Нафанаїл (Крикота)
Нафанаїл (Крикота) | ||
| ||
---|---|---|
з 18 жовтня 2016 | ||
Церква: | УПЦ | |
Попередник: | Нифонт (Солодуха) | |
Альма-матер: | Московська духовна академія | |
Діяльність: | клірик | |
Народження: | 12 липня 1959 (65 років) Залюття, Дубечненська сільська громада, Старовижівський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР | |
Митрополит Нафанаїл (у миру Крикота Петро Григорович; нар. 12 липня 1959, село Залюття Старовижівського району Волинської області УРСР) — митрополит Волинський і Луцький Волинської єпархії УПЦ (МП).
Народився 12 липня 1959 року в селі Залюття Старовижівського району Волинської області
Після навчання у школі поступив до Луцького професійно-технічного училища, яке закінчив у 1977 році.
З 1977 по 1979 рр. проходив військову службу.
В 1980 році поступив до Одеської духовної семінарії, яку закінчив 1984 року. З 1984 по 1988 рр. навчався в Московській духовній академії.
12 грудня 1985 року був прийнятий в число братії Свято-Троїцької Сергієвої Лаври.
31 березня 1986 року з благословення московського патріарха Пимена, пострижений у чернецтво з ім'ям Нафанаїл намісником архімандритом Олексієм у Свято-Троїцькому соборі Лаври.
Високопреосвященнішим Серапіоном, архієпископом Володимирським і Суздальським у Свято-Успенському кафедральному соборі м. Володимира хіротонізований в ієродиякона 22 травня 1986 року, 7 грудня 1986 року — в ієромонаха.
23 серпня 1988 року рішенням Навчального Комітету при синоді РПЦ був направлений у розпорядження Високопреосвященнішого Сергія, митрополита Одеського і Херсонського для викладацької роботи в Одеській духовній семінарії.
Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви 15 квітня 1997 року призначений ректором Почаївської духовної семінарії.
8 квітня 1990 року возведений в сан ігумена, 6 січня 1996 року — в сан архімандрита.
2 квітня 2013 року нагороджений правом служіння Божественної літургії з відкритими Царськими вратами до молитви «Отче наш».
У 2014 році з благословення митрополита Онуфрія нагороджений другим наперсним Хрестом із прикрасами.
24 червня 2015 року обраний єпископом Шумським, вікарієм Тернопільської єпархії РПЦвУ.
5 серпня 2015 року у Преображенському соборі Свято-Успенської почаївської Лаври, собором архієреїв, під керівництвом митрополита Онуфрія, був хіротонізований в єпископа Шумського.
Рішенням синоду РПЦвУ від 29.01.2016 Нафанаїл призначений єпископом Камінь-Каширським, вікарієм Волинської єпархії РПЦвУ. 7 лютого у кафедральному Свято-Покровському храмі Луцька[1].
Рішенням синоду РПЦвУ від 18.10.2016 призначений керуючим Волинської єпархії РПЦвУ[2].
17 серпня 2019 року возведений у сан архієпископа.
17 серпня 2023 року возведений в сан митрополита.
31 жовтня 2024 в числі 17 (із 53) правлячих і 14 (із 58) вікарних архієреїв УПЦ МП підписав заяву, в якій засудив анексію Російською Православною церквою Донецької єпархії, зняття її керівника митрополита Іларіона і заміни на росіянина, уродженця Рязанської області Росії, архієрея з Далекого Сходу.[3]
- ↑ Представлено нового вікарного єпископа Волинської єпархії УПЦ. Газ. «Вісник», 18 лютого 2016 р., с. 3
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 18 жовтня 2016 року, Журнал № 42
- ↑ Заява архієреїв Української православної церкви щодо дій Синоду Руської Православної Церкви стосовно єпархій УПЦ, що розташовані на тимчасово окупованих територіях України. Вінницька Єпархія УПЦ. 31 жовтня 2024.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2016) |