Перейти до вмісту

Поляков Максим Анатолійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Максим Поляков)
Поляков Максим Анатолійович
Народився23 квітня 1982(1982-04-23) (42 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Умань, Черкаська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат економічних наук
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяНародний фронт Редагувати інформацію у Вікіданих
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Народний фронт 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Максим Анатолійович Поляков (нар. 23 квітня 1982(19820423), Умань, Черкаська область, Українська РСР) — український політик. З 12 березня 2014 року — член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. З 25 листопада 2014 року — обраний народним депутатом VIII скликання за виборчим списком партії Народний фронт. Член МДО «Депутатський контроль»[1]. Фігурант резонансної корупційної «бурштинової справи».

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив Уманський педагогічний університет ім. Тичини (з відзнакою) за спеціальністю «Фінанси» у 2004 році, а також аспірантуру за спеціальністю «Економіка та управління національним господарством» у 2008 році.

Кандидат економічних наук.

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

З вересня 2004 по вересень 2008 — аспірант Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини.

З вересня 2006 по січень 2007 — начальник відділу експорту ПП «Імпексагро».

З квітня по листопад 2008 — директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро Авто Груп».

З жовтня по серпень 2010 — викладач кафедри економіки і менеджменту Уманської філії Європейського університету.

З вересня 2010 по жовтень 2011 — викладач кафедри економіки підприємства‚ фінансів і туризму Уманського педагогічного університету ім. Тичини.

Політика

[ред. | ред. код]

З жовтня 2011 по червень 2012 — заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Уманської міської ради, член виконавчого комітету Уманської міськради. З червня 2012 по березень 2014 — експерт ГО Фронт змін.

2012 року балотувався до Верховної Ради VII скликання від партії Батьківщина як безпартійний за 200 округом (Черкаська область). З 2012 до 2014 року — експерт ГО «Фронт Змін»[2].

З 12 березня дог 19 листопада 2014 року був членом комісії з державного регулювання ринків фінансових послуг[3].

З 25 листопада 2014 до 29 серпня 2019  — народний депутат VIII скликання від партії «Народний фронт».

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального колексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[4].

2019 року балотувався до Верховної Ради по 101 округу (Кіровоградська область) як безпартійний самовисуванець.

Розслідування

[ред. | ред. код]

Бурштинова справа

[ред. | ред. код]

В червні—липні 2017 разом з депутатом Борисом Розенблатом фігурував як підозрюваний в матеріалах розслідування корупції бурштинової справи[5]. 11 липня 2017 року позбавлений недоторканності за поданням Генерального Прокурора України.

21 липня 2017 року Солом'янський районний суд міста Києва встановив Полякову заставу у 304 тис. грн та зобов'язання носити електронний браслет, не залишати без повідомлення слідчих Київ і Умань та здати закордонні паспорти. 25 липня Поляков вніс заставу, але не з'явився до поліції для отримання браслету[6].

28 липня 2017 року глава САП Назар Холодницький заявив, що Полякову вдруге не одягли браслет, однак це вдалося зробити 23 серпня того ж року.

Компенсація за житло

[ред. | ред. код]

У червні 2020 року Полякова звинуватили у тому, що 2018—2019 року він незаконно отримав 367 тис. грн компенсації за житло як народний депутат, а також у недостовірному декларуванні. За даними слідства, з лютого 2018 по серпень 2019 року Поляков отримував компенсацію за оренду номеру в готелі «Київ», хоча з 2016 року проживав у власній київській квартирі[7].

18 квітня 2024 року, ВАКС визнав винним екснардепа Максима Полякова в незаконному отриманні компенсації за житло. Слідство встановило, що у 2018−2019 роках Поляков отримав 367,2 тисячі гривень компенсації за користування номером у готелі «Київ». Як з’ясувалося, екснардеп при цьому фактично жив у власній столичній квартирі, а отже, не мав права претендувати на компенсацію. Суд призначив йому 3 (три) роки випробувального терміну і 17 тис. грн штрафу. Вирок не набув законної сили й може бути оскаржений протягом 30 днів до Апеляційної палати ВАКС[8][9].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У вересні 2016 року Поляков подарував Уманському відділу поліції два автомобілі «Рено», незважаючи на те, що згідно з декларацією за 2015 рік він вказав 76747 гривень, які були його заробітною платою[10].

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Дружина Маргарита Геннадіївна Полякова (Лещенко), син Матвій.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Депутати — члени Міжфракційного депутатського об'єднання «Депутатський контроль». Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 24 лютого 2015.
  2. Поляков Максим Анатолійович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Процитовано 5 червня 2020.
  3. Кабмін звільнив члена Нацфінпослуг Полякова. українські новини. 19 листопада 2014.
  4. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 03.03.2019.
  5. У НАБУ розкрили «бурштинову схему», до якої причетні нардепи Розенблат і Поляков
  6. Поляков Максим. LIGA. Процитовано 5 червня 2020.
  7. До суду направили ще одне звинувачення проти екс-нардепа Полякова. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 червня 2020.
  8. Вирок у Справі № 991/4634/20, Провадження № 1-кп/991/48/20
  9. Екснардеп Поляков отримав три роки умовно за незаконне отримання компенсації за оренду житла. 18.04.2024, 16:27
  10. Нардеп подарував поліції автомобілі, хоч живе на одну зарплату, 27 вересня 2016, Українська Правда

Посилання

[ред. | ред. код]