Вулиця Пшенична (Львів)
| Вулиця Пшенична Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Сигнівка |
| Район | Залізничний |
| Колишні назви | |
| Пшенічна, Вайцельґассе | |
| польського періоду (польською) | Pszeniczna |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 102 м. |
| поштові індекси | 79022[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | ґрунт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 16[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 22 (вул. Городоцька, 251)[1] |
| Забудова | одноповерхова садибна, двоповерхова барачна 1950-х років, нові індивідуальні забудови[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця Пшенична — вулиця у Залізничному районі[4][5] міста Львова, в місцевості Сигнівка. Сполучає вулиці Городоцьку та Кавказьку[6].
Вулиця виникла у складі підміського селища Сигнівка. Після входження селища до меж міста 11 квітня 1930 року[7], вулиці колишнього села були перейменовані або ж новоутвореним вулицям надавалися певні назви. Так, у 1934 році вулиця отримала назву Пшенічна[8]. Так звані «хлібні» назви дали цій та декільком сусіднім вулицям, через те, що неподалік розташовувалася найбільша у Львові хлібопекарня «Меркурій» (нинішній «Львівський хлібзавод № 1» ПрАТ «Концерн Хлібпром» на вул. Городоцькій, 168)[9]. Під час німецької окупації міста, а саме у 1943 році перейменована на Вайцелґассе. За радянських часів, у липні 1944 році вулиця отримала український аналог довоєнної назви вулиці — Пшенична, тобто сучасну назву[8].
Забудова вулиці Пшеничної — одноповерхова садибна, двоповерхова барачна 1950-х років, нові індивідуальні забудови[3].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 411.
- ↑ Список вулиць Залізничного району м. Львова. zl.lv.court.gov.ua. Залізничний районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (П). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ Вулиця Пшенична. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 50.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 582.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Пшенична вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 411. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 50, 117, 124. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 582. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Пшенична. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 серпня 2024.
