Перейти до вмісту

Підводні човни типу «Кальві»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Підводні човни типу «Кальві»
Classe Calvi
Італійський підводний човен «Енріко Таццолі»
Служба
Тип/клас підводні човні
Попередній клас «П'єтро Мікка»
Наступний клас типу «Фока»
Держава прапора Королівство Італія
Належність  Королівські військово-морські сили Італії
Корабельня Oderno-Terni-Orlando
Замовлено 3
Закладено 3
Спущено на воду 3
На службі 1936 — 1943
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва на Середземному морі
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1549 тонн (надводна)
2061 тонна (підводна)
Довжина 84,3 м
Ширина 7,7 м
Осадка 5,2 м
Технічні дані
Рухова установка Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни Fiat
2 × електродвигуни San Giorgio
Гвинти 2
Потужність 2 200 к.с. (дизель)
900 к.с. (електродвигун)
Швидкість 16,8 вузлів (31,1 км/год) (надводна)
7,4 вузлів (13,7 км/год) (підводна)
Екіпаж 77 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 2 (2 × 1) 120-мм корабельні гармати OTO 1931
Торпедно-мінне озброєння 8 × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння 2 × 12,7-мм зенітних кулемети Breda Model 1931

Підводні човни типу «Кальві» (італ. Classe Calvi) — клас військових кораблів з 3 підводних човнів, випущених італійською суднобудівельною компанією Oderno-Terni-Orlando у 19351936 роках. Субмарини цього типу входили до складу Королівського військово-морського флоту Італії та брали активну участь у боях Другої світової війни.

Підводні човни типу «Кальві»

[ред. | ред. код]
Корабель Виготовлювач Номер вимпелу На честь Закладено Спущено У строю Статус
1 «П'єтро Кальві» Oderno-Terni-Orlando, Ла-Спеція CV П'єтро Кальві 20 липня 1932 31 березня 1935 16 жовтня 1935 14 липня 1942 року потоплений під час атаки конвою SL 115 британським шлюпом «Лалворт» (колишній куттер американської Берегової охорони «Челан»)
2 «Джузеппе Фінці» Oderno-Terni-Orlando, Ла-Спеція FZ Джузеппе Фінці 20 липня 1932 29 червня 1935 8 січня 1936 9 вересня 1943 року захоплений німцями, коли Італія здалася союзникам; перейменований на UIT21 на німецькій службі. 25 серпня 1944 року затоплений у Ле-Вердон-сюр-Мер, щоб запобігти його захопленню союзниками
3 «Енріко Таццолі» Oderno-Terni-Orlando, Ла-Спеція ET Енріко Таццолі 16 вересня 1932 13 жовтня 1935 18 квітня 1936 Після 17 травня 1943 року зниклий безвісти у Біскайській затоці

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. London: Cassell. ISBN 1-85409-532-3.
  • Брагадин М. А. Битва за Средиземное море. Взгляд побежденных. — М.: «АСТ», 2001. — 624 с. — 8000 экз. — ISBN 5-17-002636-6.