Перейти до вмісту

Кривоносівка (Золотоніський район)

Координати: 49°46′35″ пн. ш. 32°17′10″ сх. д. / 49.77639° пн. ш. 32.28611° сх. д. / 49.77639; 32.28611
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кривоносівка (Черкаська область))
село Кривоносівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Тер. громада Зорівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71040110040069217 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Село на сайті ВРУ 
Основні дані
Засноване кінець 17 століття
Населення 704 (на 1 січня 2007 року)
Площа 2,697 км²
Густота населення 261 осіб/км²
Поштовий індекс 19746
Телефонний код +380 4737
Географічні дані
Географічні координати 49°46′35″ пн. ш. 32°17′10″ сх. д. / 49.77639° пн. ш. 32.28611° сх. д. / 49.77639; 32.28611
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Відстань до
обласного центру
40,4 (фізична) км[1]
Місцева влада
Адреса ради с. Зорівка
Карта
Кривоносівка. Карта розташування: Україна
Кривоносівка
Кривоносівка
Кривоносівка. Карта розташування: Черкаська область
Кривоносівка
Кривоносівка
Мапа
Мапа

Кривоно́сівкасело в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Зорівської сільської громади. Населення — 704 чоловік (на 1 січня 2007 року).

Село розташоване в східній частині району, на сході межує з Чорнобаївською громадою. Рельєф рівнинний, лише кілька курганів виділяються на фоні рівнини.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване село наприкінці XVII століття. Про історію походження Кривоносівки існує кілька переказів-легенд. Так, на думку деяких дослідників, засновником села був славнозвісний козацький полковник Максим Кривоніс, який оселився в цьому місці на березі озера Розсохи. Проте історичні документи спростовують ці свідчення, бо в першій половині XVII століття узбережжя Розсоші не було безлюдним степом.

Селище було приписане до Михайлівської церкви в Лукашівці.[2][3][4]

Селище є на мапі 1826-1840 років.[5]

Село відносилось до Вознесенській волості Золотоніського повіту. За даними перепису 1859 року в селі було 165 дворів, проживало 840 осіб. У користуванні вони мали 120 десятин землі.

Перед 1911 роком з'явилась своя Богословська церква[6][7]

Восени 1928 року,під час примусової колективізації, утворилися перші колгоспи: «Жовтнева зірка», «Пролетарський степ», «Червона нива». 1930 році ці три артілі об'єдналися в один колгосп імені Косіора.

У 1958 році село електрифіковано. У 1959 році колгосп «Комунар» села Кривоносівка і колгосп «Перемога» села Хрущівка були об'єднані в один. Згодом, у 1961 році господарства роз'єдналися і колгосп одержав назву імені Шевченка. Потім був перейменований в імені Мічуріна. Завдяки підвищенню культури землеробства, правильному добору кадрів, колгосп перетворився в багатогалузеве господарство, яке мало в обробітку 770 га сільськогосподарських угідь. У результаті реорганізації господарство було перейменовано в СТОВ «Мічурінське», керівником якого був Полях Віталій Іванович.

Сучасність

[ред. | ред. код]

До послуг мешканців села дві бібліотеки, відділення зв'язку, Будинок культури, загальноосвітня школа, дитячий садок «Сонечко». Медичне обслуговування здійснює фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі люди

[ред. | ред. код]


Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 616 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 476 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  5. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
  6. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 32 з 562.
  7. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 473 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]