Микитась Максим Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макси́м Ві́кторович Микита́сь
Народився 13 вересня 1980(1980-09-13) (43 роки)
Прип'ять, Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Київ
Діяльність політик, менеджер
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Членство Верховна Рада України VIII скликання
Посада народний депутат України
Партія Воля народу[1]
Батько Микитась Віктор Григорович
Мати Лідія Григорівна Микитась
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Народний депутат України
VIII скликання
6 вересня 2016 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Макси́м Ві́кторович Микита́сь (нар. 13 вересня 1980, Прип'ять, УРСР) — народний депутат України VIII скликання, керівник корпорації «Укрбуд» (2010—2016), депутат Київської міської ради VII скликання (2014—2015), фігурант десяти антикорупційних розслідувань[2], віцепрезидент Академії будівництва України, кандидат економічних наук.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 13 вересня 1980 року в Прип'яті Чорнобильського району Київської області в родині енергетиків. Батьки працювали на Чорнобильській АЕС. Після аварії на ЧАЕС в шестирічному віці переїхав з батьками до Києва[3].

Освіта

[ред. | ред. код]

Кар'єра та підприємницька діяльність

[ред. | ред. код]

У декларації за 2017 рік Микитась вказав, що веде бізнес у Британії, Естонії, Кореї та Белізі.[4]

  • Трудову діяльність почав 2002 року економістом з фінансової роботи групи управління проєктом «Армянськ» і групи управління проєктом «Титан і Каборга» в ВАТ «Південтеплоенергомонтаж».
  • 2004—2007 — заступник голови правління з економіки та фінансів, а також голови правління ВАТ «БМУ Київської ТЕЦ-6».
  • 2007—2010 — гендиректор і директор будівельних організацій ТОВ "БК «Укрбудмонтаж» і ПрАТ «Київсоцбуд».
  • З червня 2010 до серпня 2016 року — президент «Укрбуду». Керуючи компанією Микитась зробив акцент на будівництві квартир економ-класу.[5]. Також «Укрбуд» виступав підрядником ЄБРР при будівництві об'єкту «Укриття-2» на ЧАЕС.[6] Частина об'єктів, будівництвом яких займалися компанії пов'язані з Микитасем, були замішані у корупційних скандалах.[7][8][9][10]

Політика

[ред. | ред. код]
  • Червень 2014 — депутат Київської міськради. Пройшов як безпартійний за списком партії «УДАР». Увійшов до складу фракції «УДАР-Солідарність». У Київраді став заступником голови комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. У жовтні 2015 року напередодні чергових місцевих виборів в Києві депутат заявив, що не балотуватиметься на наступний термін[11].
  • 17 липня 2016 — на виборах до Верховної Ради обраний народним депутатом. Пройшов самовисуванцем за одномандатним виборчим округом № 206 (Чернігівська область). Набрав 31,45 % голосів. 8 серпня 2016 року під час засідання Кабінету міністрів звільнений з посади президента корпорації «Укрбуд» у зв'язку з обранням народним депутатом[12].
  • 17 серпня 2016 року ЦВК зареєструвала Микитася народним депутатом[13].
  • 19 вересня 2017 — увійшов в депутатську групу «Воля народу», яка через недостатню кількість членів перебувала на межі розпуску[14]

Релігійні погляди

[ред. | ред. код]

Микитась жертвував кошти РПЦвУ та отримував ордени у знак подяки[15], у 2015 році за власні кошти побудував недільну школу для РПЦвУ при Свято-Вознесенському храмі в Голосіївському районі Києва[16].

Статки

[ред. | ред. код]

У 2017 році задекларував із дружиною 335 млн грн доходу. Окрім того, задекларовано 2 земельні ділянки, будинок (103,8 м2) у Києві, а також автомобіль Mercedes-Benz S500 2013 року за 2,6 млн грн та Land Rover Range за 5,2 млн грн[17]. У декларації вказав, що є бенефіціаром трьох компаній[18]:

  • ТОВ «Укрбуд Інвест»;
  • ТОВ «Укрбуд Девелопмент», засновник «Укрбуд Інвест»;
  • Bazert Development LLP, британська фірма, власник ТОВ «Укрбуд Девелопмент».

Розслідування

[ред. | ред. код]

Під час виборів до ВР 2016 року став партнером благодійного фонду мера Чернігова Атрошенка «Поліський оберіг», який використовувався в ході передвиборчої кампанії[19].

2017 року у ЗМІ здобула резонанс новина про покупку Микитасем автомобіля Land Rover за 5 млн грн[20].

Микитася також пов'язують з його колишнім однопартійцем та мером Києва Віталієм Кличком, зокрема видання Радіо свободаСхеми») приписує Микитасю непрозоре фінансування приватного перельоту мера Києва 2017 року[21][22]. Втім, Микитась заявив, що під час спільного польоту з Кличком оплачував лише свої місця в літаку. Пізніше мер також продемонстрував документи, які свідчать, що він сам заплатив за свій квиток компанії, яка не має зв'язків з Микитасем[23].

Реконструкція Шулявського шляхопроводу

[ред. | ред. код]

2018 року розслідування «Схем» вказало на участь фірм Микитася в тендері на реконструкцію Шулявського шляхопроводу, який, за даними журналістів, відбувся зі значними порушеннями[24]. Згодом в компанії «Північно-український будівельний альянс», яка виграла тендер, заявили, що не вступали у змову з іншими учасниками торгів і надали пояснення Антимонопольному комітетові України[25].

Побиття голови сільради Любеча

[ред. | ред. код]

У липні 2019 року Микитась увірвався на засідання селищної ради на Чернігівщині, напавши на голову сільради Любеча Сергія Пінчука[26]. За три місяці, 24 вересня 2019-го, йому було оголошено про підозру в хуліганстві[26]. В грудні розслідування було закінчено, матеріали надіслано Микитасеві для ознайомлення перед передачею звинувачувального акту до суду[27]. 18 січня 2023 року прокурор САП скерував обвинувальний акт до суду[28].

Заволодіння нерухомістю Нацгвардії

[ред. | ред. код]

До 2016 року Максим був керівником держкорпорації «Укрбуд», яка за інформацією журналістів-розслідувачів видання Радіо свобода («Схеми»), є своєрідною парасолькою для різноманітних офшорних компаній, що замішані у скандальних забудовах в Україні[8][9][7]. За інформацією журналістів-розслідувачів ZIK (Наші гроші), квартири у київському ЖК «Верховина», який будував «Укрбуд» на той час під керівництвом Микитася, було продано звичайним громадянам[29][10]. Водночас, замовник будівництва — ГУ МВС у Києві до цього заявляв, що житло на 100 % буде передане «особовому складу, у тому числі тим, хто бере участь у АТО». Після виходу сюжету в ефір в «Укрбуд» пояснили, що будівництво здійснюється виключно за рахунок інвесторів, і за умовами укладеного інвестиційного договору замовнику належить лише частина квартир, а інша — інвестору, який повністю фінансує будівництво. Тому замовник має право розпоряджатися на власний розсуд виключно своєю часткою. У тому числі передати всі 100 % приналежних йому квартир співробітникам органів внутрішніх справ та учасникам АТО[30].

Антикорупційне бюро підозрює Максима в тому, що він через підконтрольні йому будівельні компанії, разом з екскомандувачем Нацгвардії Юрієм Аллеровим та іншими особами, організував схему з заволодіння нерухомістю Національної гвардії. Остання мала отримати 50 квартир та 30 паркомісць в житловому комплексі на Печерську в обмін на земельну ділянку площею 1 га в центрі Києва, але згідно з додатковими угодами 2016—2017 рр. Нацгвардія відмовилася від квартир і паркомісць, отримавши натомість 65 квартир у будинку, що та ж компанія будувала на околиці Києва (біля станції метро Червоний хутір)[31].

8 жовтня 2019 року Микитасеві було призначено запобіжний захід у вигляді застави у 5,5 млн грн[32]. 25 жовтня за нього було внесено 80 млн грн застави і на цій підставі випущено з СІЗО, йому було одягнено електронний браслет[33]. Згодом браслет було знято, а Микитасеві дозволено виїзд за кордон, але 20 січня 2020 року браслет було одягнено повторно[34], також повторно заборонено виїзд за кордон[35]. 11 грудня в житлі Микитася було проведено обшук, ГПУ вирішувало питання щодо накладення арешту на майно політика, включно з тим, що було виявлено під час обшуків[36]. 25 грудня ВАКС подовжив йому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд до 14 лютого 2020 року[37]. 20 січня його було знято з рейсу до Британії та конфісковано закордонний паспорт[38]. 8 липня Вищий антикорупційний суд залишив Микитася під вартою, відмовивши захисту у клопотанні про перевід його під домашній арешт[39]. 2 грудня 2020 року Микитась відшкодував 50 млн грн збитків у справі про аферу. При цьому, загальна сума збитку була визначена на рівні 81,64 млн грн[40]. Коли 31 грудня Микитась не прийшов на засідання Шевченківського суду Києва, що мав розглянути запобіжний захід, слідчий суддя Наталія Аббасова дозволила його примусовий привід на засідання[41].

Микитась пішов на угоду зі слідством, його відпустили під домашній арешт[42].

Відмивання грошей

[ред. | ред. код]

11 грудня 2019 року ДБР провело обшуки у Микитася в рамках справи відмивання 200 млн грн доходів. Микитась 2016 року підробив документи, зокрема договір купівлі-продажу цінних паперів та корпоративних прав[43]. 20 грудня слідчі ДБР виявили 6 елітних авто Микитася, згідно з рішенням Печерського суду Києва на них було накладено арешт[44].

8 травня 2020 року САП попросила ВАКС змінити запобіжний захід Микитасеві на тримання під вартою із можливістю внесення завдатку розміром 100 млн грн[45]. Максим не вніс застави, і 14 травня його було відправлено під домашній арешт[46].

Ядерні хабарі

[ред. | ред. код]

28 вересня 2020 року Детективи НАБУ за погодження прокурорів САП повідомили про підозри колишньому народному депутату Максиму Микитасю та керівнику відокремленого структурного підрозділу ДП "НАЕК «Енергоатом» Ігорю Орлову у справі щодо так званих «ядерних хабарів».

За матеріалами кримінального провадження, «посадовець НАЕК „Енергоатом“ у 2017 році забезпечив перемогу будівельної фірми, підконтрольній на той час народному депутату, на тендері зі спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива вартістю понад 1 мільярд гривень (сума контракту за основним та додатковими угодами). Натомість народний обранець віддячив за це, забезпечивши родину директора підрозділу держпідприємства безоплатними квартирами в житлових комплексах, що споруджувала на території м. Києва інша фірма депутата»[47][48].

Викрадення людини та вимагання грошей

[ред. | ред. код]

Микатася підозрювали в організації викрадення юриста Олега Мирошніченка, в січні 2021 Мирошніченко звинуватив Микатася в підготовці інших викрадень, в тому числі й мера Чернігова Владислава Атрошенко[49]. Микитась звинувачується в участі у замовному викраденні людини та вимаганні $800 тис. 8 грудня 2020 року четверо невідомих у Києві викрали адвоката з власного авто і кілька годин тримали його в заручниках, змусивши його написати боргову розписку на $800 тис. За даними поліції, замовником злочину був Микитась[50].

31 грудня 2020 Шевченківський суд Києва обрав Микитасю запобіжний захід у справі про замовне викрадення людини — утримання під вартою до 27 лютого[51]. 12 березня 2021 року Микитася випустили з СІЗО, замінивши йому запобіжний захід на нічний домашній арешт[52].

Хабар міському голові Дніпра

[ред. | ред. код]

18 жовтня 2022 року НАБУ оголосило Микитасю підозру у спробі підкупу мера Дніпра Бориса Філатова за 22 млн євро. За даними слідства, він намагався підкупити Філатова, щоб із підконтрольними компаніями укласти контракт із будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом[53].

Вихід під заставу

[ред. | ред. код]

11 липня 2023 року ВАКС продовжив Микитасю тримання під вартою до 8 вересня, але зменшив заставу із 40 до 20 млн грн. Рішення ухвалили судді ВАКС Воронько, Біцюк і Михайленко[54]

21 липня 2023 року Микитась попросив дозволу з 2 по 7 серпня поїхати до Івано-Франківської і Львівської областей за сімейними обставинами. Прокурор САП не заперечува, судді дозволили Микитасю залишити Київ на 6 днів. Наступне засідання в цій справі призначене на 4 серпня[54][55].

Підозра у привласненні коштів Міністерства оборони

[ред. | ред. код]

25 жовтня 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро повідомили Микитасю про підозру в заволодінні коштами Міністерства оборони. За даними слідства, у 2018 Міноборони уклало договори з компаніями, підконтрольними тодішньому парламентарю, контракти на будівництво складів для зберігання ракет та боєприпасів на суму близько 3 мільярда гривень. Будівництво мали завершили до 2021 року.

Вищий антикорупційний суд відправив колишнього депутата під домашній арешт у листопаді 2023 року, а вже 30 квітня 2024 року вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 908 тисяч гривень[56].

Благодійна діяльність

[ред. | ред. код]
  • 2014 року передав близько 20 автомобілів (декілька вживаних позашляховиків та вантажний транспорт радянського зразку) в зону АТО[57].
  • Підтримує команду із сидячого волейболу для інвалідів «Славутич», що вигравала чемпіонати України та турніри в країнах Балтії[58].

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]
  • Почесна грамота Кабміну та Почесна грамота Київської міської адміністрації — «за вагомий внесок у розвиток будівельної галузі, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм» (2013)[59]
  • Титул «Людина року — 2014» в номінації «Бізнесмен року» проєкту «Людина року» (2015)[60][61]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/20107
  2. Микитась Максим Вікторович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
  3. а б в Біографія Максима Микитася. Офіційний сайт Максима Микитася. 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  4. Декларації: Микитась Максим Вікторович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  5. "Укрбуд" пішов за лідером. Дзеркало тижня. 30 травня 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  6. Будні «Укрбуду». Як розвивалася корпорація, яка зуміла замість «спадщини СРСР» стати одним із найбільших забудовників. Forbes Україна. 18 січня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  7. а б Топ-5 незаконних будівель Києва: чи "відповідають" забудовники за свої висотки. Телеканал 24. 26 травня 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  8. а б Екс-голова «Укрбуду», депутат Микитась заявляє, що ходить на Банкову «допомагати округу» — «Схеми» [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо свобода, «Схеми» 11 Грудень 2017
  9. а б Повернення «Сонячної Рів'єри» (розслідування) [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо свобода, «Схеми» 13 Березень 2017
  10. а б 91 % квартир в будинку для учасників АТО отримає корпорація «ударівця», — «Наші гроші»  — zik.ua, 8 грудня, 2015
  11. Скандальний забудовник замість себе відправляє у Київраду лобіста. depo.ua. 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  12. Про звільнення Микитася М. В. з посади президента Української державної будівельної корпорації "Укрбуд" № 569-р — редакція від 08.08.2016. КМУ. 8 серпня 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  13. Комісія Зареєструвала Народного Депутата України Микитася М.В. ЦВК. 17.08.2016 р. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2016.
  14. До депутатської групи "Воля народу" увійшли нардепи Микитась і Супруненко. gordonua.com/ukr. 19 вересня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  15. Микитась отримав орден від московської церкви - Всеукраїнський незалежний медійний простір "Сіверщина". siver.com.ua. Процитовано 5 червня 2024.
  16. Построено Воскресную школу в Голосеевском районе | Микитась М. В. mikitas.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  17. Депутат Микитась з дружиною задекларували 335 млн грн доходів. ukranews_com. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
  18. Who are you, Mr. Микитась?. НАШІ ГРОШІ. Процитовано 31 липня 2018.
  19. Атрошенко сбрасывает парашютиста на «свой» округ? [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.], СвободаФМ, 5.05.2016
  20. Депутат Микитась купил Land Rover за 5 миллионов гривен. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  21. Мер Кличко літає чартером із забудовником Києва Микитасем і бізнесменом Столаром — «Схеми» [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо свобода, «Схеми» 14 Вересень 2017
  22. Чартер на трьох (розслідування) [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо свобода, «Схеми» 14 Вересень 2017
  23. Цензор.НЕТ. Кличко про політ на чартері з Микитасем і Столаром: Якщо я з кимось лечу, це не означає, що ми друзі. Цензор.нет (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  24. «Навели мости»-2. Якою буде Шулявська розв'язка (розслідування). radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018.
  25. UKRBUD. Заява ТОВ «Північно-український будівельний альянс» щодо накладення штрафу Антимонопольним комітетом України. puba.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  26. а б У Чернігівській області нардеп напав на голову сільради. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  27. ДБР завершило розслідування в одній зі справ екс-нардепа Микитася. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  28. Намагався підкупити мера Дніпра. Справу колишнього нардепа передали до суду. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 січня 2023.
  29. Державна корпорація продає квартири, збудовані для АТОшників — Bihus.info, 07.12.2015
  30. ЖК «Верховина» будується на кошти інвесторів. ub.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  31. НАБУ повідомило екснардепу Микитасю про підозру. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  32. За Микитася внесли заставу. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  33. Микитась вийшов з СІЗО. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
  34. На Микитася повторно наділи електронний браслет. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
  35. Скандального ексдепутата Микитася зняли з рейсу і одягли електронний браслет: що про це відомо. 24 канал. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
  36. В будинку екс-нардепа Микитася провели обшуки. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  37. Микитасю продовжили запобіжний захід до середини лютого. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
  38. Скандального ексдепутата Микитася зняли з рейсу і одягли електронний браслет: що про це відомо. 24 канал. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
  39. Микитася залишили під вартою. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
  40. Микитась відшкодував 50 млн гривень збитків у справі про аферу з Нацгвардією. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 12 березня 2021.
  41. Микитась не прийшов на засідання суду, його доставлять примусово. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2020.
  42. Микитась пішов на угоду зі слідством, його відпустили під домашній арешт. Українська правда (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
  43. ДБР провело обшуки в колишнього народного депутата в справі про відмивання 200 млн грн доходів. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  44. Елітний автопарк екснардепа Микитася арештувало ДБР: фото. 24 канал. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 21 грудня 2019.
  45. САП знову просить арештувати екс-нардепа Микитася. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
  46. Микитася відправили під домашній арешт. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  47. «Ядерні хабарі»: голові підрозділу «Енергоатому» призначили заставу у майже 10 мільйонів. www.ukrinform.ua (укр.). 7 жовтня 2020. Процитовано 5 червня 2024.
  48. Свобода, Радіо (29 вересня 2020). Фігуранти розслідування «Схем» Микитась та Орлов отримали підозри в справі про так звані «ядерні хабарі». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
  49. Микитась, якого звинувачують у кіднепінгу, планував викрасти мера Чернігова. yes-chernigiv.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 29 січня 2021.
  50. Микитасю оголосили підозру у замовному викрадення і вимаганні. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 12 березня 2021.
  51. Суд відправив Микитася під варту. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  52. Екс-нардепа Микитася випустили з СІЗО. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  53. Екснардепа викрили на спробі підкупу мера Дніпра.
  54. а б Екснардеп Максим Микитась вийшов зі СІЗО і поїде на захід. DailyLviv.com (укр.). 21 липня 2023. Процитовано 21 липня 2023.
  55. Справа в 22 мільйони євро: екснардеп Микитась вийшов із СІЗО під заставу. // Автор: Анастасія Гончаренко. 22.07.2023, 09:05
  56. Свобода, Радіо (30 квітня 2024). ВАКС змінив запобіжний захід екснардепу Микитасю із домашнього арешту на 908 тисяч грн застави. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
  57. Поддержка военных в АТО. ub.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  58. UA, Голос. Микитась Максим Викторович. golos.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 27 липня 2019.
  59. Почесна грамота Київської міської державної адміністрації. Укрбуд. 23.06.2013. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  60. Визначені лауреати дев’ятнадцятої загальнонаціональної програми «Людина року – 2014». Укрінформ. 15.01.2015. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  61. Людина року 2014 — Офіційний сайт премії «Людина року», 2014
  62. У Свято-Вознесенському храмі простилися з Віктором Микитасем. Укрбуд. 01.04.2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  63. Порошенко нагородив 15 осіб орденом "За заслуги" за спорудження конфайнменту на ЧАЕС. ІнА "Українські Новини". 30 листопада 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю

[ред. | ред. код]