс»[5] | ескадрений міноносець |  Військово-морські сили США
|
1 090 | потоплений 38°37′ пн. ш. 74°32′ зх. д. / 38.617° пн. ш. 74.533° зх. д. |
149 (138 загинули та 11 вижили) | ескадрений міноносець типу «Вікс» | |||
| 3 | 12 березня 1942 | Ingerto[6] | суховантажне судно |  Норвегія
|
3 089 | баласт | Конвой ON 70 | потоплено 41°33′ пн. ш. 51°02′ зх. д. / 41.550° пн. ш. 51.033° зх. д. |
32 (усі загинули) | ||
| Четвертий похід (07.05—03.07.1942, 58 діб; Сен-Назер—Сен-Назер) | |||||||||||
| 4 | 2 червня 1942 | Polyphemus[7] | суховантажне судно |  Нідерланди
|
6 269 | 5936 тонн пшениці та 790 тонн вовни | потоплено 38°12′ пн. ш. 63°22′ зх. д. / 38.200° пн. ш. 63.367° зх. д. |
77 (15 загинули та 62 вижили) | |||
| 5 | 27 травня 1942 | Polyphemus[7] | суховантажне судно | Норвегія
|
6 826 | Генеральний вантаж, включаючи 48 000 мішків кави, 1000 тюків шарпини, 1138 літрів соняшникової олії та шкіри | потоплено 39°25′ пн. ш. 69°50′ зх. д. / 39.417° пн. ш. 69.833° зх. д. |
47 (4 загинули та 43 вижили) | |||
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-578. uboat.net.(англ.)
- ↑ а б Patrols by U-578
- ↑ Ships hit by U-578.
- ↑ R.P. Resor
- ↑ USS Jacob Jones (DD 130)
- ↑ Ingerto
- ↑ а б Polyphemus
- U-578. на uboat.net. (англ.)
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- Sharpe, Peter (1998). U-Boat Fact File. Great Britain: Midland Publishing. ISBN 1-85780-072-9.
- U 578(нім.)
- Type VIIC(англ.)
- Подводные лодки типа VIIC(рос.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ VII СЕРИИ/ ТИП VIIC(рос.)
- U-578(рос.)
- Тип «VIIC» — Штурм Глубины(рос.)
.svg){kind=small}
