Перейти до вмісту

Жолобецький Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Олександрович Жолобецький
УкраїнаНародний депутат України
8-го скликання
27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
ПрезидентПетро Порошенко
Володимир Зеленський
Народився24 квітня 1966(1966-04-24) (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Миколаїв, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Виборчий округ129
Відомий якполітик
Місце роботиДальморепродуктd Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materMurmansk State Technical Universityd і ОРИГУ НАГУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяПартія промисловців і підприємців України, Європейська Солідарність[1], Партія зелених України і «Фронт Змін» Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЖолобецька Олена Миколаївна
ДітиБорис
Олександр
Професіяінженер-електромеханік
Олександр Олександрович Жолобецький на сайті Верховної Ради
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Депутат Миколаївської ради
4-го скликання
безпартійний 2002 — 2006
5-го скликання
Партія зелених України 2006 — 2010
6-го скликання
Фронт змін 2010 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Олександр Олександрович Жолобецький (нар. 24 квітня 1966(19660424), м. Миколаїв) — український політик, народний депутат України VIII скликання. Депутат Миколаївської міської ради 4, 5 та 6 скликання.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у 1966 році в сім'ї суднобудівників в м. Миколаєві. Його батько 35 років пропрацював на Чорноморському суднобудівному заводі, мама з робітничої сім'ї. У 1973 — 1980 роках навчався у середній школі № 36 м. Миколаєва. З 1980 по 1983 роки у середній школі № 52 м. Миколаєва. У 1983 році вступив до Мурманського вищого  інженерного морського училища, яке закінчив у 1988 році, отримав диплом інженера–електромеханіка.

З 1988 по 1991 роки працював судновим електромеханіком на суднах далекого плавання ВО «Дальморепродукт(інші мови)» у м. Владивосток (Росія). У 1991 році, після повернення в рідне місто, займається підприємницькою діяльністю (побудував першу приватну АЗС в місті, займався торгівлею тощо).

Навчався з 2005 по 2007 роки у Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, диплом магістра державного управління.

У 2009 — 2010 роках працював радником з питань зовнішньоекономічної діяльності президента Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області.

З 2011 року знову займається приватнопідприємницькою діяльністю, меценат і благодійник.

Почесний президент фонду «Святий Антоній».

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 2002—2004 рр. очолював Миколаївську міську організацію Партії промисловців і підприємців України, вийшов в знак протесту проти фальсифікацій під час виборів Президента[2] Був обраний депутатом IV скликання Миколаївської міської ради по одномандатному виборчому округу № 7 у 2002 році.

У 2006 році був обраний депутатом V скликання Миколаївської міської ради по багатомандатному виборчому округу від «Партії зелених України». У лютому 2009 р увійшов до депутатської групи «Фронту змін» в Миколаївській міськраді.

У 2009 році ініціював створення міської ГО «Поза політикою».

Був обраний депутатом VI скликання Миколаївської міської ради по одномандатному виборчому округу № 18 у 2010 році. Очолював також партійний список «Фронту змін» на цих виборах.

У 2012 році балотувався на виборах до Верховної Ради України по мажоритарному виборчому округу № 129 (посів друге місце з 28,03 %)[3]

Брав участь у виборах міського голови Миколаєва, а також до Верховної Ради України по тому ж самому округу в 2014 році. Набрав 39,63 % або 22 тис. 536 голосів виборців[4]

З листопада 2013 року — активний учасник подій на Майдані в Києві[5] та у Миколаєві[6]

Відстоює збереження і відновлення найстарішого в Україні суднобудівного заводу ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара»[7].

Виступав проти призначення прокурором Миколаївської області Романа Забарчука, який працював в «команді» Генпрокурора Пшонки[8].

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

На дострокових парламентських виборах 2014 року балотувався від партії «Блок Петра Порошенка» (одномандатний округ № 129, Миколаївська область). Переміг з результатом 39.63 % у чинного нардепа Жука (який набрав 21.62 %). З 27 листопада 2014 року народний депутат 8-го скликання. Член депутатської фракції «Блок Петра Порошенка»[9]. Голова підкомітету з питань страхової діяльності Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності[9].

За час роботи у Верховній Раді України став автором і співавтором 37 законопроєктів (грудень 2014 — квітень 2016 рр).[10]

Серед найбільш резонансних і значущих, як для Миколаївської області, так і для України в цілому «Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення по всій території України»[11]

В рамках своєї депутатської діяльності відомий, як ініціатор повернення в міську власність земель парку «Перемога»[12], Варварівського стадіону[13], міської набережної[14], скасування продажу портової землі в Миколаєві підприємству «Ніка-Тера»[15].

20 вересня 2016 року не голосував за проєкт постанови про «Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання»[16].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений з 1991 року. Дружина: Жолобецька Олена Миколаївна. Виховує двох синів: Бориса та Олександра.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=18091&skl=9
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Протоколи Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах. Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  4. ↑ ЦВК. Одномандатний виборчий округ № 129. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 25 вересня 2016. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 36 (довідка)
  5. ↑ Жолобецький на Майдані в Києві два роки тому: Чому ми йдем в Європу?(рос.)
  6. ↑ «Ми стоїмо до перемоги», — миколаївський Майдан продовжується [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  7. ↑ Завод їм. 61 комунара гідний кращої долі [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ Чи доведеться генпрокурору України Юрію Луценко піти з посади?
  9. ↑ а б Картка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  10. ↑ Жолобецький Олександр Олександрович (народний депутат VIII скл.). Законопроекти, подані суб'єктом права законодавчої ініціативи. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  11. ↑ Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення по всій території України. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  12. ↑ А. Жолобецький: Я сподіваюся, що точка в ситуації з парком Перемоги поставлена [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  13. ↑ А. Жолобецький: Я сподіваюся, що точка в ситуації з парком Перемоги поставлена [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)](рос.)
  14. ↑ Частину Інгульської набережній продали синові мера Миколаєва по 38 доларів за квадрат [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  15. ↑ Фірташ задешево купив у Миколаєві чотири ділянки землі під «Ніка-Теру» [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  16. ↑ Поіменне голосування про проєкт Постанови про Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання, їх результатів та правових наслідків, та відповідно, складу, повноважень, актів та рішень Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання (№ 5135) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 25 вересня 2016. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 369 (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жолобецький_Олександр_Олександрович&oldid=42848739