Руда-Крехівська
село Руда-Крехівська | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Тер. громада | Жовківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060130390053112 |
Основні дані | |
Населення | 274 |
Площа | 0,753 км² |
Густота населення | 363,88 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80352[1] |
Телефонний код | +380 3252 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°4′20″ пн. ш. 23°48′45″ сх. д. / 50.07222° пн. ш. 23.81250° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80352, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Крехів |
Карта | |
Мапа | |
Руда-Крехівська (пол. Ruda Krechowska) — село у Львівському районі Львівської області. Належить до Жовківської міської громади.
Руда-Крехівська належала до Жовківського повіту, 13 км на захід від Жовкви, 6 км на північ від Крехова. На пн.-зах., північ, пн.-сх. лежав Кунин, на схід Глинськ, на південь Нова Скварява і Крехів, на пд.-зах. Крехів. Пд.-зах. частиною села пропливає потік Бзинка, притока Деревенки, яка впадає в Свиню (притоку Рати) і приймає на території села з лівого берегу потік Кислянку. Сільська забудова лежить на південному-сході території села. На пн.-сх. від села лежить група будинків «Чорнії», а на схід група будинків «Хами». В 1880 році було 78 будинків 445 жителі в гміні; 6 римо-католиків, 426 греко-католиків, 13 ізраелітів; 432 русини, 13 німців. Парафія римо-католицька була в Жовкві, греко-католицька була в Крехові.
- Гайдаров Максим Аркадійович (21.06.1995 - 02.05.2022) - солдат ЗСУ, уродженець м. Кам'янець-Подільський, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, проживав у с. Руда-Крехівська. Загинув поблизу м. Золоте, Сєвєродонецького району, Луганської області.
- Тіхоміров Максим Андрійович (05.09.1988 - 15.09.2022) - солдат ЗСУ, загинув поблизу с. Безіменне, Херсонської області. Поховали захисника 03.05.2023 в с. Руда-Крехівська.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.