Вулиця Гречана (Львів)
Вулиця Гречана Львів | |
---|---|
Місцевість | Сигнівка |
Район | Залізничний |
Колишні назви | |
Ляуера, Бічна Городецької дороги, Гричана, Грютцеґассе | |
польського періоду (польською) | Lauera, Boczna Gródeckiej drogi, Gryczana |
радянського періоду (українською) | Ляуера, Бічна Грудецької дороги, Гричана |
Загальні відомості | |
Протяжність | 345 м. |
поштові індекси | 79022[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 6-9, 11-14, 16, 17-19, 18а, 27, 29[2] |
Поштові відділення | ВПЗ № 22 (вул. Городоцька, 251)[1] |
Забудова | одно- і двоповерховий конструктивізм 1930-х років, промислова забудова[3] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Ву́лиця Гречана — вулиця у Залізничному районі міста Львова[4][5], в місцевості Сигнівка. Сполучає вулиці Городоцьку та Грузинську. Прилучається вулиця Кавказька[6].
Вулиця виникла на початку XX століття у складі передміського селища Сигнівка. Після входження селища до меж міста 11 квітня 1930 року[7], вулиці колишнього села були перейменовані або ж новоутвореним вулицям надавалися певні назви. Так, у 1932 році вулиця отримала назву Ляуера (паралельна назва Бічна Грудецької дороги). 1936 року перейменована на вулицю Гричану. Так звані «хлібні» назви дали цій та декільком сусіднім вулицям, через те, що неподалік розташовувалася найбільша у Львові хлібопекарня «Меркурій» (нинішній «Львівський хлібзавод № 1» ПрАТ «Концерн Хлібпром» на вул. Городоцькій, 168)[8]. Під час німецької окупації, у 1943—1944 роках, мала назву Грютцеґассе. Сучасна назва вулиця Гречана, походить з липня 1944 року[9].
Забудова вулиці Гречаної — одно- та двоповерховий конструктивізм 1930-х років, промислова забудова[3]. У 1935—1938 роках на нинішніх вулицях Гречаній, Церетелі, Грузинській та Кавказькій виникла колонія індивідуальних будинків Товариства робітничих осель (пол. TOR). Колонія складалася з одноповерхових спарених будинків двох типів, які продавалися в кредит. Коштом міста тут збудували дитячий садочок та семикласну школу. Нині лише декілька з-понад сотні будинків зберегли свій первісний вигляд[8][10].
Нині вулиця Гречана межує з територією колишнього Львівського мотозаводу. Деякі будівлі колишнього заводу мають нумерацію від вулиці Гречаної[6].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 серпня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 10 серпня 2024.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 412.
- ↑ Список вулиць Залізничного району м. Львова. zl.lv.court.gov.ua. Залізничний районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 10 серпня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Г). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 3 березня 2024. Процитовано 10 серпня 2024.
- ↑ а б Вулиця Гречана. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 10 серпня 2024.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)
- ↑ а б Вулиці Львова, 2017, с. 582.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 18.
- ↑ Краківське передмістя, 2011, с. 179.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Гречана вул // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 412. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 18, 105. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 582. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 179. — ISBN 978-966-7022-93-8.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Гречана. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 10 серпня 2024.