Вулиця Михайла Кричевського
| Вулиця Михайла Кричевського Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Сигнівка |
| Район | Залізничний |
| Назва на честь | Михайла Кричевського |
| Колишні назви | |
| Театральна (Сигнівка), Театральна бочна (Сигнівка); Радзиміньска, Радзиміньска бочна; Радзимінська, Радзимінська бічна; Маргаринова, Маргаринова бічна | |
| польського періоду (польською) | Teatralna (Sygniówka),Teatralna boczna (Sygniówka); Radzymińska, Radzymińska boczna |
| радянського періоду (українською) | Радзимінська, Радзимінська бічна; Маргаринова, Маргаринова бічна |
| радянського періоду (російською) | Радзиминская, Радзиминская боковая; Маргариновая, Маргариновая боковая |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1235 м |
| Координати початку | 49°49′48.83″ пн. ш. 23°58′01.15″ сх. д. / 49.8302306° пн. ш. 23.9669861° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′09.02″ пн. ш. 23°57′50.48″ сх. д. / 49.8191722° пн. ш. 23.9640222° сх. д. |
| поштові індекси | 79022, 79040[1] |
| Номери телефонів | (032) 240-ХХ-ХХ (032) 244-ХХ-ХХ (032) 262-ХХ-ХХ (032) 295-ХХ-ХХ |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—141[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 22 (вул. Городоцька, 251) ВПЗ № 40 (вул. Каховська, 27)[1] |
| Забудова | одноповерховий конструктивізм 1930-х років, одноповерхова садибна забудова, двоповерхові барачні забудови 1950-х років, індивідуальні забудови нового часу, багатоповерхова забудова 2000-х років[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Вулиця Михайла Кричевського — вулиця у Залізничному районі міста Львова[4][5], в місцевості Сигнівка. Сполучає вулиці Городоцьку та Любінську між собою, а також утворює перехрестя з вулицями Сигнівка та Патона. Прилучається вулиця Солов'їна[6].
У 1993 році утворено нову вулицю, завдовжки 1,235 км, яку назвали на честь Михайла Кричевського — наказного гетьмана українського козацтва[7]. Назви вулиць-попередниць змінювались неодноразово, переважно у зв'язку зі змінами політичних режимів.
За Польщі — це було дві окремих вулиці, які мали свої назви. Ділянка вулиці від сучасної вулиці Городоцької до вулиці Сигнівки ще до 1933 року мала назву вулиця Театральна, а від сучасної вулиці Сигнівки до вулиці Любінської — вулиця Театральна бічна та обидві належали до тоді ще підміському селищу Сигнівка. Після входження села до меж міста 11 квітня 1930 року[8], вулиці колишнього селища були перейменовані або ж новоутвореним вулицям надавалися певні назви. Так, у 1936 році вулицю Театральну перейменовано на вулицю Радзиміньску, а вулицю Театральну бічну — на вулицю Радзиміньску бічну.
У радянські часи, починаючи від липня 1944 року вулиця Радзиміньска отримала назву вулиця Радзимінська, а вулиця Радзиміньска бочна стала вулицею Радзимінською бічною. 1950 року до вулиці Радзимінської приєднано ділянку між сучасними вулицями Сигнівкою та Любінською і тоді новоутворена вулиця отримала назву вулиця Маргаринова, а колишня вулиця Радзимінська бічна стала вулицею Маргариновою бічною. 1993 року вулиці Маргаринова та Маргаринова бічна були об'єднані в одну вулицю, яка того ж року була перейменована на вулицю Кричевського. Нумерація чотирьох будинків, що належали до колишньої вулиці Маргаринової бічної збережена.
В забудові вулиці Михайла Кричевського переважає одноповерховий конструктивізм 1930-х років, одноповерхова садибна забудова, двоповерхові барачні забудови 1950-х років, індивідуальні забудови нового часу, а також багатоповерхова забудова 2000-х років[3].
№ 61 — двоповерховий цегляний будинок, у якому до 2013 року містилися служби колишнього ЛКП «Сріблястий». ЛКП «Сріблястий» в результаті реорганізації був закритий, а житлові будинки, які перебували на його балансі, були передані на баланс ЛКП «Сигнівка» та ЛКП «Нове» відповідно[9]. І відтоді будівля стоїть пусткою. У жовтні 2017 року виконком ЛМР погодив передачу приміщення колишнього ЖЕКу з балансу ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» на баланс Шевченківського та Залізничного районів управління освіти департаменту гуманітарної політики. Після проведення ремонту там планується відкриття дитячого садочку[10] або ж «переселять» у це приміщення Львівську державну школу мистецтв № 11, натомість у вивільненому приміщенні на вулиці Виговського, 1а, відновлять дитячий садок на 10 груп[11].
На початку липня 2018 року презентували візуалізацію попереднього проєкту багатофункціональної школи мистецтв з елементами інклюзії на вул. Кричевського, 61. Над проєктом працювали архітектори відомої у Львові «Проектної майстерні Бєляєвих». Проєкт буде реалізований у дві черги. Навесні 2019 року планують розпочати першу чергу — капітальний ремонт існуючого приміщення колишнього ЛКП «Сріблястий», пізніше буде розроблено проєкт другої черги Школи мистецтв та перейдено до будівництва самого об'єкту. Попередньо для реалізації проєкту потрібно 20-25 млн. гривень. Передбачається, що багатофункціональна школа мистецтв матиме три поверхи загальною площею майже 1000 м², окрему концертну залу, класи хореографії, хорового співу, живопису, вокалу, театральну студію та студію звукозапису[12].
№ 63а — приміщення одного з центральних теплових пунктів ЛКП «Залізничнетеплоенерго».
№ 65 — п'ятиповерховий житловий багатоквартирний будинок, споруджений на початку 2000-х років.
№ 67 — до 2017 року за цією адресою знаходився одноповерховий житловий будинок та приватна автостоянка. Упродовж 2017—2019 років тут споруджений житловий комплекс «Кайзер» (забудовник ТзОВ «ДКС Захід»), що складається двох згрупованих багатоквартирних 8-поверхових житлових будинків з підземним паркінгом[13].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 365.
- ↑ Список вулиць Залізничного району м. Львова. zl.lv.court.gov.ua. Залізничний районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (К). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 19 травня 2024. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Вулиця Кричевського. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 67.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)
- ↑ Після «оптимізації» зникло вісім жеків. wz.lviv.ua. ТОВ «Видавничий Дім «Високий замок». 24 березня 2013. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
- ↑ Володимир Галечик (13 жовтня 2017). У Львові, на вулиці Кричевського, планують відкрити дитсадок. dyvys.info. Інформаційна агенція «Дивись.info». Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ У львівському ДНЗ № 111 планують відкрити 10 груп для дошкільнят. gazeta.lviv.ua. Львівська газета. 24 жовтня 2017. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
- ↑ У Львові збудують сучасну школу мистецтв (візуалізація). forpost.lviv.ua. Форпост. 4 липня 2018. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ ЖК «Kaiser comfort». kaiser.lviv.ua. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 12 березня 2020.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Кричевського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 365. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 32, 86, 90, 117, 122. — ISBN 966-603-115-9.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Кричевського М. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 серпня 2023.
