Онуфрій (Легкий)
Онуфрій (Легкий) | ||
Митрополит Онуфрій на Харківському соборі 2014 року. | ||
| ||
---|---|---|
з 8 травня 2012 | ||
Церква: | РПЦвУ | |
Попередник: | Никодим (Руснак) | |
| ||
22 квітня 2000 — 8 травня 2011 | ||
Церква: | РПЦвУ (УПЦМП) | |
Попередник: | вікаріатство засновано | |
Наступник: | Єлисей (Іванов) | |
Альма-матер: | Київська духовна академія | |
Науковий ступінь: | доктор богослов'я | |
Діяльність: | священник | |
Тезоіменитство: | 28 липня | |
Ім'я при народженні: | Олег Володимирович Легкий | |
Народження: | 27 березня 1970 (54 роки) Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР | |
Священство: | 4 жовтня 1992 | |
Чернецтво: | 20 квітня 2000 | |
Єп. хіротонія: | 22 квітня 2000 | |
Нагороди: | ||
Митрополит Онуфрій (справжнє ім'я Олег Володимирович Легкий; 27 березня 1970, Ходорів, Львівська область) — архієрей Української Православної Церкви (УПЦ), митрополит Харківський і Богодухівський.
Народився 27 березня 1970 в Ходорові в сім'ї священника Володимира Легкого.
У 1986 закінчив музичну школу за класом фортепіано,
У 1987 — середню школу і почав працювати експедитором у Львівському єпархіальному управлінні РПЦ.
У вересні 1989 переїхав зі Львова до Харкова разом із митрополитом Никодимом (Руснаком), а в жовтні почав працювати в Харківському єпархіальному управлінні РПЦ на тій самій посаді.
28 серпня 1990 висвячений митрополитом Харківським і Богодухівським Никодимом (Руснаком) у диякона.
4 жовтня 1992 висвячений у сан ієрея.
У 1993 закінчив Одеську духовну семінарію.
У цьому ж році возведений у сан протоієрея.
У 1998 закінчив Київську духовну академію.
Керував будівництвом храму-пам'ятника на честь 2000-річчя Різдва Христового в Харкові.
17 квітня 2000 постановою синоду (УПЦ МП) опреділено бути єпископом Ізюмським вікарієм Харківської єпархії.
20 квітня 2000 року в храмі прп. Феодосія Печерського Києво-Печерської Лаври пострижений у чернецтво з ім'ям Онуфрій, на честь священномученика Онуфрія (Гагалюка).
21 квітня 2000 року Володимиром Сабоданом возведений у сан архімандрита, наречений в єпископа Ізюмського, вікарія Харківської єпархії УПЦ МП.
22 квітня 2000 в трапезному храмі Києво-Печерської Лаври хіротонізований у сан єпископа.
8 липня 2003 у Християнській богословській академії у Варшаві захистив магістерську дисертацію «Харківська єпархія (1850—1992 рр.). Історико-канонічне дослідження».
2003 року отримав обов'язки намісника Свято-Покровського чоловічого монастиря (УПЦ МП) в м. Харкові.
У 2004 став член-кореспондентом Міжнародної кадрової академії.
20 травня 2007 возведений у сан архієпископа митрополитом Київським Володимиром (Сабоданом).
20 червня 2008 отримав звання почесного громадянина міста Харкова[1].
27 листопада 2009 отримав учений ступінь почесного доктора Харківського національного університету внутрішніх справ.
16 вересня 2011 призначений тимчасовим керуючим Харківською єпархією[2].
8 травня 2012 рішенням синоду УПЦ (МП) призначений архієпископом Харківським і Богодухівським[3].
20 липня 2012 року рішенням синоду УПЦ (МП) призначений ректором Харківської духовної семінарії.[4].
25 серпня 2012 року рішенням синоду УПЦ (МП) затверджений на посаді настоятеля Свято-Покровського чоловічого монастиря в Харкові[5].
23 листопада 2013 року возведений у сан митрополита.
- Орден преподобного Сергія Радонезького II ступеня
- Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира III ступеня
- Орден святого благовірного князя Данила Московського III ступеня
- Орден преподобного Нестора Літописця I ступеня
- Ювілейна медаль «Різдво Христове — 2000» I ступеня
- Орден святої рівноапостольної Марії Магдалини II ступеня Польської православної церкви.
- Орден «За заслуги» II ступеня (2 жовтня 2009 року) — за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 210-річчя заснування Харківської єпархії Української православної церкви[6].
- Орден «За заслуги» III ступеня (30 вересня 1999) — за вагомий особистий внесок в утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві та з нагоди 200-річчя Харківської єпархії[7].
- Відзнака Президента України — Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011 року)[8].
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (9 листопада 2001) — за вагомий особистий внесок у духовне відродження України, активну благодійну діяльність, утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві[9]
- Відзнака МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ України» (14 жовтня 2009 року)
- Почесна грамота Харківської міської ради (23 січня 2008 року[10]
- «За заслуги» I ступеня Академії пожежної безпеки (17 жовтня 2003)
- Ювілейна відзнака «15 РОКІВ Інституту підготовки юридичних кадрів для служби безпеки України Національної Юридичної академії України імені Ярослава Мудрого» (22 серпня 2009)
Має брата Яромира Легкого, який працює секретарем-референтом Харківського єпархіального управління та у 2010 році був обраний депутатом Харківської міської ради VI скликання. Його полісмени неодноразово зупиняли на його автівці у стані сп'яніння. Щодо нього виносилися судові ухвали: накладання штрафу та позбавлення прав за кермування у нетверезому стані. У січні 2021 року, будучи в нетверезому стані, спровокував у Харкові ДТП з потерпілими.[11][12][13]
- ↑ Почетные харьковчане — Официальный сайт Харьковского городского совета, городского головы, исполнительного комитета(рос.). Архів оригіналу за 15 листопада 2011. Процитовано 8 вересня 2012.
- ↑ Термінова Телеграма Блаженнішого Митрополита Володимира з приводу кончини митрополита Никодима.
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду УПЦ від 8 травня 2012 року, Журнал № 45
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду УПЦ від 20 липня 2012 року // Журнал № 62.
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду УПЦ від 25 серпня 2012 року , Журнал № 83
- ↑ Указ Президента України № 794/2009 від 2 жовтня 2009 року «Про відзначення державними нагороди України релігійних діячів Харківської єпархії Української православної церкви»
- ↑ Указ Президента України № 1255/99 від 30 вересня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом» За заслуги""
- ↑ Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України? ювілейною медаллю „20 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ України“»
- ↑ Постанова КМУ від 9 листопада 2001 р. N 1469 «Про нагородження Легкого О. В. Почесний грамотою Кабінету Міністрів України»"
- ↑ Рішенням ХІ сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.02.07г. № 48/07 встановлено особливу відзнаку за заслуги перед територіальною громадою міста Харкова — Почесну грамоту Харківської міської ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Алексей Басакин (9 серпня 2017). Неуязвимый: брата митрополита пять раз обвиняли в пьяной езде, но не лишили прав. NewsRoom Kharkiv. Процитовано 18 січня 2021. (рос.)
- ↑ Брата митрополита Онуфрия остановили пьяным за рулем в седьмой раз. Kharkiv Today. 3 січня 2018. Процитовано 18 січня 2021. (рос.)
- ↑ Алексей Басакин (18 січня 2021). Пьяный брат харьковского митрополита попал в ДТП с двумя пострадавшими. NewsRoom Kharkiv. Процитовано 18 січня 2021. (рос.)
- Народились 27 березня
- Народились 1970
- Кавалери ордена Святого благовірного князя Данила Московського III ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена Преподобного Сергія Радонезького II ступеня
- Уродженці Ходорова
- Українські релігійні діячі
- Єпископи Української православної церкви Московського патріархату
- Харківська єпархія УПЦ МП
- Релігійні діячі Харкова