Перейти до вмісту

Ялинівка (Рівненський район)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Ялинівка
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район Рівненський район
Тер. громада Березнівська міська громада
Код КАТОТТГ UA56060030360079191
Основні дані
Засноване 1629
Населення 44
Площа 0,12 км²
Густота населення 366,67 осіб/км²
Поштовий індекс 34651
Телефонний код +380 3653
Географічні дані
Географічні координати 50°46′56″ пн. ш. 26°47′16″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Місцева влада
Адреса ради 34630, Рівненська обл., Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, буд.6
Карта
Ялинівка. Карта розташування: Україна
Ялинівка
Ялинівка
Ялинівка. Карта розташування: Рівненська область
Ялинівка
Ялинівка
Мапа
Мапа

Яли́нівка — село в Україні, у Березнівській міській громаді Рівненського району (до адміністративно-територіальної реформи 2020 р. у Березнівському районі) Рівненської області. Населення становить 44 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Територія села знаходиться між лісовими масивами на річці Сергіївка, притоці річки Случ, у межах фізико-географічної області Волинського Полісся. Село розташоване за 4 км на південний захід від сіл Грушівка і Вільхівка.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Коротка довідка

[ред. | ред. код]

На польських топографічних картах 20-30-х років ХХ ст. позначено село Ялинівка (у минулому називалось Городищем). За розповідями старожилів у період козацького повстання під проводом Северина Наливайка 1594-1596 рр. біля села розміщувався табір козаків та селян під проводом Лободи та Шаули. Городище також використовувалося повстанцями під час Другої світової війни.

У ХІХ ст. у житті села і краю помітне місце посідали поміщики Валевські. Вони здавали свої землі в оренду німцям-колоністам, які стали чисельною національною меншиною краю. Відтоді та до 1940 року у селі Ялинівка (тоді Городище) масово проживали німецькі колоністи, які побудували дерев'яну лютеранську кірху та облаштували кладовище. З картографічних матеріалів відомо, що у 1913 році у Колонії Городище було 13 будинків, а у 1927 році - 38. У 1940 році етнічні німці в терміновому порядку залишають край і виїжджають до Німеччини, покинувши свої оселі, господарства, нажите добро. Лютеранський храм, як і село Городище, стояв пусткою до 1945 року поки його не розібрали та перевезли у село Бистричі, де побудували православний храм на місці спаленого німецькими окупантами храму. На початку 90-х років ХХ ст. церкву знову перебудували.

На початку ХХ ст. після проведення селянської земельної реформи малоземельні і безземельні селяни могли отримувати землю на пільгових умовах. Саме після цього у теперішніх лісах на схід від Ялинівки виникло багато поодиноких хутірських господарств. Жителі хуторів займалися лісовим промислом та вели натуральне господарство.[1]

У радянські часи в Городищі був утворений колгосп імені Кірова. Тут діяли тваринницька ферма, тракторна бригада, пасіка. В 1966-1967 навчальному році ще діяла Ялинівська початкова школа та бібліотека.

Назва Ялинівка введена у 1965 році після проведення реформи з укрупнення районів. Адже у об'єднаному тоді Березівському районі стало вже два села з назвою Городище, що викликало плутанину з документами. Нова назва - Ялинівка - була взята тому, що поблизу села ріс ялинковий ліс, який не зберігся до нашого часу.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Березнівської міської громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Березнівського району, село увійшло до складу Дубенського району[3].

Археологічні дослідження

[ред. | ред. код]

Городище знаходиться на південь від села Ялинівка, у лісі, де були виявлені археологічні знахідки, які віднесли до культури гребінцево-накольчатої кераміки (ІV-ІІІ тис. до н.е.).

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 44 особи[4]. 100 % населення вказало своєї рідною мовою українську мову[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Літопис Березнівщини. Наукові записки Березнівського районного краєзнавчого музею. Рівне: Озень. 2017. с. 49—56. ISBN 978-617-601-232-0.
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]