-Знайдено: + * 6 лютого2012 року Міністерство інфраструктури України видало наказ про зміну назви державного підприємства «Міжнародний аеропорт „Львів“» на «Міжнародний аеропорт „Львів“ імені Данила Галицького»[1]
Підзаголовок:=sortby=
Знайдено: + В жовтні 1881 року завершене будівництво морської біологічної станції в Уотсон-Бей. Після повернення до Сіднея вчений працював на станції, яку зробив своєю резиденциєю[2], продовжував порівняльно-анатомічні роботи, опублікував наукові статті[3]. 6 лютого 1882 року брав участь у роботі Сіднейської філії Австралійської біологічної асоціації[4]. Але 6 лютого у своїй авторській програмі «Акценти» на місцевому телеканалі «ОТБ» він заявив, що, можливо, подасть у відставку, щойно одержить на руки оригінал Указу ПрезидентаПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref> звільнення Авакова порушенням прохання бути політично незаангажованими під час виборів Президента[5].
-Знайдено: + Тене́та Бори́с (справжнє ім'я Бори́с Йо́сафович Гурі́й; *8 квітня1903, с-ще ПокровськеКатеринославської губернії (нині райцентр Дніпропетровської області) — † 6 лютого1935, Київ) — поет, прозаїк.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У 1920-х роках перебрався до Києва. Друкувався з 1924 року в журналах «Глобус», «Життя й Революція», «Зоря», «Нова Громада», «Червоний шлях»" та ін. У Києві належав до літературної організації «Ланка»-МАРС. Окремими книгами вийшли повісті та оповідання «Листи з Криму» (1927), «Гармонія і свинушник» (1928), «Десята секунда» (1929), «Будні», «Ненависть», «П'яниці» (1930), «В бою» (1931). Заарештований 30 січня1935 року, 6 лютого заподіяв собі смерть у в'язниці.
-Знайдено: + 6 лютого1919 року Київ був захоплений військами Червоної Армії. 7 липня Науменко був заарештований ЧК, допитаний слідчим В. Вітлицьким, засуджений та розстріляний вже наступного дня за звинуваченням у контрреволюційній діяльності[7]. Довідавшись про арешт Науменка, 9 липня свій протест надіслали перший президент УАН академік В. І. Вернадський та секретар-академік А. Ю. Кримський, але вирок було вже виконано. Науменка розстріляв комендант ВУЧК Терехов. Разом з Науменком чекісти розстріляли також юриста Е. Ф. Богуцького та популярного київського адвоката С. Горбунова.[8].
-Знайдено: + Миха́йло Бажа́нський (псевд.: Михайло Вірлиний, Пелехатий, Кудеяр та ін.; *6 лютого1910, Снятин, тепер Івано-Франківської області — †18 січня1994, Детройт, США) — громад.політ. діяч, письменник, публіцист, краєзнавець.
-Знайдено: + Разом з Пігуляком вони подали декілька десятків різного роду інтерпеляцій, звернень, запитів до різних установ, в яких піднімалися болючі питання українства. Серед них особливо варто відзначити запити «Про призначення прокурорських чиновників у Чернівцях, які не володіють українською мовою» від 3 травня1901 р., «Про неприйняття українських студентів у Чернівецькому університеті» від 26 лютого1902 р., «Про ставлення до українських учнів у Другій гімназії м. Чернівців» від 21 березня1902 р. та багато інших. Характерно, що вони торкалися як соціально-економічних, так і політичних та національних проблем краю. Чимало з цих звернень дали позитивний результат.
-Знайдено: + Відомо, що під час переговорів у Брест-Литовську 1918 р. М.Василько справляв чималий вплив на керівника австрійської делегації графа Оттокара Черніна, який 6 лютого1918 р. записав у своєму щоденнику таке:
-Знайдено: + Папа Римський Климент III утвердив Орден як «fratrum Theutonicorum ecclesiae S. Mariae Hiersolymitanae» (Братерство Тевтонське церкви Святої Марії Єрусалимської) своєю папською буллою від 6 лютого1191 року.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився майбутній хімік-органік 6 лютого 1861 року в м. Тирасполі Херсонської губернії. Батьки хлопчика рано померли і він залишився на вихованні бабусі Марії Петрівни Васильєвої. Вона уважно стежила за його фізичним і духовним розвитком, турбувалася про освіту.
-Знайдено: + | заснований = 6 лютого1969
-Знайдено: + Заснований 6 лютого1969 року. Цьому передували громадські ініціативи, зокрема, публікація відкритого листа про створення музею народної культури в Києві від 14 серпня1965 року в газеті «Літературна Україна». Урядова програма була розроблена дослідниками народної архітектури та етнографії. Колектив музею виконав експедиційно-пошукову роботу зі створення архітектурних і мистецько-побутових фондів та експозиції у стислі терміни до відкриття у 1976 році.
Підзаголовок:== Назва ==
Знайдено: + 6 лютого2012 року Міністерство інфраструктури України видало наказ про зміну назви державного підприємства «Міжнародний аеропорт „Львів“» на «Міжнародний аеропорт „Львів“ імені Данила Галицького»[10]
-Знайдено: + 6 лютого1944 року Москва салютувала двадцятьма артилерійськими залпами радянським військам, які брали участь у прориві фронту противника на нижньому Дніпрі і у визволенні Апостолового. За визволення села 34-а гвардійська стрілецька дивізія 3-го Українського фронту дістала назву Апостолівської.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У 2012 р. Між репетиціями та концертами триває робота над записом другого альбому. 6 лютого гурт презентує сингл «Все Зле Я Вбив», 25 травня оприлюднюється відео робота на пісню «Все Зле Я Вбив». 25 листопада презентація синглу «Мій Сон», а 30 листопада і відео.
Підзаголовок:=== Сингли ===
Знайдено: + | Випущено = 6 лютого2012
Підзаголовок:=== Сингли ===
Знайдено: + Все зле я вбив - п'ятий сингл гурту Безодня, виданий 6 лютого2012 року. Текст до пісні було додано 7 лютого[11]. Мелодія пісні відрізняється від гранжу, і була записана у період експерименту над різними напрямами (Першою такою піснею стала "Не затримуй час"). Самі музиканти відносять композицію "Все зле я вбив" до жанру поп-рок. Навесні 2012-го на сайті YouTube з'явився офіційний відеокліп до пісні, відзнятий у студії звукозапису в оточенні багатьох людей. Відео також неодноразово потрапляло до ефіру телеканалу A-ONE 2012 та 2013 року.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + На Пйотркувському сейми 6 лютого1533 року польський шляхтич Якуб Потоцький отримав від короля Сиґізмунда I Старого село Уніж «in fedum»[12] в Галицькій земли Руського воєводства. 1599 року після поділу родинного майна Стефан Потоцький - наймолодший син Якуба Потоцького - став власником Уніжа. Власником села був староста канівський Микола Василь Потоцький; 8 листопада1764 року у Львові він дарував село комусь з родичів - старості глинянському Іґнацію Потоцькому (помер 1765 р.) або Вінцентію Потоцькому (помер 1789 р.).[13]
-Знайдено: + * 23 серпня2006 — 6 лютого2008 — заступник Міністра транспорту та зв'язку України, 6 лютого — 10 вересня2008 — заступник Міністра транспорту та зв'язку України — директор Державного департаменту автомобільного транспорту, 10 вересня2008 — 1 липня2009 — заступник Міністра транспорту та зв'язку України — директор Державної адміністрації автомобільного транспорту. Сергієнко на прес-конференції в інформагентстві «Новий міст» 10 липня2009 року заявив, що причиною, що спонукала його, покинути пост стали сімейні обставини.
-Знайдено: + | періодпочаток_2 = 6 лютого1994
-Знайдено: + | хіротонія = 6 лютого1994
-Знайдено: + 6 лютого 1994 року рукоположений на єпископа Дніпропетровського і Запорізького за Божественною літургією у Володимирському соборі міста Києва[14].
Підзаголовок:== Дитинство ==
Знайдено: + Василь народився 6 лютого 1920 в селі Любленець Старий Любачівського повіту Львівського воєводства Польщі. Батьки Михайло та Єва померли, коли синові було 4 роки. У січні 1927-го не стало бабусі Катерини. Після цього Василя забрав до себе хрещений батько Костянтин із села Долини у якого було дев'ятеро своїх дітей.
-Знайдено: + Фурман Анатолій Васильович (*6 лютого1957) — український психолог. Доктор психологічних наук (1994), кандидат педагогічних наук (1984), професор (1998), академік АН ВШ України (2002), візитний професор Саскачеванського університету (Канада, 1997), член Національної спілки журналістів України (2001), головний редактор журналу «Психологія і суспільство» (з 2000), директор НДІ методології та економіки вищої освіти, завідувач кафедри соціальної роботи юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету, голова Тернопільського обласного осередку Соціологічної асоціації України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 6 лютого1998 року Указом Президента України надано звання «Заслужений журналіст України» — «за заслуги в розвитку української журналістики, високий професіоналізм».
-Знайдено: + Після того, як дивізію покинули Червоні козаки, полк отримує назву 1-го українського радянського[15]. Попри це, Щорс уперто використовуює «стару» назву в кожному донесенні до штабу дивізії. Більшовицькі чільники вважають за потрібне піти на компроміс. Для цього 6 лютого1919 р. Антонов-Овсієнко та Щаденко пишуть ходатайство в Раду Народних Комісарів наступного змісту:
-Знайдено: + Народився 6 лютого1924 р. в МакіївціДонецької обл. в родині службовця. Працював у театрах Макіївки, Умані, Одеси, Норільська, Івано-Франківська. З 1957 р. — актор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Ґранти встановлені з 1999 р. у кількості трьох (по кожному напряму в галузях театрального, музичного, образотворчого мистецтва та кінематографії) згідно з Указом Президента України «Про затвердження Положення про порядок надання грантів Президента України молодим діячам у галузі театрального, музичного, образотворчого мистецтва та кінематографії для створення і реалізації творчих проектів» від 6 лютого1999 р. № 127/99 на виконання Указу Президента України «Про державну підтримку культури і мистецтва в Україні» від 20 жовтня1998 р. № 1152/98 :
-Знайдено: + |Засновникам Міжнародного гуманітарного університету, пам'ятний знак || 2007 || на Фонтанській дорозі || || Пам'ятний знак на честь засновників Міжнародного гуманітарного університету було відкрито 6 лютого2007 року біля будівлі Міжнародного гуманітарного університету. Пам'ятник складається з двох частин: на передньому плані зображена людина, схожа на Сергія Ківалова, з макетом університету в руках, на задньому — скульптурна група[16].
-Знайдено: + В 1915 році зарахований до Батумського відділу кораблів. Брав участь у Трапезундській операції. З 5 по 9 лютого1916 року, в ході Трапезундської операції, кораблі Батумського і Приморського відділів під командою капітана першого рангу М.М. Римського-Корсакова обстрілювали турецькі позиції в районі гирла ріки Архаве та біля одноіменного з рікою населеного пункту. Обстріл турецьких позиций продовжувався два дні (5 і 6 лютого). Його успішні результати в значній мірі сприяли успіхові російських військ.
Підзаголовок:=== Збірна ===
Знайдено: + Виклик в національну збірну вперше отримав в 2013 році на товариську гру зі збірною Норвегії[17]. У цьому матчі 6 лютого і відбувся дебют Богданова в збірній, коли він замінив Євгена Коноплянку на 86-й хвилині за рахунку 2:0 на користь України, який і зберігся до фінального свистка[18].
-Знайдено: + Георгій Адамович Мірецький (6 травня1929, Луцьк — 6 лютого1978, Луцьк) — український радянський композитор, піаніст та педагог, один з яскравих представників неоромантичного напрямку в українській музиці.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Маріупольський краєзнавчий музей був заснований 6 лютого1920 року міським відділом народної освіти Маріупольської ревкому.
-Знайдено: + У 1955 році закінчився строк покарання, Кручкевича звільнили з табору, видали «вовчий документ» без права виїзду з Норильська. У 1956 році вийшов Указ видати паспорта з правом виїзду з Норильська, і влітку того ж року Богданові вдаєтсья виїхати до Кемеревської області до міста Прокопівська до своїх рідних братів, котрих радянські окупанти вивезли з України восени 1947 року. Богдан не встиг побачити батька живим — він сильно переживав знущання російських окупантів, захворів та помер 6 лютого1948 року. Рідня так і не дізналась де могила їхнього батька. Найстарша сестра Богдана втікає до дому в Україну, до рідного села. Окупанти почали переслідувати її, й вона з чоловіком переїздить в Тернопільську область, де переховувалась до 1956 року. Цього року правління МВС звільняє всіх, хто знаходиться на спецпоселенні, вони стають формально вільними і мають право повернутися до власних домівок.
Підзаголовок:== Власники ==
Знайдено: + 6 лютого2012 року на сайті «Наші гроші» з'явилась інформація про розслідування Грехема Стека, журналіста «Business New Europe», яке свідчить, що власник EX.ua Юрій Пісковий є лише номінальним власником порталу, оскільки він у 2010 році відкривав у Києві представництво латвійської компанії «International Overseas Services», причетної до компанії «Highway Investment Processing». Також одна з офшорних компаній-власників файлообмінника «Altercom Ltd» була створена панамською компанією «Cascado AG» (є частиною «International Overseas Services»), директорами якої є Ерік Ванагельс і Стан Горін, які є і засновниками компанії «Highway Investment Processing», яка продала «Чорноморнафтогазу» бурову платформу за 400 млн доларів. Тому причину швидкого відкриття порталу EX.ua можна пояснити тим, що реального його власника слід шукати серед найбільших українських провайдерів або веб-хостерів[22].
-Знайдено: + | Маріупольський краєзнавчий музей|| вул. Георгіївська, 20 ||Заснований 6 лютого1920 року. Має сім експозиційних залів, наукову бібліотеку, фонд якої становлять 17 тисяч книг. У його фондах зберігається понад 53 тисячі експонатів, у тому числі речові, образотворчі, письмові (рукописні та друковані), нумізматичні, археологічні, фотодокументальні, природні та інші. ||
-Знайдено: + З 6 лютого2009 року — голова підкомітету з питань податку на прибуток юридичних осіб Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
-Знайдено: + * 6 лютого1658 року загони М. Пушкаря та Я. Барабаша, які нараховували близько 40 тис. осіб, розбили гетьманські частини І. Виговського під командуванням І. Богуна та І. Сербина. У травні 1658 року регулярні частини за підтримки загону кримських татар після боїв під Красним Лугом і Пустозером примусили М. Пушкаря і Я. Барабаша відступити до Полтави. 11 червня1658 року загони заколотників у бою під Полтавою були розбиті. У жорстоких боях загинуло близько 50 тис. осіб. І. Виговський спалив Полтаву та, як пишуть літописи, ще багато українських міст, а інші міста та села віддав татарам на пограбування і ясир.
-Знайдено: + Мар'я́н Олексі́йович Галуща́к (6 лютого1944) — український фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2007 р.
-Знайдено: + Найбільше за розмахом пограбування в Кмитівському музеї сталося взимку 2009 року — у ніч проти 1 лютого крадії, увірвавшись до музею, викрали з виставкової зали 17 полотен українських і радянських художників, найціннішими з яких вважають серію картин Тетяни Яблонської «Інтер'єри Полісся» з 4-х робіт, а загальну вартість викраденого оцінили у понад 100 тисяч гривень[24]. Це велике пограбування призвело до зміни керівництва музею, і головне — до підсилення охорони за музейним зібранням. Вже 8 квітня2009 року завдяки спецоперації СБУ було знайдено 11 із 17 викрадених картин у Києві. Тим не менше, нащадок Й. Д. Буханчука Олександр Петрович Бойко занепокоєний ситуацією, яка склалася у музеї, і вважає, що без вищого владного потурання безладу в цьому сільському музею не обійшлося[25].
-Знайдено: + | періодпочаток_3 = 6 лютого1960
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У 1944–1945 роках — секретар Одеського обласного комітету Компартії України. У 1945–1950 роках — 2-й секретар Одеського обласного комітету Компартії України. У 1950–1952 роках навчався у Вищійу партійній школі при ЦК ВКП(б). З 1952 по вересень 1955 року — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету Компартії України. З вересня 1955 по січень 1958 — 1-й секретар Одеського обласного комітету Компартії України. З квітня 1957 по 26 грудня1957 року — секретар ЦК Компартії України. З 26 грудня1957 по 16 лютого1960 року — 2-й секретар ЦК Компартії України. З 4 грудня1957 по 16 лютого1960 року — член Президії ЦК Компартії України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З 6 лютого1960 по січень 1963 року — 1-й секретар Черкаського обласного комітету Компартії України. З січня 1963 по грудень 1964 року — 1-й секретар Черкаського сільського обласного комітету Компартії України. У 1964–1965 роках — заступник голови Комітету партійно-державного контролю ЦК Компартії України та РМ Української РСР. У 1965–1966 роках — заступник міністра меліорації і водного господарства Української РСР. У 1966–1972 роках — заступник голови Комітету народного контролю Української РСР. У 1972–1976 роках — голова Партійної комісії при ЦК Компартії України.
-Знайдено: + Аркадій Миколайович Шестаков (6 лютого1939) — український державний і політичний діяч.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 6 лютого1939 року.
Підзаголовок:== Склад ==
Знайдено: + | по 16 лютого2000
Підзаголовок:== Склад ==
Знайдено: + | по 6 лютого2001
Підзаголовок:== Склад ==
Знайдено: + | по 6 лютого2001
Підзаголовок:== Склад ==
Знайдено: + |з 16 лютого1999
-Знайдено: + Дипломатичні відносини було встановлено 6 лютого1992 року шляхом обміну листами.[26] Посольство Швейцарії в Україні відкрито у липні 1992 року, Посольство України у Швейцарії – у лютому 1993 року.
-Знайдено: + Швейцарська Конфедерація визнала незалежність України 23 грудня1991 року. Дипломатичні відносини було встановлено 6 лютого1992 року шляхом обміну листами між міністрами закордонних справ. Посольство Швейцарії в Україні відкрито у липні 1992 року, Посольство України у Швейцарії — у лютому 1993 року.
-Знайдено: + Брала участь у Сталінградській битві: передана зі складу 64-ї в 62-у армію. В ніч з 15 на 16 жовтня переправилася через Волгу в Сталінграді тримала оборону в районі заводу «Барикади». 11 листопада дивізія була відрізана від частин 62-ї армії на невеликій ділянці 700 метрів по фронту та 400 метрів в глибину і протягом 40 діб вела бої в оточенні. За проявлену відвагу, стійкість і героїзм особового складу, проявлені в Сталінградській битві 6 лютого1943 року 138-а дивізія була перейменована у 70-у гвардійську стрілецьку дивізію.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З 6 лютого1920 року — старшина штабу 2-ї дивізіїАрмії УНР, з 21 травня 1920 року — начальник штабу 6-ї запасної бригади Армії УНР, з 14 червня 1920 року — старший ад'ютант штабу бригади; з 18 серпня 1920 року — начальник штабу 2-ї збірної запасної бригади Армії УНР; з 25 серпня 1920 року — начальник муштрово-інспекторського відділу штабу 2-ї збірної запасної бригади.
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + 1 січня1832 висвячений у сан ієромонаха, 8 січня призначений бібліотекарем, а 6 лютого того ж року - інспектором Курської духовної семінарії.
-Знайдено: + Кома́р Олег Юхимович, відомий як Олег Орач (6 лютого1940, с. Благовіщенка Запорізької області — 2006, Київ) — український поет, прозаїк, дитячий письменник.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 6 лютого1940 року в селі Благовіщенка на Запоріжжі у вчительській родині.
-Знайдено: + Пригімназії діють факультет світського виховання «Азбука культури», наукове товариство «Пошук», музей історії гімназії, що з 6 лютого1978 року, носить почесне звання народного.
-Знайдено: + Лагода Алла В'ячеславівна (нар. 6 лютого1937, Київ) — українська артистка балету, педагог-балетмейстер; Народна артистка УРСР (1974[29]).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + day=6&month=2&date=6%20%D1%84%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8F%202013%20%D0%B3. Київський календар. 6 лютого]</ref>.
-Знайдено: + Тихомиров Анатолій Михайлович (* 6 лютого 1947, Бобруйськ (Білорусь) — український тренер, 1996 — заслужений працівник фізкультури та спорту України.
-Знайдено: + В цей час влада займалася, головним чином, придушенням угорської революції. Не було ясно, чи можна заарештувати Лук'яна Кобилицю, оскільки закону, який регламентував би порядок позбавлення депутатської недоторканності, ще не прийняли, й вони діяли дуже обережно. Кобилицю викликали на засідання Рейхстагу, на яке він не з'являвся. 6 лютого1849 року бунтівниго посла позбавили мандата, як такого, що не з'явився на засідання парламенту (в такий спосіб обминули питання про депутатську недоторканність). Втім і сам Рейхстаг було розпущено вже на початку березня 1849 р.
-Знайдено: + У лютому 1919 року, коли вищі державні органи перебралися до Вінниці, Остапенко перервав членство в УПСР, щоб не виходити зі складу уряду, на чому наполягав ЦК УПСР. Через відставку частини Ради Народних Міністрів УНР Остапенку довелося тимчасово виконувати обов'язки міністра агітації та пропаганди. У цій ролі він 6 лютого1919 року брав участь у переговорах із начальником штабу французької групи військ в Україні полковником Фрейденбергом на станції Бірзула поблизу Одеси. Українці вимагали від представників Антанти визнання їх самостійності та допущення на міжнародну мирну конференцію в Парижі, сприяння у проведенні в Україні соціальних реформ, забезпеченні народовладдя тощо. Переговори виявилися безрезультатними. Уряд Чехівського подав у відставку.
-Знайдено: + Народився 24 січня (6 лютого) 1887 року в Кременчуці. Навчався у Київському реальному училищі (1896–1905), був виключений через участь у революційних подіях. В 1906–1910 роках — вільний слухач на агрономічному відділенні Київському політехнічного інституту. У 1912–1914 роках стажувався у департаменті землеробства та отримав звання молодшого спеціаліста з прикладної зоології. З 1919 року — співробітник Зоологічного музею Української АН. Протягом 1921–1932 років — директор заповідника «Конча-Заспа» під Києвом.
-Знайдено: + Шевчук Анатолій (* 6 лютого1937, Житомир), український письменник-шістдесятник, новеліст, майстер психологічної прози.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Анатолій Шевчук народився 6 лютого1937 року в Житомирі в сім’ї житомирського шевця Олександра Шевчука. Молодший брат Анатолія Шевчука — відомий український прозаїк і літературознавець Валерій Шевчук.
-Знайдено: + Мико́ла Андрі́йович Шелю́то (* 9 лютого (22 лютого за новим стилем) 1906, село Глуховка, нині Гомельської областіБілорусі — † 6 лютого1984, Одеса) — український живописець-пейзажист. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1958).
|| Пам'ятний знак на честь засновників Міжнародного гуманітарного університету було відкрито 6 лютого 2007 року біля будівлі Міжнародного гуманітарного університету. Пам'ятник складається з двох частин: на передньому плані зображена людина, схожа на Сергія Ківалова, з макетом університету в руках, на задньому — скульптурна група[16].
.svg)
