Список штучних мов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Список мов, створених штучно за абеткою (без мов програмування).

Список[ред. | ред. код]

Назва Код ISO Дані про створення
Автор Рік Місце
Адьюванто (Adjuvanto) Луї де Бофрон 1896 Париж
Арахау (Ârahau [ara΄xaw]) ahu Іван Карасьов[1][2] 2006 Краснодар
Атлантійська мова Марк Окранд 2001 США
Афрігілі (Afrihili) afh К. А. Кумі Аттобрах 1970 Гана
Балейбелен (Bâleybelen) zba Мух'ї Гюльшені 1574 Каїр
Basic English Чарльз Кей Огден 1932 Лондон
Божа мова (The Divine Language) Люк Бессон 1996 Франція
Бліссимволіка zbl Карл Блісс 1949 Шанхайське гето, Сідней
Brithenig bzt Ендрю Сміт 1996 Нова Зеландія
Вендергуд Вільям Джеймс Сідіс 1905 США
Венедик Ян ван Стенберген 2002 Нідерланди
Вестрон (Adûni) Джон Р. Р. Толкін 1969—1972 Оксфорд
Волапюк (Volapük) vol Йоганн Мартін Шлеєр 1879 Констанц
Ґлоса (Glosa) Рональд Кларк, Венді Ешбі 1972—1992 Англія
Дотракійська мова (Dothraki) Девід Дж. Пітерсон 2007—2009 Language Creation Society
Ельюнді (Eliundi) Олександр Колегов 1989 Тирасполь
Енохіанська мова Джон Ді, Едвард Келлі 1583—1584 Англія
Есперантіда (Esperantida) Рене де Соссюр 1919—1920
Есперанто (Esperanto) epo Людвік Заменгоф 1887 Білосток
Ідіом-неутраль (Idiom Neutral) Вальдемар Карлович Розенбергер 1898 Санкт-Петербург
Lingua Ignota Гільдеґарда Бінгенська XII ст. Німеччина
Ідо (Ido) ido Луї де Бофрон 1907 Париж
Інтерглоса (Interglossa) igs Ланселот Томас Гоґбен 1943 Англія
Інтерлінгва (Interlingua) ina IALA 1951 Нью-Йорк
Іткуїль (Iţkuîl) Джон Кіхада 1978—2004 США
Карпофорофілус Невідомий автор 1732—1734 Лейпциг, Німеччина
Квенья (Quenya) qya Джон Р. Р. Толкін 1915 Оксфорд
Клінгонська мова (tlhIngan Hol) tlh Марк Окранд 1979—1984 США
Космос (Kosmos) Євген Лауда 1888 Берлін
Котава avk Старен Фечей 1978
Ланґо (Lango) Ентоні Александр, Роберт Крейґ 1996 острів Мен
Інтерлінгва (латино-сіне-флексіоне) (Latino sine flexione) Джузеппе Пеано 1903 Турин
Lingua catolica Альберт Ліптай 1890 Чилі
Lingwa de planeta Дмитро Іванов, Анастасія Лисенко та інші 2010 Санкт-Петербург
Лінгва франка нова (Lingua Franca Nova) lfn Джордж Бурей 1998 США
Лінкос (Lincos) Ганс Фройденталь 1960 Утрехт
Логлан (Loglan) Джеймс Кук Браун 1955 Гейнсвілл, Флорида
Ложбан (Lojban) jbo Група логічної мови 1987 США
Локос (LoCoS) Юкіо Ота 1964 Японія
Макатон Маргарет Волкер, Катарина Джонстон, Тоні Корнфорт 1979 Велика Британія
Медефайдрін dmf 1930—1936 Ібібіо, Нігерія
Міжслов'янська мова (Меджусловјанскы, Medžuslovjansky) Войтех Мерунка, Ян ван Стенберген та інші 2017
Мундолінгве Юліус Лотт 1889 Відень
Мова На'ві (Na'vi) Пол Фроммер 2005—2009 Лос-Анджелес
Новіаль (Novial) nov Отто Єсперсен 1928 Копенгаген
Новослов'янська мова (Novoslovienskij) Войтех Мерунка 2009 Прага
Мова Нео (Neo) neu Артуро Алфандарі 1937, 1961 Брюссель
Окциденталь (Occidental, Interlingue) ile Едгар де Валь 1922
Мова ОМО (OMO) Володимир Венгєров 1910 Єкатеринбург
Пасілінгва (Pasilingua) Пауль Штейнер 1885 Нойвід
Палава-кані (Palawa kani) Тасманійський центр аборигенів 1999 Тасманія
Панроман (Panroman) Х. Моленар 1903 Лейпциг
Мова Ро (Ro) Едвард Фостер 1908 Цинциннаті
Романід (Romanid) Золтан Мадяр 1956—1984 Угорщина
Руська мова (Ruski jezik) Юрій Крижанич 1666 Тобольськ
Сімліш (Simlish) 1996
Синдарин (Sindarin) sjn Джон Р. Р. Толкін 1915—1937 Оксфорд
Словіо (Slovio) Марк Гучко 1999 Словаччина
Словіоскі (Slovioski) Стівен Радзиковський 2009 США
Слов'янські (Slovianski) Ондрей Речник, Габріель Свобода,

Ян ван Стенберген, Ігор Поляков

2006
Сучасна індоєвропейська мова (Eurōpājóm) Карлос Кілес 2006 Бадахос
Сольресоль (Solresol) Жан Франсуа Сюдр 1817 Париж
Старша Мова (Hen Llinge) Анджей Сапковський 1986—1999 Польща
Талоська мова (El Glheþ Talossan) tzl Роберт Бен-Медісон 1980 Мілвокі
Токі-пона (Toki Pona) tok Соня Елен Кіса 2001 Торонто
Універсаль (Universal) Л. І. Василевський, Г. І. Муравкін 1925 Харков/Берлін
Універсалглот (Universalglot) Ж. Пірро 1868 Париж
Унітаріо (Unitario) Рольф Рім 1987 Німеччина
Уцерська мова (уцма мо) uce Ste9 (псевдонім) 2023-2024 Богуслав (Київська обл.)
Чорна говірка (Black Speech) Джон Р. Р. Толкін 1941—1972 Оксфорд
Мова Галена Клавдій Гален II ст. Пергам
Мова Дальгарно (Lingua philosophica) Джордж Дальгарно 1661 Лондон
Мова Делормеля (Projet d'une Langue universele) Делормель 1794 Париж
Мова Лаббе (Lingua universalis) Філіпп Лаббе 1650 Франція
Мова Лейбниця (Ars combinatorica…, De grammatica rationali) Готфрід Вільгельм Лейбніц 1666—1704 Німеччина
Мова Вілкінса (Philosophical language) Джон Вілкінс 1668 Лондон
Мова Уркхарта (Universal language) Томас Уркхарт 1653 Лондон
Мова Шипфера (Communicationssprache) Йозеф Шипфер 1839 Вісбаден

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карасев И. В., Арахау. Опыт социализации искусственного априорного языка // Interlinguistica Tartuensis, т. X. Языкознание и интерлингвистика (Lingvoscienco kaj interlingvistiko), под ред. А. Д. Дуличенко, Тартуский университет, Тарту, 2017. — С. 159—169. ISBN 9949-11-130-7
  2. О новом языке арахау, микролитературе и гибели цивилизации (интервью). Юга.ру (рос.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Histoire de la langue universelle. — Париж : Librairie Hachette et Cie, 1903. — 571 с.
  • Дрезен Э. К. . За всеобщим языком. Три века исканий. — М.—Л. : Государственное издательство РСФСР, 1928. — 271 с.
  • Свадост-Истомин Эрмар Павлович. Как возникнет всеобщий язык. — М. : Наука, 1968. — 288 с.
  • Дуличенко А. Д. . Проекты всеобщих и международных языков (Хронологический индекс со II по XX вв.) // Учёные записки Тартуского государственного университета. — 1988. — 7 травня. — С. 126—162.

Посилання[ред. | ред. код]