Волиця (Рава-Руська міська громада)
| село Волиця | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Львівська область | ||
| Район | Львівський район | ||
| Тер. громада | Рава-Руська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA46060390070010335 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1513 року | ||
| Населення | 2272 особи | ||
| Площа | 3,8446 км² | ||
| Густота населення | 59,1 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 80315[1] | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°14′21″ пн. ш. 23°50′18″ сх. д. / 50.23917° пн. ш. 23.83833° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
193 м | ||
| Водойми | Рата (річка) | ||
| Відстань до обласного центру |
43 (фізична) км | ||
| Відстань до районного центру |
43 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 80316, Львівська область, Львівський р-н,м.Рава-Руська | ||
| Карта | |||
  Волиця | |||
 Волиця | |||
| Мапа | |||
| |||
Во́лиця (стара назва — Вільки Мазовецькі, Вілька Мазовецька) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області.Орган місцевого самоврядування - Рава-Руська міська рада.
Розташоване на лівому березі річки Рата, на відстані 15 км від міста Рава-Руська і за 35 км від районного центру — міста Жовква. У Волиці розташована дерев'яна церква св. Дмитра, 1875 р..
Неподалік від села розташований Волицький заказник.
Село Волиця (Вілька Мазовецька) раніше складалось з таких присілків: Дениси, Греськи, Пироги, Руда, Шпаки, Барамури, Сідельники, Мазури, Багно, Янки, Бірок, Іванині, Сохані, Баклани, Матвії, Боднарі.
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Волиця:
|
Волиця (пол. Wólka Mazowiecka) — разом з Денисами, Греськами, Янками, Матвіями, Пирогами, Рудою і Шпаками, село в Рава-Руському повіті, 18 км на схід від повітового суду і пошти в Раві-Руській, 17 км на південний схід від повітового суду в Угневі. На південь лежить Кам'янка-Лісова, на схід Гійче, на північ Шалаші, на північний схід Хоронів і Хлівчани, на схід Пристань (село в Жовківському повіті). Вздовж південного кордону пливе Рата з заходу на схід. Сільська забудова лежить в південній частині території. Висоти становлять 218 м на півдні в долині Рати, 227 м на півночі. Підвищення становить Більша власність має орної ріллі 540, лугів і городів 350, пасовищ 62, лісу 2114 моргів; власність менша має орної ріллі 1377, лугів і городів 1354, пасовищ 359, лісу 3 морги. В 1890 році було 361 будинок, 2041 жителів в гміні, 17 будинків, 89 жителів на території двору. (1855 греко-католиків, 92 римо-католики, 176 ізраелітів, 7 інших віросповідань; 1849 русинів, 98 поляків, 182 німці). Парафія римо-католицька в Раві-Руській, греко-католицька в селі, Потелицького деканату. В селі є дерев'яна церква Св. Дмитра, яка має 5 куполів, 2-х класна школа, млин, тартак, гуральня. Водяний тартак з звичайною пилою переробляє щорічно 200 м³ соснового дерева, і виробляє 120 м³ дощок. | 
|
Село належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 2610 мешканців, з них 2500 українців-грекокатоликів, 70 українців-римокатоликів і 40 євреїв[2].
Найвизначніші уродженці села:
- Демків Микола — посол Галицького сейму у 1863—1866 роках
- Возняк Михайло Степанович — український літературознавець, історик, академік НАН України з 1929 року
- Олександр Бадан-Яворенко — український політичний діяч, історик
- Бадан Дмитро Іванович — учений
- Голко Нестор Олександрович — учений, володів сімома мовами
- Салітра Володимир Богданович (24.07.1989—11.07.2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Загинув у районі с. Тарамчук, Волноваського району, Донецької області. Поховали захисника 15.07.2019 на кладовищі в с. Волиця.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 65.
- Рава-Руська міська громада [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Львівська районна рада [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.
