Пантюшине
| село Пантюшине | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Старобільський район |
| Громада | Новопсковська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA44140090130057036 |
| Облікова картка | Пантюшине |
| Основні дані | |
| Населення | 146 |
| Площа | 2,4 км² |
| Густота населення | 60,83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92331 |
| Телефонний код | +380 6463 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°44′56″ пн. ш. 39°26′42″ сх. д. / 49.74889° пн. ш. 39.44500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
141 м |
| Водойми | струмок Бондарів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92330, с. Ганусівка, вул. Центральна, 27 |
| Карта | |
  Пантюшине | |
 Пантюшине | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пантю́шине — село в Україні, у Новопсковській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 146 осіб.
Селом тече струмок Бондарів.
Назва села антропонімного походження, утворена від імені першопоселенця Панька, Пантюхи[1].
Слобода була заснована у XVIII столітті вихідцями з Правобережної України, Воронезької губернії. Раніше слобода Пантюхина та слобода Бондарева були одним поселенням та входили до складу Воронезької губернії. Пізніше, коли було утворено Слобідсько-Українську губернію, поселення було розділене на дві частини: північна увійшла до складу Воронезької губернії, і названа слободою Бондаревою; південна увійшла до складу Слобідсько-Української губернії, і названа слободою Пантюхиною.
За даними на 1864 рік у казенній слободі Пантюхина, центрі Старобільського повіту Харківської губернії, мешкало 1012 осіб (510 чоловічої статі та 502 — жіночої), налічувалось 157 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Пантюхівської волості, мешкало 1364 особи, налічувалось 163 дворових господарства, існували православна церква й школа[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1507 осіб (751 чоловічої статі та 756 — жіночої), з яких 1501 — православної віри[4].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1850 осіб[5].
На околиці села виявлено курганний могильник з 3-ма курганами.
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Пантюхине на Пантюшине у рамках дерусифікації. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[6]
Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины / В. И. Высоцкий. – Луганск : Луганский обласной Фонд культуры Украины, 2003. – 196 с.
- ↑ Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины / В. И. Высоцкий. – Луганск : Луганский обласной Фонд культуры Украины, 2003. – 196 с.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2986)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
