Вулиця Гірника (Львів)
| Вулиця Гірника Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Сигнівка |
| Район | Залізничний |
| Назва на честь | Олекси Гірника |
| Колишні назви | |
| Вагонова бічна, Вагонна бічна | |
| польського періоду (польською) | Wagonowa boczna |
| радянського періоду (українською) | Вагонна бічна |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 175 м |
| Координати початку | 49°49′31.8″ пн. ш. 23°58′40.5″ сх. д. / 49.825500° пн. ш. 23.977917° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′35.5″ пн. ш. 23°58′43.4″ сх. д. / 49.826528° пн. ш. 23.978722° сх. д. |
| поштові індекси | 79054[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 1а, 4, 4а, 4/1, 4/2[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 54 (вул. Петлюри, 2)[1] |
| Забудова | одноповерхові приватні садиби 1930-х років, багатоповерхова 1990-х—2000-х років[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | w184007789 |
| Мапа | |
 | |
Вулиця Гірника — вулиця у Залізничному районі міста Львова[4][5], в місцевості Сигнівка. Пролягає від вулиці Вагонної углиб забудови та завершується глухим кутом. Прилучається вулиця Годованця[6].
Виникла у першій третині XX століття у складі передміського селища Сигнівка. Після входження селища до меж міста 11 квітня 1930 року[7], вулиці колишнього села були перейменовані або ж новоутвореним вулицям надавалися певні назви. Так, у 1934 році вулиця отримала назву Вагонова бічна. Ця назва збереглася до 1993 року, коли вулицю було перейменовано на честь Олекси Гірника[8], українського дисидента, політв'язня, котрий у 1978 році вчинив акт самоспалення на Чернечій горі біля могили Шевченка в Каневі на знак протесту проти русифікації України[9].
З парного боку вулиця Олекси Гірника забудована одноповерховими приватними садибами 1930-х років, з непарного боку[3], під № 1 розташований житловий десятиповерховий будинок, зведений у 1990-х—2000-х роках для родин військових, згодом до нього прибудовано ще й п'ятиповерховий житловий будинок, що має № 1а.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 9 серпня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 серпня 2024.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 367.
- ↑ Список вулиць Залізничного району м. Львова. zl.lv.court.gov.ua. Залізничний районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 9 серпня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Г). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 3 березня 2024. Процитовано 9 серпня 2024.
- ↑ Вулиця Гірника. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 9 серпня 2024.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 15.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2001, с. 367.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Гірника вул // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 367. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 15, 76. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Олекси Гірника. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 9 серпня 2024.
