Перейти до вмісту

Калинник (Чернишов)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Каллінік (Чернишов))
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Чернишов.
єпископ Калинник
Єпископ Бахчисарайський, вікарій Сімферопольської єпархії
з 8 грудня 2019
Церква: Російська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: новостворена вікарна єпархія
 
Альма-матер: Одеська духовна семінарія
Діяльність: священнослужитель
Громадянство: Росія Росія
Тезоіменитство: 5 вересня
Ім'я при народженні: Чернишов Костянтин Валерійович
Народження: 22 червня 1977(1977-06-22) (47 років)
Євпаторія, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Священство: 19 травня 2005
Чернецтво: 30 березня 2008
Єп. хіротонія: 8 грудня 2019

Єпископ Калинник (справжнє ім'я Костянтин Валерійович Чернишов, нар. 22 червня 1977, Євпаторія, Кримська область, нині — Автономна Республіка Крим, Українська РСР, СРСР)  — архієрей РПЦвУ, єпископ Бахчисарайський, вікарій Сімферопольської єпархії за версією Москви. Громадянин Росії[1].

Тезоіменитство — 23 серпня (5 вересня) в день пам'яті святителя Калинника І, патріарха Константинопольського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 22 червня 1977 року в Євпаторії в сім'ї робітників.

У 1984 році вступив до першого класу ЗОШ № 12 м Євпаторії. З 1991 року ніс послух паламаря в церкві пророка Божого Іллі м. Євпаторії. З 1993 року ніс послух старшого паламаря в Свято-Нікольському соборі м. Євпаторії. У 1994 році закінчив загальноосвітню школу № 12 м. Євпаторії. З 1996 року ніс послух викладача Старого Завіту в Євпаторійському благочинні.

З 2000 року по 2005 рік навчався в Національному університеті внутрішніх справ, і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація «Юрист».

У 2004 році розпорядженням митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря призначений начальником скиту святого апостола і євангеліста Луки в с. Лаки[2] Бахчисарайського району. 19 травня 2005 року висвячений в сан диякона. 23 липня 2006 року висвячений в сан священника. 30 березня 2008 року пострижений митрополитом Сімферопольським і Кримським Лазарем в ієромонахи з нареченням імені Калинник, в честь святителя Калинника, Патріарха Константинопольського. У цьому ж році призначений настоятелем храму Різдва Іоана Предтечі села Уютне Сакського району.

Рішенням синоду УПЦ МП від 24 листопада 2009 року[3] затверджено намісником чоловічого монастиря святого апостола і євангеліста Луки с. Лаки Бахчисарайського району.

У 2009 році закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, з присвоєнням кваліфікації менеджер-економіст (спеціаліст).

У 2009 році призначений викладачем Старого Завіту у Таврійській духовній семінарії. У 2010 році призначений благочинним у справах монастирів Сімферопольської і Кримської єпархії. У травні 2012 року закінчив Одеську духовну семінарію. Навчався в Ужгородській українській богословській академії. Має науковий ступінь магістра богослов'я. У вересні 2012 року призначений духівником Таврійської семінарії[4]. У 2013 році піднесений у сан архімандрита.

У 2014 році бахчисарайський храм ієромонаха Калинника в селі Затишному служив храмом-базою для військ Російської Федерації і допомагав їм у анексії Криму: там були і зброя, і засоби захисту, і продовольство, і казарма.[5] В ЗМІ збереглися згадки, як в 2014 році Калинник «розмістив склад зброї для "Самооборони Криму" на території храму Святого пророка Іоанна Хрестителя».[6][7] 26 серпня 2015 року призначений намісником Інкерманського Свято-Климентіївського чоловічого монастиря . Рішенням Священного Синоду УПЦ від 29 січня 2016 року обрано єпископом Бахчисарайським, вікарієм Сімферопольської єпархії[8].

Архієрейська хіротонія відбулася 8 грудня 2019 року в Миколаївському кафедральному соборі м.Ніжина. Богослужіння очолив митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Березовський). Йому співслужили митрополити Вишгородський і Чорнобильський Павел (Лебідь), Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич), Херсонський і Таврійський Іоан (Сіопко), Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій (Полікопа), Почаївський Володимир (Мороз), Сєверодонецький і Старобільський Никодим (Барановський), Ніжинський і Прилуцький Климент (Вечеря), архієпископи Шумський Йов (Смакоуз), Городницький Олександр (Нестерчук), Кременчуцький і Лубенський Миколай (Капустін), Конотопський і Глухівський Роман (Кимович), Фастівський Даміан (Давидов), єпископи Діонісій (Константинов), Баришівський Віктор (Коцаба), Білогородський Сильвестр (Стойчев), Дубенський Пимен (Воят), Згурівський Амвросій (Вайнагій), гості у священному сані та духовенство єпархії.

Політична позиція

[ред. | ред. код]

В квітні 2015 року внесений до бази даних Центру «Миротворець» за активну участь в анексії Криму РФ. Нагороджений медаллю окупаційної адміністрації Криму «За защиту Крыма».[9]. Також у 2014 році отримав нагороду від командування «кримських ополченців» за духовну підтримку та душпастирство[10]. Має російський паспорт.[11]

У лютому 2021 року в Севастополі благословив ракетний корабель ЗС РФ «Гайворон» і побажав військовослужбовцям ЗС РФ завжди бути готовим захищати «нашу Батьківщину».[12]

11 травня 2021 року єпископ РПЦвУ Калинник разом із окупантами РФ в Криму відкрив музей «Великої Вітчизняної війни в Євпаторії». На фото із заходу він позує із дітьми переодягненими в військову форму совєтських солдат із георгіївськими стрічками (забороненими в Україні), а також радо вітається із вищим військовим керівництвом ЗС РФ. [13]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Санкції

[ред. | ред. код]

Чернишов Костянтин Валерійович підтримує дії та політику РФ, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також її стабільності та безпеці.[15]

24 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.[16]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Реєстр церковних лідерів УПЦ МП зі зв'язками в росії — OSINT-розслідування. molfar.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  2. ↑ Грецьке село (з 1948 року носило назву Горянка), яке припинило своє існування у 60-х роках ХХ сторіччя. В даний час там розташований вказаний монастир, який зведений на місці зруйнованої церкви (Див.: Горянка (Бахчисарайський район))
  3. ↑ Див.: Журнал № 67 засідання Священного Синоду УПЦ 24 листопада 2009 року [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Є інформація, що був згодом увільнений від цих обов'язків у зв'язку з недостойною поведінкою (Див.:«Активный участник „крымской весны“ Каллиник (Чернышев) стал епископом Бахчисарайским УПЦ МП через 4 года после избрания» [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.])
  5. ↑ Кураевпише, диакон Андрей; diak_kuraev 2016-01-29 17:33:00, 2016-01-29 17:33:00 диакон Андрей Кураев. Киевский Синод епископом в Крым назначил героя-ополченца. diak-kuraev.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  6. ↑ Бахчисарайский епископ может стать невъездным в Украину / / Независимая газета. www.ng.ru. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 16 березня 2020.
  7. ↑ «Вєжлівиє батюшкі»: Як священики РПЦ брали участь у захопленні Криму. Духовний фронт (укр.). 16 березня 2020. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  8. ↑ Див.: Журнал № 11 засідання Священного Синоду УПЦ 29 січня 2016 року [Архівовано 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  9. ↑ «Чернышёв Константин Валериевич / Чернишев Костянтин Валерійович / CHernyshyov Konstantin Valerievich» — сторінка сайту центру «Миротворець». Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  10. ↑ «В ЕВПАТОРИИ ТОРЖЕСТВЕННО НАГРАДИЛИ МЕДАЛЯМИ И БЛАГОДАРНОСТЯМИ ВОИНОВ ИЗ ОТРЯДА НАРОДНОГО ОПОЛЧЕНИЯ» [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ Про «патріотичність» РПЦвУ і справи єпископа Бахчисарайського Каліника. Духовний Фронт України (укр.). 1 грудня 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  12. ↑ В Севастополе освятили флаг малого ракетного корабля «Грайворон» » Севастопольское Благочиние. Севастопольское Благочиние (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  13. ↑ Преосвященнейший Владыка Каллиник принял участие в открытии музея истории Великой Отечественной войны в Евпатории. crimea-eparhia.ru. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  14. ↑ «НАГРАДЫ НАМЕСТНИКУ И ДУХОВЕНСТВУ ИНКЕРМАНСКОГО МОНАСТЫРЯ» [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  15. ↑ ЧЕРНИШОВ Костянтин Валерійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 16 березня 2023.
  16. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №43/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року "Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 16 березня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Калинник_(Чернишов)&oldid=43354536