Підводні човни типу «Арго»

Підводні човни типу «Арго»
Classe Argo

Типова схема підводних човнів типу «Арго»
Верф	CRDA, Монфальконе
Під прапором	Королівство Італія
Належність	Королівські військово-морські сили Італії
Порт приписки	Таранто Пула Бриндізі BETASOM
Замовлення	2
Закладений	2
Спуск на воду	2
Введений до складу флоту	2
Виведений зі складу флоту	1
На службі	1937 — 1943
Загибель	1
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва на Середземному морі Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ	прибережні підводні човни
Попередній проєкт	типу «Сеттембріні»
Наступний проєкт	типу «Аргонаута»
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	16,8 вузлів (31,1 км/год)
Швидкість (підводна)	7,4 вузлів (13,7 км/год)
Робоча глибина занурення	90 м
Гранична глибина занурення	100 м
Дальність плавання	10 186 миль (18 846 км) на швидкості 8,5 вузлів у надводному положенні 100 миль (186 км) на швидкості 3 вузли (5,6 км/год) у підводному положенні
Екіпаж	77 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	84,3 м
Ширина корпусу найб.	7,7 м
Середня осадка (по КВЛ)	5,2 м
Водотоннажність надводна	1549 тонн
Водотоннажність підводна	2061 тонна
Силова установка
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Fiat 2 × електродвигуни San Giorgio
Гвинти	2
Потужність	2 200 к.с. (дизелі) 900 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія	1 × 100-мм гармата 100/47
Торпедно- мінне озброєння	6 × 533-мм торпедних апаратів 16 торпед
ППО	2 × 12,7-мм зенітних кулемети Breda Model 1931

Підводні човни типу «Арго» (італ. Classe Argo) — клас військових кораблів з 2 прибережних підводних човнів, випущених італійською суднобудівельною компанією CRDA у 1931—1937 роках. Субмарини цього типу будувалися на замовлення португальського флоту. У той період, 1920—1930-ті роки, кілька іноземних флотів замовляли підводні човни на італійських верфях. Обидва човни вже перебували на завершальній стадії будівництва, коли через фінансові труднощі Португалії довелося відмовитися від їх будівництва, й човни придбали Королівські військово-морські сили Італії. «Арго» і «Вєлєлла» служили на Середземному морі на початку Другої світової війни, а в 1940 році їх передали на атлантичну базу підводних човнів BETASOM у Бордо. В 1941 році їх повернулися на Середземне море, де обидва були потоплені протягом декількох днів після перемир'я в Італії у вересні 1943 року.