Перейти до вмісту

Калинівка (Рівненський район)

Координати: 50°36′2″ пн. ш. 27°6′56″ сх. д. / 50.60056° пн. ш. 27.11556° сх. д. / 50.60056; 27.11556
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Калинівка (Корецький район))
село Калинівка
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Тер. громада Корецька міська громада
Код КАТОТТГ UA56060310150055666 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Калинівка 
Основні дані
Перша згадка 1577
Населення 373
Площа 0,913 км²
Густота населення 408,54 осіб/км²
Поштовий індекс 34742
Телефонний код +380 3651
Географічні дані
Географічні координати 50°36′2″ пн. ш. 27°6′56″ сх. д. / 50.60056° пн. ш. 27.11556° сх. д. / 50.60056; 27.11556
Водойми р. Корчик
Відстань до
обласного центру 		63 км
Відстань до
районного центру 		7 км
Місцева влада
Адреса ради Рівненська область, Корецький район, село Головниця
Карта
Калинівка. Карта розташування: Україна
Калинівка
Калинівка
Калинівка. Карта розташування: Рівненська область
Калинівка
Калинівка
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Калинівка.

Кали́нівка (МФА: [kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] ( прослухати)) — село у складі Корецької міської громади Рівненського району Рівненської області; населення — 373 особи; перша згадка — 1577 рік; первісна назва — Бабин (до 1963 року). У селі діяла загальноосвітня школа І ступеня (до 2021[1]), клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, Свято-Серафимівська церква. У 1967 році був встановлений пам'ятний знак землякам, які загинули у Німецько-радянській війні і жертвам періоду Німецько-радянської війни.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Корчик.

Історія

[ред. | ред. код]

В 1495 році неподалік Бабина, поблизу Корця відбулася битва з татарськими загонами, де князь Семен Гольшанський переміг орду сина Кримського хана Менглі І Гірея (майбутній хан Мехмед І Гірей).

Вперше згадується під 1577 роком де князь Корецький (Яким Богушевич) платив за 27 дим, 5 гор.[2] З кінця XVI та в XVII столітті село Бабин у посесії руських (українських) бояр, шляхтичів Бабинських, власного гербу. Їх родовим гніздом було інше село з такою ж назвою — Бабин. В 1603 році його отримав у спадок від свого батька Іван Андрійович Бабинський, маршалок мозирський. Згідно подимного перепису 1629 року згадується як посесор Бабина з присілками Великі та Малі Піддубці, де мав близько 30 димів і також 40 димів у селі Тожир.[3] Також мав двір і землю в Корці. По смерті Івана Андрійовича Бабинського левовою часткою тут володіла на правах оренди його донька Катерина Іванівна Бабинська та її чоловік Юрій Гораїн. Також свою частку тут їй заповів брат Юрій у заповіті від 1650 року. На 1650 рік згідно подимного перепису, в Бабині було 49 димів, Великих Піддубцях — 28, Малих Піддубцях — 5, Тожирі — 40 «яко и давно». Під час Національно-визвольної війни, 1 квітня 1651 року частина Бабина була спустошена надвірною хоругвою Владислава Немирича.  В 1651 році Бабин знову був спустошений загоном волоської хоругви того ж Владислава Немирича. 27 червня 1652 року Бабин спустошили загони краківського воєводи Домініка Заславського на чолі з паном Завальським (Міхалом), позабиравши залишки худоби, тощо. На додаток, до серпня цього ж року тут вирувала чума, що виморила також місто Корець з іншими околичними селами.[4] Бабин з Піддубцями перейшли у власність Андрія Линевського де в 1651 році мав 12 димів. Ще згодом до Станіслава Лещинського. У XVIII ст. у власності Чарторийських.

З1793 року в складі Заславського намісництва, дещо пізніше Волинської губернії Російської імперії. У кінці ХІХ століття Бабин належав до ключа Пищів графа Потоцького як спадо від князів Чарторийських.

У 1906 році село Бабин Корецької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 32 верст, від волості 2. Дворів 75, мешканців 564[5]. В 1911 р. власність Малинських і має 81 домів і 250 жителів

В 1917—1920 роках в складі Української Народної Республіки.

З 1921 по 1939 рік у складі Польської республіки. Присілки Піддубці та Татарщина (суч. Веселинівка) в складі СРСР.

В 1963 році радянською владою змінено назву села Бабин на — Калинівка.

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 367 98.39%
румунська 4 1.07%
російська 2 0.54%
Усього 373 100%

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

У селі діяв Калинівський НВК «Загальноосвітня школа І ступеня – заклад дошкільної освіти». У 2021, навчальний заклад було ліквідовано у рамках проекту з реорганізації мережі закладів освіти[7][1]. На момент ліквідації у школі навчалося 8 учнів та працювало 4 особи персоналу[8].

У серпні 2024, було проведено громадські обговорення з приводу використання майна навчального закладу, відреставроване 2-поверхове приміщення якого не використовувалося 4 роки[9][10]. 28 листопада 2024, будівлю було виставлено на аукціон з терміном оренди на 5 років[11].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Баранович Олексій Іванович. Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство.  Київ. 1930. Ч. 1 : Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. / ВУАН. — 1930. ст. 42-43.
  • Національно-визвольна війна в Україні. 1648—1657. Збірник за документами актових книг / Керівник проекту Музичук О. В.; Упор.: Сухих Л. А., Страшко В. В. Державний комітет архівів України. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. — К., 2008. — 1011 с. Ст. 278—283
  • Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся» Вінніпег, 1984р. Т.1. 601 с. Ст. 63.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Приміщення ліквідованого Калинівського НВК можуть здати в оренду. korets.rayon.in.ua (укр.). 15 серпня 2024.
  2. ↑ Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся» Вінніпег, 1984р. Т.1. 601 с. с. 63.
  3. ↑ Баранович Олексій Іванович. Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство. Київ. 1930. Ч. 1 : Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. / ВУАН. – 1930. с. 42—43.
  4. ↑ Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / Керівник проекту Музичук О. В.; Упор.: Сухих Л. А., Страшко В. В. Державний комітет архівів України. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. – К., 2008. – 1011 с. с. 278—283.
  5. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 14 лютого 2020.
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. ↑ Калинівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І ступеня - заклад дошкільної освіти" Корецької міської ради. registry.edbo.gov.ua.
  8. ↑ Калинівський навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І ступеня заклад дошкільної освіти Корецької міської ради. education.ua.
  9. ↑ Приміщення ліквідованого Калинівського НВК можуть здати в оренду. korets.rayon.in.ua (укр.). 15 серпня 2024.
  10. ↑ Корецька міськрада оголошує громадське обговорення щодо використання майна ліквідованого Калинівського НВК. korets.rayon.in.ua (укр.). 27 серпня 2024.
  11. ↑ Лот LLE001-UA-20241127-64030. Prozorro Продажі. Корецька міська рада. 28 листопада 2024. Будівля школи, загальною площею 808,6 кв.м., розташована за адресою: Рівненська область, с. Калинівка, вул. Центральна, 15б
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Калинівка_(Рівненський_район)