Никодим (Пустовгар)
Архієпископ Никодим (Пустовгар) | ||
| ||
---|---|---|
з 17 грудня 2019 | ||
Церква: | Російська православна церква (Московський патріархат) | |
Попередник: | новостворена вікарна єпархія | |
Альма-матер: | Київська духовна академія | |
Діяльність: | священник | |
Ім'я при народженні: | Пустовгар Микола Григорович | |
Народження: | 28 грудня 1980 (43 роки) м. Носівка, Чернігівська область | |
Священство: | 24 березня 2006 | |
Чернецтво: | 18 грудня 2005 | |
Єп. хіротонія: | 17 грудня 2019 | |
Архієпископ Никодим, (справжнє ім'я Микола Григорович Пустовгар, нар. 28 грудня 1980, Носівка, Чернігівська область, УРСР) — вікарний архієрей РПЦвУ, архієпископ. Тезоіменитство — в день пам'яті праведного Никодима.
Народився 28 грудня 1980 року в робітничій родині в Носівці Чернігівської області. 1987–1996 — навчався у СШ № 2 Носівки.
1996 року вступив до Чернігівського духовного училища.
1999 — прийнятий на ІІ курс Почаївської духовної семінарії.
2002–2005 — насельник Почаївської лаври, де ніс послух на криласі, у трапезній та на просфорні.
2005 — насельник Преображенського новгород-сіверського монастиря Чернігівської єпархії.
18 грудня 2005 року пострижений у чернецтво з ім'ям Никодим на честь святого праведного Никодима.
24 березня 2006 року рукопокладений у сан ієродиякона, а 2 квітня— в сан ієромонаха.
10 жовтня 2006 року призначений на посаду благочинного Спасо-Преображенського Новгород-Сіверського монастиря Чернігівської єпархії.
Рішенням Священного Синоду від 27 липня 2007 року призначений на посаду намісника вищевказаного монастиря[1].
З 2012 по 2016 рік навчався в Київській духовній академії, де захистив дипломну роботу на тему: «Історія Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. Кінець XVIII—XIX стт.»[2].
30 квітня 2013 року возведений у сан архімандрита.
6 грудня 2019 року Синод УПЦ призначив Никодима єпископом Любецьким, вікарієм Чернігівської єпрархії[3].
Архієрейська хіротонія відбулася 17 грудня 2019 року у храмі на честь великомучениці Варвари, який знаходиться на території Київської обласної клінічної лікарні[4]. Богослужіння очолив митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Березовський). Йому співслужили митрополити Вишгородський і Чорнобильський Павел (Лебідь), Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич), Тернопільський і Кременецький Сергій (Генсицький), Херсонський і Таврійський Іоан (Сіопко), Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій (Полікопа), Володимир-Волинський і Ковельський Володимир (Мельник), Ніжинський і Прилуцький Климент (Вечеря), архієпископи Боярський Феодосій (Снігірьов), Конотопський і Глухівський Роман (Кимович), Фастівський Даміан (Давидов), Волинський і Луцький Нафанаїл (Крикота), єпископи Діонісій (Константинов), Гостомельський Тихон (Софійчук), Баришівський Віктор (Коцаба), Білогородський Сильвестр (Стойчев), Переяслав-Хмельницький Діонісій (Пилипчук), а також духовенство храму та гості у священному сані.
17 серпня 2024 возведений в сан архієпископа.[5]
31 жовтня 2024 в числі 16 (із 52) правлячих і 15 (із 58) вікарних архієреїв УПЦ МП підписав заяву, в якій засудив анексію Російською Православною церквою Донецької єпархії, зняття її керівника митрополита Іларіона і заміни на росіянина, уродженця Рязанської області Росії, архієрея з Далекого Сходу.[6]
- наперсний хрест (2007)
- палиця (20 квітня 2011)
- хрест з прикрасами (10 квітня 2012)
- другий хрест з прикрасами (7 квітня 2019)[7]
- ↑ Журнал № 70 засідання Священного Синоду УПЦ від 27.07.2007 року [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] — процитовано 19.12.2019
- ↑ Бібліотека Київської духовної академії і семінарії. lib.kdais.kiev.ua. Процитовано 17 грудня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Підсумки Священного Синоду УПЦ від 6 грудня [Архівовано 7 грудня 2019 у Wayback Machine.]- процитовано 19.12.2019
- ↑ «Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив Божественну літургію та архієрейську хіротонію у Свято-Варваринському храмі на території столичної лікарні» [Архівовано 19 грудня 2019 у Wayback Machine.] — процитовано 19.12.2019
- ↑ НИКОДИМ, архієпископ Любецький. Сайт архієрея. Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Заява архієреїв Української православної церкви щодо дій Синоду Руської Православної Церкви стосовно єпархій УПЦ, що розташовані на тимчасово окупованих територіях України. Вінницька Єпархія УПЦ. 31 жовтня 2024.
- ↑ «Архіпастирський візит Новгород-Сіверський монастир» [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.] — процитовано 19.12.2019
- Біографія на сайті РПЦвУ [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] — процитовано 19.12.2019