Очікує на перевірку

Соболєв Сергій Владиславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сергій Соболєв)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соболєв.
Сергій Владиславович Соболєв
Сергій Соболєв у 2013
Народився5 вересня 1961(1961-09-05) (63 роки)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Alma materЗНУ і Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України I скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4], народний депутат України[5], народний депутат України, заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[6], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[6] і народний депутат України
ПартіяБатьківщина
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
1-го скликання
ПДВУ (Народна Рада) 15 травня 1990 — 10 травня 1994
2-го скликання
ПДВУ 11 травня 1994 — 12 травня 1998
4-го скликання
Реформи і порядок (НУ) 14 травня 2002 — 25 травня 2006
6-го скликання
Реформи і порядок (БЮТ) 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
ВО «Батьківщина» 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
9-го скликання
ВО «Батьківщина» 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Сергі́й Владисла́вович Со́болєв (нар. 5 вересня 1961, Запоріжжя, Українська РСР, СРСР) — український політик. Народний депутат України. заступник голови фракції Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України. Заступник Голови партії «Батьківщина».

Освіта та початок кар'єри

[ред. | ред. код]

У 1983 року закінчив Запорізький державний педагогічний інститут (зараз — Запорізький національний університет, спеціальність: «історія»). У 1996році отримав другу вищу освіту, закінчивши юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Трудовий шлях розпочав у 1978році на запорізькому оборонному заводі «Гамма», де протягом року був робітником.

Протягом 1983–1985 років;— служив у Збройних Силах СРСР.

Протягом 1985-1986 років після закінчення педінституту та служби в армії працював на Укрграфіті в Запоріжжі.

Протягом 1986–1990 років викладав історію в Запорізькому педагогічному училищі № 1.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

До липня 1990 року був членом КПРС. Перейшов до опозиції, ставши до лав Народної Ради[7].

1990–1994 — народний депутат України 1-го скликання, обраний у Хортицькому виборчому окрузі № 184 Запорізької області. Був лідером депутатської групи «Демократичне відродження України» (був членом однойменної партії), членом Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки.

1994–1998 — народний депутат України 2-го скликання. Очолював депутатську групу «Реформи». Був членом Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи, заступником голови Контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації. За пропозицією Сергія Соболєва була створена спеціальна парламентська комісія з розслідування діяльності керівництва Чорноморського морського пароплавства (компанії «Бласко»), зупинено дію Указу Президента Леоніда Кравчука «Про державні облігації», яким майно країни закладалося під борги іноземним державам. Брав участь у розробці Конституції України та низки Законів України.

У жовтні 1997 року став одним з керівників новоствореної правоцентристської партії «Реформи і порядок» (ПРП, лідером тоді був Віктор Пинзеник).

1998–2000 — керівник групи експертів товариства з обмеженою відповідальністю «Середньоєвропейська агенція», місто Київ.

З грудня 1999 по квітень 2001 років обіймав пост радника Прем'єр-міністра України Віктора Ющенка[8][9].

2002–2006 — народний депутат України 4-го скликання, обраний за списком блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» (16-ий номер у списку). Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності виконавчої влади та державної служби (з адміністративної реформи) Комітету з питань правової політики. З 3 березня до 22 вересня 2005 був постійним представником Президента України Віктора Ющенка у Верховній Раді[10][11]. Звільнився на знак протесту проти рішення Президента про відставку уряду Юлії Тимошенко[12]. У вересні 2005 очолив парламентську фракцію ПРП.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ 

На чергових парламентських виборах 2006 року партія «Реформи і порядок» у складі Громадянського блоку «ПОРА-ПРП» не зуміла подолати тривідсотковий прохідний бар'єр. Проте вже восени 2007-го на дострокових виборах Сергій Соболєв у четвертий раз отримав мандат нардепа за квотою ПРП, яка включилася у виборчу гонку в складі «Блоку Юлії Тимошенко» (на момент виборів очолював групу експертів київського ТОВ «Середньоєвропейська агенція»). У Верховній Раді 6-го скликання очолює підкомітет з питань взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями Комітету з питань правосуддя, є членом Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи. Також є першим заступником голови фракції[13].

З 20 лютого 2010 року Сергій Соболєв — лідер ПРП. До того часу був заступником голови партії та очолював Запорізьку обласну організацію ПРП.

З 17 березня 2010 — голова опозиційного Кабінету Міністрів, фактичним керівником якого виступає лідер БЮТ Юлія Тимошенко[14][15].

З 12 грудня 2012 — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 8 в списку. Перший заступник голови фракції. Член Комітету з питань правової політики. 21 січня 2013 року був обраний заступником голови української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи[16].

15 червня 2013 року, після об'єднання партій «Реформи і порядок» і Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», був обраний одним із заступників лідера «Батьківщини»[17].

Кандидат у народні депутати від «Батьківщини» на парламентських виборах 2019 року, № 4 у списку[18].

З 29 серпня 2019 року Сергій Соболєв є народним депутатом фракції «Батьківщина».[19]

Законодавчі ініціативи

[ред. | ред. код]
Докладніше: Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»

Автор законопроєкту «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України», який розробив під час Кримської кризи. За цим законопроєктом Автономна Республіка Крим визнається «тимчасово окупованою територією». 15 квітня 2014 року закон був прийнятий з поправками[20].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Українець. Батько Владислав Анатолійович (1935) — працівник Запорізького алюмінієвого комбінату, голова ДСТ. Мати Інна Миколаївна (1935) — лікар-педіатр, пенсіонер. Дружина Ніна Іванівна (1962) — учитель історії. П'ятеро дітей: Юлія (1983), Олена (1986), є син та двійня[21].

Захоплюється футболом, тенісом та гірськими лижами. Володіє англійською мовою[22][23].

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

З березня 2000 є державним службовцем 3-го рангу[24].

Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (24 серпня 2005)[25].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  4. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  5. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  6. ↑ а б http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=6289
  7. ↑ ЛІГАнет: Сергей Соболев. Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 10 серпня 2011.
  8. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 426 «Про призначення Соболєва С.В. радником Прем'єр-міністра України».
  9. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2001 року № 610 «Про звільнення Соболєва С.В. з посади радника Прем'єр-міністра України».
  10. ↑ Указ Президента України від 3 березня 2005 року № 415/2005 «Про призначення С. Соболєва Постійним представником Президента України у Верховній Раді України»
  11. ↑ Указ Президента України від 22 вересня 2005 року № 1313/2005 «Про увільнення Постійного представника Президента України у Верховній Раді України»
  12. ↑ Представник Президента у ВР подав у відставку. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  13. ↑ Сергій Соболєв став першим заступником голови фракції "БЮТ — «Батьківщина». Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 10 лютого 2012.
  14. ↑ Тиждень: «С.Соболєв став прем'єр-міністром опозиційного уряду України»
  15. ↑ Новинар: «Опозиційний уряд України відвідає Брюссель». Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 10 серпня 2011.
  16. ↑ Українська делегація в ПАРЄ нарешті обрала голову. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 21 січня 2013.
  17. ↑ З'їзд опозиції одноголосно підтримав злиття партій Тимошенко і Яценюка. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  18. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  19. ↑ Народний депутат України IX скликання. ВР. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 15 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 10 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Політрада: Соболев Сергей Владиславович. Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 10 серпня 2011.
  23. ↑ Личности: Сергей Соболев. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2011.
  24. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2000 року № 438 «Про присвоєння Соболєву С.В. третього рангу державного службовця».
  25. ↑ Указ Президента України № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України». Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 16 квітня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Соболєв Сергій Владиславович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соболєв Сергій Владиславович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соболєв_Сергій_Владиславович&oldid=39457529