Перейти до вмісту

Нехайки

Координати: 49°59′48″ пн. ш. 31°56′40″ сх. д. / 49.99667° пн. ш. 31.94444° сх. д. / 49.99667; 31.94444
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Нехайки
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Тер. громада Драбівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA71040070110013655 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Перша згадка 1629
Населення 1051 чоловік (на 2001 рік)
Площа 4,814 км²
Поштовий індекс 19831
Телефонний код +380 4738
Географічні дані
Географічні координати 49°59′48″ пн. ш. 31°56′40″ сх. д. / 49.99667° пн. ш. 31.94444° сх. д. / 49.99667; 31.94444
Середня висота
над рівнем моря
103 м[1]
Водойми річка Супій
Відстань до
обласного центру
62,2 (фізична) км[2]
Найближча залізнична станція Кононівка
Відстань до
залізничної станції
35 км
Місцева влада
Адреса ради смт. Драбів
Староста Вигулярний Єгор Олександрович
Карта
Нехайки. Карта розташування: Україна
Нехайки
Нехайки
Нехайки. Карта розташування: Черкаська область
Нехайки
Нехайки
Мапа
Мапа

Неха́йкисело в УкраїніЗолотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Драбівської селищної громади. Село розташоване в лівобережній частині заплави річки Супій за 20 км від центру громади — селища Драбів та за 35 км від залізничної станції Кононівка.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше в письмових документах село згадується в 1629 році, коли польські магнати проводили перепис своїх маєтностей. Нанесено воно і на карту Боплана, яка укладалася в 3040-х роках XVII століття. Серед лісів, у зручному для оборони місці, оселився козак Данило Нехайко. Від першого поселенця походить назва села.

У 1760 в селі була Покровська церква.[3]

Село є на мапі 1800 року.[4]

У 17561759 роках тут бував Григорій Сковорода, а в 1835 році Євген Гребінка. Після відвідин села він написав оповідання «Вот кому зозуля куковала», де писав «Весьма хорошее село Нехайки, сдесь все такие чистенькие беленькие избы, таким литвинам и во сне не видывать…».

У 1854 році збудовано церкву, на якій встановлено найбільші дзвони в окрузі. Їх дзвін було чути і в Яготині, і в Переяславі, і в Золотоноші. Громада багато уваги приділяла освіті. Відтак на взяті у позику гроші побудовано в 1907 році нову школу.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 600 мешканців села.[5]

304 нехайківці билися на фронтах радянсько-німецької війни, з них 131 нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, льотчик-винищувач І. Н. Степаненко, який зробив 395 бойових вильотів, брав участь у 112 повітряних боях, двічі удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У сільському парку встановлено його бронзовий бюст. На честь загиблих земляків у період війни споруджено обеліск Слави.

Станом на 1972 рік в селі проживало 1 710 людей, тут містилася центральна садиба колгоспу «3ірка», за яким було закріплено 3,6 тисяч га земельних угідь, у тому числі 2,9 тисяч га орної землі. Напрям господарства був зерновобуряковий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. На той час в селі працювали середня школа, де навчалося 355 учнів, клуб на 250 місць, бібліотека з книжковим фондом 15 тисяч примірників, дитячі ясла, аптека, філія зв'язку, ощадна каса, три магазини.

Сучасність

[ред. | ред. код]

В селі діє сільський краєзнавчий музей, створений силами працівників школи, учнів, громадськості села. Велика заслуга в створенні музею належить колишньому директору школи В. Г. Деркачу. Експозиція музею розміщена в 11 залах, у яких розповідається про історію рідного краю від давно минулих часів до сьогодення.

На території села працюють Нехайківський навчально-виховний комплекс, загальноосвітня школа І-III ступенів, дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія, Будинок культури.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 1051 чоловік (на 2001 рік).

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 1 031 98,10 %
Російська 20 1,90 %
Разом 1 051 100,00 %

Громада села

[ред. | ред. код]

Видатні люди, уродженці та жителі села, які тут народились, виховувались, жили і працювали:

Зображення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Погода в Україні
  2. maps.vlasenko.net(рос.)
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.485 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  4. Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 22 жовтня 2021.
  5. Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 11 червня 2013.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]