Крехів (Львівський район)
| село Крехів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg)
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Львівський район | ||||
| Тер. громада | Жовківська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46060130230088503 | ||||
| Облікова картка | Крехів. | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1434 (590 років) | ||||
| Перша згадка | 1434[1] | ||||
| Населення | 818 осіб | ||||
| Площа | 18,14 км² | ||||
| Густота населення | 45,09 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 80352[2] | ||||
| Телефонний код | +380 3252 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°02′57″ пн. ш. 23°48′43″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
246[3] м | ||||
| Водойми | р. Млинівка | ||||
| Відстань до обласного центру |
35 км | ||||
| Відстань до районного центру |
35 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Жовква | ||||
| Відстань до залізничної станції |
30 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 80352, Львівська обл., Львівський р-н, с. Крехів | ||||
| Сільський голова | Драган Микола Богданович | ||||
| Карта | |||||
  Крехів | |||||
 Крехів | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Кре́хів — село в Україні, у Жовківській міській громаді Львівського району Львівської області.
Крехів вперше згадують в історичних документах у 1456 році з приводу того, що двох крехівських селян викликано до суду в селі Желдець. На початку XVII століття за 3 км від Крехова був заснований монастир. У 1669 році монахи збудували навколо монастиря укріплення, перетворивши його на фортецю. 1672 року турки обложили монастир, але взяти його не змогли. У 1860 році на території села було знайдено скарб бронзової доби (приблизно X—VIII століття до н. е.).
У Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських подається наступний опис села Крехів:
|
Крехів — разом з присілком Камінь та Крехівським монастирем, село в Жовківському повіті, 12 км на захід від Жовкви. На північ лежать Кунин і Руда Крехівська, на схід Нова Сквар'ява, на південний схід Фійна, на південний захід Брище. Східною частиною території села пливе потік Фійна, з південного заходу на північний схід, на північному заході території села — потоки Бзинка і Кислянка. Посередині території села лежить сільська забудова (267 м над рівнем моря), у південній вищій частині (365 м над рівнем моря) лежать присілки «Козулька», «За пасікою», а на південь від них — Василіянський монастир (монастир з фільварком). Ця частина території села є лісистою. У північно-західній стороні, над Бзинкою і Кислянкою лежать території мочарів. Одна частина села називається Каменем. Власність більша (маєток Міцевського) має 340 орної ріллі, 113 лугів і городів, 37 пасовищ, 91 моргів лісу; власність менша (селянська) має 1486 орної ріллі, 624 лугів і городів, 215 пасовищ, 19 моргів лісу. У 1880 році налічувалось в гміні 942 мешканців, 84 на території двору (близько 100 осіб римо-католиків, решта греко-католики). Парафії римо-католицька в Жовкві, греко-католицька в селі, належить до Жовківського деканату Перемиської дієцезії, має філіали в Брищі, Фійні, Горбовиці, Гутиську, Проваллі, Руді Крехівській, Шабельні і в Крехівському монастирі. У селі є дерев'яна церква святої Параскеви та Василіянський монастир з церквою святого Миколая, однокласна школа, ґмінна кредитна каса з капіталом 621 злотий і гуральня… …За часів Речі Посполитої належав Крехів до королівської власності у Львівській землі. У люстрації тієї землі за 1661—1662 роки (Рукопис Оссолінських № 2834, фол. 220—226) можна прочитати: «Тієї держави власником є пан Францішек Стадніцький зі Жмигроду з пані дружиною своєю за привілеєм короля. Двір у Крехові: Той після війни угорської наново власником теперішнім немалим коштом збудований. Будинок перший новий, в якому 2 кімнати закінчені, інші 2 закінчити мають; у другому будинку 3 кімнати з коморами і кухнею; у третьому будинку, де підстароста проживає, 2 кімнати; стайня одна на 30 коней, інша на 15; земляних комор 3. Подвір'я навколо обкошене. Бровар стоїть перед двором. Село Крехів: це село віддавна на 33 півланках посаджене, між якими є півлана вибранецького і півланок інший ландвійтівський. Підданих у цьому селі перед війною було 200, тепер лише 20 осідлих, які на двох ланах сидять і чиншу з четверті лану дають по 20 грошів. Бортників у цьому селі налічувалось 30 осіб, перед тим їх налічувалось 5 та один мельник. Загородників було перед війною 23, згодом — 8. Корчма в цьому селі перед війною була і добре працювала, однак через те, що пиво з двору на село дають, накладаємо на неї провенту 300 злотих. Друга корчма в бору, яку тримає учтивий Андрій Боровець…
…Границі це село має: з Добрушином з однієї, з Глинськом з другої, з Мецєжинем з третьої, з Мокротином з четвертої сторони. Сума провіанту з цього села 1363 злотих 20 грошів… …До Крехівської «держави» належать села: Скварява, Чайкова Вілька, Кунин, Воля Кунинська…» |
|
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Жовківської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жовківського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району[4].
- Володимир Дитюк (19.09.1985— 16.07.2023) — солдат 125-ої ОБрТрО, загинув поблизу с. Діброва Сіверськодонецького району Луганської області. Похований на Личаківському кладовищі в місті Львові.
- Кінаш Олег Григорович (19.10.1985—06.09.2023) — солдат ЗСУ, загинув поблизу с. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Похований 16 листопада 2023 року у Крехові.
- Релігійні споруди
-
-
Брама Крехівського монастиря -
Церква Покрови Пресвятої Богородиці -
Церква Святої Параскеви XVIII століття -
Дзвіниця церкви Святої Параскеви -
.jpg)
- ↑ Населення ліквідованих сіл (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Прогноз погоди в селі Крехів.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — Київ, 1968
- Krechów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 654. (пол.) — S. 654—659 (пол.)
- Крехів (PDF). [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 758-759. — 1000 екз.
- Віртуальний 3D-тур по Крехівському монастирю.
- Іван Драбчук. Сакральні центри галичан.
- Каплиця 1930 року побудови — найменш відома пам'ятка у відомому селі Крехів. [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |